Рівнокутна поперечно-циліндрична проекція Гаусса-Крюгера

Військова топографіяСкачать «Військова топографія» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Топографічні карти всіх масштабів складають у рівнокутній поперечно-циліндричній проекції Гаусса-Крюгера, яка була запропонована видатним німецьким математиком і астрономом К. Ф. Гауссом у 1825 р., а робочі формули для неї розраховані астрономом і геодезистом Г. Крюгером, проте на практиці цю проекцію часто називають ,,проекцією Гаусса”.

Рівнокутна поперечно-циліндрична проекція Гаусса обчислюється за елементами еліпсоїда Красовського в шестиградусних зонах у Системі координат 1942 р.; висоти пунктів обчислюються від нуля Кронштадтського футштока в Балтійській системі висот 1977 р. В Україні та країнах СНД при складанні топографічних карт збережено вихідні (початкові) дані цієї системи координат.

У рівнокутній поперечно-циліндричній проекції Гаусса картографічне зображення значних ділянок земної поверхні має мінімальні спотворення, які практично не помітні і не впливають на точність вимірів на карті.

Картографічні проекції топографічних і спеціальних карт

Військова топографіяСкачать «Військова топографія» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Картографічна проекція – це математично визначене відображення поверхні Землі на площині. Зрозуміло, що кулеподібну поверхню Землі відобразити на площині без складок і розривів неможливо, тому на картах неминучі спотворення довжин, кутів і площин, але можна створити проекції, які зводять до мінімуму будь-який один вид похибки, наприклад, похибки кутів. За характером доведення до мінімуму будь-якого одного виду похибки, картографічні проекції поділяються на рівнокутні, рівновеликі, рівнопроміжні та довільні.

У рівнокутних проекціях зберігаються рівність кутів між напрямками на карті та на місцевості, проте площі відображаються спотвореними. Наприклад, на карті світу, складеній у цій проекції, площа Гренландії та Африки майже однакові, хоча дійсна площа Африки майже у 15 разів більша площі Гренландії.

У рівновеликих проекціях зберігається пропорційність площин на карті відповідним площинам на земному еліпсоїді, але при цьому спотворені фігури, тобто відсутня рівнокутність. Взаємна перпендикулярність меридіанів і паралелей на картах, складених у цій проекції, зберігається тільки по середньому меридіану.

Рівнопроміжні проекції зберігають постійний масштаб за яким-небудь напрямком, тобто паралелі або меридіани відображаються без спотворень.

Державна геодезична референцна система координат УСК-2000

Військова топографіяСкачать «Військова топографія» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

У 70-х роках минулого століття у зв’язку з розвитком нових видів озброєння і впровадженням супутникових та комп’ютерних технологій національні геодезичні системи відліку перестали задовольняти потреби безпеки та оборони передових країн світу. Натомість розвитку набули загальноземні системи відліку та утворені на їх основі геодезичні референцні системи координат.

Основою для розробки нових систем координат постали можливості використання глобальних навігаційних супутникових систем  GPS (Global Positioning System) – супутникової навігаційної системи США, ГЛОНАСС (ГЛОбальна НАвігаційна Супутникова Система) – колишнього СРСР, а тепер супутникової системи навігації Російської Федерації, а також ГАЛІЛЕО – супутникової системи навігації Європейського Союзу та Європейської Космічної Агенції, у якій приймає участь і Україна.

Супутникова система навігації ГАЛІЛЕО була створена, як альтернатива американській системі GPS та російській ГЛОНАСС і повинна бути введена в дію у 2013р. Всі ці системи дозволяють досить точно обчислювати геометричні дані поверхні Землі, тобто з високою точністю визначати координати об’єктів, відстані, висоти, площі тощо.

Загальні поняття про державну геодезичну мережу

Військова топографіяСкачать «Військова топографія» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Державна геодезична мережа (ДГМ) являє собою сукупність геодезичних пунктів з відомими координатами і висотами, які закріплені на місцевості спеціальними центрами, що забезпечують їхню збереженість і стійкість у плані та за висотою протягом тривалого часу. Ці пункти рівномірно розташовані на території України і визначені в єдиній системі координат.

ДГМ України є геодезичною основою для топографічних знімань всіх масштабів і повинна задовольняти вимоги народного господарства, безпеки та оборони країни. Вона є носієм геодезичної системи координат та висот України і задає на всю територію країни референцну систему координат 1942 р. (СК-42) та Балтійську систему висот 1977 р.

