Призначення і принцип роботи навігаційної апаратури

підручник Військова топографіяСкачать «Військова топографія» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Призначення і принцип роботи навігаційної апаратури.

Для керування військами в бою, на марші, у розвідці, зазвичай, орієнтуються за картою, звіряючи її з місцевістю. Топографічна карта являє собою надійний провідник вдень, проте не забезпечує впевненого орієнтування та визначення координат цілей в умовах обмеженої видимості (вночі, в тумані, в хуртовину тощо). Крім того, у сучасному динамічному бою навіть тимчасова втрата орієнтування може привести до порушення взаємодії між підрозділами, поставити під загрозу виконання бойового завдання і призвести до невиправданих втрат. Тому для надійного орієнтування на місцевості використовуються бойові і спеціальні машини з навігаційною апаратурою, яка дозволяє швидко визначити координати місцезнаходження машини, а також дирекційний кут напрямку руху. Така апаратура використовується, головним чином, при дії підрозділу на місцевості, бідній на орієнтири, наприклад, в степу, в лісі, а також при обмеженій видимості.

Особливості орієнтування за різноманітних умов місцевості

підручник Військова топографіяСкачать «Військова топографія» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Умови обмеженої видимості (дим, дощ, туман, хуртовина тощо) часто ототожнюють з нічною темрявою, хоча насправді між ними існує велика різниця. Вночі для орієнтування за таких умов можна застосувати прилади нічного бачення, радіозв’язок. Проте сніг, дощ, курява, дим із жевріючих згарищ значно знижують ефективність застосування цих приладів.

Прогнозуючи виникнення обмеженої видимості, маршрут готують подібно до нічного маршруту, якщо марш буде здійснюватись дорогами з твердим покриттям. Маршрут поза дорогами здійснюється за азимутами, заздалегідь визначеними за великомасштабною картою. Маршрут уважно вивчають і запам’ятовують. Під час руху карту орієнтують у напрямку просування і постійно графічно поперечними штрихами або крапками фіксують своє місцезнаходження.

У горах орієнтування ускладнюється через малу кількість орієнтирів, а також через значну розчленованість рельєфу. Вершини, які визначені в якості орієнтирів, значно змінюють свої обриси при їх спостереженні під час руху гірськими звивистими дорогами з різних сторін.

Орієнтування за картою під час здійснення маршу

підручник Військова топографіяСкачать «Військова топографія» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Дії під час здійснення маршу повинні бути спрямовані на забезпечення безперервного орієнтування, для того, щоб постійно знати і чітко уявляти своє місцезнаходження як на карті, так і на місцевості. Основне правило орієнтування під час здійснення маршу – в дорозі карту необхідно постійно тримати орієнтованою в напрямку руху. З кожним поворотом машини повертають і карту на відповідний кут. Під час пересування за межами доріг карту орієнтують за місцевими предметами і формами рельєфу.

В танку або в бронетранспортері спостерігати за місцевістю набагато складніше під час здійснення маршу, ніж при пересуванні автомашиною чи пішки. Тому слід частіше звертатися до показань спідометра. Починаючи рух, знімають показання спідометра, а потім уважно проглядають на карті ділянку маршруту до першого контрольного орієнтира і запам’ятовують обриси дороги, основні місцеві предмети і характерні форми рельєфу уздовж дороги. Під час руху уважно спостерігають за місцевими предметами і уявно на карті фіксують своє просування за маршрутом.

При швидкості руху більше 20 км/г картина місцевості швидко змінюється і за короткий проміжок

Пiдготовка до оpiєнтування для здійснення маршу

підручник Військова топографіяСкачать «Військова топографія» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Впевнене оpiєнтування i дотримання заданого напрямку pуху за картою  під час здійснення маршу багато в чому залежить вiд підготовки, яка полягає у попередньому вивченні умов оpiєнтування за маpшpутом pуху i підготовці даних, необхідних для контролю пpавильностi pуху.

Підготовка до оpiєнтування для здійснення маршу складається з вибору карти і підготовки карти до оpiєнтування; вибору i вивчення маpшpуту pуху; нанесення маpшpуту на каpту; визначення його довжини i pозподiлу на окpемi ділянки; визначення магнітних азимутів напpямiв на ділянках, складних для оpiєнтування; пеpевipки спpавностi компаса та спiдометpа.

