Черкасская область

Map_CherkassyСкачать карту «Черкасская область»

Скачать «Карты городов и областей Украины»  бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Черкаська область утворена 7 січня 1954 р. , розташована на Східноєвропейській рівнині , у центральній частині України, в басейні середньої течії Дніпра, займає вигідне географічне положення.

Межує на півночі з Київською (межа 340 км), на сході – з Полтавською (212 км), на півдні – з Кіровоградською (388 км), на заході – з Вінницькою (124 км) областями.

Область лежить в лісостеповій зоні, досягаючи на півдні степової зони. Територія області простягнулась з південного заходу на північний схід на 245 км, з півночі на південь - на 150 км. Крайня північна точка лежить на північ від с. Кононівка, Драбівського району (50°14'пн. ш., 32°07'сх. д.), південна - на південь від с. Колодисте, Уманського району (48°27'пн. ш., 30°07'сх. д.), західна - на північний захід від с. Жовтневе, Монастирищенського району (49°03'пн. ш., 29°36'сх. д.), східна - на південний схід від с. Стецівка, Чигиринського району (49°00'пн. ш., 32°52'сх. д.). За математичними розрахунками географічним центром області є точка поблизу села Журавки Городищенського району.

Обласний центр - м. Черкаси (283,4 тис. мешканців).

Площа - 20,9 тис. км2 ( 3,5 % території України).

Населення (01.01.2016) - 1 242, 965 тис. осіб., у тому числі у міське 706,205 тис. осіб, сільське  – 536,760 тис. осіб. 88 % населення проживає на правобережній частині області, на лівобережній – 12%. Черкаська область відноситься до числа густонаселених. Щільність населення складає 61 особу на 1 км2 території.

Статевий склад населення характеризується перевагою жіночого населення. На 1 січня 2012 року кількість жінок становила 54 % від загальної кількості постійного населення, чоловіків – 46 %. На кожну тисячу жінок в середньому припадає 839 чоловіків. За віковим складом: 13,3% населення області становлять особи у віці 0–14 років; 69,2% населення у віці 15–64 роки; 17,5% населення старше у віці 65 років і старше.

Національний склад. За даними Всеукраїнського перепису населення станом на 5 грудня 2001 року на Черкащині проживали особи 105 національностей. 93% населення визнали себе українцями, 5,4% – росіянами.

Адміністративно-територіальний устрій:  20 районів, 16 міст, зних 6 - обласного підпорядкування (Черкаси, Ватутіне, Золотоноша, Канів, Сміла, Умань), 15 селищ міського типу, 824 сільських населених пунктів.

Черкасская областьТериторія Черкаської області в цілому рівнинна і умовно поділяється на дві частини – правобережну і лівобережну. Переважна частина правобережжя розміщена в межах Придніпровської височини з найвищою точкою області, що має абсолютну висоту 275 м над рівнем моря (поблизу Монастирища). В прилягаючій до Дніпра частині правобережжя знаходиться заболочена Ірдино-Тясминська низовина, а також підвищення – Канівські гори. Низинний рельєф має лівобережна частина області, яка розташована в межах Придніпровської низовини.

Сторінка історії. Перші поселення людей на території сучасної області відомі ще в найдавнішому періоді кам'яного віку - палеоліті. Виготовлені людиною понад 40 тис. років тому знаряддя праці виявлено неподалік села Велика Бурімка Чорнобаївського району, а поселення мисливців на мамонта в селі Межиріч Канівського району датується 20 - 15 тис. років до нашої ери.

В західній частині регіону (сучасні Тальнівський, Уманський, Маньківський райони) 6 тис. років тому набула поширення всесвітньо відома трипільська культура - одне з найбільш яскравих явищ стародавньої історії Європи.

На території області виявлено понад 100 городищ, поселень і курганних могильників скіфської епохи. Найбільші городища зосереджувалися в басейні річки Тясмину - Пастирське, Шарпівське, Буда-Макіївське, Мотронинське, які в VІІ ст. до н.е. вели торгівлю з античними містами-державами Північного Причорномор'я. У лісостеповій частині кочували і власне скіфські племена. У 1996 році поблизу села Рижанівки Звенигородського району досліджено уціліле поховання вождя одного із скіфських племен.

