Архив рубрики: Реки, моря, океаны

Кліматичні особливості басейну річки Стир

Карта реки Стырь от истока до границы с БеларусьюКарта реки Стырь от истока  до границы с Беларусью

Скачать «Карты рек для водного туризма: Днепр, Десна, Днестр, Южный Буг и др.»  бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Клімат басейну р. Стир помірний, вологий, з м’якою зимою, нестійкими морозами, частими відлигами, нежарким літом і значними опадами. У зв’язку з рівнинним характером території не спостерігається значних контрастів у розподілі температур. Середньомісячна температура січня знижується від витоків до гирла і змінюється від -3,2 до -4,2°С, липня - знижується в напрямку з півдня на північ від +18,8 до +18,6°С. Середня річна кількість опадів змінюється в діапазоні від 550 до 700 мм.

Одним з основних чинників формування басейнової системи є клімат, адже режим та кількість опадів, температура, коефіцієнт зволоження впливають як безпосередньо на гідрологічний режим, так і опосередковано, на рельєф, ґрунти, біоту, перебіг геохімічних та геофізичних процесів.

Клімат Басейну р. Стир помірно континентальний з теплою зимою, що супроводжується частими відлигами та теплим достатньою вологим літом.

Основними чинниками, що впливають на клімат є сонячна радіація, атмосферна циркуляція та підстилаюча поверхня. Сонячна радіація виступає головним енергетичним джерелом кліматотворення і визначальну роль відіграє в теплий період року. В середньому за рік величина сумарної сонячної радіації, яку поглинає басейн р. Стир, становить 92,7 ккал/см. Величина сонячної радіації залежить від широти місцевості, а оскільки басейн р. Стир витягнутий субмеридіонально, то спостерігаються певні відмінності у значеннях цього показника у верхів'ї та пониззі басейнової системи.

Карта реки Стырь №1: исток- Пониква – Руда-Бродская – Станиславчик – Сморжев

Карта реки Стырь №1: исток- Пониква – Суходолы – Пониковица – Руда-Бродская – Монастирок – Станиславчик – Бордуляки – Шуровичи – СморжевСкачать «Карта реки Стырь №1: исток- Пониква – Суходолы – Пониковица – Руда-Бродская – Монастирок – Станиславчик – Бордуляки – Шуровичи – Сморжев» 

Скачать «Карты рек для водного туризма: Днепр, Десна, Днестр, Южный Буг и др.»  бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Історико-географічний аспект освоєння території басейну р. Стир. Береги рік та їх басейни здавна приваблювали людей та ставали осередками виникнення цілих людських цивілізацій. Річка Стир не стала винятком. Протікаючи у межах Волинської височини та Волинського Полісся з різноманітними ґрунтами, численними річками, болотами, багатою рослинністю, безліччю тварин та риби басейн став благодатним краєм для первісних людей…..

Давньослов'янський період в історії населення басейну р. Стир тривав із І ст. до н. е. по ІХ ст. н. е. Племена проживали в однаковій мірі як в поліській, так і в лісостеповій частинах басейну, а природне оточення в тій чи іншій мірі накладало свій відбиток на напрямки розвитку господарства, побуту та культури. Основою господарства і надалі залишалось землеробство та скотарство. Давньослов'янські поселення розміщувалися в основному, на берегах річок та озер, неподалік заплавних лук з родючими ґрунтами, придатними для землеробства та з буйними травами - кормовою базою, що сприяла розвитку скотарства. Спочатку, система господарства була простою, коли землі використовували до повного виснаження, а потім кидали, аж допоки родючість його не відновиться. В поліських районах використовувався, все ще, підсічно- вогневий спосіб господарювання, під час якого ділянки під посіви розчищались від лісу, пізніше спалювались та засівались просом, пшеницею, ячменем та іншими культурами. Попіл, таким чином, слугував своєрідним добривом. В другій половині І тис., з початком застосування залізних наральників та дерев'яних рал якість обробітку ґрунту підвищилась, а тому зросла врожайність та кількість вирощуваних культур, зокрема, почали вирощувати жито, ріпу, біб, горох, вику. В цей же час стара перелогова система землеробства змінилася новою, двопільною, коли земля ділилася на дві частини, одна з яких оброблялася, а інша в цей час відпочивала, через 2-3 роки ділянки мінялися.

Поряд з землеробством значна роль в господарстві давніх слов'ян належала і скотарству, особливу розведенню великої рогатої худоби та свиней, в меншій мірі овець, кіз та коней. Допоміжна роль належала мисливству, рибальству та збиральництву.