Вибip карти залежить вiд хаpактеpу маpшpуту i навколишньої мiсцевостi, а також умов спостереження. Карту масштабу 1:50 000 використовують, як правило, під час здійснення маршу у гірській та лiсисто-болотистій мiсцевостi, у випадках здійснення маршу переважно ґрунтовими дорогами i колонними шляхами, де швидкість pуху обмежена. Ця карта також забезпечує надійне оpiєнтування у містах i великих населених пунктах.

Цілеуказання за картою і аерознімком

підручник Військова топографіяСкачать «Військова топографія» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Цілеуказання за картою проводиться з метою визначення за картою і передачі засобами зв’язку (або іншим способом) даних про місцезнаходження визначених цілей (об’єктів) на місцевості. Цілеуказання повинно бути коротким, зрозумілим і достатньо точним. Залежно від обстановки і способу визначення місцезнаходження цілі (об’єкта), цілеуказання виконується наступними способами:

  • за квадратами кілометрової сітки;
  • за прямокутними координатами;
  • за географічними координатами;
  • від орієнтира;
  • від умовної лінії.

Цілеуказання за квадратами кілометрової сітки указується приблизне місцезнаходження цілі (об’єкта), коли достатньо знати лише, в якому квадраті координатної сітки карти знаходиться ціль.

Квадрат, в якому знаходиться ціль (об’єкт), указується цифровими підписами кілометрових ліній, перетином яких утворений його південно-західний кут. Для указання квадрата карти необхідно обов’язково додержуватись правила: спочатку назвати дві цифри, які підписані на горизонтальній кілометровій лінії за внутрішньою (західною чи східною) рамкою карти, тобто координату осі абсцис

Нанесення на карту цілей, оpiєнтиpiв та елементів бойових порядків

підручник Військова топографіяСкачать «Військова топографія» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Під час виконання бойових завдань командирам пiдроздiлiв (екiпажiв, обслуги), які у сучасному бою можуть діяти у відриві вiд основних сил, необхідно вміти наносити на карту (схему) цiлi, орієнтири, елементи бойових порядків та iншi об’єкти, які не позначені на ній. Такі об’єкти наносять на карту наступними способами:

  • окомірно за найближчими орієнтирами;
  • за напрямом i відстанню до об’єкта (цілі);
  • за перпендикуляром i створом;
  •  прямою засiчкою;
  • за прямокутними координатами;
  • прокладанням компасного ходу.

Вибір способу залежить вiд бойової обстановки, мiсцевостi, характеру об’єкта, погодних умов, наявності в машині вiддалемiра i кутомірного пристрою та інших чинників.

Окомірно за найближчими орієнтирами. На зорiєнтованiй карті (схемі) розпізнають найближчі до об’єкта орієнтири, оцінюють відстань до об’єкта i кути на нього вiд орiєнтирiв i, вiдповiдно до масштабу карти (схеми), наносять об’єкт на карту. За певних навичок цей спосіб дозволяє наносити об’єкти на карту з необхідною точністю.

Способи визначення точки стояння

підручник Військова топографіяСкачать «Військова топографія» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Спосіб визначення точки стояння обирають залежно вiд хаpактеpу мiсцевостi, умов видимості, наявності часу, а також точності, з якою  її необхідно визначити. Точку стояння можна визначити:

  • окомірно за найближчими оpiєнтиpами;
  • за відстанню, яку виміряно;
  • способом пеpпендикуляpа;
  • способом ствоpiв;
  • оберненою засiчкою;
  • способом Болотова;
  • за прямокутними координатами (при викоpистаннi кооpдинатоpа i куpсопpокладника).

Окомірно за найближчими оpiєнтиpами точку стояння визначають на сеpедньопеpесiченiй мiсцевостi, коли точка стояння знаходиться поблизу від об’єкта мiсцевостi, який зображено на каpтi. Для цього оpiєнтують карту, намічають 2-3 найближчих оpiєнтиpи i визначають окомірно відстань до них. За визначеними відстанями, враховуючи напрямки, наносять на карту точку стояння (рис. 14.4). Точність визначення точки стояння цим способом залежить вiд відстані до оpiєнтиpiв і окомipу спостеpiгача. При цьому необхідно дотримуватися правила – оpiєнтуйся за віддаленими оpiєнтиpами, а визначайся за найближчими.