Способи визначення відстані на місцевості

Військова топографіяСкачать «Військова топографія» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

При виконанні бойових завдань часто виникає необхідність швидко та точно визначити відстань до орієнтирів (цілей). У сучасному динамічному бою вимірювання, які виконані несвоєчасно або з грубими помилками, значно знижають ефективність використання зброї і навіть можуть призвести до невиконання бойового завдання і невиправданих втрат.

Точні способи вимірювання відстаней за допомогою кутомірних приладів і віддалемірів використовуються при топогеодезичній прив’язці. Наприклад, за допомогою світловіддалеміра або радіовіддалеміра відстань у 3-5 км може бути визначена з точністю всього декількох сантиметрів. Проте ці способи визначення відстаней потребують багато часу.

У бою відстані на місцевості, залежно від обстановки і характеру бойового завдання, вимірюють:

  • окомірно;
  • кроками;
  • за спідометром;
  • за кутовими розмірами предметів;
  • за лінійними розмірами предметів;
  • за часом і швидкістю руху;
  • за співвідношенням швидкості світла і звуку;
  • побудовою геометричних фігур на місцевості та іншими способами.

У будь-якому випадку вибір способу залежить від точності, з якою необхідно визначити відстань, наявності часу, приладів та інструментів, а також обстановки, що склалася.

Окомірно найпростіший та найшвидший спосіб, точність якого залежить від досвіду спостерігача, умов спостереження та відстані, яка визначається. У досвідченого спостерігача відстань до 1 км може бути визначена з помилкою 10‑15%, у недосвідченого 30-50%. При збільшенні відстані помилка збільшується.

Для визначення відстаней окомірно з достатньою точністю необхідно навчитись умовно уявляти та впевнено визначати на будь-якій місцевості декілька надійних (еталонних) для кожного спостерігача відстаней, наприклад, у 20, 50, 100, 200, 300, 500, 800 і 1000 м. Розпочинати тренування необхідно з невеликих відстаней, і, закріпивши їх у своїй свідомості, переходять послідовно до більших відстаней. Зрозуміло, що точність визначення відстані підвищується в результаті систематичних тренувань, під  яких необхідно пам’ятати наступне:

  • великі та чіткі предмети здаються завжди ближчими;
  • при спостереженні вгору здається, що предмети ближче, а вниз далі;
  • якщо між спостерігачем і предметом немає інших об’єктів, здається, що він ближче, якщо є далі;
  • при спостереженні через водні простори, лощини та інші пониження рельєфу відстані здаються меншими;
  • при спостереженні в ясний сонячний день предмети здаються ближчими, ніж при спостереженні при похмурій погоді та в сутінках;
  • предмети яскравих кольорів (червоного, жовтого, білого) здаються ближчими, ніж предмети темних кольорів (чорного, синього, сірого);
  • група людей здається завжди ближче, ніж одна людина на такій же відстані;
  • людина, що лежить здається далі, ніж людина, що стоїть;
  • на рівній та одноманітній місцевості (в лузі, полі, на снігу) предмети здаються ближчими.

З достатньою точністю відстані можна визначати, користуючись ознаками видимості, наведеними у табл. 2.2.

Т а б л и ц я 2.2

Ознаки видимості Відстань
Видно будинки сільського типу 5 км
Розрізняються вікна в будинках 4 км
Видно окремі будинки, димарі на покрівлі будинків 3 км
Видно окремих людей 2 км
Танк можна відрізнити від автомобіля, видно стовпи ліній зв’язку  

1500 м

Видно стволи гармат, розрізняються стовбури дерев у лісі 1000 м
Помітні рухи рук та ніг людини 700 м
Видно командирську башту танка, помітно рух гусениць 500 м
Видно ручний кулемет, гвинтівку, колір та частини одягу, овал обличчя  

250-300 м

Видно черепицю на покрівлях будинків, листя дерев, дріт на кілках  

200 м

Видно подробиці зброї солдат 150-170 м
Видно риси обличчя, руки, деталі стрілецької зброї 100 м
Видно очі у виді крапок 70 м
Видно білки очей 20 м

Вимірювання відстані кроками. Для приблизного визначення довжини кроку у загальному випадку можна використати формулу,

3де  D довжина кроку, см;       Р  зріст (висота) людини, см.