На початку нашої ери землі Черкащини складали ядро формування давньослов'янських племен. З писемних джерел відомо, що в ІV - VІІ ст. територію краю населяли племена могутнього союзу антів, пізніше - полян. В часи Київської Русі регіон відігравав важливу роль захисту південного порубіжжя держави. В Х - ХІІІ ст. укріплені міста-фортеці Воїнь, Родень, Канів, Корсунь одночасно були значними центрами ремесла, торгівлі і культури. У 1144 році в Каневі споруджено Успенський собор, який зберігся до наших днів і є цінною історико-культурною пам'яткою.

Економічний і культурний розвиток краю перервала монголо-татарська навала, яка завдала землям Черкащини великих спустошень. Та, незважаючи на це, в ХІV ст. починається поступове відродження життя. В цей час Черкаси з прилягаючими територіями, як і більшість українських земель, переходять під зверхність Великого князівства Литовського. Після утворення у 1449 році Кримського ханства зростає їх захисне значення в обороні південних кордонів литовської держави.

Черкащина та, передусім Черкаси і Канів, стає центром формування українського козацтва, яке почало відігравати важливу роль у захисті населення від кримсько-татарської агресії і у боротьбі проти соціального та національно-релігійного гніту з боку шляхетської Польщі, під юрисдикцію якої перейшли землі регіону. Як організатори козацтва в істрію увійшли черкаські старости Остафій Дашкевич і Дмитро Вишневецький.

В ХVІ - на початку ХVІІ ст. краєм прокотилася хвиля козацько-селянських повстань, які переросли у Визвольну війну під проводом Богдана Хмельницького та утворення Української козацької держави, військово-політичним центром якої став Чигирин. Після згасання національно-визвольного руху за Андрусівським договором 1667 р. лівобережна частина Черкащини відійшла до Росії, а правобережна - до Польщі.

В наступному столітті територія краю була епіцентром гайдамацького руху, кульмінацією якого стало повстання Коліївщина, що вибухнуло у 1768 р. Уродженцями краю були Максим Залізняк, Іван Гонта, Йосип Шелест та інші ватажки цього повстання.

Після третього поділу Польщі і правобережна частина Черкащини відходить до Росії, утворивши крім лівобережного Золотоніського повіту Полтавської губернії ще п'ять повітів Київської губернії - Звенигородський, Канівський, Уманський, Черкаський і Чигиринський.

В ХІХ ст. в регіоні розвиваються галузі переробної промисловості, насамперед цукроварної, в 1876 р. через Корсунь і Смілу прокладається залізниця Київ - Одеса.

Соціально-економічні процеси супроводжуються активізацією суспільно-політичного руху. В першій половині ХІХ ст. частішають селянські виступи, а в 1870-х роках поширюється народницький рух.

В 1917 - 1920 рр. на території Черкащини на хвилі національного піднесення установлюється влада УНР, гетьманату і Директорії, формуються перші загони Вільного козацтва. Радянська влада утвердилася у 1920 р.

На початку 1920-х років на території Черкащини замість повітів утворюються райони, які входять до чотирьох округ - Уманської, Черкаської, Золотоніської і Шевченківської (центр - Корсунь). Згодом залишається дві укрупнені округи - Уманська і Шевченківська (центр - Черкаси).

Під час Великої Вітчизняної війни 1941 - 1945 рр. на території сучасної області у лютому 1944 р. відбулася Корсунь-Шевченківська битва. Центром партизанського руху був Холодний Яр.

7 січня 1954 р. Указом Президії Верховної Ради СРСР утворена Черкаська область. До її складу увійшли три міста обласного підпорядкування - Черкаси, Сміла, Умань і 30 районів Вінницької, Київської, Кіровоградської та Полтавської областей.

З утворенням області тут виникли і почали розвиватися нові галузі - хімічна, текстильна, машинобудівна, приладобудівна. В аграрному секторі економіки провідне місце посідає вирощування зернових культур і цукрових буряків та багатогалузеве тваринництво. Область із аграрної перетворилася у індустріально-аграрну….

