Сумская область – топографическая карта

Сумская область - топографическая карта«Сумская область - топографическая карта»

Скачать лист № 1

Скачать лист № 2

Скачать «Карты областей и городов Украины» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Туристические ресурсы Сумской области. Сумская область расположена на северо-востоке Украины. Ее площадь - 23,8 тыс. кв. км (​​ок. 4% территории страны).

Территорию области пересекают 165 рек, которые относятся к бассейну Днепра. Крупнейшие из них - Десна, Сейм, Ворскла, Псел, Хорол. В области есть многочисленные озера и пруды, используются преимущественно для развития рыбного хозяйства, орошения и в рекреационных целях.

На Сумщине 168 территорий и объектов природно-заповедного фонда, в т.ч. отдел Украинского степного заповедника «Михайловская целина».

Мягкий климат и живописные ландшафты способствуют развитию рекреации и туризма. В лесостепной зоне Сумщины действует климатический курорт «Басы», расположенный на территории большого хвойно-лиственного лесного массива, протянувшегося вдоль р. Псел.

Полтавська область – місто Гадяч

План міста ГадячСкачать «План  міста Гадяч»

Скачать «Карты областей и городов Украины» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Місто Гадяч — адміністративний центр Гадяцького району Полтавській області, розташоване у північно-західній частині області на правому березі річки Псел в місці впадання в неї річки Грунь.

Відстань до обласного центру - 116 км.

Населення (01.01.2016) - 23 989 осіб

Територія міста - 1778 га.

День міста - 12 вересня.

Сторінка історії.  Як вважають історики, перші поселення на території міста Гадяч з’явилися ще в скіфські часи. Виникнення Гадяча пов’язують з будівництвом у Х-ХІІІ ст. Посольської оборонної лінії. Спочатку поселення мало назву Гадяч. 1442 р. поблизу нього засновується Красногірський Миколаївський монастир. Розташований в фортифікаційно зручному місці на порубіжжі з татарською вольницею, Гадяч вже на початку 16 ст. перетворюється на одне з найзначніших міст

Київ. Звідки пішла назва Дарниця

Старый Киев и окрестностиСкачать  «Старый Киев и окрестности»

Скачать «Старые планы Киева» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Звідки пішла Дарниця (з книги "Невідомі та маловідомі сторінки історії Києва")

Лівобережна частина Києва до 1923 р. адміністративно не належала до нього, а входила до Чернігівської губернії і тому мало цікавила дослідників Києва (за винятком урочищ, згадуваних у літопису)— через те вона залишилася недостатньо вивченою. На це звертали увагу провідні дослідники історії Києва.

Населені пункти на лівому березі Дніпра навпроти Києва були розташовані в такій послідовності (з півночі на південь): Троєщина, Вигурівщина, Воскресенська слобідка, Микільська слобідка (на схід від неї — хутір Дарницький, на захід — Передмостова слобідка та острів Труханів), Кухмістерська слобідка з хуторами Березняк, Позняки, Осокорки, на південний схід від Осокорків — Бортничі.

Лівий берег Дніпра навпроти Києва зовсім пологий. У давнину це були широкі, в три версти, луки, за якими був суцільний ліс, перерізаний річками, озерами та болотами. Ці водойми мали

Рівненська область – політико-адміністративна карта

Рівненська область - політико-адміністративна картаСкачать «Рівненська область - адміністративна карта» 

Скачать «Карты областей и городов Украины» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Рівненська область

Центр - м. Рівне

Територія  - 20,1 тис. кв. км

Населення (01.01.2016 р.) - 1171,445 тис. осіб, в тому числі: міське - 544,074,  сільське - 627,371

Число адміністративно - територіальних одиниць

районів                                                        - 16

районних рад                                            - 16

міст обласного значення                       - 4

міських рад                                               - 10

районів у містах                                      -

районних рад у містах                          -

міст районного значення                    - 7

селищних рад                                         - 15

селищ міського типу                           -  16

сільських рад                                         - 316

міських об’єднаних територіальних громад                 - 1

міських рад об’єднаних територіальних громад         - 1

селищних об’єднаних територіальних громад            - 1

селищних рад об’єднаних територіальних громад    - 1

сільських об’єднаних територіальних громад              - 6

сільських рад об’єднаних територіальних громад     - 6

населених пунктів -  1026, в тому числі: міських -    27,  сільських -   999

Відомості про райони:

