Екологічна оцінка природних умов життя населення України – біокліматичні умови

Екологічна географіяСкачать «Еколого-географічний атлас України» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Клімато-погодні умови супроводжують людину постійно, впливаючи на її фізичний стан і відіграючи велику роль у формуванні стану здоров'я населення. При переміщенні на великі відстані негативні реакції людей пов'язані з пристосуванням (адаптацією) до нових умов природного середовища. В умовах постійного місця проживання діють короткотривалі різкі зміни погодних умов, які спричиняють зміни фізіологічних функцій організму за рахунок коливання теплообмінних процесів. Основним чинником при цьому виступають такі характеристики погоди, як температура повітря, вологість, атмосферний тиск, швидкість вітру і погода в цілому. З іншого боку, зміни в організмі людини визначаються її індивідуальними особливостями, зокрема станом здоров'я, умовами перебування поза житлом. Територіальні особливості клімато-погодних умов України відтворені на картах, що характеризують радіаційний баланс, сонячне сяйво, ультрафіолетова радіація (УФР), сприятливі, комфортні, задушливі і морозні погоди.

Розроблені (нами та іншими авторами) карти клімато-погодних умов сприяли встановленню їх медико-екологічних особливостей. Насамперед, клімат України змінюється від вологого на заході до посушливого упівденному степу і від клімату альпійських лук у найвищій частині Карпат до середземноморського клімату на південному березі Криму. Він формується внаслідок взаємодії таких факторів кліматоутворення, як сонячна радіація, земна поверхня і циркуляція атмосфери. Протягом року в Україні висота Сонця змінюється в досить значних межах - від 15 - 60° на півночі до 23 - 68° на півдні, а тривалість дня - відповідно від 7,4 - 16,5 до 8,6 - 15,3 години, тобто літом зменшення висоти Сонця в північних районах компенсується збільшенням тривалості дня. Важливими показниками світлового режиму є дані про тривалість сонячного сяйва. Багатолітні спостереження показують, що річні суми його тривалості рідко перевищують 2300 годин на півдні і 1800 годин на півночі України. Названі закономірності передає відповідна карта "Сонячне сяйво". Сумарна радіація в середньому за рік складає в Україні 95-97 ккал/см2 в північних і північно-східних районах і 125-127 ккал/см2 на південному березі Криму. Як показує карта "Радіаційний баланс", у середньому за рік він в усій Україні є позитивним і змінюється від 42 ккал/см2 на північному сході до 63 ккал/см2 на західному побережжі Криму. Зимою радіаційний баланс часто буває від'ємним, особливо в північній частині України. Найбільших значень він досягає літом, коли його місячні суми на півдні можуть складати 10 ккал/см2, а добові суми в окремі дні - більше 0,5 ккал/см2. Від надходження сонячного сяйва на поверхню Землі залежить величина УФР. Енергія ультрафіолетових променів, що досягають поверхні Землі, дуже мала порівняно з сумарною енергією всього сонячного потоку. Незважаючи на це, УФР називають промінням життя і здоров'я. Це пов'язане з тим, що частина його дуже біологічно активна і необхідна для нормального функціонування організму людини. Тому для відпочинку, лікування і туризму важливо знати, від чого залежить надходження УФР, як вона поширюється на території в різні сезони року і як впливає на людину. Кількість надходження ультрафіолетових променів знаходиться в прямій залежності від висоти Сонця над горизонтом. Значить, вона максимальна на півдні і зменшується з рухом на північ України. На надходження УФР впливає також прозорість атмосфери (зменшує її запиленість газами, димом, пилом тощо). Найбільший біологічний ефект має короткохвильова УФР (з довжиною хвилі менше 315 ммк). Похідною оцінкою загальнобіологічної дії УФР є здатність її викликати еритему (почервоніння) шкіри людини. Еритема виникає через декілька годин після опромінення і досягає максимуму приблизно через добу. У 1976 році В.А. Белінський розробив карту зонування УФР по території колишнього СРСР. Згідно з нею територія України попала в зону із збитковим випромінюванням літом, особливо це стосується південних регіонів країни. На карті показана середня багатолітня інтенсивність сумарної еритемної УФР та час, необхідний для одержання порогової еритеми. Середньоарифметичні значення УФР використані для складання зведеної карти "Ультрафіолетова радіація". Карти радіаційного балансу, сонячного сяйва, УФР характеризують геліофізичні фактори. Це різні види космічної радіації, що виникають внаслідок фізичних процесів на Сонці і суттєво впливають на магнітосферу, верхні шари атмосфери і біосфери Землі. Сукупність явищ, що спостерігаються на Сонці і викликають різні випромінювання, називаються також сонячною активністю. Вона є головним джерелом енергії майже всіх природних процесів у атмосфері, гідросфері і верхніх шарах земної кори. Взаємодіючи з атмосферою і земною поверхнею, променева енергія Сонця трансформується здебільшого в теплову. Остання приводить в рух складний термогідродинамічний механізм нашої планети, внаслідок чого формується і розвивається сукупність атмосферних процесів і явищ, погода і клімат різних фізико-географічних районів. Як приклад, можна назвати комфортні, сприятливі і дискомфортні (задушливі і морозні) погоди, територіальні особливості яких передають відповідні карти.