Навколишнє середовище

Природно-рекреаційний потенціал: Соснівка – рівнинний кліматичний курорт лісостепової зони, розташований на великому масиві хвойних лісів правого берега Дніпра. Функціонують санаторії, профілакторії, пансіонати, будинки відпочинку, оздоровчо-спортивні бази.

Клімат регіону помірно континентальний. Зима м’яка, з частими відлигами. Літо тепле, в окремі роки спекотне, західні вітри приносять опади. Середня температура найхолоднішого місяця січня – 5,90С. Середня температура влітку складає + 19 0С.

Площа Черкаської області становить 20,9 тис. км кв. Сільськогосподарські угіддя складають 1452,2 тис. га (69,4 % загальної площі), з них ріллі – 1271,9 тис. га (87,6% площі сільськогосподарських угідь).

Багатством краю є джерела мінеральних вод, які представлені переважно гідрокарбонатними водами з підвищеним вмістом натрію та хлору (лівобережжя Дніпра). На правобережжі Дніпра є мінеральні води з підвищеним вмістом радону. Термальні води на території Черкащини відсутні, так як вона знаходиться переважно в межах Українського кристалічного масиву, який є областю поширення холодних вод.

Внутрішні води області представлені річками, озерами, болотами, підземними водами і штучними водоймами. Водна поверхня займає 4 % загальної території.

По території області протікає 1037 річок, найбільша з них: Дніпро - головна водна артерія України (в межах області - 150 км), 7 середніх річок - Рось, Тясмин, Гнилий Тікич, Гірський Тікич, Супій, Ятрань, Велика Вись, а також малі річки, струмки.

Найбільшими штучними водосховищами в межах області є Канівське і Кременчуцьке, утворені греблями гідроелектростанцій. Крім того споруджено 37 невеликих водосховищ і 2314 ставків.

Рослинність області характеризується поєднанням флори лісостепової і степової зони. Серед деревних порід у лісах переважають дуб, ясен, сосна, граб, вільха, липа, клен, береза, тополя. Серед кущів поширена ліщина, калина, шипшина, терен, черемха. Степова рослинність представлена багаторічними травами. В заплавах річок та заболочених місцевостях переважає вологолюбиве різнотрав’я.

Розташування області у лісостеповій зоні зумовлює різноманітний видовий склад фауни. Налічується 66 видів ссавців, 280 видів птахів, 9 видів плазунів, 11 видів земноводних, 44 види риб.

 За сприятливих кліматичних умов область багата на рослинність, славиться цінними мальовничими лісами, різноманітним тваринним світом. Так, в області розташований найбільший у лісостеповій зоні України Канівський природний заповідник, всесвітньо відомий Уманський дендропарк "Софіївка" - перлина садово-паркового мистецтва.

Корисні копалини

Область багата на нерудні корисні копалини, передусім будівельні матеріали. Граніти різних типів зустрічаються в Городищенському, Корсунь-Шевченківському, Смілянському, Уманському та інших районах. Відомо близько 400 родовищ різних глин. Важливе значення мають бентонітові та палигорскітові глини, що залягають поблизу Дашуківки Лисянського району. Неподалік Мурзинець і Неморожі Звенигородського району, Новоселиці Катеринопільського району залягають високоякісні вогнетривкі глини - каоліни. Майже повсюдно поширені кварцеві піски.

Серед паливних ресурсів переважає буре вугілля та торф. Родовища бурого вугілля - Козацьке, Рижанівське, Юрківське у Звенигородському, Новоселицьке, Мокрокалигірське у Катеринопільському, Тарнавське у Монастирищенському районах.

Рудні корисні копалини у вигляді осадових залізних руд зустрічаються у Канівському, Смілянському, Шполянському районах, корінних титанових - у Смілянському районі.

В області є понад 100 родовищ цегельно-черепичної сировини. У наявності значні запаси будівельних пісків та каменю, керамзитової сировини. В західній частині області знаходяться поклади петрургічної сировини.

На Черкащині є значні запаси облицювального та будівельного каменю. Найбільш відомі родовища граніту - Старобабанське і Танське, продукція яких постачається далеко за межі області.

