Архив рубрики: Военное дело

Геоинформатика

ГеоинформатикаСкачать учебники «Геоинформатика» и «ГИС в тематической картографии»

Скачать учебники «ГИС и математико-картографическое моделирование» и «ГИС-картографирование земель»

Скачать «Довідник з військової топографії» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Появление географических информационных систем относят к началу 60-х годов XX в. Именно тогда появились предпосылки и условия для информатизации и компьютеризации сфер деятельности, связанных с моделированием географического пространства и решением пространственных задач. Их разработка связана с исследованиями, проведенными университетами, академическими учреждениями, оборонными ведомствами и картографическими службами.

Впервые термин «географическая информационная система» появился в англоязычной литературе и использовался в двух вариантах, таких, как geographic information system и geographical information system, очень скоро он также получил сокращенное наименование (аббревиатуру) GIS. Чуть позже этот термин проник в

Картоведение

КартоведениеСкачать учебники «Картоведение» и «Картография»

Скачать учебники «Картоведение с основами топографии» и «Туристская картография»

Скачать «Довідник з військової топографії» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Согласно традиционному определению картография — наука о картах как особом способе изображения действительности, их создании и использовании. Это определение закреплено Международной картографической ассоциацией.

Государственные нормативные документы гласят, что картография — область науки, техники и производства, охватывающая изучение, создание и использование картографических произведений.

Таким образом, картография существует в трех формах:

  • наука об отображении и познании явлений природы и общества посредством карт;
  • область техники и технологии создания и использования картографических произведений;
  • отрасль производства, выпускающего картографическую продукцию (карты, атласы, глобусы и др.).

В других странах приняты несколько иные толкования. Например, в английской трактовке картография определяется как «искусство, наука и технология создания карт, а также их изучения как научных документов и произведений искусства», во французской — как «совокупность исследований, научных, технических и художественных процессов, выполняемых с целью создания карт, планов и других средств изображения, а также методы их использования».

С развитием компьютеризации предпринимаются попытки расширить представления о картографии и включить в ее интересы не только создание электронных карт, но и формирование баз и банков цифровой картографической информации. Но так или иначе во всех определениях подчеркивается, что картография это область науки, техники и производства, иногда добавляют — и искусства, а также подчеркивают, что она имеет дело не только с созданием, но и с использованием карт.

Нормативи з військової топографії

Військова топографіяСкачать «Військова топографія» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Нормативи з військової топографії

Примітка. Нормативи визначено для середньопересіченої напівзакритої місцевості. Під час відпрацювання нормативів, крім нормативу № 22, використовуються карти масштабів 1:50 000, 1:100 000.

Нормативи з військової топографії

 

 

 

Перелік основних умовних скорочень для підписів на топографічних картах

Військова топографіяСкачать «Військова топографія» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Скорочення