Проте довжина кроку людини залежить від багатьох чинників (фізичних даних, умов місцевості, на якій доведеться виконувати завдання тощо), а тому кожному військовослужбовцю потрібно знати довжину пари кроків, оскільки вимірювання відстані на місцевості ведеться, зазвичай, парами кроків. Після кожної сотні рахунок починається спочатку, а кількість сотень відмічають на папері або загинають пальці на руці. Щоб результати були достатньо точними (2‑4% виміряної відстані), необхідно тренуватися у ходінні рівними кроками за будь-яких умов та визначити і запам’ятати довжину пари кроків. Для цього потрібно пройти відрізок у 200 м в одну сторону і навпаки, рахуючи пари кроків, потім 200 м розділити на отриманий середній результат.

Наприклад, при вимірюванні відстані отримаємо 120 та 124 пари кроків. Середнє число пар кроків 122, а довжина пари кроків буде: 200 м : 122 = 1,6 м. При цьому слід пам’ятати, що ця величина залежатиме також від умов місцевості, на якій доведеться виконувати бойове завдання, оскільки довжина пари кроків дорогами з покриттям, ґрунтовими дорогами та на місцевості з густою травою чи вкритою снігом буде різною, що обов’язково необхідно враховувати при визначенні довжини пари кроків.

Визначення відстані за спідометром. Відстань, пройдена машиною, визначається як різниця покажчика спідометра на початку і в кінці дороги. Під час руху дорогами з твердим покриттям вона буде на 3-5%, а по в’язкому ґрунті на 8‑12% більше дійсної відстані. Такі помилки виникають від пробуксовування коліс, зміни тиску у шинах та їх зносу. Для більш точного визначення відстані необхідно в показники спідометра ввести поправку. Для цього проїжджають ділянку дороги в прямому та зворотному напрямку, знімаючи показники спідометра на початку та в кінці ділянки. З отриманої середньої відстані ділянки відраховують величину цієї ж ділянки, виміряної віддалеміром або мірною стрічкою. Коефіцієнт коректури шляху виражається у відсотках та обчислюється за формулою

4де  Sсеp. середнє арифметичне від відрахунків за спідометром при прямому та зворотному проїзді ділянки; S виміряна довжина ділянки на місцевості.

Наприклад, якщо середнє значення контрольної ділянки дорівнює 4,2 км, а виміряне за картою 3,8 км, то коефіцієнт коректури шляху

5

Таким чином, якщо довжина маршруту, виміряного за картою, складає 50 км, то за спідометром буде відрахунок 55 км, тобто на 10% більше. Різниця в 5 км і є величиною поправки.

Визначення відстані за кутовими розмірами предметів. Спосіб використовується, коли відомі лінійні розміри віддаленого предмета, до якого вимірюють відстань.

Сутність способу полягає у наступному. При спостереженні місцевих предметів (цілей), віддалених на різні відстані, спостерігач знаходиться як би у центрі концентричних кіл, радіуси яких дорівнюють відстаням до цих предметів (цілей). Якщо коло розділити на 6 000 поділок, то довжина однієї поділки буде заокруглено дорівнювати одній тисячній частині радіуса кола

6де  R радіус кола.

Центральний кут кола, стягнутий дугою, що дорівнює 1/6 000 довжини кола, прийнятий за одиницю вимірювання кутів, називається поділкою кутоміра або тисячною.

Таким чином, одиницею виміру кутів є лінійний відрізок, який дорівнює тисячній частці відстані до предмета, що забезпечує швидкий перехід від кутових вимірів до лінійних і навпаки.

Під час виміру кутів у тисячних прийнято називати і записувати спочатку число сотень, а потім число десятків і одиниць тисячних. Якщо сотень і десятків немає, то замість них називають і записують нулі (табл. 2.3).

