Атлас Чорнобильської зони відчуження. Карта четвертинних відкладів та районування четвертинного покриву за типами геологічного розрізу

Атлас Чорнобильської зони відчуження. Карта четвертинних відкладів та районування четвертинного покриву за типами геологічного розрізу Скачать « Карта четвертинних відкладів та районування четвертинного покриву за типами геологічного розрізу»

Скачать « Атлас Чорнобильської зони відчуження » бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт.

Четвертинні відклади на территорії Чорнобильської зони відчуження, що становлять верхню частину осадового чохла, є субстратом інженерних споруд, поховань радіоактивних відходів та обладнання, середовищем найбільш активної міграції радіонуклідів з підземними водами та джерелом сировини ряду будівельних матеріалів. їх неоднорідність значною мірою обумовлюється гідрологічними умовами, особливостями грунтового покриву та рельєфу, формуванням субаеральних та субаквальних седиментаційних потоків. Все це визначає важливість та актуальність інформації про будову четвертинного покриву для вирішення широкого кола проблем використання, охорони та моніторингу геологічного середовища зони.

Фактологічною основою пропонованої карти є описи геологічних розрізів свердловин та відслонень, виконаних різними виробничими організаціями, а також результати тематичних та спеціальних досліджень четвертинних відкладів, включаючи нові матеріали, які раніше при картографуванні не використовувались. У легенді карти відображені сучасні розробки та уявлення про генетичне та фаиіальне розчленування четвертинних відкладів, а також новий підхід до їх картографування як тримірних акумулятивних тіл певного генезису та віку.

Карта складається з трьох блоків: 1 — четвертинні відклади зони аерації, 2 - райони четвертинного покриву, 3 — умови залягання четвертинного покриву.

1.На карті четвертинних відкладів зони аерації представлені комплекси відкладів, які залягають на поверхні, в обсязі (стратиграфічному) розділу чи ступеня (Четвертинна система, 1982), яким відповідають місцеві підрозділи: "горизонт" та "світа". Вони мають єдиний вік та генезис і включають повністю зону аерації, а також повністю чи частково перший від поверхні водоносний горизонт. Кожний генетико-стратиграфічний комплекс має свій фа-ціальний та літологічний склад.

Делювіальні та еолові відклади Овруцького кряжу за відсутністю критеріїв для розчленування та датування показані на карті як єдина товща, що охоплює три розділи четвертинної системи. Через нерозробленність засобів картографування на карті залишились не показаними еолові верхньочетвертинні-голоценові відклади, які залягають з поверхні і місцями на значних площах тонким чохлом перекривають відклади іншого генезису. Ареали розповсюдження голоценових балочно-алювіальних та делювіальних відкладів приблизно співпадають з контурами лощинно-балочної сітки, зображеної на геоморфологічній карті Атласу.

2.Райони четвертинного покриву виділені на основі регіональних відмінностей у його будові. Ці відмінності пов'язані з певним поєднанням (набором) генетико-стратиграфічних комплексів у розрізі, що відображає головні етапи формування четвертинного покриву. Всі райони території поділяються на дві великі групи: неогенового плато (1-3) та річкових долин (4-9). Райони першої групи представлені елювіальними, озерними та делювіальними відкладами нижньо-середньочетвертинного комплексу та льодовиковими відкладами дніпровського горизонту, які частково перекриті еоловими та біогенними відкладами верхнього плейстоцену та голоцену, а в межах Овруцького кряжу - товщею делювіальних та еолових відкладів се-реднього-верхнього плейстоцену та голоцену. Райони другої групи включають різновікові алювіальні світи, деякі з них перекриті льодовиковими відкладами дніпровського горизонту, а інші - еоловими відкладами верхнього плейстоцену та голоцену.

Типові розрізи того чи іншого району передані у вертикальному перетині стратиграфічних колонок, які додаються до карти. Там же показані породи та відклади, які підстеляють четвертинну товщу.

3.Загальні умови залягання четвертинного покриву зображені ізогіпсами підошви четвертинних відкладів, а також цифровими позначеннями діапазонів потужностей четвертинних відкладів великих районів четвертинного покриву.