Найменування району

Територія в тис. кв. км Число рад Число населених пунктів
міських селищних сільських міст селищ міського типу

сільських населених пунктів

Березнівський 1,7     1     1   23     1     1    53
Володимирецький 1,9       2   30       2    65
Гощанський 0,7       1   19       1    46
Демидівський 0,4       1   11       1    30
Дубенський 1,2       1   21       1    96
Дубровицький 1,8     1     19     1      49
Зарічненський 1,4       1   16       1    50
Здолбунівський 0,7     1     1   20     1     1    53
Корецький 0,7     1     25     1      49
Костопільський 1,5     1     19     1      61
Млинівський 0,9       1   27       1    83
Острозький 0,7       21        55
Радивилівський 0,7       12        40
Рівненський 1,2       3   22       3    94
Рокитнівський 2,4       2   14       2    37
Сарненський 2     1     1   17     1     1    58

Відповідно до пункту 29 частини першої статті 85 Конституції України, пункту 8 статті 7 Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки", враховуючи пропозиції, подані органами місцевого самоврядування, та рекомендації Українського інституту національної пам’яті, Верховна Рада України постановила "Перейменувати окремі населені пункти та райони у Рівненській області".

Перелік перейменованих населених пунктів:

Рівненська область – карта автошляхів

Рівненська область - карта автошляхівСкачать «Рівненська область - карта автошляхів» 

Скачать «Карты областей и городов Украины» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Рівненська область Західної України, що на півночі межує з Респуб­лікою Білорусь, утворена 1939 p., після возз’єднання етнічних україн­ських земель у складі Української PCP. Північна частина регіону лежить у межах Поліської низовини — пласко-хвилястої акуму­лятивної рівнини. Південні райони краю розташовані на підви­щеній лесовій рівнині Волинській височині, густо порізаній мере­жею річкових долин, балок та ярів.

Величезні лісові масиви неосяжних рівнинних просторів Східної Волині, яку уособлює Рівненщина, прикрашені дивовижно мальов­ничими примхливими долинами великих рік Горині, Случі, Стиря та їхніх приток, що милують око і душу чудовими краєвидами.

Поселення давньої людини з’явилися на південних теренах краю в пізньому палеоліті. Нині відкрито понад 80 археологічних пам’яток (укріплених городищ, поселень і курганних

Київ – житловий масив Виноградар

план Подільського районуСкачать «Київ – план  Подільського району»

Скачать «Карты областей и городов Украины» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Масив Виноградар (з книги "Невідомі та маловідомі сторінки історії Києва")

У 1974—1979 рр. на терені Києва з'явився великий житловий масив Виноградар. Але який же зв'язок цієї частини Києва з виноградом?

Україна майже вся розташована у виноградній зоні. На Київщині з часів середньовіччя розводили виноград. Першими виноградарями, як і першими винокурами, були ченці. На південних схилах лаврських горбів, добре освітлених та зігрітих сонцем, з давніх-давен існували виноградники. Лавра постачала церковне виноградне вино для всієї Русі. Особливо жваво велася торгівля вином і сушеним виноградом — «розінами» з Москвою. Навіть у XVII ст., прохаючи у царя Олексія

Київ – план Шевченківського району

Київ – план Шевченківського районуСкачать «Київ – план Шевченківського району»

Скачать «Карты областей и городов Украины» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Лук'янівка. Лук'янівські урочища (з книги "Невідомі та маловідомі сторінки історії Києва")

Розлив Дніпра в 1845 р. був настільки великим, що низинні частини Києва — Подолу були вкриті водою на 10 аршин (1 аршин=0,71 м) вище звичайного рівня.

Цей розлив у Введенському приході на Подолі винищив 77 будинків, а 451 споруда зазнала значних ушкоджень. З тих ПІр жителі, що найбільше потерпали від Дніпровських паводків, почали залишати рідні місця, і селитися на київських узвишшях, і саме — у верхів'ях Глибочиці та в Куренівці.

Так вище Глибочиці виник новий квартал міста, відомий під назвою Лук'янівки.

Раніше ця місцевість звалася «передмістям» міста Києва. Проте, ще до повені 1845 р., Лук'янівка не являла собою суцільний пустир. На плані 1824 р. у передмісті Лук'янівка показані кугори