Значення підписів

А
АЗС Автозаправна станція
авт. Автомобільний завод
АР Автономна Республіка (при власній назві)
авторем. Авторемонтний завод, авторемонтна майстерня
аерд. Аеродром
аерп. Аеропорт
азб. Азбестовий завод, кар’єр
алюм. Алюмінієвий завод
арт. к. Артезіанський колодязь
А Асфальт, асфальтобетон (матеріал покриття  доріг)
асф. Асфальтовий завод
АЕС Атомна електростанція
Б
бавовн. Бавовницьке господарство, бавовняна фабрика
б., бал. Балка (при власній назві)
б-ка Банка (при власній назві)
бер. Береза
Бет., бет. Бетон (матеріал споруди гребель, мостів, шлюзів)
бет. Бетонний завод
бл.-п. Блокпост
бол. Болото (при власній назві)
бр. Брід
Бр Брущатка (матеріал покриття доріг)
лісн. Будинок лісника
буд. м. Будівельних матеріалів завод
б. тр. Будка трансформаторна
Б Булижник (матеріал покриття доріг)
бух. Бухта (при власній назві)
В
ваг. Вагоноремонтний, вагонобудівний завод
вантаж. Вантажно-розвантажувальний майданчик
Вел. Великий, -а, -е, -і (частина власної назви)
Верх. Верхній, -я, -є, -і (частина власної назви)
взут. Взуттєва фабрика
вин. Виноробний завод
висяч. Висячий міст
відст. Відстійник
вдкч. Водокачка
вдсп. Водоспад
вдсх. Водосховище
вкз. Вокзал
вуг. Вугілля буре, кам’яне (продукт добування)
В В’язкий (ґрунт дна річок, бродів)
Г
гав. Гавань (при власній назві)
ГЕС Гідроелектростанція
гіпс. Гіпсовий завод
г.-сол. Гірко-солона (вода в джерелах)
глин. Глина (продукт добування)
глиноз. Глиноземний завод
г. Гора (при власній назві)
гсп. Госпіталь
Г Гравій (матеріал покриття доріг)
град. Градирня
гум. Гумових виробів завод, фабрика
Д
Дал. Далекий, -а, -е, -і (частина власної назви)
Д Дерев’яний (матеріал споруди мостів, гребель)
дерев. Деревообробний завод, фабрика
ДРЕС Державна районна електростанція
дол. Долина (при власній назві)
Е
елев. Елеватор
ел. підст. Електрична підстанція
ел.-ст. Електростанція
ест. Естакада
З
залізн. Залізничний (пором)
ЗБ Залізобетон (матеріал споруди мостів, гребель)
зал.-бет. Залізобетонних виробів завод
запов. Заповідник (при власній назві)
Зах. Західний, -а, -е, -і (частина власної назви)
Зем. Земляна гребля (дамба)
зруйн. Зруйнований
К
каз. Казарма
кам. Кам’яний кар’єр
кан. Канал
кокс. Коксохімічний завод
кол. п. Колійний пост
кольор. мет. Кольорової металургії завод
комбік. Комбікормовий завод
компрес. ст. Компресорна станція
конд. Кондитерська фабрика
конс. Консервний завод, комбінат
кош. Кошара
кург. Курган (при власній назві)
Л
лим. Лиман (при власній назві)
Лів. Лівий, -а, -е, -і (частина власної назви)
лік. Лікарня
лісниц. Лісництво
лісоп. Лісопильня
лісгосп. Ліспромгосп
М
мак. Макаронна фабрика
М., Мал. Малий, -а, -е, -і (частина власної назви)
марм. Мармур (продукт добування)
маш. Машинобудівний завод
меб. Меблева фабрика, комбінат
М, мет. Метал (матеріал споруди мостів, копрів тощо)
мет. Металургійний завод
М Метрополітен (вхід на станцію)
м. Мис (при власній назві)
митн. Митниця
мл., борошном. Млин, борошномельний завод
мог. Могила
МТФ Молочнотоварна ферма
мон. Монастир
м’ясн. М’ясної промисловості завод
Н
напл. Наплавний міст
насос. ст. Насосна станція
нафт. Нафтопереробний завод, нафтова свердловина
недіюч. Недіючий (кар’єр, залізниця тощо)
нежитл. Нежитловий
Нижн. Нижній –я, -є, -і (частина власної назви)
Нов. Новий –а, -е, -і (частина власної назви)
О
обсерв. Обсерваторія
овоч. Овочесховище, овочівницьке господарство
оз. Озеро
о., о-ви Острів, острови (при власній назві)
очис. ст., очис. Очисна станція, очисні споруди
П
ПММ Паливно-мастильних матеріалів склад
пер. Перевал
Перш. Перший -а, -е, -і (частина власної назви)
печ. Печера
Півд. Південний, -а, -е, -і (частина власної назви)
Пд.-Зх., пд.-зх. Південно-західний
Пд.-Сх., пд.-сх. Південно-східний
Півн. Північний, -а, -е, -і (частина власної назви)
Пн.-Зх., пн.-зх. Північно-західний
Пн.-Сх., пн.-сх. Північно-східний
п-ів Півострів (при власній назві)
пл., платф. Платформа залізнична
пол. ст. Польовий стан
пopм. Пором, поромна переправа
прист. Пристань
Р
рад. Радіозавод
РР Районна Рада
рем. Ремонтний завод
рибоконс. Рибоконсервний завод
рзд. Роз’їзд (залізничний)
руд. Рудник
С
сан. Санаторій
cap. Сарай, сараї
сврд. Свердловина
Св. Святий, -а, -е, -і (частина власної назви)
СелР Селищна Рада
спирт. Спиртогорілчаний, спиртовий завод
стал. Сталеливарний завод
Ст., Стар. Старий, -а, -е, -і (частина власної назви)
суд. Судноремонтний, суднобудівний завод
Сх. Східний, -а, -е, -і (частина власної назви)
Т
Т Твердий (ґрунт дна річок і бродів)
текст. Текстильний комбінат
ТЕЦ Теплоелектроцентраль
тов. ст. Товарна станція
тракт. Тракторний завод
трик. Трикотажна фабрика
труб. Трубопрокатний завод
тун. Тунель
У
улог. Улоговина (при власній назві)
ур. Урочище (при власній назві)
ущ. Ущелина (при власній назві)
Ф
фан. Фанерний завод, фанерна фабрика
фарф. Фарфоровий завод
фер. Ферма
форт. Фортеця
X
харч. Харчової промисловості завод
хім. Хімічний завод
хлібн. Хлібзавод
хр. Хребет (при власній назві)
хут. Хутір (при власній назві)
Ц
цег. Цегельний завод
цегл. Цегляний (матеріал споруди)
цел.-папер. Целюлозно-паперовий комбінат
цем. Цементний завод
Ц Цементобетон (матеріал покриття доріг)
Центр. Центральний, -а, -е, -і (частина власної назви)
цукр. Цукровий завод
Ч
чавун. Чавуноливарний завод
Черв., Чр. Червоний, -а, -е, -і (частина власної назви)
черепичн. Черепичний завод
ч. мет. Чорної металургії завод
Ш
шах. Шахта
швн. Швейна фабрика
шк. Школа
Шл Шлак (матеріал покриття доріг)
шл. Шлюз
шовк. Шовковиця (дерево), шовкоткацька фабрика
Щ
щеб. Щебеневий кар’єр
Щ Щебінь (матеріал покриття доріг)
Я
ябл. Яблуня
яг. Ягідний сад

