Австрия и сопредельные государства

Австрия и соседние страныСкачать карту «Австрия и соседние страны»

Скачать «Карты стран, материков, континентов, океанов» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Австрия - федерация (Bund), состоящая из 9 федеральных земель, включая федеральную столицу Вену, также обладающую статусом федеральной земли. У каждой земли своя конституция! парламент (Landtag), правительство, герб, флаг, гимн. Все, что тем или иным образом относится к федеральным землям, обычно начинается со слова Landes (Landes - земельный, например, Landesregierung-земельное правительство), в отличие от федеральных структур, название которых начинается со слова Bundes (нем. Bundes-федеральный, например, Bundespolizei - федеральная полиция).

Население Австрии - 8 млн. 859,4 тыс. чел. (2020 г.), 80,8% населения составляют австрийцы (немцы 2,6%, боснийцы 1,9%, турки 1,8%, сербы 1,6%, румыны 1,3%, другие 10%). Наиболее значительные национальные меньшинства: хорваты и словенцы - на юге страны, венгры - на востоке, чехи и словаки - в Нижней Австрии и цыгане - в Бургенланде. Вена - самый космополитичный город Австрии.

Государственный язык - немецкий (официальный по всей стране) 88,6%, турецкий 2,3%, сербский 2,2%, хорватский (официальный в Бургенланде) 1,6%, другие (включая словенский, официальный в Южной Каринтии и венгерский, официальный в Бургенланде) 5,3%.

Конфессиональная принадлежность населения: католики - 57%, православные 8,7%, мусульмане 7,9%, евангелисты-христиане 3,3%. Наиболее плотно заселен Венский бассейн (ок. 20% всего населения), долины Дуная и Рейна и Штирийско-Бургенландская равнина. Крупнейшие города: Вена, Грац, Линц, Зальцбург, Инсбрук, Клагенфурт.

Столица Австрии – город Вена, полный изысканности и шрама. Вена притягивает путешественников своей атмосферой, в которой переплелись уютные кафе с венским кофе, музыкой Штрауса и Моцарта, многочисленные императорские дворцы и прекрасные парки.

Карта автомобильных дорог Австрии

Карта автомобильных дорог АвстрииСкачать «Карта автомобильных дорог Австрии»

Скачать «Карты стран, материков, континентов, океанов» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Австрия – альпийская и придунайская страна. Австрия является одним из самых популярных мест для летнего и зимнего отдыха в Европе, в стране  построена развитая туристическая индустрия.

Путешествовать по Австрии хорошо в любое время года, кроме поздней осени и ранней весны, когда идут дожди. Горнолыжный сезон длится с конца ноября по февраль.

Общая информация о стране. Большую часть территории Австрии занимают хребты и предгорья Альп. На востоке – небольшой участок Среднедунайской равнины.

Вопреки распространенному мнению, Австрия не вся гористая. В то время как Альпы покрывают 3/4 территории страны и доминирует в провинциях Форарльберг, Тироль, Зальцбург, Штирия, Верхняя Австрия и Каринтия, восточные провинции - Нижняя Австрии, Бургенланд и федеральная столица Вена больше похожи на географию соседней Чехии и Венгрии. Эта разнообразная смесь ландшафтов, расположенных на сравнительно небольшой по размеру площади - ледники, луга, альпийские долины, лесистые предгорья, пологие сельхозугодья, виноградники, речные ущелья, равнины и даже полузасушливые степи можно найти в Австрии.

Четверть населения Австрии живет в Большой Вена - европейском мегаполисе, расположенного в месте, где Дунай встречается с самой восточной окраиной Альп, недалеко от границы со Словакией и ее столицей Братиславой.

Ландшафти басейну річки Стир

Карта реки Стырь от истока до границы с БеларусьюКарта реки Стырь от истока  до границы с Беларусью

Скачать «Карты рек для водного туризма: Днепр, Десна, Днестр, Южный Буг и др.»  бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Ландшафти басейну р. Стиру суттєво різняться по території басейну. Згідно фізико-географічного районуваня України ландшафти північної частини басейну належать до зони мішаних лісів, ландшафти півдня - до зони широколистяних лісів.

Мішанолісові ландшафти басейну - сформувалися в умовах помірно теплого клімату, позитивного балансу тепла і вологи на безкарбонатних льодовикових, водно-льодовикових, давньоалювіальних відкладах під хвойно-широколистяними лісами в антропогеновому періоді. Їх характерними ознаками є рівнинність, наявність різних за генезисом типів і форм рельєфу, високе залягання ґрунтових вод, густа річкова мережа, широкі річкові долини, значна поширеність дерново-підзолистих, дернових і болотних ґрунтів, дубово-соснових лісів, лучної рослинності. В басейні р. Стир мішанолісові ландшафти поширені переважно в поліській частині басейну, а також, фрагментарно, в лісостепу, де наявні моренні чи водно-льодовикові відклади, у долинах річок.

