Підземні та поверхневі води Херсонської області

Екологічна карта Херсонської областіСкачать «Екологічна карта Херсонської області»

Скачать «Карты областей и городов Украины» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Поверхневі води. Найбільші річки на території Херсонської  області: Дніпро - довжина в межах області 198 км, Інгулець - 180 км і Каланчак - 48 км.

Водозабір з поверхневих джерел і морів в межах області у 2005 р. становив 919 млн.м3. Зрошення - найбільш водоємка галузь використання водних ресурсів по області і друга - по Україні. У 2006 р. на потреби зрошення використано 515 млн. м3 води, в господарсько -питних цілях - 45 млн.м3, на потреби виробництва - 36 млн.м3, у сільськогосподарських цілях - 6 млн.м3. Водозабірні споруди та водопровідні мережі наднормативно зношені. На них втрачається до 40% води, що добувається.

Поверхневі води Херсонської областіВ області налічується 22 підприємства, стічні та дренажні води яких скидаються в поверхневі водойми. Ряд підприємств скидає стічні води з перевищенням гранично припустимих концентрацій. Це пов'язано з тим, що більшість очисних споруд як промислових, так і побутових скидів внаслідок перевантажень, порушень технологій очищення і незадовільної експлуатації обладнання працюють неефективно. Основними водокористувачами - забруднювачами водних об'єктів є ВАТ "Херсонський суднобудівний завод", Державний завод "Паллада"(скид в р.Дніпро, рук. Кошова), ВУВГК м. Херсон (р. Вірьовчина), МКП "Миколаївводоканал" (р. Дніпро, рук. Інгулка), Дніпровський виробничо-експериментальний осетровий рибоводний завод (рук. Кошова), ВАТ "Херсонрибгосп" (Дніпровсько - Бузький лиман, р. Чайка).

Очисні споруди і каналізаційні мережі міст Генічеська (скид в Азовське море), Скадовська (скид в Чорне море), селищ Залізний Порт (скид у водойми Чорноморського біосферного заповідника), Каланчак (скид в р.Каланчак) не відповідають вимогам техногенно-екологічної безпеки. Обладнання та мережі наднормативно зношені. Існує потенційна загроза забруднення водойм зон рекреації державного значення. Через недосконалість та зношеність систем водовідведення Херсона, Нової Каховки, Каховки, Берислава, Горностаївки відбувається забруднення Дніпра та Каховського водосховища недостатньо очищеними та неочищеними (аварійні скиди) стічними водами.

Води Дніпра є гідрокарбонатно-кальцієвими, вміст кисню коливається від 6 до 16 мг/л. Водами Дніпра живляться Краснознам'янська та Каховська зрошувальні системи і Північно-Кримський канал, споруджений для потреб водопостачання і зрошування.

Хімічний склад вод Інгульця формується під впливом дуже мінералізованих стічних вод підприємств Криворізького залізорудного басейну За рахунок цих стоків річка відноситься до середньо - і дуже мінералізованих (кількість солей змінюється в різні роки, в середньому 35 -40 г/л; тип засолення - хлоридно-натрієвий). Спостерігається перевищення в 3 - 6 разів нормативів ГДК для рибогосподарських водойм по хлоридам, сульфатам, фосфатам та БСК5. Води р.Інгулець, не зважаючи на низьку якість води, використовуються в цілях зрошення.

В р.Каланчак ГДК перевищується по сухому залишку, сульфатам, БСК5 та марганцю. Головним забруднюючим агентом являються скиди ККП Каланчацького району.

Найбільша штучна водойма області - Каховське водосховище має показник мінералізації води 20 - 30 г /л, вміст кисню змінюється від 0,4 до 21,7 мг/л. Вплив скиду неочищених зворотних вод проявляється у зростанні сухого залишку, вмісту сульфатів, БСК5. Негативний вплив на стан води здійснює судноплавство. Берегова смуга водосховища, особливо правобережжя, потребує проведення комплексу протиерозійних робіт. Влітку "цвітіння" води охоплює 80-95 % акваторії.

Загальний стан забруднення поверхневих вод Каховського водосховища і нижнього Дніпра дозволяє кваліфікувати їх як помірно забруднені.

Підземні води

Херсонська область розташована в межах Причорноморського артезіанського басейну. Природними чинниками формування підземних вод є інфільтрація атмосферних опадів і поверхневих вод та надходження підземних з Українського кристалічного щита. Загальний напрям руху вод - на південь, в цьому ж напрямі збільшується мінералізація води.