Карта реки Стырь №5: Вараш (Кузнецовск) – Заречное – Иванчицы (Украина) – Ладорож (Беларусь) – Остров»

Карта реки Стырь №5: Вараш (Кузнецовск) – Заречное – Иванчицы (Украина) – Ладорож (Беларусь) – Остров» Скачать «Карта реки Стырь №5:  г.Вараш (Кузнецовск) – Стар.Рафаловка – Бабка – Сопачов – Диброва – Щеков – Крымно – Мульчицы – Бышляк – Вел.Телковичи – Млынок – Новоселки – Мал.Телковичи – Приветовка – Волчицы – пгт Заречное – Иванчицы (Украина) – Ладорож (Беларусь) – Остров» 

Скачать «Карты рек для водного туризма: Днепр, Десна, Днестр, Южный Буг и др.»  бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

На сьогодні поверхневі води басейну р. Стир представлені звивистими, місцями спрямленими, рівнинними річками, меліоративними каналами, озерами, а також численними водоймами антропогенного походження.

Режим та характер поверхневих вод басейну р. Стир визначається природними чинниками. Згідно гідрологічного районування поверхневих вод України води басейну р. Стир належать до двох гідрологічних областей. Верхів’я та середня течії знаходяться у західній області достатньої водності (Волинській підобласті достатньої водності та Верхньоприп’ятсько-Бузькій підобласті надмірної водності), пониззя в поліській області надмірної водності Для обох областей характерний мішаний режим живлення, з переважанням снігового (40-60% за рік), яскраво виражена весняна повінь, літньо-осіння та зимова межень, нечасті дощові паводки, переважно в теплий період року.

Річки - це найважливіша складова поверхневих вод басейнової системи. Природна річкова мережа у межах басейну Стиру найбільш збереглася на підвищених ділянках басейну, райони ж низинним рельєфом зазнали суттєвих змін внаслідок впливу широкомасштабних меліорацій, що проводилися в минулому столітті. Річок з довжиною понад 10 км в басейні налічується 26 . Найбільші з них Стир, Іква, Стубла, Кормін, Слонівка, Пляшівка, Радоставка та ін.

Карта реки Стырь №4: Боровичи – Колки – Стар.Чарторийск – Хряск – Вараш – Стар.Рафаловка

Карта реки Стырь №4: Боровичи – Колки – Стар.Чарторийск – Хряск – Вараш – Стар.РафаловкаСкачать «Карта реки Стырь №4: Незвир – Боровичи – Копылье – пгт Колки – Семки – Куликовичи – Новоселки – Стар.Чарторийск – Маюничи – Козлиничи – Балаховичи – Остров – Хряск – Заболотье – г.Вараш (Кузнецовск) – Стар.Рафаловка» 

Скачать «Карты рек для водного туризма: Днепр, Десна, Днестр, Южный Буг и др.»  бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

 Гідрографічна мережа басейну річки СтирЗ рельєфом тісно пов’язане формування гідрографічної мережі. Сучасна гідрографія басейну р.Стир - це звивисті, спокійні, з зарослим руслом річки і безліч прямих меліоративних каналів, спрямлених річок, а також різних водойм природного та штучного походження і боліт.

У межах верхів’я басейну р. Стир домінують швидкості течії близько 1 м/с, тому тут переважають процеси виносу речовин, в напрямку гирла, збільшуються площі мертвої зони, і в прибережній частині домінуючими стають процеси акумуляції. Окремі ділянки р. Стир у межах Малого Полісся (с. Пляшева, с. Мерва) та Полісся (с. Уріччя) характеризуються значними площами зони затишку та мертвої зони, для них характерне значне поширення водної та болотної рослинності.

Окрім цього у напрям гирла р. Стир спостерігаємо збільшення ширини русла та зменшення глибини його врізу, що спричинено особливостями геологічної будови підстилаючої поверхні та зменшенням похилів річки.

Заплава річки двостороння, у верхній і середній течії шириною 0,7—1,0 км, місцями розширюється до 3—4,5 км або звужується до 0,3—0,4 км, у верхів’ї місцями взагалі відсутня. У нижній течії переважна ширина заплави 2—4 км. У багатьох місцях межа заплави нечітко виражена - води річки зливаються з талими водами на прилеглих болотах. У гирловій частині заплава зливається з заплавою р. Прип'ять. До м. Луцьк заплава переважно суха, лучна з рівною поверхнею, слабко пересічена старицями, складена в основному суглинними і мулисто- глинистими ґрунтами. Виняток становить лише частина заплави у межах Малого Полісся, що зазнає підпору від Хрінницького водосховища, а також район Берестечка та Пляшевої. Нижче м. Луцьк велика частина заплави заболочена, спочатку вона лугова, а в міру наближення до гирла стає чагарниковою і зрідка лісовою; поверхня її вкрита купинами, пересічена старицями, протоками, рукавами, а також осушувальними канавами; ґрунти торф'янисті.