Відмітною особливістю мішанолісових ландшафтів є складне перемежування природних комплексів, їх мозаїчність, контрастність, значна трансформованість під впливом землеробсько-меліоративного, лісогосподарського, гідротехнічного, водогосподарського природокористування.

Кліматичні особливості басейну річки Стир

Карта реки Стырь от истока до границы с БеларусьюКарта реки Стырь от истока  до границы с Беларусью

Скачать «Карты рек для водного туризма: Днепр, Десна, Днестр, Южный Буг и др.»  бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Клімат басейну р. Стир помірний, вологий, з м’якою зимою, нестійкими морозами, частими відлигами, нежарким літом і значними опадами. У зв’язку з рівнинним характером території не спостерігається значних контрастів у розподілі температур. Середньомісячна температура січня знижується від витоків до гирла і змінюється від -3,2 до -4,2°С, липня - знижується в напрямку з півдня на північ від +18,8 до +18,6°С. Середня річна кількість опадів змінюється в діапазоні від 550 до 700 мм.

Одним з основних чинників формування басейнової системи є клімат, адже режим та кількість опадів, температура, коефіцієнт зволоження впливають як безпосередньо на гідрологічний режим, так і опосередковано, на рельєф, ґрунти, біоту, перебіг геохімічних та геофізичних процесів.

Клімат Басейну р. Стир помірно континентальний з теплою зимою, що супроводжується частими відлигами та теплим достатньою вологим літом.

Основними чинниками, що впливають на клімат є сонячна радіація, атмосферна циркуляція та підстилаюча поверхня. Сонячна радіація виступає головним енергетичним джерелом кліматотворення і визначальну роль відіграє в теплий період року. В середньому за рік величина сумарної сонячної радіації, яку поглинає басейн р. Стир, становить 92,7 ккал/см. Величина сонячної радіації залежить від широти місцевості, а оскільки басейн р. Стир витягнутий субмеридіонально, то спостерігаються певні відмінності у значеннях цього показника у верхів'ї та пониззі басейнової системи.

Карта реки Стырь №1: исток- Пониква – Руда-Бродская – Станиславчик – Сморжев

Карта реки Стырь №1: исток- Пониква – Суходолы – Пониковица – Руда-Бродская – Монастирок – Станиславчик – Бордуляки – Шуровичи – СморжевСкачать «Карта реки Стырь №1: исток- Пониква – Суходолы – Пониковица – Руда-Бродская – Монастирок – Станиславчик – Бордуляки – Шуровичи – Сморжев» 

Скачать «Карты рек для водного туризма: Днепр, Десна, Днестр, Южный Буг и др.»  бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Історико-географічний аспект освоєння території басейну р. Стир. Береги рік та їх басейни здавна приваблювали людей та ставали осередками виникнення цілих людських цивілізацій. Річка Стир не стала винятком. Протікаючи у межах Волинської височини та Волинського Полісся з різноманітними ґрунтами, численними річками, болотами, багатою рослинністю, безліччю тварин та риби басейн став благодатним краєм для первісних людей…..

Давньослов'янський період в історії населення басейну р. Стир тривав із І ст. до н. е. по ІХ ст. н. е. Племена проживали в однаковій мірі як в поліській, так і в лісостеповій частинах басейну, а природне оточення в тій чи іншій мірі накладало свій відбиток на напрямки розвитку господарства, побуту та культури. Основою господарства і надалі залишалось землеробство та скотарство. Давньослов'янські поселення розміщувалися в основному, на берегах річок та озер, неподалік заплавних лук з родючими ґрунтами, придатними для землеробства та з буйними травами - кормовою базою, що сприяла розвитку скотарства. Спочатку, система господарства була простою, коли землі використовували до повного виснаження, а потім кидали, аж допоки родючість його не відновиться. В поліських районах використовувався, все ще, підсічно- вогневий спосіб господарювання, під час якого ділянки під посіви розчищались від лісу, пізніше спалювались та засівались просом, пшеницею, ячменем та іншими культурами. Попіл, таким чином, слугував своєрідним добривом. В другій половині І тис., з початком застосування залізних наральників та дерев'яних рал якість обробітку ґрунту підвищилась, а тому зросла врожайність та кількість вирощуваних культур, зокрема, почали вирощувати жито, ріпу, біб, горох, вику. В цей же час стара перелогова система землеробства змінилася новою, двопільною, коли земля ділилася на дві частини, одна з яких оброблялася, а інша в цей час відпочивала, через 2-3 роки ділянки мінялися.

Поряд з землеробством значна роль в господарстві давніх слов'ян належала і скотарству, особливу розведенню великої рогатої худоби та свиней, в меншій мірі овець, кіз та коней. Допоміжна роль належала мисливству, рибальству та збиральництву.

