Основні екологічні проблеми Херсонської області

Екологічна карта Херсонської областіСкачать «Екологічна карта Херсонської області», а також «Екологічний  паспорт Херсонської області»

Скачать «Карты областей и городов Украины» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Основні екологічні проблеми області

1. У сільських населених пунктах повільно вирішуються питання оформлення згідно чинного законодавства відведень земельних ділянок під полігони твердих побутових відходів.

За результатами перевірок органів місцевого самоврядування встановлено, що:

  • порушуються вимоги земельного законодавства - звалища ТПВ експлуатуються при відсутності відведення земельних ділянок та проектної документації.
  • навіть на оформлених полігонах твердих побутових відходівнедотримуються технологічні процеси захоронення відходів, відсутність їх первинного обліку, не проведення роздільного сортування.

Більшістю сільських та селищних рад не розроблено місцеві програми поводження з відходами та не затверджено рішеннями сесій, не впроваджено схеми санітарного очищення населених пунктів.

В порушення ст. 35 – 1 Закону України «Про відходи» не всіма органами місцевого самоврядування визначено виконавця послуг з вивезення побутових відходів з території населеного пункту, не впроваджено роздільне збирання відходів.

Відсутність підприємств, які здійснюють централізований догляд та вивезення ТПВ у санкціоновані місця призводить до самостійного вивезення сміття населенням у різні точки області: ліси, лісосмуги, яри, балки, складування його вздовж доріг.

2. Згідно зведених даних щодо умов та стану зберігання непридатних ХЗЗР в Херсонській області на даний час налічується 1921,804 тонн непридатних ХЗЗР, з яких на 1887, 436 кг - безхазяйні.

З 2012 року непридатні пестициди не вивозяться на утилізацію, кошти не виділяються.

Склади, на яких зберігаються непридатні до використання ХЗЗР практично всі напівзруйновані. Умови їх утримання та зберігання на них непридатних ХЗЗР не відповідають вимогам екологічної безпеки, що створює загрозу для природного навколишнього середовища шляхом потрапляння отрутохімікатів до ґрунту і водоносних горизонтів.

3. Очисні споруди і каналізаційні мережі населених пунктів Херсонської області не відповідають вимогам техногенно-екологічної безпеки. Обладнання та мережі наднормативно зношені. Існує потенційна загроза забруднення водойм, зон рекреації державного значення. Через недосконалість та зношеність систем водовідведення відбувається забруднення Дніпра, Азовського та Чорного морів недостатньо очищеними та неочищеними (аварійні скиди) стічними водами.

У результаті аварійної ситуації, яка виникла в березні 2003 року, продовжується скид неочищених стічних вод з міськводоканалу м. Берислав Херсонської області в Каховське водосховище. Очисні споруди повністю зруйновані. Ремонтно-відновлюванні роботи, роботи щодо реконструкції очисних споруд та каналізаційних мереж м. Берислав не проводяться.

Очисні споруди, каналізаційна та зливова мережі м. Скадовська, смт Лазурне Скадовського району знаходяться в незадовільному технічному стані. Скид зворотних вод із очисних споруд м. Скадовська в Джарилгацьку затоку Чорного моря здійснюється з перевищенням нормативів гранично допустимого скиду.

Очисні споруди смт Каланчак зношені. Реконструкція, капітальний та поточний ремонти очисних споруд не здійснюються. Відстійник знаходиться в аварійному стані, стічні води потрапляють на земельну ділянку.

Не визначення суб'єкту господарювання, установи або організації, на балансі якого знаходиться мережа зливової каналізації м. Херсона призводить до забруднення р. Дніпро, р. Кошова, р. Вірьовчина та Стебліївського лиману. Дозвільні документи щодо здійснення скиду зворотних вод до водних об’єктів (затверджені нормативи гранично допустимих скидів) відсутні.

4. До важливих проблем у сфері заповідної справи необхідно віднести наступне.

Значна кількість територій та об’єктів природно-заповідного фонду області не винесені в натуру, що створює підґрунтя для різних порушень (зміни площі та конфігурації меж, самозахоплення земель природно-заповідного фонду, поширюється практика відчуження земель природно-заповідного фондудля нецільових потреб або вилучення земельних ділянок).

Відсутність закріплених на місцевості меж територій та об'єктів природно-заповідного фонду.

Більшість об’єктів природно-заповідного фонду не мають проектів організації територій, проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок і проектів землеустрою з організації та встановлення меж.

На переважну більшість об’єктів природно-заповідного фонду відсутня земельно-кадастрова документація. В державній статистичній звітності з кількісного обліку земель (форми 6-зем) землі, яким надано статус об’єктів природно-заповідного фонду, без вилучення їх у землекористувачів, окремо не обліковуються. Землі не переведені до категорії природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення.

Внаслідок земельної реформи відбувається роздержавлення та приватизація земель запасу та земель колишніх колгоспів. Але значна частина об’єктів ПЗФ створена на таких землях і на сьогодні знаходиться під загрозою розпаювання для ведення виробничої діяльності без врахування їх статусу та природоохоронної цінності.

На більшості територій природно-заповідного фонду не встановлено інформаційні та охоронно-межові знаки.

Фіксуються випадки порушень природоохоронного законодавства на заповідних територіях – самовільна забудова, створення стихійних звалищ, видобуток будівельних матеріалів (піску, глини), введення в експлуатацію промислових підприємств за рахунок земель зі складу природно-заповідного фонду.

Майже усі ці недоліки обумовлені недостатнім фінансуванням напрямку заповідної справи.

Розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 23 жовтня 2013 року № 685 «Про проведення інвентаризації територій та об’єктів природно-заповідного фонду області» створено відповідну робочу групу, затверджено план проведення інвентаризації територій та об’єктів природно-заповідного фонду області, затверджено інвентаризаційну картку об’єктів та створено підгрупи для обстеження таких територій та об’єктів.

Проте, у зв’язку з відсутністю фінансування інвентаризація територій та об’єктів природно-заповідного фонду не проводилась.

На даний час в області оформлено кадастрову документацію на 9 з 13 об’єктів загальнодержавного значення (дендрологічний парк «Асканія-Нова» обліковується як частина біосферного заповідника «Асканія-Нова» ім.Ф.Е.Фальц-Фейна» і враховується в кадастровій документації заповідника). У 2014 році ДП «Збур’ївське ЛМГ» заповнено картку первинного обліку лісового заказника загальнодержавного значення «Березові колки». Департаментом екології та природних ресурсів обласної державної адміністрації направлено зазначену картку форми 1ДКПЗФ розробнику на доопрацювання.

Оформлено кадастрову документацію на 22 з 66 об’єктів місцевого значення. У 2014 році картки первинного обліку форми 1ДКПЗФ заповнено державними лісогосподарськими підприємствами ще на 8 об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення. Департаментом екології та природних ресурсів обласної державної адміністрації направлено зазначені картки форми 1ДКПЗФ розробникам на доопрацювання.

З метою фінансового забезпечення виконання природоохоронних заходів, до переліку першочергових природоохоронних заходів для фінансування з обласного Фонду охорони навколишнього природного середовища у 2016 році, затвердженого рішенням сесії обласної ради від 31 березня 2016 року № 82, окрім іншого, включено наступні заходи:

  • Інвентаризація територій та об’єктів природно-заповідного фонду області;
  • Внесення змін до наукового обґрунтування необхідності оголошення ландшафтного заказника місцевого значення «Балка Великі Сірогози».