Русло, в основному, помірно і слабо звивисте, місцями у верхній і середній течії річки - сильнозвивисте, а на пригирлових ділянках пряме, переважно нерозгалужене (острови зустрічаються рідко і всі вони невеликих розмірів). У верхній течії русло, суцільно заросле водною рослинністю, у середній і нижній - заростає тільки біля берегів і, крім того, часто заростає верболозом.

Карта реки Стырь №3: Луцк – Рожище – Дубище – Боровичи

Карта реки Стырь №3: Луцк – Рожище – Дубище – БоровичиСкачать «Карта реки Стырь №3: Рованцы – г.Луцк – Милуши – Жидычин – Кульчин – Рокини – Валерьяновка – г.Рожище – Топольно – пгт Дубище – Вишенки – Сокол – Навоз – Незвир – Боровичи» 

Скачать «Карты рек для водного туризма: Днепр, Десна, Днестр, Южный Буг и др.»  бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

На формування території басейну річки Стир, як і будь-якого природно­антропогенного комплексу, впливає ряд чинників: геологічна будова, рельєф, клімат, поверхневі води, ґрунти, рослинний та тваринний світ, людина

Територія басейну р. Стир суттєво різниться за особливостями прояву фізико-географічних умов. В основі басейну залягають докембрійські кристалічні породи, які покриті тріщинуватими і сланцеватими відкладами силуру. Ближче до поверхні залягають відклади крейди - мергелі, крейда, вапняки. Крейдова товща у верхній і середній частинах басейну перекрита сірими пісками неогенового віку. Поверхневий шар складають четвертинні відклади, представлені мореною, флювіогляціальними пісками і суглинками, а у верхів’ї - потужними товщами лесу.

Рельєф басейну р. Стир характеризується рівнинною поверхнею з абсолютними висотами від 440 м ( гора Високий Камінь) до 135 м над рівнем моря в гирлі р. Простир. Верхів’я басейну це - височинна територія, що характеризується глибоко врізаними річковими долинами, густою мережею ярів і балок (густота яружно-балкової мережі складає 1-1,25 км на 1 км поверхні). У межах середньої частини басейну спостерігається поєднання горбисто-гривистого рельєфу та низовин. Пониззя басейну знаходиться у межах Поліської низовини, а саме Волинського Полісся, яке характеризується переважанням низького рельєфу, наявністю густої гідрографічної мережі зі слабким розчленуванням поверхні і малим поперечним і поздовжнім похилом, близьким заляганням ґрунтових вод і значною заболоченістю. Рельєф басейну створює сприятливі умови для прояву активності водного чинника.

Рельєф басейну р. СтирОсобливості геологічної історії визначили характер рельєфу басейну р. Стир, який загалом характеризується рівнинною поверхнею з абсолютними висотами від 440 м над рівнем моря у верхів’ї (гора Високий Камінь) до 135 м у гирлі р. Простир.

Верхів’я басейну це - височинна територія, що характеризується глибоко врізаними річковими долинами, густою мережею ярів і балок (густота яружно - балкової мережі складає 1-1,25 км на 1 км2 поверхні).

Карта реки Стырь №2: Сморжев – г.Берестечко – Хренниковское вдхр. – г.Луцк

Карта реки Стырь №2: Сморжев – г.Берестечко – Хренниковское вдхр. – г.ЛуцкСкачать «Карта реки Стырь №2: Сморжев – Стремильче – Мерва – Кутров – г.Берестечко – Старики – Солонев – Вербень – Перешиль – Гумнище (Хренниковское вдхр.) – Липа – Толпыжин – Щибин – Боремель – Набережное – Хренники – Лопавше – Лысин – Берестечко – Малево – Бильче – Красное – Ставров – Новое – Подлозцы – Тополье – Боремец – Лучицы – Вербаев – Яловичи – Боратин – Подгайцы – Рованцы – г.Луцк» 

Скачать «Карты рек для водного туризма: Днепр, Десна, Днестр, Южный Буг и др.»  бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

З XI ст. по річці Стир ходили судна, якими керували кілька чоловік, їх називали ком’яги – дерев’яні судна, довжина яких могла сягати 25 метрів, а ширина – 10. Тоді активно возили сіль з Прикарпаття до Києва. В районі Луцька з возів сіль перевантажували на ком’яги і везли вниз за течією до Прип’яті і далі. У нижній течії здійснювався сплав лісу плотами.