Підземні води використовуються для промислово-технічного водопостачання, зрошення земель і є основним джерелом господарсько-питного водопостачання м. Херсона та Херсонської області. В наявності ресурси мінеральних та термально-лікувальних вод.

Станом на 01.01.2006 р. загальний водовідбір по Херсонській області, без обліку дренажу, склав 293,802 тис.м3/добу.

На масивах інтенсивного зрошення і ділянках підтоплення здійснювався вертикальний дренаж у кількості 465,258 тис.м3/добу, в тому числі 208,433 тис.м3/добу дренажних вод було використано на зрошування сільгоспкультур, решта води скинута без використання у затоки Чорного моря.

Загальний водовідбір по області, з урахуванням дренажу, склав 759,093 тис.м3/добу, в т.ч. питні води - 759,06 тис.м3/добу, мінеральні води - 0,033 тис.м3/добу.

Прогнозні ресурси підземних вод по основних експлуатаційних водоносних горизонтах з мінералізацією до 1,5 г/дм3 складають 4102,39 тис.м3/добу.

Процент використання затверджених експлуатаційних запасів підземних вод складає на Херсонському родовищі - 50%, Каланчацькому - 57%, Каховському - 57%, Генічеському - 22%, Новокаховському - 19%, решті - менше 15%.

На умови залягання, формування ресурсів і хімічний склад підземних вод суттєво впливають антропогенні чинники. Надмірно інтенсивне та довгострокове використання підземних вод, фільтрація поверхневих вод з гідротехнічних споруд (Каховського водосховища, каналів) і на зрошуваних масивах зумовили інтенсивне підняття рівнів, збільшення мінералізації і забруднення підземних вод на великих територіях.

Одним із об'єктів забруднення підземних водоносних горизонтів є існуючий полігон ТПВ м. Херсона.

По області налічується 2,5 тис. свердловин, в 55% із них якість води не відповідає санітарним вимогам. Тому, зважаючи на несприятливі гідрогеологічні умови накопичення вод, використання ресурсів підземних вод є обмеженим.

Більшість ділянок родовищ підземних вод мають закінчений амортизаційний строк експлуатації, а певна кількість не використовується.

З «Екологічного  паспорту Херсонської області»:

Територія області характеризується нерівномірним розподілом прогнозних ресурсів (ПРПВ) та розвіданих експлуатаційних запасів підземних вод (ЕЗПВ), придатних для водопостачання. Нестача питної води в багатьох районах області негативно впливає на питне забезпечення населення. Тому оцінка стану прогнозних ресурсів та експлуатаційних запасів підземних вод є важливою задачею.

Відповідно до «Положення про Державну систему моніторингу навколишнього середовища» геологічна служба здійснює моніторинг підземних вод з оцінкою їх ресурсів, а також еколого-геологічне картування території з метою оцінки сучасного стану геологічного середовища та його змін під впливом техногенного освоєння.

Основні водоносні горизонти, придатні для водопостачання населення області – плейстоцен-пліоценовий алювіальний, понт-меотис-верхньо-, середньосарматський, середньоміоценовий, палеогеновий.

За інформацією МКП «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Херсона» для водопостачання міста Херсона та приміських населених пунктів Степанівка, Комишани, Кіндійка та Антонівка використовується підземне джерело-Сарматський водоносний горизонт (водовмісні породи вапняки). Для підйому води Водоканал експлуатує артезіанські свердловини глибиною до 100 м. Із свердловин, що розташовані на території насосних станцій та групових водозаборів, занурювальні насоси, які установлені у кожній свердловині, системою водогонів 1-го підйому подають воду в резервуари чистої води (РЧВ) насосних станцій водопроводу (НСВ), звідки насосами, що установлені в машинному залі насосних станцій, вода подається у розподільчу мережу міста. Схема водопостачання м. Херсона збудована таким чином, що вода перед подачою у місто змішується у резервуарах та доповнюється в водопровідних мережах питною водою окремих свердловин. Для забезпечення населення безпечною та якісною питною водою проводиться щоденне її знезараження: НСВ №1,2,3,4 — гіпохлоритом натрію, НСВ №5,6 — бактерицидними установками. Добовий підйом води — 65-70 тис. куб. м на добу.

Виробничий контроль безпечності та якості питної води здійснює атестована хіміко-бактеріологічна лабораторія Водоканалу відповідно до вимог ДСанПіН 2.2.4.-171-10 “Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною” за технологічним регламентом та робочою програмою, узгодженою Головним управлінням Держсанепідслужби у Херсонській області.

За результатами державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 19.03.2014р. №05.03.02-07/18879 Технологічний регламент системи водопостачання м. Херсона відповідає вимогам діючого санітарного законодавства України. Висновок дійсний до 19.03.2019р.