На території області розташоване унікальне за розмірами, якістю сировини та спектром застосування, найбільше в Україні Черкаське родовище бентонітових та палегорськітових глин, які є однією з важливих статей експортно-імпортних операцій на світовому ринку.

Черкащина має значні запаси вторинних каолінів, в її надрах є поклади бурого вугілля, торфу, бокситів. На межі Черкаської та Кіровоградської областей розташоване Болтиське родовище горючих сланців. Лівобережна частина області має значні запаси мінерально-лікувальних вод типу "Миргородська", розвідане та експлуатується Звенигородське родовище радонових вод.

Транспортна мережа: основні залізничні вузли – ім. Т.Шевченка і Христинівка. Розвинений автомобільний транспорт. Здійснюється вантажно-пасажирське судноплавство по Дніпру. Центр області пов’язаний повітряними авіалініями з багатьма великими містами України.

Економічний потенціал: за структурою господарства область індустріально-аграрна. У сукупній валовій продукції питома вага промисловості становить 36%, а сільського господарства - 27%.

В області діє понад 300 промислових підприємств, які виробляють електроенергію, видобувають вугілля, випускають мінеральні добрива, аміак, хімічні волокна, засоби автоматизації та обчислювальної техніки, технологічне обладнання для переробних галузей, машини та обладнання для тваринництва і кормовиробництва, товари народного споживання продовольчої та непродовольчої груп. В харчовій промисловості найбільшого розвитку набули такі галузі, як цукрова, м'ясопереробна, молочна, борошномельно-круп'яна, лікеро-горілчана, консервна.

Область відіграє важливу роль в системі народного господарства України як регіон з високорозвинутим сільським господарством, яке характеризується високою культурою ведення землеробства і тваринництва.

Черкасская областьІСТОРИЧНІ ТА КУЛЬТУРНІ ОБ’ЄКТИ

На Черкащині багато історичних та культурних об’єктів, які відображають різні етапи розвитку історії і культури краю, життя і діяльність відомих людей, мають мистецьку і наукову цінність.

На Черкащині функціонують 3 національні, 4 державні історико-культурні заповідники. У їх складі діє 22 музей державної та комунальної форм власності. Крім того, музейна мережа Черкащини нараховує 28 районних та міських музеїв, включаючи відділи Уманського краєзнавчого, Жашківського історичного та Черкаського обласного краєзнавчого музеїв.

  • Шевченківський національний заповідник у Каневі. Нині заповідник обіймає площу у 42 га та об’єднує в єдиний комплекс із Тарасовою (Чернечою) горою мальовничу Пилипенкову гору (пам’ятка зарубинецької культури – Ш ст. до н.е.), Меланчин потік, урочище Нижні грушки, ландшафтний парк на березі Дніпра та об’єкти сучасної туристичної інфраструктури. Тарасова світлиця” (Хата І.О. Ядловського) в музейному ансамблі Шевченківського Національного заповідника у м. Каневі. “Тарасова світлиця” – перший народний музей Великого Кобзаря, збудований у 80-ті роки ХІХ ст., неподалік його могили. Це хата, у якій з 1883 по 1933 рр. жив сторож і доглядач могили Т.Шевченка на Чернечій горі у м. Каневі Іван Олексійович Ядловський.
  • Заповідник «Трипільська культура». Територія Черкащини багата на пам’ятки археології. Особливе місце серед них посідає трипільська культура, яка саме на Черкащині залишила найбільшу кількість гігантських поселень, площі яких перевищують за сотню гектарів. Поселення з такими площами, велетенською, як для того часу, кількістю їхнього населення, яке знало високорозвинене землеробство, виводять «трипілля» на рівень зародження найдавніших осередків людської цивілізації і найбільш цікавого об’єкту для сучасного археологічного дослідження.
  • Трахтемирівський край. Заповідник створено з метою забезпечення охорони нерухомих пам’ятників історії, археології та унікальних пам’яток природи. Трахтемирово – Бучацька ділянка є невичерпною скарбницею наукового матеріалу для істориків, археологів, ботаніків, зоологів, іхтіологів, орнітологів, геологів та дослідників багатьох інших галузей науки.
  • Національний історико-культурний заповідник “Чигирин”. Загальна площа заповідника 1161,7 га. До його складу входять 5 музеїв, 34 пам’ятки історії, археології, архітектури, природи м. Чигирина, сіл Суботова, Стецівки, Медведівки, урочища Холодний Яр. Історико-культурний потенціал заповідника унікальний. Тут збереглися пам’ятки різних часів. Це Мотронинське городище скіфського часу (УП-ІУ ст.. до н.е.), одне з найбільших у Східній Європі, поселення кінця бронзового та раннього залізного віку чорноліської та зарубинецької культур.