Глосарій топографічних термінів

Військова топографіяСкачать «Військова топографія» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Аеродром – ділянка земної поверхні зі злітно-посадковою смугою і частиною  повітряного простору, спорудами й обладнанням, що забезпечує зліт, посадку, розміщення та обслуговування літаків, вертольотів і планерів.

Аеронавігаційна карта – авіаційна карта, що є посібником при польотах літаків та інших літальних апаратів.

Аеропорт – транспортне підприємство, яке складається з аеровокзалу, аеродрому* та іншими допоміжними спорудами і обладнанням, що забезпечують регулярні перевезення пасажирів і вантажів засобами авіації.

*Курсивом виділені терміни, які мають своє (додаткове) пояснення.

Аерофотознімок топографічний – фотознімок з високим метричними і зображувальними характеристиками, який використовується для створення топографічних карт і планів, отриманий з літального апарату.

Акваторія – ділянка водного простору моря, водосховища або порту для стоянки суден під завантаження і розвантаження (портова акваторія), ремонту і добудови суден (заводська акваторія) та випробування суден або проведення військово-морських навчань і стрільб (водний полігон).

Акведук – споруда у вигляді моста з водоводом (трубою, лотком, каналом); будують в місцях перетину водоводу з ярами, ущелинами, ріками, дорогами й іншими перешкодами.

Відновлення втраченого орієнтування

підручник Військова топографіяСкачать «Військова топографія» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Відомо, що ведення бойових дій вночі являє собою значні складнощі, а тому на складній для орієнтування місцевості у деяких випадках може статися так, що під час орієнтування вночі назначений завчасно на карті орієнтир дійсно відсутній на місцевості (в результаті ведення бойових дій або застарілості карти) і якщо відновити орієнтування не вдалося, тобто з’ясувалась невідповідність дійсної місцевості тій, що зображена на карті – це ознака того, що підрозділ насправді втратив орієнтування. В цьому випадку подальше виконання бойового завдання залежить від навичок та уміння командира підрозділу якомога швидше відновити орієнтування.

Складність у відновленні втраченого орієнтування вночі значно зростає на закритій, сильнопересіченій місцевості, на місцевості з незначною кількістю орієнтирів або на місцевості, що зазнала значних змін в результаті бойових дій. У таких випадках використовують наступні способи відновлення орієнтування:

  • вихід на орієнтир;
  • графічний спосіб;
  • обернена засічка за світловими (звуковими) сигналами;
  • за небесними світилами.

Вихід на орієнтир. Відновлення втраченого орієнтування підрозділом, що діє поблизу значного за

Особливості орієнтування під час наступу вночі

підручник Військова топографіяСкачать «Військова топографія» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Орієнтування під час наступу вночі набагато складніше завдання, ніж при здійсненні маршу. Ведення бойових дій у цей час доби не дозволяє швидко знаходити цілі противника на полі бою, точно додержуватись заданих напрямків наступу, утруднює маневр та управління підрозділом у ході бою. Як правило, несподівана та різка зміна бойової обстановки, ведення, власне, самого бою, часто у відриві від основних сил, потребують надійного орієнтування підрозділу під час наступу.

Важливе значення перед боєм має тактичне орієнтування, яке полягає в  ознайомленні особового складу підрозділу з місцевістю у смузі бойових дій, указані напрямку на північ й інші сторони горизонту, точки стояння, місцевих предметів та орієнтирів для орієнтування вночі у смузі дії підрозділу, місцезнаходження противника, положення свого і сусідніх підрозділів.

Орієнтування під час наступу вночі виконують за орієнтирами, за азимутами, за світловими трасами або за світловими створами.