Атлас Чорнобильської зони відчуження. Щодобові синоптичні карти погоди європи в період активної фази аварії на ЧАЕС

синоптичні картиСкачать «Атлас Чорнобильської зони відчуження»  бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Погодні умови у найближчі тижні після Чорнобильської катастрофи значною мірою обумовили вплив шкідливих радіоактивних речовин на здоров'я людей та навколишнє сереловише. Радіоактивні гази й аерозольні частинки потрапляли в атмосферу як складова частина гарячого турбулентного струменя, який здіймався на висоту 1-2 км. Струмінь розповсюджувався приблизно за напрямком вітру і перетворювався в потік забрудненого повітря. Згодом поширення радіоактивності иілком відбувалось під впливом вітру й закономірностей турбулентної дифузії.
Напрямок і швидкість вітру визначаються полем атмосферного тиску. Воно може змінюватися з часом, тому шлях, який проходить кожна порція радіонуклідів, викинута з реактора, міг бути досить складним. Траєкторії її руху розраховувалися за даними про поле вітру й уточнювались за допомогою наземних радіологічних вимірів.

Наведені карти зображують метеорологічні умови над Європою в період інтенсивних викидів з реактора (з 26 квітня по 8 травня 1986 р.), а також розраховане поширення радіоактивної хмари, яке було уточнене за даними радіологічних вимірів. На момент початку аварії антициклон охоплював райони розташування ЧАЕС своєю південно-західною триферійною частиною. Центр антициклону знаходився в районі Уральского хребта. На захід і північний захід віл нього знаходилась зона пониженого атмосферного тиску з декількома атмосферними фронтами, тому в Західній Європі та в частині Скандинавії були опади. У районі ЧАЕС протягом доби 26 квітня переважали вітри східного та південно-східного напрямків, і радіоактивна хмара переносилась в основному на північний захід до Балтійського моря.

27 квітня антициклон, як і раніше, охоплював територію розташування ЧАЕС, поступово відходячи на схід. Унаслідок цього з заходу наблизилась зона дії циклонів. Один з них розташувався над північною Скандинавією, а інший - над Південною Європою. Радіоактивна хмара, яка потрапила в атмосферу 26 квітня і досягла Балтики, опинилась під впливом північного циклону. Оскільки вітер у циклоні спрямований проти годинникової стрілки відносно центру циклону, то вона змінила напрямок свого руху на північний. Поблизу ЧАЕС радіоактивність поширювалась на твнічний захід. 28 квітня між цими двома невеликими циклонами виникла область підвищеного тиску, під впливом якої радіоактивна хмара, яка утворилася 27 квітня, рухалась на північний захід і досягла півночі Скандинавії. Безпосередньо ж поблизу ЧАЕС почалось формування північно-східного радіоактивного сліду, оскільки антициклон відійшов на південний схід і почалась інтенсивна перебудова атмосферних процесів. ЧАЕС потрапила на периферію теплого сектора циклону, який виник над Скандинавією.

28 квітня виявились чотири сліди радіоактивної хмари: північно-західний,який перетнув Скандинавію (частина його досягла узбережжя Північної Америки), та дві північно-східні, зумовлені хмарою, яка повернула раніше на північ, та радіонуклідами, які були викинуті протягом доби 28 квітня. Внаслідок поширення на південний захід радіоактивна хмара сягнула Балкан.

У ситуації 29 квітня у зародку відображений той перехід до нової погодної ситуації, яка наступила після 5 травня. Це пов'язано з тим,що над центром Європи почав формуватися гребінь високого тиску. Він поступово надав вітрам в районі ЧАЕС північне спрямування. У той же час на захід від Англії діяв досить глибокий циклон, а на південь від нього розташувався антициклон. Отже, одна частина хмари, яка знаходилась під дією циклону, продовжувала рухатись в північно-західному напрямку, інша під впливом антициклону в районі західної частини Середземного моря рухалась на південь. Поблизу ЧАЕС північний гребінь високого тиску поступово повертав частину свіжовикинутих радіонуклідів на південь. 29 квітня відбувся розрив радіоактивної хмари, яка до цього існувала як єдине утворення, на дві самостійно існуючі хмари: західну та східну. Остання протягом З0 квітня досить швидко змінила напрямок свого поширення на південний. У подальшому, 1 та 2 травня західна хмара розпалась на дві, відповідно пов’язані з циклоном над Атлантикою та антициклоном над Середземномор'ям. Перша з цих двох хмар, рухаючись уздовж ізобар циклону, пройшла над Атлантикою і знову повернулась до Англії. У фронтальній зоні, вона "заразила" радіоактивністю дощі над Англією. Друга частина західної хмари обігнула антициклон і теж прийшла на береги Англії 2 травня. Східна частина радіоактивної хмари 5 травня підпорядкувалась впливу гребеня високого тиску та поширилась у південному напрямку і сягнула Чорного моря. 2 травня антициклон із Середземномор'я змістився в центр Європи, захопивши з собою радіоактивну хмару. Цей же антициклон почав впливати й на західний слід, унаслідок чого виник його рух на захід. У той же час невелика частина східної хмари піддалась впливові південно-східного циклону, що призвело до утворення невеликого вторинного східного сліду вздовж північного берега Чорного моря. З Атлантики циклон змістився на Англію, відтіснив антициклон на північний схід і почав визначати погоду над Західною Європою. Оскільки його циркуляцією також були захоплені радіонукліди, то спільна дія циклону та антициклону призвела до повторного об'єднання західної та східної хмар 3 травня. Але вже 4 травня циклон повністю домінував над Європою. Радіоактивна хмара знову розділилася на західну та східну частини. Західна частина розпалась на декілька невеликих хмар, і окремі з них знову пройшли над Скандинавією. Згодом вона і далі залишалась втягнена у циклонічну циркуляцію. Східна хмара внаслідок дії двох центрів атмосферного впливу - області низького тиску на заході і високого на сході при загальному русі на південний захід - набувала широтну витягненість і більше не об'єднувалась з західною хмарою. Починаючи з 5 травня над ЧАЕС починає розповсюджуватись область високого тиску. Область низького тиску у Західній Європі, антициклон над Україною та ще один антициклон над Східним Середземномор'ям сприяли значному поперечному розриву радіоактивної хмари, що створювало умови для зменшення концентрації радіоактивного аерозолю. Цьому сприяло також те, що стійка температурна стратифікація в антициклоні послаблювала турбулентний переніс і зменшувала надходження радіонуклідів на поверхню землі. Починаючи з 5 травня радіоактивні викиди спостерігались, в основному, на південному заході.

Таким чином, метеорологічні умови під час основних викидів з реактора обмежили поширення радіоактивного забруднення на заході - Атлантичним океаном, на півдні - Середземномор'ям, на сході, в області помірних широт - східними областями України. Деяка частина радіоактивного забруднення була винесена в Арктику. Над Кольським півостровом унаслідок сильної залежності напрямку вітру від висоти відбулося розщеплення хмари на дві. Одна продовжувала рухатися на північ, а інша, піднявшись на великі висоти, повернула на схід і досягла Сибіру. Японії та Китаю.