Протягом 2015р. з свердловин, які експлуатує водоканал (137 свердловин на балансі водоканалу і 5 свердловин на обслуговувані) було піднято 20557678 м3.

В цілому, якість води у розподільній мережі та водорозбірних кранах за бактеріологічними та органолептичними показниками відповідає вимогам ДСанПіН 2.2.4.-171-10, забруднюючі речовини відсутні.

Стічні води від житлових будинків, закладів, підприємств і організацій каналізаційними випусками потрапляють до вуличної мережі каналізації та у збірні самопливні каналізаційні колектори. Самопливні колектори транспортують стічні води в приймальні резервуари насосних станцій каналізації (НСК), які розташовані на території міста. Далі подаються в камеру міських очисних споруд каналізації м. Херсона (МОС). Потужність МОС повного біологічного очищення -250 тис. куб. м. на добу. На даний час на МОС очищається 60-70 тис. куб. м на добу.

На МОС стічні води проходять повний цикл механічного і біологічного очищення. Очищення проходить поетапно.

Після завершення механічного очищення стічні води подаються на біологічне очищення, де змішуються з активним мулом – особливими мікроорганізмами. Біологічний метод очистки заснований на життєдіяльності мікроорганізмів, які сприяють окисленню чи відновленню органічних речовин, що знаходяться в стічній воді у виді тонких суспензій, колоїдів і для мікроорганізмів є джерелом живлення, у зв'язку з чим проходить очистка стічних вод від органічних забруднень. Очищені зворотні води потрапляють в р. Вірьовчина через скидний трубопровід.

Акредитованою аналітичною лабораторією по контролю якості стічних вод відповідно до затвердженого графіку постійно ведеться контроль за всіма етапами процесу очистки стічних вод. Якісний склад зворотних вод, що потрапляють в р. Вірьовчина після очистки на МОС не перевищує встановлені ТПС.

Для Херсонської області прогнозні ресурси підземних вод визначені в сумі 4102,39 тис.м3/добу з мінералізацією до 1,5г/дм3 і 5018,18 тис.м3/добу – до 3,0 г/дм3.

Внаслідок техногенного освоєння території (іригаційне будівництво, створення Каховського водосховища, інтенсивна експлуатація підземних вод та ін.) на значній площі відбулося корінне переформування водно-сольового балансу зони активного водообміну і тому із часу оцінки прогнозних ресурсів стан їх істотно змінився вбік скорочення площ із мінералізацією до 1,5 г/дм3.

Загальний модуль прогнозних ресурсів підземних вод в середньому по області становить 145 і 178 м3/добу/км2 (до 1,5 і до 3,0 г/дм3), змінюючись по адміністративних районах від 0,52 до 407,52 м3/добу і від 17,01 до 408,57 м3/добу. На 1 особу населення області доводиться, відповідно, 3,5 і 4,3 м3/добу.

Найменшою кількістю на 1 особу населення прогнозних ресурсів підземних вод з мінералізацією до 1,5 г/дм3 відрізняються В.Олександрівський, Високопільський, Іванівський, Н.Троїцький райони і Херсонська міськрада – менш 1,0 м3/добу.

Відомості про ресурси та розвідані запаси підземних вод, а також їх видобуток за 2015 рік, в межах адміністративних районів області наведені в таблиці 50.

Як видно із таблиці % освоєння ресурсів в межах області коливається від 1 до 17. Найбільш інтенсивно прогнозні ресурси використовуються в Білозерському 17% та Каховсьому 10% районах, в меншій мірі Генічеському, Каланчацькому, Новотроїцькому та Цюрупинському –5-9%, решта районів менше 5%. Ступінь освоєння родовищ підземних вод в межах області також невеликий. Видобуток з експлуатаційних запасів до загального видобутку складає 35%. Невикористана кількість ресурсів та запасів складає 4692,024 тис. м3/добу та 825,401 тис.м3/добу відповідно.

Сумарний видобуток підземних вод із працюючих свердловин по Херсонській області за 2015 рік склав 278,776тис.м3/добу, що на 27,661 тис.м3/добу більше у порівнянні з 2014 р. Видобуток з балансових запасів (ЕЗПВ) склав 98,953тис.м3/добу,у т.ч.: питних і технічних – 98,749 тис.м3/добу і мінеральних – 0,204тис.м3/добу; з неоціненних запасів видобуток склав 180,027тис.м3/добу, у т.ч.: дренажний водовідлив – 93,831 тис.м3/добу. 

