Чернівецька область

Чернівецька областьСкачать карту  «Чернівецька область»

Скачать «Карты городов и областей Украины»  бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Чернівецька область утворена 7 серпня 1940 р., розташована в південно-західній частині України в межах Передкарпаття та східної частини Українських Карпат. Рівнинна частина області зайнята Хотинською височиною, на південному заході розташовані Покутсько-Буковинські Карпати та ряд невеликих хребтів.

Межує: на заході з Івано-Франківською, на півночі з Тернопільською, на північному сході з Хмельницькою та Вінницькою областями України. На півдні межі області співпадають з державним кордоном України та Республіки Румунія (протяжність 226,4 км), а на південному сході - Республіки Молдова (178 км).

Митний контроль здійснюється в пунктах пропуску Вадул-Сіретської і Кельменецької митниць.

Площа 8,1 тис. кв. км (1,3% території України).

Населення (01.01.2016) – 909,893 тис. осіб, з них міське населення складає 391, 810 тис. осіб, сільське – 518,083 тис. осіб. На території області проживають представники майже 70 національностей і народностей, найбільші з яких становлять українці – 75%, румуни – 12,5%, молдовани – 7,3%, росіяни – 4,1%, інші - 1,1%.

Щільність – 112,3 осіб на 1 кв. км.

Обласний центр - м. Чернівці (266,366 тис. осіб) - центр Буковинського краю, розташований на живописних берегах річки Прут.

Віддаль від м.Чернівці до Києва: залізницею – 594 км, шосейними шляхами – 608км.

Чернівецька областьАдміністративно-територіальний поділ: районів - 11, міста - 11, з них 2 міста обласного значення (Чернівці, Новодністровськ (10,920 тис. жит.); селищ міського типу - 8, сільських населених пунктів - 398.

Чернівецька область розташована в трьох природно-географічних зонах: лісостеповій, яка займає Прутсько-Дністровське межиріччя, передгірській, розташованій між Карпатами та рікою Прут і гірській, яка охоплює Буковинські Карпати.

Клімат: помірно континентальний. Середня температура січня –6°C, липня +17°C. Кількість опадів становить 650-750 мм.

Ландшафт Чернівецької області різноманітний: гірські вершини Карпат і пагорби підгір'я, що поступово переходять у широку рівнину, розташовану між річками Дністер і Прут.

Гідрографія. Головні річки – Дністер, Прут з Черемошем і Сірет.Територією області протікає 4240 річок загальною довжиною 8966 км. З них понад 4130 річок, струмків та водотоків довжиною менше 10 км кожна та 109 річок довжиною понад 10 км. Найбільші серед них - Дністер (290 км в межах області), Прут (108 км), Сірет (100 км) та Черемош (80 км). На північному сході області розташоване глибоководне Дністровське водосховище.

Важливе значення в економічному і соціальному розвитку області відіграють ліси, які є джерелом деревини та продуктів недеревної рослинності.

Ліси та чагарники займать 31,6% території.
Загальна площа лісів складає 258 тис. га. Породний склад лісів досить різноманітний: переважають хвойні (49,5%) і твердолистяні (46,2%) насадження, частка м'яколистяних порід досить незначна (3,5%).
Основними лісоутворюючими породами є ялина, бук, ялиця, дуб, граб, ясень, береза та інші. Для їх вікової структури характерно переважання молодняків (29,4%) і середньовікових насаджень (34,8%), хоча значні площі займають і достигаючі (15,3%), а також стиглі й перестійні (20,5%) насадження, що викликано їх важкодоступністю. Середній вік насаджень 60 років

У лісах, садах, на полях і водоймищах живуть майже 200 видів птахів. Більшість із них - мешканці лісів. Це - численні види горобиних: дятли, голуби. Заболочені місця населяють лиски, кулики, чаплі, лелеки. Зустрічається гірська плиска, сойка, гірський щеврик, карпатський глухар. Річки та ставки області населяють 50 видів риб. Найбільш численні - з родини коропових і окуневих.

Тваринний світ області нараховує 303 види хребетних тварин. Тут можна зустріти мешканців середньоєвропейських широколистих лісів - оленя благородного, козулю європейську, черепаху болотну, представників Середземномор'я - жабу зелену, саламандру плямисту, а також - мешканців сибірської тайги - глухаря, тетерука. Є чимало ендеміків - білка карпатська, тритон карпатський. З долин річок до субальпійських чагарників перекочовує на літо бурий ведмідь. З хижаків зустрічаються куниці, тхори, рисі, вовки.

Ґрунт - переважно лісовий бурозем та дерново-підзолистий.Найбільш родючі грунти характерні для лісостепової зони. В цій частині області, переважно на терасах Дністра, зустрічаються чорноземи, що мають грудкувато-зернисту структуру і містять у собі до 7% гумусу.

В долинах Дністра і Прута поширені дерново-лучні слабо опідзолені, лучні чорноземно-опідзолені та чорноземно-лучні грунти, на яких вирощують овочеві культури. У лісостеповій зоні є також сірі, світло-сірі легко- і середньосуглинисті грунти.

У передгірній зоні найбільш поширені підзолисті, дерново-підзолисті, сірі та темно-сірі грунти.

Лісові буроземи складають основний грунтовий покрив гірської зони. Вільні від лісової рослинності площі використовують для землеробства, а також для культурних пасовищ.

Природно-рекреаційний потенціал: в області нараховується 243 території та об'єкти природно-заповідного фонду, в тому числі 7 заказників, 8 пам'яток природи, ботанічний і дендрологічний парк Чернівецького державного університету, Вижницький національний природний парк, Сторожинецький дендропарк, що мають загальнодержавне значення, Чернівецькі регіональні ландшафтні парки "Цецино", "Валя Кузьміна" (буковий праліс віком 250-300 років, мальовниче озеро, ділянки рідкісних рослин, мінеральні джерела), а також 136 пам'яток природи, 40 парків, які є пам'ятниками садово-паркового мистецтва та 39 заповідних урочищ місцевого значення.

