Архив рубрики: Военное дело

Нормативи з військової топографії

Військова топографіяСкачать «Військова топографія» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Нормативи з військової топографії

Примітка. Нормативи визначено для середньопересіченої напівзакритої місцевості. Під час відпрацювання нормативів, крім нормативу № 22, використовуються карти масштабів 1:50 000, 1:100 000.

Нормативи з військової топографії

 

 

 

Перелік основних умовних скорочень для підписів на топографічних картах

Військова топографіяСкачать «Військова топографія» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Скорочення

Значення підписів

А
АЗС Автозаправна станція
авт. Автомобільний завод
АР Автономна Республіка (при власній назві)
авторем. Авторемонтний завод, авторемонтна майстерня
аерд. Аеродром
аерп. Аеропорт
азб. Азбестовий завод, кар’єр
алюм. Алюмінієвий завод
арт. к. Артезіанський колодязь
А Асфальт, асфальтобетон (матеріал покриття  доріг)
асф. Асфальтовий завод
АЕС Атомна електростанція
Б
бавовн. Бавовницьке господарство, бавовняна фабрика
б., бал. Балка (при власній назві)
б-ка Банка (при власній назві)
бер. Береза
Бет., бет. Бетон (матеріал споруди гребель, мостів, шлюзів)
бет. Бетонний завод
бл.-п. Блокпост
бол. Болото (при власній назві)
бр. Брід
Бр Брущатка (матеріал покриття доріг)
лісн. Будинок лісника
буд. м. Будівельних матеріалів завод
б. тр. Будка трансформаторна
Б Булижник (матеріал покриття доріг)
бух. Бухта (при власній назві)
В
ваг. Вагоноремонтний, вагонобудівний завод
вантаж. Вантажно-розвантажувальний майданчик
Вел. Великий, -а, -е, -і (частина власної назви)
Верх. Верхній, -я, -є, -і (частина власної назви)
взут. Взуттєва фабрика
вин. Виноробний завод
висяч. Висячий міст
відст. Відстійник
вдкч. Водокачка
вдсп. Водоспад
вдсх. Водосховище
вкз. Вокзал
вуг. Вугілля буре, кам’яне (продукт добування)
В В’язкий (ґрунт дна річок, бродів)
Г
гав. Гавань (при власній назві)
ГЕС Гідроелектростанція
гіпс. Гіпсовий завод
г.-сол. Гірко-солона (вода в джерелах)
глин. Глина (продукт добування)
глиноз. Глиноземний завод
г. Гора (при власній назві)
гсп. Госпіталь
Г Гравій (матеріал покриття доріг)
град. Градирня
гум. Гумових виробів завод, фабрика
Д
Дал. Далекий, -а, -е, -і (частина власної назви)
Д Дерев’яний (матеріал споруди мостів, гребель)
дерев. Деревообробний завод, фабрика
ДРЕС Державна районна електростанція
дол. Долина (при власній назві)
Е
елев. Елеватор
ел. підст. Електрична підстанція
ел.-ст. Електростанція
ест. Естакада
З
залізн. Залізничний (пором)
ЗБ Залізобетон (матеріал споруди мостів, гребель)
зал.-бет. Залізобетонних виробів завод
запов. Заповідник (при власній назві)
Зах. Західний, -а, -е, -і (частина власної назви)
Зем. Земляна гребля (дамба)
зруйн. Зруйнований
К
каз. Казарма
кам. Кам’яний кар’єр
кан. Канал
кокс. Коксохімічний завод
кол. п. Колійний пост
кольор. мет. Кольорової металургії завод
комбік. Комбікормовий завод
компрес. ст. Компресорна станція
конд. Кондитерська фабрика
конс. Консервний завод, комбінат
кош. Кошара
кург. Курган (при власній назві)
Л
лим. Лиман (при власній назві)
Лів. Лівий, -а, -е, -і (частина власної назви)
лік. Лікарня
лісниц. Лісництво
лісоп. Лісопильня
лісгосп. Ліспромгосп
М
мак. Макаронна фабрика
М., Мал. Малий, -а, -е, -і (частина власної назви)
марм. Мармур (продукт добування)
маш. Машинобудівний завод
меб. Меблева фабрика, комбінат
М, мет. Метал (матеріал споруди мостів, копрів тощо)
мет. Металургійний завод
М Метрополітен (вхід на станцію)
м. Мис (при власній назві)
митн. Митниця
мл., борошном. Млин, борошномельний завод
мог. Могила
МТФ Молочнотоварна ферма
мон. Монастир
м’ясн. М’ясної промисловості завод
Н
напл. Наплавний міст
насос. ст. Насосна станція
нафт. Нафтопереробний завод, нафтова свердловина
недіюч. Недіючий (кар’єр, залізниця тощо)
нежитл. Нежитловий
Нижн. Нижній –я, -є, -і (частина власної назви)
Нов. Новий –а, -е, -і (частина власної назви)
О
обсерв. Обсерваторія
овоч. Овочесховище, овочівницьке господарство
оз. Озеро
о., о-ви Острів, острови (при власній назві)
очис. ст., очис. Очисна станція, очисні споруди
П
ПММ Паливно-мастильних матеріалів склад
пер. Перевал
Перш. Перший -а, -е, -і (частина власної назви)
печ. Печера
Півд. Південний, -а, -е, -і (частина власної назви)
Пд.-Зх., пд.-зх. Південно-західний
Пд.-Сх., пд.-сх. Південно-східний
Півн. Північний, -а, -е, -і (частина власної назви)
Пн.-Зх., пн.-зх. Північно-західний
Пн.-Сх., пн.-сх. Північно-східний
п-ів Півострів (при власній назві)
пл., платф. Платформа залізнична
пол. ст. Польовий стан
пopм. Пором, поромна переправа
прист. Пристань
Р
рад. Радіозавод
РР Районна Рада
рем. Ремонтний завод
рибоконс. Рибоконсервний завод
рзд. Роз’їзд (залізничний)
руд. Рудник
С
сан. Санаторій
cap. Сарай, сараї
сврд. Свердловина
Св. Святий, -а, -е, -і (частина власної назви)
СелР Селищна Рада
спирт. Спиртогорілчаний, спиртовий завод
стал. Сталеливарний завод
Ст., Стар. Старий, -а, -е, -і (частина власної назви)
суд. Судноремонтний, суднобудівний завод
Сх. Східний, -а, -е, -і (частина власної назви)
Т
Т Твердий (ґрунт дна річок і бродів)
текст. Текстильний комбінат
ТЕЦ Теплоелектроцентраль
тов. ст. Товарна станція
тракт. Тракторний завод
трик. Трикотажна фабрика
труб. Трубопрокатний завод
тун. Тунель
У
улог. Улоговина (при власній назві)
ур. Урочище (при власній назві)
ущ. Ущелина (при власній назві)
Ф
фан. Фанерний завод, фанерна фабрика
фарф. Фарфоровий завод
фер. Ферма
форт. Фортеця
X
харч. Харчової промисловості завод
хім. Хімічний завод
хлібн. Хлібзавод
хр. Хребет (при власній назві)
хут. Хутір (при власній назві)
Ц
цег. Цегельний завод
цегл. Цегляний (матеріал споруди)
цел.-папер. Целюлозно-паперовий комбінат
цем. Цементний завод
Ц Цементобетон (матеріал покриття доріг)
Центр. Центральний, -а, -е, -і (частина власної назви)
цукр. Цукровий завод
Ч
чавун. Чавуноливарний завод
Черв., Чр. Червоний, -а, -е, -і (частина власної назви)
черепичн. Черепичний завод
ч. мет. Чорної металургії завод
Ш
шах. Шахта
швн. Швейна фабрика
шк. Школа
Шл Шлак (матеріал покриття доріг)
шл. Шлюз
шовк. Шовковиця (дерево), шовкоткацька фабрика
Щ
щеб. Щебеневий кар’єр
Щ Щебінь (матеріал покриття доріг)
Я
ябл. Яблуня
яг. Ягідний сад