Чигирин і Суботів пов’язані із становленням державності українського народу. Чигирин – перша столиця України часів гетьмана Б.Хмельницького. Тут знаходилась резиденція великого гетьмана. Суботів – його родинний маєток, де знаходиться церква св. Іллі, побудована за наказом гетьмана у 1653 р. У ній він був похований у 1657 р.

Чигиринщина була одним із центрів гайдамацького руху. Мотронинський монастир у Холодному Яру відіграв ключову роль у повстанні гайдамаків – Коліївщині, котре охопило значні території Правобережної України. У П половині ХІХ століття села регіону стали центром селянських виступів, які увійшли в історію під назвою “Чигиринська” – центр боротьби за українську державність – Холодноярська республіка.

  • Кам`янський державний історико-культурний заповідник. До складу заповідника входять: літературно-меморіальний музей О.С.Пушкіна і П.І.Чайковського, історичний музей та картинна галерея. Крім музейних закладів до складу заповідника входять також чотири пам`ятки історії і архітектури державного значення: флігель садиби Давидових (Зелений будиночок), водяний млин, побудований у 1825 році - унікальна пам`ятка архітектури господарського призначення, парк, закладений в кінці ХVІІІ ст. та архітектурна прикраса цього парку – грот, також побудований в кінці ХVІІІ ст.
  • Корсунь-Шевченківський державний історико-культурний заповідник об'єднує території історико-культурного та природно-заповідного фонду міста Корсунь-Шевченківський, селища міського типу Стеблів, сіл Квітки та Виграїв загальною площею 103 га, на яких знаходяться 27 пам'яток археології, архітектури, історії, мистецтва та природи, у тому числі об'єкти національного значення. Неповторним є ландшафтний парк з палацовим ансамблем. На території Заповідника знаходяться святині – могили Івана Сошенка, батька і діда Івана Нечуя-Левицького, Василя Авраменка. До складу Заповідника входять музей історії Корсунь-Шевченківської битви, історичний музей, літературно-меморіальний музей І.С. Нечуя-Левицького (філіал), меморіальний музей К.Г. Стеценка та художня галерея. Всі вони спроможні задовольнити різнопланові інтереси своїх відвідувачів. Для тих, хто цікавиться зброєю, безумовний інтерес викличуть зразки військової техніки періоду Другої світової війни, що знаходяться перед музеєм.

Туризм

Важливе місце в економічному та соціальному розвитку області відводиться сфері оздоровлення, туризму та відпочинку. Багаті природні ресурси, значний історико-культурний потенціал, високий рівень розвитку інфраструктури туризму створюють можливості для всебічного задоволення пізнавальних і рекреаційних потреб не лише вітчизняних, а й іноземних туристів. Унікальне поєднання сучасності і минулого, реальності і легенди давнини створюють численні історично-культурні пам'ятки на тлі чарівної природи.

На цій землі розквітнув державний розум і військовий талант гетьмана України Богдана Хмельницького. Тут народився і знайшов спочинок великий пророк України Тарас Шевченко. Піснями і легендами вплелись у віти вікових холодноярських лісів думи про Коліївщину, про рух гайдамаків під проводом Максима Залізняка та Івана Ґонти, пам'ять про героїв національно-визвольної боротьби Івана Богуна та Максима Кривоноса. Під Корсунем відбулися дві вікопомні битви: 1648 року між військами Б. Хмельницького і польської шляхти, та 1944 року з фашистськими загарбниками, яку сучасники назвали "Сталінградом на Дніпрі"

Мальовнича природа Черкащини і щедрі душею люди живили творчою наснагою великих мислителів, майстрів слова, музики і театру - Г. С. Сковороду, І. Нечуй-Левицького та І. Котляревського, О. Пушкіна та М. Гоголя, Адама Міцкевича та Юліуша Словацького, П. Чайковського та С. Гулака-Артемовського, П. Саксаганського та М. Заньковецьку, В. Симоненка.