Карта "Комфортні погоди" характеризує найкращі умови для життєдіяльності населення, оскільки погодні фактори мають стійкий характер при відсутності циклональної діяльності. При цьому міждобова мінливість атмосферного тиску не перевищує 4 мб, температури повітря 2°С, швидкість вітру - до 3 м/с, відносна вологість повітря - в межах 55- 75%. Комфортними погодами вважаються: сонячна (крім дуже жаркої та сухої), малохмарна без опадів, а також слабо та помірно морозна (при температурах не нижче -12,5°С). Ці погоди добре переносять хворі люди. Кількість днів з комфортними погодами збільшується у напрямку північ-південь. Найбільше їх (понад 70) спостерігається на південному березі Криму. Набагато тривалішим, ніж комфортний, є сприятливий (субкомфортний або перехідний) тип погоди, який показаний на карті "Сприятливі погоди ". Такі погоди характеризуються зміною стійкого характеру метеорологічних елементів при слабкій циклональній діяльності. При цьому міждобові зміни атмосферного тиску становлять 5 - 8 мб, температури повітря -3-4°С, вологості - менше 55 % та більше 75 %, швидкість вітру - 4 м/с і більше. До сприятливих відноситься дуже жарка та сонячна, хмарна без опадів погода, у тому числі з переходом температури через 0°С, а також дуже морозна погода при температурі від -12,5°С до -22,4°С. Такі умови добре переносяться здоровими людьми і багатьма хворими, однак можливі деякі порушення їх стану. Кількість днів із сприятливими погодами менша в північних регіонах України (до 120), значно більша в Криму (понад 180).

Окремі аспекти дискомфортних погод відтворюють карти "Задушливі погоди" і "Морозні погоди". Вони характеризуються різкими змінами основних метеоелементів: міждобова зміна тиску становить більше 8 мб, температури повітря - понад 4°С при екстремальних значеннях інших параметрів погоди. До дискомфортних відносяться : дуже жарка при високій вологості погода, хмарна з опадами, групи морозних погод при температурах, нижчих -22,4°С, а також сприятливі погоди з сильним вітром (більше 9 м/с), грозою, туманами, градом, завірюхою тощо. Дискомфорт також відчувається при раптовій зміні типів погоди. Статистична інформація для названих вище карт оцінена за геоінформаційною сіткою, яку утворюють метеостанції України. Задушливу погоду характеризують одночасна повторюваність високих температур повітря (більше +22°С) і його високої відносної вологості (понад 80%) за теплий період року (%). Як свідчить картографічний аналіз, найбільше таких днів у сухій степовій зоні (понад 15% від тривалості теплого періоду), значно менше (до 5 %) - в Поліссі.

Карта "Морозні погоди" характеризує одночасну повторюваність низьких температур повітря (нижче -10°С) і сильного вітру (понад 10 м/с) за холодний період року (%). Тривалість періоду, як свідчить карта, за такими погодами збільшується в напрямку з північного заходу (менше 1 %) на південний схід (більше 4 % від тривалості холодного періоду року). За таких умов існує ймовірність різкого переохолодження людського організму, ускладнення перебігу існуючих хронічних захворювань. При всіх несприятливих погодах залежно від стану організму людини можливі такі основні типи порушень (так звані метеотропні реакції): слабкі - головний біль, порушення сну тощо; середні, що проявляються у розвитку різних простудних захворювань; сильні, які характерні хворим людям і супроводжуються загостренням серцево-судинної патології. Дещо відрізняються реакції акліматизації, які пов'язані зі зміною кліматичних умов. Можливі порушення нормального функціонування організму, розвитку різних патологічних явищ або загострень існуючих захворювань, що знижує ефективність курортного лікування і відпочинку.

Завершує розділ карта "Біокліматичне зонування". Як свідчить попередній аналіз клімато-погодних умов, їх характеризує дуже багато факторів, які ми спробували синтезувати. Для картографічного синтезу нами використані карти, що характеризують дні з циклонами, сприятливими погодами і сумами активних температур повітря. На карті виділяються зони -умовно дискомфортна, оптимальна, сприятлива і комфортна та підзони - помірно дискомфортна, помірно сприятлива, помірно комфортна. Ці територіальні зони виділені на карті (шляхом проведення ізоліній) між метеостанціями (з урахуванням висоти рельєфу місцевості) відповідно до прийнятої оціночної шкали.