_prev-sh-вод-2За результатами обробки інформації слід відмітити, що із сумарного видобутку ПВ використовується за призначенням лише 62%, а 38% – це втрати при транспортуванні у комунальному секторі та скид дренажних вод, які не використовуються. Більша частинавикористаних підземних вод припадає на господарчо-питні потреби, 15% ділять між собою потреби для зрошення (зрз), виробництва (втв) і сільського господарства, менше відсотка це промисловий розлив та видобуток мінеральних вод.

По мінералізації (за винятком мін.вод) сумарний видобуток підземних вод розподіляється таким чином: до 1,5 г/дм3 – 71% (198,137 тис.м3/добу); 1,5-3,0 г/дм3 – 27% (76,008 тис.м3/добу); більше 3 г/дм3 – 2% (4,631 тис.м3/добу).

Із загальної кількості оцінених прогнозних ресурсів підземних вод більша їх частина відноситься до понт- меотис- верхньо-, середньо сарматських відкладів – 86% (239,265 тис.м3/добу); – 12% (34,412 тис.м3/добу) на пліоценовий ВГ, переважна частка, якого припадає на дренажний водовідлив; 2 % (4,696 тис.м3/добу) - на середньо міоценовий ВГ; менше 1% на четвертинний, палеогеновий та палеоген-верхньокрейдовий водоносні горизонти (0,403 тис.м3/добу).

Для організації централізованого водопостачання районних центрів та виробничих потреб окремих споживачів, розвідані і затверджені експлуатаційні запаси по родовищам питних та технічних підземних вод. Загальна кількість експлуатаційних запасів складає 925,15 тис.м3/добу (19% від величини ПРПВ). Приріст експлуатаційних запасів питних і технічних вод за 2015 рік склав 0,875 тис.м3/добу.

Територіально родовища експлуатаційних запасів підземних вод в межах Херсонської області розташовані по 12 адміністративним районам. ЕЗПВ підраховані по неогеновому та пліоцен-четвертинному водоносних горизонтам. Експлуатуються лише експлуатаційні запаси основного неогенового водоносного горизонту.

Станом на 01.01.16 р. експлуатується 16 родовищ із 20 (32 ділянок із 41). Водовідбір підземних вод із експлуатаційних запасів в 2015 р., згідно наданих звітів, склав 98,749 тис.м3/добу, що на 5,797 тис.м3/добу менше ніж у 2014 р. Кількість не використаних запасів складає 826,401 тис. м3/добу (89% від загальної кількості).

Загальна кількість експлуатаційних свердловин на родовищах – 858, які розташовані на 385 водозаборах. У 2015 р. працювали 502 свердловини. Експлуатаційне навантаження на одну працюючу свердловину становить 0,20 тис.м3/добу.

Не задіяні в експлуатацію 11 ділянок: Голопристанська, Цюрупинська, Збур’ївська, Гопри 1, Підстепненська, Бериславська Східна, Вадимська 1, Східна та Тишківська. Кількість незадіяних затверджених запасів питних підземних вод складають 410,545 тис. м3/добу (44 % від загальної кількості).

На момент підрахунку, всі запаси затверджувалися з мінералізацією до 1,5 г/дм3. На теперішній час по окремим ділянкам видобуваються води з різноманітною мінералізацією, навіть більше 3 г/дм3(окремими свердловинами на ділянках Херсонського родовища Кіндійська – 1,2 та Херсонська – 1). В загальній картині переважає водовідбір з мінералізацією до 1,5 г/дм3 – 80%.

Із загального видобутку 98,749 тис.м3/добу, використано за призначенням 93,442 тис.м3/добу (95 %).

Водовідбір із затверджених запасів по видах використання розділився таким чином: 89,075 тис. м3/добу на господарчо - питні потреби і 2,173 тис. м3/добу на виробничо-технічні, для зрошення використано 2,02 тис.м3/добу, менше відсотка склали потреби на сільгоспводопостачання, промисловий розлив – 0,074 і 0,100 тис.м3/добу відповідно.

Окрім питних вод на території Херсонської області розвідані 6 родовищ (6 ділянок) мінеральних підземних вод у кількості 0,837 тис.м3/добу по категоріям А+В+С1, та одне родовище промислових вод.

Три родовища мінеральних вод («Любимівське», Залізний Порт та Хорли), на теперішній час не експлуатуються.

Сумарний водовідбір з затверджених експлуатаційних запасів мінеральних підземних вод у межах області за 2015 р. склав 0,204 тис.м3/добу (24% від загальної кількості запасів) із 4 робочих свердловин.