До послуг туристів на Черкащині - 50 музеїв державної та комунальної форм власності і 7 національних та державних історико-культурних заповідників (Шевченківський національний заповідник в Каневі; національний заповідник "Батьківщина Тараса Шевченка" на Звенигородщині; Корсунь-Шевченківський національний історико-культурний заповідник; національний заповідник "Чигирин"; Кам'янський державний історико-культурний заповідник; державний історико-культурний заповідник "Трахтемирів"; державний історико-культурний заповідник „Трипільська культура” на Тальнівщині, а також державний історико- архітектурний заповідник „Стара Умань”.

В м. Умані розташований шедевр садово-паркового мистецтва XVIII ст. дендропарк “Софіївка”, площа якого 150 га. Також в Умані знаходиться одне з визначних місць брацлавських хасидів. До могили похованого там засновника релігійного вчення брацлавських хасидів цадика Нахмана здійснюють паломництво віруючі євреї-хасиди з усіх країн світу для відправлення релігійних обрядів.

Черкащину по праву називають Шевченковим краєм: Т. Г. Шевченко народився у Моринцях, а на Чернечій горі поблизу Канева знайшов свій вічний спочинок. В області дбайливо зберігаються та відновлюються об'єкти, пов'язані із життям та діяльністю Великого Кобзаря. Серед них хата у Моринцях, де народився Т. Г. Шевченко ( відтворена у 1989 р.); хата дяка у Шевченковому, де в 1824-1827 рр. навчався грамоті майбутній поет; будинок у Будищі Звенигородського району, в якому 1829 року юний Тарас був слугою-козачком у поміщика Енгельгардта; в Каневі – пам'ятник на могилі Т.Г. Шевченка на Тарасовій (Чернечій) горі. Плідну роботу щодо вшанування пам'яті видатного українського поета, художника-мислителя проводять Шевченківський історико-культурний заповідник "Батьківщина Тараса Шевченка" та Канівський національний заповідник. Більшість численних пам'ятників Т.Г. Шевченку на території Черкаської області мають не лише історичну, а й мистецьку цінність.

Черкащина тісно пов'язана і з ім'ям Богдана Хмельницького. Тут, у с. Суботові Чигиринського району, яке було власністю його батька, козацького сотника Михайла Хмельницького, майбутній гетьман України провів свої дитячі роки. У своїй гетьманській резиденції у старовинному місті Чигирині Богдан Хмельницький приймав послів із багатьох держав Європи, зокрема, Швеції, Венеції, Туреччини. Із Чигирина гетьман керував збройними силами у Визвольній війні українського народу середини XVII ст. У Суботові в Іллінській церкві гетьмана і поховано. У 1995 році до 400-річчя від дня народження Богдана Хмельницького у Чигирині відкрито музей, а у Суботові і Черкасах - пам'ятники гетьману, у Корсунь-Шевченківському історичному музеї-діарамі Корсунської битви 1648 року.

Черкаський край є батьківщиною багатьох відомих людей, серед яких - археолог, етнограф та мистецтвознавець академік М. Ф. Біляшівський, генетик і селекціонер академік І. Є. Глушенко, скульптор і живописець І.М.Гончар, поет і байкар П. П. Гулак-Артемовський, оперний співак, композитор, актор і драматург С. С. Гулак-Артемовський, гетьман П. Д. Дорошенко, письменник Іван Ле, живописець і графік І. С. Їжакевич, письменник-драматург О. Є. Корнійчук, письменник Лесь Гомін, вчений-природознавець, історик, фольклорист, письменник, перший ректор Київського університету М. О. Максимович, письменник І.С.Нечуй-Левицький, живописець і графік І. І. Падалка, спортсмен і професійний борець І. Піддубний, зоолог і палеонтолог академік І.Г.Підоплічко, вчений помолог і плодовод Л. П. Симиренко, письменник, театральний і культурно-громадський діяч М. П. Старицький, композитор, хоровий диригент, музично-громадський діяч К. Г. Стеценко, хореограф В. Авраменко, генерал армії І.Д. Черняховський та ін.