Глосарій топографічних термінів

Військова топографіяСкачать «Військова топографія» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Аеродром – ділянка земної поверхні зі злітно-посадковою смугою і частиною  повітряного простору, спорудами й обладнанням, що забезпечує зліт, посадку, розміщення та обслуговування літаків, вертольотів і планерів.

Аеронавігаційна карта – авіаційна карта, що є посібником при польотах літаків та інших літальних апаратів.

Аеропорт – транспортне підприємство, яке складається з аеровокзалу, аеродрому* та іншими допоміжними спорудами і обладнанням, що забезпечують регулярні перевезення пасажирів і вантажів засобами авіації.

*Курсивом виділені терміни, які мають своє (додаткове) пояснення.

Аерофотознімок топографічний – фотознімок з високим метричними і зображувальними характеристиками, який використовується для створення топографічних карт і планів, отриманий з літального апарату.

Акваторія – ділянка водного простору моря, водосховища або порту для стоянки суден під завантаження і розвантаження (портова акваторія), ремонту і добудови суден (заводська акваторія) та випробування суден або проведення військово-морських навчань і стрільб (водний полігон).

Акведук – споруда у вигляді моста з водоводом (трубою, лотком, каналом); будують в місцях перетину водоводу з ярами, ущелинами, ріками, дорогами й іншими перешкодами.