Мінеральні-лікувальні водивикористовуються для бальнеологічних цілей у лікувально-профілактичному закладі (водолікарня «Гаряче джерело»). Підземні води із родовища мінеральних природних столових вод використовуються для промислового розливу води «Каховка».

У 2015 р. затверджене «Стрілковське» родовище мінеральних лікувальних вод (свердловина № 38 (7-743Т)) у кількості 0,150 тис.м3/добу по категорії С1 (ТОВ «Експортно-Імпортна компанія «Юг-Інвест»).

Родовище розташоване в північній частині півострову Арабатська стрілка, на відстані 2 км на південь від с.Стрілкове Генічеського району Херсонської області. Підприємство планує використовувати мінеральні лікувальні води для водопостачання клініка та пансіонату. Об’єкт не експлуатується у зв’язку з економічним та політичним станом в державі. Здійснюються планові водовипуски із свердловини з метою запобігання утворення «газових пробок».

Промислові води Північно-Сиваського родовища не експлуатуються.

Далі приводиться характеристика прогнозних ресурсів підземних вод та їх освоєння. Розподіл їх на території області вкрай не рівномірний. Для Херсонської області прогнозні ресурси підземних вод визначені в сумі 4970,8 тис.м3/добу.

Сумарний водовідбір з підземних вод з ділянок надр з неоціненими запасами за 2015 р. склав 180,027 тис.м3/добу – 6%, при цьому майже 52% водовідбору припадає на неоцінений дренаж.

Водовідбір підземних вод з неоцінених запасів, без урахування дренажного водовідливу склав 86,196 тис.м3/добу. По мінералізації водовідбір розподілився таким чином – 58,086 тис.м3/добу (до 1,5 г/дм3) – 67%, 24,065 тис.м3/добу (1,5-3,0 г/дм3) – 28% і 4,045 тис.м3/добу (більше 3 г/дм3) – 5%.

У порівнянні із минулим роком видобуток по мінералізації в цілому і по адміністративних районах істотно не змінився.

Із загальної кількості видобутих підземних вод, використано 92 %, у т.ч для: господарчо-питного водозабезпечення – 57,203 тис.м3/добу, зрошення – 16,953 тис.м3/добу, решта на виробничо-технічне, сільськогосподарське водопостачання – 2,075 та 1,905 тис.м3/добу. Скид без використання складає 8 % (6,969 тис.м3/добу).

Підземні води в області експлуатуються як груповими водозаборами так і поодинокими свердловинами. Загальна кількість водопунктів, які видобувають підземні води по ділянкам надр з неоцінених запасах складає 4806, у тому числі артезіанських свердловин - 4744, шахтних колодязів - 62.

Найбільший видобуток підземних вод здійснюється із основного неогенового водоносного горизонту – 92% або 79,578 тис.м3/добу.

Прогнозні ресурси ПВ зазнали незначних змін якісного складу. По мінералізації видобуток в межах адміністративних районів розподіляється наступним чином:

  • прісні ПВ – на території Голопристанського, Скадовського, Цюрупинського, Каланчацького, Верхньорогачицького районів та Нововкаховської міськради;
  • слабосолонуваті (з переважанням до 1,5 г/дм3) – на території Генічеського, Каховського, Нижньосірогозького, Нововоронцовського, Високопільського, Великолепетиського, Новотроїцького, Чаплинського районів;
  • слабосолонуваті (з переважанням 1,5-3 г/дм3) – на території Білозерського, Бериславського, Великоолександрівського та Горностаївського районів;
  • солоні (більше 3 г/дм3) територія Іванівського району та Херсонської міськради (смтКомишани, с.Приозерне).

З метою зниження рівнів ґрунтових вод та для захисту сільськогосподарських земель і населених пунктів від підтоплення в Херсонській області були створені системи вертикального дренажу, що діють на території 8 адміністративних районів. Експлуатаційні запаси дренажних вод в межах області не підраховувалися.

Кількість підземних вод, що відкачали у 2015 році склала 93,831 тис.м3/добу, що на 31,479 тис.м3/добу більше ніж у 2014 р. По мінералізації водовідбір розподілився таким чином: до 1,5 г/дм3 – 61,121 тис.м3/добу;1,5-3 г/дм3 – 32,124 тис.м3/добу; більше 3 г/дм3 – 0,586 тис.м3/добу. Із загальної кількості водопунктів – 674, що задіяні в системах вертикального дренажу, у звітному році працювало лише 105 (15%).

Свердловини систем вертикального дренажу облаштовані на водоносні горизонти пліоценових та понтмеотичних відкладів. Із пліоценових відкладів відкачено 32,710 тис.м3/добу, а з основного 61,661 тис.м3/добу. Відкачені води не використовуються.