Карта реки Стырь №5: Вараш (Кузнецовск) – Заречное – Иванчицы (Украина) – Ладорож (Беларусь) – Остров»

Карта реки Стырь №5: Вараш (Кузнецовск) – Заречное – Иванчицы (Украина) – Ладорож (Беларусь) – Остров» Скачать «Карта реки Стырь №5:  г.Вараш (Кузнецовск) – Стар.Рафаловка – Бабка – Сопачов – Диброва – Щеков – Крымно – Мульчицы – Бышляк – Вел.Телковичи – Млынок – Новоселки – Мал.Телковичи – Приветовка – Волчицы – пгт Заречное – Иванчицы (Украина) – Ладорож (Беларусь) – Остров» 

Скачать «Карты рек для водного туризма: Днепр, Десна, Днестр, Южный Буг и др.»  бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

На сьогодні поверхневі води басейну р. Стир представлені звивистими, місцями спрямленими, рівнинними річками, меліоративними каналами, озерами, а також численними водоймами антропогенного походження.

Режим та характер поверхневих вод басейну р. Стир визначається природними чинниками. Згідно гідрологічного районування поверхневих вод України води басейну р. Стир належать до двох гідрологічних областей. Верхів’я та середня течії знаходяться у західній області достатньої водності (Волинській підобласті достатньої водності та Верхньоприп’ятсько-Бузькій підобласті надмірної водності), пониззя в поліській області надмірної водності Для обох областей характерний мішаний режим живлення, з переважанням снігового (40-60% за рік), яскраво виражена весняна повінь, літньо-осіння та зимова межень, нечасті дощові паводки, переважно в теплий період року.

Річки - це найважливіша складова поверхневих вод басейнової системи. Природна річкова мережа у межах басейну Стиру найбільш збереглася на підвищених ділянках басейну, райони ж низинним рельєфом зазнали суттєвих змін внаслідок впливу широкомасштабних меліорацій, що проводилися в минулому столітті. Річок з довжиною понад 10 км в басейні налічується 26 . Найбільші з них Стир, Іква, Стубла, Кормін, Слонівка, Пляшівка, Радоставка та ін.

Карта реки Стырь №4: Боровичи – Колки – Стар.Чарторийск – Хряск – Вараш – Стар.Рафаловка

Карта реки Стырь №4: Боровичи – Колки – Стар.Чарторийск – Хряск – Вараш – Стар.РафаловкаСкачать «Карта реки Стырь №4: Незвир – Боровичи – Копылье – пгт Колки – Семки – Куликовичи – Новоселки – Стар.Чарторийск – Маюничи – Козлиничи – Балаховичи – Остров – Хряск – Заболотье – г.Вараш (Кузнецовск) – Стар.Рафаловка» 

Скачать «Карты рек для водного туризма: Днепр, Десна, Днестр, Южный Буг и др.»  бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

 Гідрографічна мережа басейну річки СтирЗ рельєфом тісно пов’язане формування гідрографічної мережі. Сучасна гідрографія басейну р.Стир - це звивисті, спокійні, з зарослим руслом річки і безліч прямих меліоративних каналів, спрямлених річок, а також різних водойм природного та штучного походження і боліт.

У межах верхів’я басейну р. Стир домінують швидкості течії близько 1 м/с, тому тут переважають процеси виносу речовин, в напрямку гирла, збільшуються площі мертвої зони, і в прибережній частині домінуючими стають процеси акумуляції. Окремі ділянки р. Стир у межах Малого Полісся (с. Пляшева, с. Мерва) та Полісся (с. Уріччя) характеризуються значними площами зони затишку та мертвої зони, для них характерне значне поширення водної та болотної рослинності.

Окрім цього у напрям гирла р. Стир спостерігаємо збільшення ширини русла та зменшення глибини його врізу, що спричинено особливостями геологічної будови підстилаючої поверхні та зменшенням похилів річки.

Заплава річки двостороння, у верхній і середній течії шириною 0,7—1,0 км, місцями розширюється до 3—4,5 км або звужується до 0,3—0,4 км, у верхів’ї місцями взагалі відсутня. У нижній течії переважна ширина заплави 2—4 км. У багатьох місцях межа заплави нечітко виражена - води річки зливаються з талими водами на прилеглих болотах. У гирловій частині заплава зливається з заплавою р. Прип'ять. До м. Луцьк заплава переважно суха, лучна з рівною поверхнею, слабко пересічена старицями, складена в основному суглинними і мулисто- глинистими ґрунтами. Виняток становить лише частина заплави у межах Малого Полісся, що зазнає підпору від Хрінницького водосховища, а також район Берестечка та Пляшевої. Нижче м. Луцьк велика частина заплави заболочена, спочатку вона лугова, а в міру наближення до гирла стає чагарниковою і зрідка лісовою; поверхня її вкрита купинами, пересічена старицями, протоками, рукавами, а також осушувальними канавами; ґрунти торф'янисті.

Русло, в основному, помірно і слабо звивисте, місцями у верхній і середній течії річки - сильнозвивисте, а на пригирлових ділянках пряме, переважно нерозгалужене (острови зустрічаються рідко і всі вони невеликих розмірів). У верхній течії русло, суцільно заросле водною рослинністю, у середній і нижній - заростає тільки біля берегів і, крім того, часто заростає верболозом.