Відновлення втраченого орієнтування

підручник Військова топографіяСкачать «Військова топографія» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Відомо, що ведення бойових дій вночі являє собою значні складнощі, а тому на складній для орієнтування місцевості у деяких випадках може статися так, що під час орієнтування вночі назначений завчасно на карті орієнтир дійсно відсутній на місцевості (в результаті ведення бойових дій або застарілості карти) і якщо відновити орієнтування не вдалося, тобто з’ясувалась невідповідність дійсної місцевості тій, що зображена на карті – це ознака того, що підрозділ насправді втратив орієнтування. В цьому випадку подальше виконання бойового завдання залежить від навичок та уміння командира підрозділу якомога швидше відновити орієнтування.

Складність у відновленні втраченого орієнтування вночі значно зростає на закритій, сильнопересіченій місцевості, на місцевості з незначною кількістю орієнтирів або на місцевості, що зазнала значних змін в результаті бойових дій. У таких випадках використовують наступні способи відновлення орієнтування:

  • вихід на орієнтир;
  • графічний спосіб;
  • обернена засічка за світловими (звуковими) сигналами;
  • за небесними світилами.

Вихід на орієнтир. Відновлення втраченого орієнтування підрозділом, що діє поблизу значного за

Особливості орієнтування під час наступу вночі

підручник Військова топографіяСкачать «Військова топографія» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Орієнтування під час наступу вночі набагато складніше завдання, ніж при здійсненні маршу. Ведення бойових дій у цей час доби не дозволяє швидко знаходити цілі противника на полі бою, точно додержуватись заданих напрямків наступу, утруднює маневр та управління підрозділом у ході бою. Як правило, несподівана та різка зміна бойової обстановки, ведення, власне, самого бою, часто у відриві від основних сил, потребують надійного орієнтування підрозділу під час наступу.

Важливе значення перед боєм має тактичне орієнтування, яке полягає в  ознайомленні особового складу підрозділу з місцевістю у смузі бойових дій, указані напрямку на північ й інші сторони горизонту, точки стояння, місцевих предметів та орієнтирів для орієнтування вночі у смузі дії підрозділу, місцезнаходження противника, положення свого і сусідніх підрозділів.

Орієнтування під час наступу вночі виконують за орієнтирами, за азимутами, за світловими трасами або за світловими створами.

Порядок і методика вивчення та оцінки елементів місцевості за картою

підручник Військова топографіяСкачать «Військова топографія» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Послідовність вивчення та оцінки місцевості за топографічними і спеціальними картами та іншими довідковими матеріалами залежно від обставин, що склалися, як правило, розпочинається з вивчення рельєфу.

Рельєф. Основними джерелами отримання відомостей про рельєф для вивчення та оцінки його тактичних властивостей є топографічні карти, геолого-географічні та геоморфологічні описи а також аерофотознімки району бойових дій.

Вивчення рельєфу за картою починається з визначення загального характеру нерівностей тієї ділянки місцевості, на якій належить виконувати бойове завдання. При цьому встановлюють наявність, розташування і взаємний зв’язок найбільш характерних для даної ділянки типових форм і деталей рельєфу; визначають їх вплив на умови прохідності, спостереження, ведення вогню, маскування, орієнтування та організацію захисту від усіх видів зброї.

Загальний характер рельєфу можна визначити за густотою та накресленням горизонталей, умовними знаками значних за розмірами форм рельєфу, які не відображаються горизонталями, позначками абсолютних і відносних висот тощо.

Детальне вивчення рельєфу місцевості полягає у визначенні висот і взаємного перевищення висот точок місцевості; виду, напрямку та стрімкості схилів; характеристик (глибини, ширини та довжини) лощин, ярів, водориїв та інших деталей рельєфу, які не відображаються горизонталями.

Основні правила ведення робочої карти

підручник Військова топографіяСкачать «Військова топографія» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Командири підрозділів дані обстановки на свої робочі карти наносять відповідними тактичними умовними знаками тонкими лініями так, щоб якомога менше затемнювалась топографічна основа карти і добре читалися орієнтири, назви об’єктів, їх кількісні та якісні характеристики. При цьому дані обстановки наносяться чітко і ясно, для того, щоб у відображеній на карті обстановці міг легко розібратися будь-який інший офіцер старший командир (начальник), або ж командир підлеглого підрозділу.

Тактичні умовні знаки – це своєрідна символіка умовних позначень бойової обстановки. Вони встановлені багаторічним досвідом і узаконені відповідними бойовими статутами та настановами. Тому необхідно суворо додержуватись правильності та чіткості їх нанесення на карту, що суттєво впливатиме на однозначність їх розуміння у читанні бойової обстановки.

Встановлена система тактичних умовних знаків постійно розвивається і змінюється. При цьому завжди прагнуть до стандартизації та стабільності умовних знаків, тобто тактичні умовні знаки, як і картографічні, не повинні змінюватися якомога довгий час. Але постійне підвищення вимог військ до