Загальні поняття про державну геодезичну мережу

Військова топографіяСкачать «Військова топографія» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Державна геодезична мережа (ДГМ) являє собою сукупність геодезичних пунктів з відомими координатами і висотами, які закріплені на місцевості спеціальними центрами, що забезпечують їхню збереженість і стійкість у плані та за висотою протягом тривалого часу. Ці пункти рівномірно розташовані на території України і визначені в єдиній системі координат.

ДГМ України є геодезичною основою для топографічних знімань всіх масштабів і повинна задовольняти вимоги народного господарства, безпеки та оборони країни. Вона є носієм геодезичної системи координат та висот України і задає на всю територію країни референцну систему координат 1942 р. (СК-42) та Балтійську систему висот 1977 р.

Важливим є те, що сучасна ДГМ України поширює з необхідною точністю і щільністю пунктів загальноземну систему координат; вона є великим надбанням України, як суверенної держави.

Складовими частинами ДГМ є планова і висотна геодезичні мережі, пункти яких суміщені або мають між собою надійний геодезичний зв’язок.

Необхідно відзначити, що сучасна ДГМ бере свій початок від часів царської Росії і дісталась Україні у спадок від колишнього СРСР, яка була побудована відповідно до вимог того часу і включає до себе: ряди

Сезонні зміни тактичних властивостей місцевості

Військова топографіяСкачать «Військова топографія» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Тактичні властивості топографічних елементів місцевості у різних фізико-географічних районах можуть бути різними; вони також залежать від погодних умов, часу доби та інших факторів, проте найбільший вплив на всі сторони бойової діяльності військ мають сезонні зміни місцевості. Рельєф, ґрунтово-рослинний покрив, гідрографія та дороги, як природні чинники, по різному впливатимуть на ведення бойових дій за різної пори року.

Взимку основними природними чинниками, які суттєво впливають на бойову діяльність військ, є низька температура, значне промерзання ґрунтів, льодовий та сніговий покриви на водоймах і болотах, заметілі, короткі дні та довгі ночі.

Тактичні властивості місцевості взимку докорінно змінюються. Прохідність місцевості дорогами та, особливо, поза дорогами набагато погіршується після випадання великої кількості снігу (рис.1.38). Маскувальні та захисні властивості у листяному лісі значно знижуються. Бойова техніка виявляється повітряною розвідкою або за слідами від машин. Замерзлий ґрунт набагато ускладнює інженерне обладнання місцевості.

Польова дорога після заметіліРис.1.38. Польова дорога після заметілі

 Взимку при низьких температурах набагато затруднюється запуск моторів бойової та іншої техніки, значно знижується надійність роботи їх гідравлічних і масляних механізмів, що негативно впливає на роботу техніки і вимагає особливого догляду за нею та її збереження.

Тактичні властивості степової місцевості

Військова топографіяСкачать «Військова топографія» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Степова місцевість (рис.1.37) являє собою у більшості випадків відкриту рівнину, яка характеризується відсутністю деревної рослинності через сухий клімат; ґрунти переважно м’які (чорноземні, каштанові), на яких росте стійка до засухи влітку та до морозів взимку трав’яна рослинність (полин, солянка, ковила, типчак, житняк).

Степова зона України розташована на південь від лісостепової зони і простягається до узбережжя Чорного та Азовського морів і Кримських гір. Степ займає 40% площі України і охоплює Причорноморську низовину, південну частину Придніпровської і Подільської височин, а також рівнинну частину Кримського півострова. Більша частина українського степу розорана; цілинні степи, а також деревна рослинність збереглися тільки в заповідниках, у долинах рік і на схилах балок. Природні ліси в степах займають невелику площу. У балках та ярах трапляються байрачні ліси, у заплавах рік – заплавні.

Степова місцевістьРис.1.37. Степова місцевість

Рельєф степової місцевості рівнинний, але подекуди має поширені форми з горбів, лощин, ярів і балок. Для Донецького кряжу характерні гриви – вузькі видовжені підняття. На півдні низовин поширені поди

Тактичні властивості лісисто-болотистої місцевості

Військова топографіяСкачать «Військова топографія» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Лісисто-болотиста місцевість – це поєднання та чергування лісових масивів з великою кількістю боліт, озер, річок та струмків (рис.1.35). Характерні особливості такої місцевості полягають у тому, що велика кількість лісів перетворює її у закриту місцевість, а наявність великої кількості водних перешкод при незначній кількості доріг і слабкого ґрунту суттєво впливає на її прохідність.