Розмаїтість архітектурних стилів, велика кількість оригінальних пам'яток на території області не може залишати байдужими тих, хто цікавиться архітектурою. На Черкащині знаходиться 132 об'єкти регіонального (церкви, житлові та промислові будівлі тощо) та 37 об'єктів загальнодержавного значення (культові споруди, садиби, замки та ін.).

Найвизначнішими серед культових споруд, які вирізняються не тільки архітектурною унікальністю, а мають й історичну, наукову та художню цінність Георгіївський (Успенський) собор у Каневі (1144 р.), Іллінська церква у с.Суботов Чигиринського району (1653 р.), Преображенська церква в Кіровому Корсунь-Шевченківського району (1738 р.), Преображенська церква Красногірського монастиря Золотоніського району, Успенський костьол в Умані (1827 р.), Преображенська церква в Мошнах Черкаського району (1830-1840 рр.), Троїцька церква в Гельмязеві Золотоніського району (1841 р.), Олександрівська церква в Лебедівці Кам'янського зайону (1843 р.), Михайлівська церква в Городищі (1844 р.), Успенська церква в Жаботині Кам'янського району (1851 р.).

Серед пам'яток громадської архітектури Черкащини вирізняються: садиба в Козацькому Звенигородського району (Х VIII -ХІХ ст.), садиба Давидових у Кам'янці (Х VIII -ХІХ ст.), садиба Лопухіних в Корсунь-Шевченківському (80-ті роки XVIII ст.), садибний будинок у Добрій Маньківського району (початок XIX ст.), торгові ряди в Умані (1780 р.), корчма в Рогах Маньківського району на давньому чумацькому шляху (друга половина XVIII ст.), мисливський замок у Тальному (1896-1903 рр.) та інші.

Велика кількість на території області пам'яток промислової та військової архітектури, серед яких останній із побудованих в Україні заклепковий міст через Дніпро в напрямі Черкаси-Золотоноша, цукроварня (1838 р.) графа Бобринського у Смілі, де у 1848 році було впроваджено паровий спосіб, залишки фортеці (XVI-XVII ст.) на Богдановій горі в Чигирині тощо.

У селах Черкаського краю туристи знайомляться з місцевими звичаями, духовними та культурними традиціями, різними народними художніми промислами - гончарством, ткацтвом, килимарством, плетінням, виробами з дерева, предметами матеріальної культури (хатами, одягом, посудом тощо).

Для тих, хто звик до активного туризму, природні особливості Черкаської області сприятимуть чудовому відпочинку та оздоровленню, адже тут багато водних ресурсів, лісів, чудові краєвиди, лікувальний клімат. Територією Черкащини протікає 1037 річок, узбережжя яких майже повсюдно використовуються для відпочинку. Самі ж водні артерії застосовуються для рибальства, судноплавства, водного туризму. В області знаходиться південна частина Канівського та більша частина Кременчуцького водосховища, узбережжя та острови, які використовуються для відпочинку. Велика кількість водосховищ і ставків (понад 2 тисячі) має не лише господарське, а й рекреаційне значення.

На державному обліку перебуває 9266 пам’яток історії та культури, з яких 85 - національного значення. До списку історичних населених місць України включено 13 населених пунктів області.

Область має значні запаси мінеральних вод з лікувальними властивостями. Зокрема, Звенигородська мінеральна вода (відкрита в 1962 р.) багата на радон, залізо, сірковуглець і використовується для лікування захворювань опорно-рухового апарату, периферійної нервової системи. Радон містять також мінеральні води в Кам'янському районі. Мінеральні води “Мошногірська”, “Славутич” (Мошногір'я) використовуються для лікування органів травлення. Мінеральні води, що залягають біля Безбородьок Драбівського району, за дією подібні до “ Миргородської”, тобто застосовуються для лікування органів травлення, а води поблизу Коробівки Золотоніського району мають гастроентерологічну дію. Добре відомі гідрокарбонатні натрієво-магнієво-кальцієві води Тальнівського району.