Періодично, в посушливе літо, на Волині відбуваються знахідки човнів-довбанок, які були одним із видів транспорту для наших предків (у Волинському краєзнавчому музеї в експозиції є два таких човна довжиною 5 і 7 метрів, але вони відносяться до XVII-XVIII ст.). Остання така знахідка сталась недавно за с.Старосілля –  12 метровий човен (ширина – 0,75 см,  глибина – до метра), який добре зберігся.

В наш час на території Украни річка Стир судноплавна від м.Луцьк до кордону з Білоруссю. На окремих відрізках Стиру і зараз можуть курсувати невеликі баржі. Судноплавство на річці Стир припинилося ще в дев’яностих роках минулого століття, останній офіційний сезон судноплавства  відбувся у 1996 році. Сьогодні  для приваблювання туристів в Луцьку планують відродити річкові прогулянки , щоб гості із річки Стир могли любоватись гарними краєвидами міста.

На Стирі створене Хрінницьке водосховище та Хрінницька ГЕС. Також водою річки обслуговується Рівненська АЕС - виконує роль водойми-охолоджувача станції.

Рівненська АЕС розташована на північному-заході Рівненської області, за 120 км від м. Рівне, на правому березі річки Стир. Такий вибір був зумовлений кількома причинами - низькою родючістю піщаних земель та великою віддаленістю від густозаселених територій. Будівництво почалось у 1973 р., а в 1980 р. введенно в експлуатацію перший енергоблок (ВВЕР-440) потужністю 420 тис. кВт (у 1981 р. ІІ блок (ВВЕР-440) потужністю 415 тис. кВт, 1986 р. - ІІІ блок (ВВЕР-1000) потужністю 1 млн кВт, 2004 р. -  ІV блок (ВВЕР-1000) потужністю 1 млн кВт). На сьогодні Рівненська АЕС має потужність  2 млн 835 тис. кВт (при КВВП – 74,2 %) та щорічно виробляє близько 19 млрд. кВт/год електроенергії (23% від виробництва всіма атомними електростанціями України, або 12,4% від загального виробництва електроенергії в країні), в середньому за  добу - 52.8 млн кВт/год.

При будівництві АЕС на місці с.Вараш  у 1977 р. виросло одне з молодих міст України – Кузнецовськ (на честь радянського розвідника,  Героя Радянського Союзу М. Кузнецова), в якому розквартирувалися як будівельники, так і обслуговуючий персонал станції. Сьогодні – це місто-супутник Рівненської АЕС, місто обласного значення Рівненської області з населенням 42,4 тис. осіб (2019). У зв’язку з декомунізацією у 2016 р. йому було повернуто попередню назву – Вараш.

Хрінницьке водосховищеХрінницьке водосховище створене у 1957 році для рекреації та рибогосподарських потреб ( запроектований об'єм води в 40 млн м³ ), розташовується на межі Рівненської та Волинської областей, на відстані 52 км від м. Луцька. Площа водяного дзеркала становить 18,3 км² (з них 16,26 км² (89%) на території Рівненщини), глибина – 2-6 м, біля греблі  – 8-10 м; довжина берегової лінії - 37 км, береги переважно пологі. За період свого існування водосховище декілька разів спускалось, в останнє повністю спустили воду навесні 1989 р., тоді у межах існуючого водосховища, неподалік греблі, була виявлена карстова воронка діаметром 25 м і глибиною 9 м). І тільки у 1999 р., після здійснених ремонтних робіт на водопідпірній греблі та проведення тампонажу (заповнювання водонепроникним матеріалом (тампоном) пустот, тріщин тощо в гірських породах, щоб запобігти просочуванню води ) карстових пустот, водосховище було наповнено водою. Сьогодні «Хрінницьке море»  є улюбленим місцем для відпочинку волинян та виконує комплексну функцію  — енергетика, водопостачання, боротьба з повенями, рекреація, рибогосподарська діяльність.

Хрінницька ГЕС введена в експлуатацію у 1959 р. проектною потужністю 900 кВт для забезпечення електрикою навколишніх населених пунктів. Неодноразово ставала на ремонт. Бетонна руслова гребля довжиною 39 м та висотою 12 м має 8 водоскидних отворів (з них 2 аварійно-ремонтні, розміром 5×6 м).