Лісисто-болотиста місцевість широко розповсюджена в районах, де кількість опадів перевищує випаровування вологи з поверхні землі, що обумовлює перезволоження і заболочення ґрунтів, формування густої мережі рік, озер і розвиток вологолюбної рослинності. Значні площі лісисто-болотистої місцевості знаходяться на півночі України у Полісській та Придніпровській низовині у річкових долинах Прип’яті і Десни, особливо у прикордонних з Білоруссю областях – Волинській, Рівненській та Чернігівській.

Лісисто-болотиста місцевістьРис. 1.35.  Лісисто-болотиста місцевість

У лісисто-болотистій місцевості автомобільних доріг із покриттям, як правило, дуже мало, які при цьому найчастіше сильно звивисті та обмеженої ширини і з великою кількістю дорожніх споруд через природні

Тактичні властивості болотистої місцевості

Військова топографіяСкачать «Військова топографія» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт 

Болотиста місцевість (рис. 1.34) являє собою великі за розмірами і значно зволожені ділянки земної поверхні, які вкриті вологолюбними рослинами (очеретом, осокою, мохом), із залишків яких утворюється торф. Болота розвиваються на місцевості, де сукупність характеру рельєфу, кліматичних і погодних умов зумовлює її надмірне зволоження, а на місцевості з вологими умовами вони можуть утворюватися і на вододілах. Не всі зволожені ділянки суходолу є болотами.

Тому надмірно зволожені ділянки земної поверхні з шаром в’язкого ґрунту глибиною 30 см і більше називають болотом, а зволожені ділянки місцевості глибиною до 30 см називають мочарі. Болота глибиною до 60 см вважаються прохідними, а більше – важкопрохідними та непрохідними.

Болотиста місцевістьРис. 1.34. Болотиста місцевість

В Україні болота займають близько 2% території. Найбільше боліт в Україні на Поліссі, особливо у Волинській, Рівненській та Чернігівській областях, менше – в долинах лісостепової зони, ще менше – в степових і гірських районах. За характером живлення, формою поверхні і складом рослинності болота поділяють на низинні, верхові (мохові) та перехідні.

Низинні болота розташовані у долинах, улоговинах, заплавах і дельтах рік та інших пониженнях

Тактичні властивості лісової місцевості

Військова топографіяСкачать «Військова топографія» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт 

Лісова місцевість являє собою територію, більша половина якої (понад 50%) вкрита густою деревною рослинністю (лісами). Власне, слід пам’ятати, що лісова місцевість відрізняється від лісових масивів змиканням крон дерев: в лісі гілки та листя крон окремих дерев перекриваються, хоча можуть існувати ділянки відкритої місцевості – галявини. Лісиста ж місцевість характеризується у більшості випадків повсюдною наявністю відкритого ґрунту, з деревами, віддаленими одне від одного на відстань більшу, ніж радіуси їхніх крон. Ліси зростають у різних природних зонах: на рівнинній частині вони поширені за широтними зонами, в горах – за висотними поясами.

Лісові масиви суттєво впливають на прохідність бойової і транспортної техніки, значно обмежують умови спостереження і дальність видимості, тим самим, знижують ефективність вогню стрілецької та артилерійської зброї, обмежують дальність радіозв’язку і маневр підрозділів у всіх видах бою. Крім того, умови орієнтування, цілеуказання, а також взаємодія різних родів військ і управління ними у лісі значно ускладнюються.

Лісова місцевістьРис. 1.33. Лісова місцевість

Проте наявність лісових масивів забезпечує надійне маскування підрозділів від наземного та повітряного спостереження противником, їх укриття від ураження різними видами зброї, а також дозволяє прихований підхід до переднього краю оборони противника для нанесення йому несподіваних флангових ударів та з тилу.

Тактична класифікація місцевості

Військова топографіяСкачать «Військова топографія» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Тактичні властивості топографічних елементів місцевості у різних фізико-географічних районах можуть бути різними; вони також залежать від погодних умов, пори року та інших чинників, проте у загальному випадку їх прийнято класифікувати за:

  • умовами прохідності;
  • умовами спостереження та маскування;
  • мірою пересіченості.

За умовами прохідності місцевість поділяють на легкопрохідну, прохідну, важкопрохідну і непрохідну.

Легкопрохідна місцевість не обмежує швидкість і напрямок руху гусеничного та колісного транспорту і дозволяє застосовувати бойову техніку в розгорнутих лавах та рух колон без зміцнення ґрунту.

Прохідна місцевість майже не обмежує швидкість і напрямок руху бойової техніки та транспорту, дозволяє рух по одному сліду гусеничними машинами, хоча деякі ділянки треба обходити або зміцнювати.