У межах області знаходиться понад 400 об'єктів природоохоронних територій загальною площею близько 40 тис. га., де зосереджені особливо унікальні неповторні ландшафти.

Серед найцінніших природних комплексів Черкаської області - один з найдавніших в Україні Канівський природний заповідник. Унікальність рельєфу, неповторна краса ландшафтів, величезне біорізноманіття дивом збереглися в самому центрі України. Заповідник був створений у 1923 році. Нині його площа становить понад 2 тис.га. Національним багатством є Черкаський бір - найбільший масив (понад 28 тис га.) дубово-сосновних лісів лісостепової зони України. У лісах області зустрічаються лось, олень плямистий, козуля, кабан, а з хижих - борсук, лисиця, куниця та ін.

Загальнодержавне значення мають такі пам'ятки садово-паркового мистецтва, як Тальнівський, Козацький, Корсунь-Шевченківський, Соснівський парки, парк декабристів у Кам'янці. У Черкаському зоопарку утримується 124 види тварин із різних куточків земної кулі, з яких 13 видів занесені до Червоної книги України.

Сьогодні на туристичному ринку Черкащини працюють понад 100 ліцензованих підприємств, які за 2009 рік надали послуг понад 31 тис. туристів на суму 26 млн. 761 тис. грн. Пріоритетними напрямками розвитку туризму на Черкащині є виїздний та внутрішній туризм. Набуває розвитку сільський (зелений) туризм. До послуг туристів готелі, мотелі, кемпінги, туристичні бази. Гостинно запрошують кафе, чисельні ресторани, бари, казино, бістро, кафе, обладнані за європейськими стандартами. Вам запропонують подорожі Черкащиною на будь-який смак з урахуванням різних інтересів, віку та стану здоров'я.

З метою популяризації туристських маршрутів краю видано буклети „Черкащина туристична запрошує”, „Черкащини красоти неповторні ”, „Гостинно просить серце України – Черкаський край, Шевченка батьківщина!” з рекламою осель сільського зеленого туризму області. Працівниками управління культури і туризму з залученням провідних туроператорів, керівників навчальних закладів з підготовкою спеціалістів за напрямком "Туризм", громадських організацій туристичного спрямування, закладів історико-культурної спадщини надаються інтерв’ю та матеріали для тематичних рубрик районних та обласних газет, обласного радіо і телебачення, зокрема, на ТРК "Рось" постійно практикується підготовка тематичних передач у прямому ефірі.

У базі даних обласного осередку Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму зареєстровано понад 100 осель сільського зеленого туризму області. Осередки Всеукраїнської Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму діють у 12 районах. У 2008 році для голів осередків та бажаючих господарів садиб сільського зеленого туризму, а також спеціалістів відділів культури і туризму райдержадміністрацій та міськвиконкомів на базі курсів підвищення кваліфікації працівників галузі управління культури і туризму було проведено триденні навчання з залученням фахівців Л.М.Веспер (м.Київ), О.М.Костюкової (ЧНУ ім. Б.Хмельницького) та спеціалістів управління культури і туризму облдержадміністрації.

Черкащина має великий туристсько-рекреаційний потенціал, який може задовольнити, як потреби населення області, так і запропонувати туристські маршрути державного і міжнародного значення. Потенціал області дозволяє розвивати на її території майже всі види сучасного туризму - автомобільного (особливо в зв'язку зі створенням міжнародних транспортних коридорів), пізнавального, наукового, спортивного (кінного, пішохідного, водного, велосипедного), і зеленого з проживанням у місцевого населення.

Організації туристичних маршрутів і рекреаційної діяльності сприяє наявність розгалуженої транспортної мережі та можливість забезпечення потенційних туристів та рекреантів екологічно чистими продуктами харчування. Розвиток туристсько-рекреаційної діяльності сприяє одержанню коштів для збереження та відтворення значного природного та історико-культурного потенціалу регіону, стимулює відродження народних ремесел та промислів, обслуговуючі та переробні галузі економіки. Як показує час, для Черкаської області індустрія туризму вже сьогодні стає однією з провідних галузей.