Карты реки Стырь для водного туризма

Карта реки Стырь от истока до границы с БеларусьюКарта реки Стырь от истока  до границы с Беларусью

Скачать «Карты рек для водного туризма: Днепр, Десна, Днестр, Южный Буг и др.»  бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Річка Стир — права притока Прип'яті (басейн Дніпра), бере початок на північних схилах Подільської височини, на висоті 257 м н. р. м., із численних джерел, що виходять на поверхню у заболоченій балці за 0,5 км від с. Пониква Бродівського району Львівської області.

Свої води Стир несе по території Львівської, Волинської, Рівненської областей України. Гирло, та пригирлова ділянка річки протяжністю до 75 км, знаходиться на території Брєстської області Білорусі (неподалік м. Зарічне, за 8 км до кордону з республікою Білорусь, біля гирла р. Стубла, Стир розгалужується на 2 рукави. Лівий рукав - р. Простир, довжиною 18 км, через яку проходить близько 85% стоку, це потужна ріка, з поглибленим в цілях судноплавства руслом, із швидкостями течії більше 1 м/с, що є правою притокою р. Прип’ять і впадає в неї нижче с. Хойно на висоті 136,5 м над рівнем моря. На правий рукав - власне р. Стир (75 км) з повільною течією та заболоченими берегами, припадає 15% стоку).

Довжина - 483 км. Середньорічний стік - 45 м³/сек. Норма стоку р. Стир по г/п Млинок становить 43 м/с. При цьому, в окремі роки спостерігається зменшення стоку з півдня на північ, що характерно для Поліської карстової області, у якій і розташована значна частина басейну р. Стир. Стік води впродовж року є нерівномірним, найповноводніша річка Стир весною -50 - 70 % стоку, влітку - 10 - 15 %, осінь - зима - 15 - 30 % річкового стоку.

Площа басейну 13 130 км², меридіональна протяжність - понад 300 км, у широтному напрямку - до 42 км. Загальне простягання з південного-заходу на північний-схід відображає загальний похил поверхні басейну річки. Верхів’я річки формується на північних схилах Подільської височини, середня течія - Малого Полісся та Волинської височини, а пониззя - Поліської низовини.

Верхня частина басейну являє собою піднесену пагорбисту рівнину, розчленовану глибоко врізаними (50—100 м) річковими долинами й густою мережею ярів і балок.

Середня частина басейну має горбисто-гривистий рельєф. Дюни й піщані підйоми утворюють гряди, які є вододілами річок.

Нижня частина басейну значно заболочена й відрізняється низинним плоским рельєфом з окремими гривами, рідкими балками.

Замерзання річки починається зазвичай наприкінці листопада — початку грудня. Льодостав встановлюється в грудні, іноді на початку січня або навіть у лютому. Скресання відбувається в середині березня, йому передує поява вимоїн. Весняний льодохід буває майже щорічно; він триває від 2—3 до 10 днів, супроводжуючись короткочасними заторами криги біля мостів і на поворотах річки. Наприкінці березня — початку квітня річка повністю очищається від криги.

Сучасна гідрографія басейну р. Стир - це звивисті, спокійні, з зарослим руслом річки та безліч прямих меліоративних каналів, спрямлених річок, а також різних водойм природного та штучного походження й боліт. У басейні р. Стир, розташованому на території Україні, протікає 581 постійний водний потік, з них 525 - це річки завдовжки менше 10 км, що складають 91 % від загальної кількості річок басейну  (сумарна довжина малих річок становить 2936 км, у тому числі довжиною менше 10 км - 1684 км).

Основними притоками р. Стир є: Радоставка (л), Болдурка (п), Слонівка (п),  Пляшівка (п), Липа (л),  Іква (п), Серна(л),  Конопелька (п), Кормин (п), Річиця (л), Стубла (п); інші притоки: ліві - Судилівка, Чорногузка, Лютиця, Окінка, Жидувка, Омеляник; праві - Любка, Рудка, Рів, Сапалаївка.

Постійно діючі гідропости на річці Стир:  (г/п Щуровичі, г/п Луцьк, г/п Колки, г/п Млинок).

Масовими видами в іхтіофауні річки є плітка, краснопірка, верховодка, плоскирка, окунь звичайний. Численними є щука, лин, лящ, карась сріблястий, в'юн, сом, йорж звичайний.