Т а б л и ц я 2.3

Кут у тисячних Записується Читається
1380 13-80 тринадцять, вісімдесят
343 3-43 три, сорок три
52 0-52 нуль, п’ятдесят дві
2 0-02 нуль, нуль дві

Кути поділок кутоміра в градусну міру і навпаки у загальному випадку можна визначити за співвідношенням: 1-00=6°; 0-01=3,6'; 1°0-17; 10¢0-03, або використовуючи табл. 2.4.

Градуси 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9
0 0 0-17 0-33 0-50 0-67 0-83 1-00 1-17 1-33 1-50
10 1-67 1-83 2-00 2-17 2-33 2-50 2-67 2-83 3-00 3-17
20 3-33 3-50 3-67 3-83 4-00 4-17 4-33 4-50 4-67 4-83
30 5-00 5-17 5-33 5-50 5-67 5-83 6-00 6-17 6-33 6-50
40 6-67 6-83 7-00 7-17 7-33 7-50 7-67 7-83 8-00 8-17
50 8-33 8-50 8-67 8-83 9-00 9-17 9-33 9-50 9-67 9-83
60 10-00 10-17 10-33 10-50 10-67 10-83 11-00 11-17 11-33 11-50
70 11-67 11-83 12-00 12-17 12-33 12-50 12-67 12-83 13-00 13-17
80 13-33 13-50 13-67 13-83 14-00 14-17 14-33 14-50 14-67 14-83
90 15-00 - - - - - - - - -

Виходячи із залежності між кутовими та лінійними величинами, відстань (дистанцію) до предметів у метрах визначають за формулою

8де  В висота (ширина) предмета, м; К кутова величина предмета в тисячних.

Кутові розміри предметів у тисячних вимірюють за допомогою бінокля, приладів спостереження і прицілювання (рис. 2.7).

Визначення кутів за допомогою бінокляРис. 2.7. Визначення кутів за допомогою бінокля

Наприклад, кутовий розмір орієнтира (окремого дерева), що спостерігається в бінокль, висота якого 12 м, дорівнює трьом малим поділкам сітки бінокля (0-15). Отже, відстань до орієнтира: 9

Визначення відстані за лінійними розмірами предметів полягає у наступному. Розташованою на відстані 50 см від очей лінійкою вимірюють у міліметрах висоту предмета, що спостерігається. Потім висоту предмета в  сантиметрах ділять на виміряну лінійкою в міліметрах, результат множать на постійне число 5 і отримують відстань до предмета в метрах.

Наприклад, телеграфний стовп висотою 6 м затуляє на лінійці відрізок 12 мм (рис. 2.8). Отже відстань до нього: ris-2-8-1

Точність визначення відстаней за кутовими та лінійними величинами складає 10-15% довжини виміряної відстані.

Визначення відстані за лінійним розміром предметаРис. 2.8. Визначення відстані за лінійним розміром предмета

Визначення відстані допоміжними предметами є аналогічним способу визначення відстані за кутовими розмірами і застосовується за умов відсутності бінокля та приладів прицілювання. Для визначення відстані цим способом необхідно знати розміри допоміжних предметів у міліметрах, а отже, і в тисячних, які наведені в табл. 2.5.

Лінійні розміри деяких предметів наведені в табл. 2.6. При цьому необхідно пам’ятати, що допоміжні предмети також потрібно тримати на відстані 50 см від очей.

Приклад: Піхота противника під прикриттям танків веде наступ. Визначити відстань до противника, якщо танк по ширині закривається мушкою автомату.