Важливим є те, що сучасна ДГМ України поширює з необхідною точністю і щільністю пунктів загальноземну систему координат; вона є великим надбанням України, як суверенної держави.

Складовими частинами ДГМ є планова і висотна геодезичні мережі, пункти яких суміщені або мають між собою надійний геодезичний зв’язок.

Необхідно відзначити, що сучасна ДГМ бере свій початок від часів царської Росії і дісталась Україні у спадок від колишнього СРСР, яка була побудована відповідно до вимог того часу і включає до себе: ряди

Сезонні зміни тактичних властивостей місцевості

Військова топографіяСкачать «Військова топографія» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Тактичні властивості топографічних елементів місцевості у різних фізико-географічних районах можуть бути різними; вони також залежать від погодних умов, часу доби та інших факторів, проте найбільший вплив на всі сторони бойової діяльності військ мають сезонні зміни місцевості. Рельєф, ґрунтово-рослинний покрив, гідрографія та дороги, як природні чинники, по різному впливатимуть на ведення бойових дій за різної пори року.

Взимку основними природними чинниками, які суттєво впливають на бойову діяльність військ, є низька температура, значне промерзання ґрунтів, льодовий та сніговий покриви на водоймах і болотах, заметілі, короткі дні та довгі ночі.

Тактичні властивості місцевості взимку докорінно змінюються. Прохідність місцевості дорогами та, особливо, поза дорогами набагато погіршується після випадання великої кількості снігу (рис.1.38). Маскувальні та захисні властивості у листяному лісі значно знижуються. Бойова техніка виявляється повітряною розвідкою або за слідами від машин. Замерзлий ґрунт набагато ускладнює інженерне обладнання місцевості.

Польова дорога після заметіліРис.1.38. Польова дорога після заметілі

 Взимку при низьких температурах набагато затруднюється запуск моторів бойової та іншої техніки, значно знижується надійність роботи їх гідравлічних і масляних механізмів, що негативно впливає на роботу техніки і вимагає особливого догляду за нею та її збереження.

Тактичні властивості степової місцевості

Військова топографіяСкачать «Військова топографія» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Степова місцевість (рис.1.37) являє собою у більшості випадків відкриту рівнину, яка характеризується відсутністю деревної рослинності через сухий клімат; ґрунти переважно м’які (чорноземні, каштанові), на яких росте стійка до засухи влітку та до морозів взимку трав’яна рослинність (полин, солянка, ковила, типчак, житняк).

Степова зона України розташована на південь від лісостепової зони і простягається до узбережжя Чорного та Азовського морів і Кримських гір. Степ займає 40% площі України і охоплює Причорноморську низовину, південну частину Придніпровської і Подільської височин, а також рівнинну частину Кримського півострова. Більша частина українського степу розорана; цілинні степи, а також деревна рослинність збереглися тільки в заповідниках, у долинах рік і на схилах балок. Природні ліси в степах займають невелику площу. У балках та ярах трапляються байрачні ліси, у заплавах рік – заплавні.

Степова місцевістьРис.1.37. Степова місцевість

Рельєф степової місцевості рівнинний, але подекуди має поширені форми з горбів, лощин, ярів і балок. Для Донецького кряжу характерні гриви – вузькі видовжені підняття. На півдні низовин поширені поди

Тактичні властивості лісисто-болотистої місцевості

Військова топографіяСкачать «Військова топографія» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Лісисто-болотиста місцевість – це поєднання та чергування лісових масивів з великою кількістю боліт, озер, річок та струмків (рис.1.35). Характерні особливості такої місцевості полягають у тому, що велика кількість лісів перетворює її у закриту місцевість, а наявність великої кількості водних перешкод при незначній кількості доріг і слабкого ґрунту суттєво впливає на її прохідність.

Лісисто-болотиста місцевість широко розповсюджена в районах, де кількість опадів перевищує випаровування вологи з поверхні землі, що обумовлює перезволоження і заболочення ґрунтів, формування густої мережі рік, озер і розвиток вологолюбної рослинності. Значні площі лісисто-болотистої місцевості знаходяться на півночі України у Полісській та Придніпровській низовині у річкових долинах Прип’яті і Десни, особливо у прикордонних з Білоруссю областях – Волинській, Рівненській та Чернігівській.

Лісисто-болотиста місцевістьРис. 1.35.  Лісисто-болотиста місцевість

У лісисто-болотистій місцевості автомобільних доріг із покриттям, як правило, дуже мало, які при цьому найчастіше сильно звивисті та обмеженої ширини і з великою кількістю дорожніх споруд через природні