Атлас Чорнобильської зони відчуження. Карта імовірних напрямків переносу радіонуклідів і дійсних швидкостей руху підземних вод четвертинного та еоценового водоносних комплексів

Карта імовірних напрямків переносу радіонуклідів і дійсних швидкостей руху підземних вод четвертинного та еоценового водоносних комплексів

Скачать «Атлас Чорнобильської зони відчуження»  бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Чорнобильська зона відчуження знаходиться в гумідних умовах Поліської низовини.

Зима тут м'яка, недовга з частими відлигами, а літо - тепле. Середньорічна температура коливається в межах 5-7°С. Середньорічна кількість опадів знаходиться в межах 550-750 мм/рік.

У гідрогеологічній будові Чорнобильської зони відчуження та прилягаючої до неї території беруть участь водоносні комплекси прісних вод і слабопроникні шари, що розділяють їх.

Водоносний комплекс четвертинних відкладів у межах Чорнобильської зони відчуження розповсюджений на всій території і представлений пісками різного гранулометричного складу та генезису з характерним збільшенням зернистості з глибиною. Верхня товща складена також шарами супісків, суглинків і озерно-болотних глин.

Коефіцієнти фільтрації четвертинних відкладів змінюються в межах 0,5-15 м/добу. Основним джерелом формування ресурсів підземних вод четвертинного комплексу є атмосферні опади.

Залягаючий нижче водоносний комплекс еоценових відкладів у межах Чорнобильської зони відчуження зустрічається скрізь, крім невеликої ділянки на захід від зони відчуження, у районі міста Овруча, де під четвертинними відкладами виходять докембрійські кристалічні породи. Водомісткий шар еоценових відкладів представлений, переважно, дрібнозернистими піщаними різновидами. Коефіцієнти фільтрації цих порід змінюються в межах 0,1-10 м/добу.

На більшій частині території Чорнобильської зони відчуження води еоценового комплексу відокремлені від вод четвертинного комплексу, що залягають вище, шаром слабопроникних мертелів київської світи і мають напірний характер. Місцями в цьому шарі знаходяться невеликі за розмірами гідрогеологічні "вікна". Вони сприяють вертикальному водообміну між згаданими комплексами. До катастрофи на Чорнобильській АЕС у 1986 р. води еоценового комплексу використовувались для централізованого водопостачання міст Прип’ять і Чорнобиль.

В основі водоносних еоценових пісків залягає товща мергельно-крейдових відкладів верхньої крейди, яка є регіональним відносним водотривким шаром, що розділяє еоценовий водоносний комплекс і залягаючий нижче такий самий комплекс сеноман-келовейських відкладів.

Водомісткі породи представлені різнозернистими пісками з прошарками пісковиків, глинистих пісків, глин і стягнень кремнію. Коефіцієнти фільтрації водоносних порід цього комплексу змінюються від 1 до 15 м/добу. Води, що приурочені до сеноман-келовейських відкладів, мають напірний характері використовуються для водопостачання Києва.

Нижче водоносного сеноман-келовейського комплексу через роздільний шар слабкопроникних баткеловейських глин і алевритів залягає водоносний комплекс байоських відкладів.

Водовміщуючі породи цього комплексу представлені пісками з лінзами глин. Водоносний горизонт в байоських відкладах є другим основним горизонтом для водопостачання Києва.

Після катастрофи на Чорнобильській АЕС в підземних водах були виявлені радіонуклідні забруднення, що мігрували в них з поверхні землі через зону аерації разомзатмосферними опадами. На представленій тут карті можна побачити, що основними місцями розвантаження підземних вод вищезгаданих комплексів в Чорнобильській зоні відчуження є місцева річкова мережа. Це свідчить про малу значимість підземних вод як агента поширення чорнобильських радіонуклідів на великі відстані за межі Чорнобильської зони відчуження вздовж водоносних горизонтів і комплексів.

Дана карта була складена на основі карт гідроізогіпс і гідроізоп'єз підземних вод четвертинного і еоценового водоносних комплексів. Особливістю створення вищезгаданих карт є те, що при нанесенні гідроізогіпс і гідроізоп'єз у місцях з недостатньо розвинутою мережею спостережних свердловин і колодязів використовувалось уявлення про досить велику схожість між рельєфом місцевості і рівневими поверхнями підземних вод перших від поверхні водоносних комплексів, що тут розглядаються, основане на досвіді аналогічного картографування на інших ділянках гумідної зони північної і північно-західної частин України.

Розрахунки за формулою Дарсі показали, що в межах Чорнобильської зони відчуження швидкості руху підземних вод в четвертинних відкладах змінюються в межах 10-200 м/рік, а в еоценових — 1-15 м/рік.

На врізках показані шляхи руху підземних вод четвертинного водоносного комплексу в межах промислового майданчика Чорнобильської АЕС за станом на вересень 1995 р. та шляхи руху латерального потоку підземних вод еоценового водоносного комплексу під дією максимального водовідбору для господарсько-питних потреб міст Прип'ять і Чорнобиль до аварії на ЧАЕС.

У наш час водовідбір підземних вод на цій території різко зменшився і обмежений лише потребами служб і наукових груп, пов’язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.