Рішення: За допомогою таблиць 2.5 і 2.6 та формулою визначення відстані (дистанції) знаходимо:

54-21

 


Т а б л и ц я 2.5

Предмет Розміри
в мм в тисячних
Куля автомата 7,62 0-15
Олівець 7,5 0-15
Сірникова коробка: довжина 50 1-00
                                  ширина 35 0-70
                                  висота 15 0-30
Сірник 2 0-04
Мушка автомата 1 0-02
Пальці: мізинець 15 0-30
середній 18 0-35
великий 20 0-40
Відстань між малими поділками сітки бінокля   0-05
Відстань між великими поділками сітки бінокля   0-10
Висота малої поділки сітки бінокля   0-025
Висота великої поділки сітки бінокля   0-05

Т а б л и ц я 2.6

Об’єкт Розміри, м
Відстань між стовпами лінії зв’язку 60
Дерев’яний стовп лінії зв’язку 6
Будинок сільського типу 6
Один поверх житлового будинку 3
Автомобіль вантажний (по висоті) 2,5
Танк: висота 2,5
           ширина 3
           довжина 6
Зріст людини 1,7

Визначення відстані за часом і швидкістю руху. Цей спосіб застосовується для наближеного визначення довжини пройденого шляху, для чого середню швидкість множать на час руху. Середня швидкість руху пішохода становить близько 5, а під час руху на лижах 8-10 км/г.

Визначення відстані за співвідношенням швидкості звуку і світла. Звук розповсюджується у просторі зі швидкістю 330 м/с, або 1км за 3с, а світло практично миттєво. Таким чином, відстань у кілометрах до місця, де пролунав постріл, дорівнює числу секунд, які пройшли від моменту спалаху до моменту, коли був почутий звук пострілу, поділеному на 3.

Наприклад, спостерігач почув звук пострілу з гармати через 9 секунд після спалаху. Відстань до місця спалаху: D = 9:3 = 3 км.

Визначення відстані за джерелом світла. Вночі джерела світла визначаються на відстанях, наведених у табл. 2.7.

 

Джерело світла Видимість, км
Полум’я цигарки

Палаючий сірник

Світло електричного ліхтарика

Спалахи пострілів зброї

Спалахи пострілів гармат

Світло фар автомобілів

Світло від багаття

0,5-0,8

до 1,5

1,5-2

1,5-2

4-5

4-8

6-8

 Визначення відстані на слух. Спосіб застосовується при обмеженій видимості теж переважно вночі. Точність цього способу невисока. Вона залежить від досвідченості спостерігача, гостроти і тренованості його слуху, вміння враховувати напрямок і силу вітру, температуру і вологість повітря. В безвітряну ніч при нормальному слухові різні джерела шуму можуть бути почуті на відстані, вказаній у табл. 2.8.

Т а б л и ц я 2.8

Джерело шуму Відстань до джерела шуму
Кроки людини 40 м
Тріск зламаної гілки 80 м
Неголосна розмова, кашель, заряджання зброї 100 м
Стук сокири 300 м
Падіння зрубаних дерев 600 м
Рух автомобіля по шосе 800 м
Поодинокі постріли з автомата 2-3 км
Стрільба чергами, рух танків (рев моторів) 3-4 км
Гарматна стрільба 10-15 км

Визначення відстані геометричною побудовою на місцевості. Цей спосіб застосовується при визначенні ширини важкопрохідних або непрохідних ділянок місцевості та перешкод (річок, озер, боліт тощо). На рис.2.9а показано визначення ширини ріки побудовою на місцевості рівнобедреного трикутника. Оскільки в такому трикутнику катети рівні, то ширина ріки АВ дорівнює довжині катета АС. Точку А вибирають на місцевості так, щоб з неї було видно місцевий предмет (точка В) на протилежному березі, а також щоб була можливість вздовж берега виміряти відстань, що дорівнює ширині ріки. Положення точки С визначають методом наближення, вимірюючи кут АСВ компасом чи за допомогою годинника так, щоб його значення було 45°.

Інший варіант цього способу показаний на рис.2.9б. Точку С  обирають так, щоб кут АСВ дорівнював 60°. Відомо, що тангенс кута 30° дорівнює 1/2, отже, ширина ріки дорівнює подвоєному значенню відстані АС. Як і в першому, так і в другому випадку кут у точці А повинен дорівнювати 90°.

54-43Рис. 2.9. Визначення відстані геометричною побудовою на місцевості трикутників: а) у 45°; б) у 60°