Сприятливі можливості лікування в області створюють відомі родовища лікувальних грязей та джерела мінеральних вод у Глибоцькому, Сторожинецькому, Путильському та Вижницькому районах; є курорт Брусниця

Корисні копалини: регіон багатий на поклади будівельних матеріалів (гіпс і ангідрид - придністрів'я та в басейн Прута; мергелі та вапняки - північні і східні райони області), різні види пісків, джерела мінеральної води.

Увагу привертають нафтогазоносні родовища (Лопушнянське, Чорногузьке, Красноїльське, Шереметівське). Останніми роками відкрито більше десяти нафтогазоперспективних площ у Вижницькому, Новоселицькому, Сторожинецькому, Путильському районах, а також прояви золотоносності і мідноколчеданного та поліметалічного зруднення.

Мінералогічні ресурси Чернівецької області включають родовища мінеральних вод та грязей.Надра багаті на мінеральні води, поширення яких пов'язане з певними структурно-гідрогеологічними зонами. Розсоли хлоридно-натрієвого типу поширені у нижньоміоценових відкладах внутрішньої зони Передкарпатського прогину з мінералізацією від 10 до 200-300 г/куб.дм. Наявні на теренах області води сульфатно-сірководневого типу, залізисті мінеральні води з підвищеним вмістом біологічно активного двовалентного заліза, джерела сульфатно-хлоридно-натрієвих, сульфатно-кальцієво-натрієвих і гідрокарбонатно-натрієвих вод.

Відомо понад 60 родовищ мінеральних вод типу «Іжевська», «Мацеста», «Боржомі» та «Нафтуся».

Транспортна мережа. Протяжність автомобільних шляхів загального користування в області становить 2900 км. Територію області перетинають залізничні магістралі, що забезпечують пасажирські та транспортні перевезення у напрямку сполучення України з південною Європою (Румунія, Болгарія). Довжина залізничних колій загального користування - 460 кмголовний залізничний вузол – Чернівці. У Чернівцях є аеропорт.

Промисловість. Сприятливі кліматичні умови, а також високий природно-рекреаційний і курортний потенціали визначили й визначають значною мірою економічний профіль Чернівецької області.

За роки незалежності, поряд із традиційними галузями промисловості - легкою, харчовою, деревообробною - розвиваються хімічна, металообробна, приладо- і машинобудівна. Область дає сьогодні майже 100% загальноукраїнського виробництва нафтоапаратури (АТ "Чернівецький машинобудівний завод"), 16,5% панчішно-шкарпеткових виробів (АТ "Мальва"), 4,2% меблів, 3,2% трикотажних виробів, значну частину пиломатеріалів, взуття.

Тільки в Чернівцях виготовляються окремі типи обладнання для теплових електростанцій, нафтопереробних заводів, трикотажних фабрик, напівпровідникові прилади.

В області діє більше 80 підприємств харчової та переробної промисловості, які забезпечують переробку сільськогосподарської продукції й переробляють понад 700 найменувань життєвоважливих продуктів харчування. Основними є м'ясна, молочна, цукрова, олійножирова, кондитерська, хлібопекарська, консервна, пиво-безалкогольна, спиртова, лікеро-горілчана, зерно-елеваторна галузі.

Сільське господарство. Земельний фонд області - 809,6 тис. га, з них 477,3 тис. га складають сільськогосподарські угіддя, в тому числі 341,9 тис. га ріллі, 26,9 тис. га багаторічних насаджень, 39,0 тис. га сінокосів, 69,5 тис. га пасовищ. Внаслідок пересічного та горбистого рельєфу місцевості сільськогосподарська освоєність території становить 60%; розораність загальної площі - 43%.

Важливою складовою народногосподарського виробництва Чернівецької області є агропромисловий комплекс . Основними видами сільськогосподарської продукції та сировини, що виробляється в області: зернові культури, цукрові буряки, картопля, овочі, фрукти, льон, молоко, м'ясо, яйця, м'ясо великої рогатої худоби, свиней, овець, птиці.

Зовнішньоекономічні зв'язки. Прикордонне розташування, сприятливі природно-кліматичні умови, багаті рекреаційні ресурси, економічний і науковий потенціали, соціально-культурні та історичні традиції розкривають широкі перспективи для розвитку плідної міжнародної співпраці.

Зовнішньоекономічна діяльність області спрямована на розвиток експортного потенціалу в усіх галузях народного господарства. У структурі експорту переважає продукція машинобудування, лісової, деревообробної, легкої та харчової промисловості. У структурі імпорту переважає продукція виробничо-технічного призначення, промислові та продовольчі товари народного споживання.

Сторінка історії. Доля цієї області України не схожа на історії інших областей - вона була у складі семи держав, що не могло не позначитися на її архітектурному вигляді та історичній спадщині.

Територію майбутньої Чернівецькій області люди заселяли з VI-II століть до нашої ери, про що свідчать останки Трипільської та Черняхівської культур. Знайдено тут і стоянки первісних людей віком від 15 до 40 тисяч років. Мальовничі родючі землі в долинах Дністра і Прута, Покутсько-Буковинських Карпат, вкриті густими буковими лісами, залучали людини у всі часи. Історію виникнення області пов'язують з заснованої в XIII столітті Хотинською фортецею на березі Дністра. Фортеця, зведена спочатку з дерева за велінням князя Володимира і потім вибудувана з каменю вже при правлінні Данила Галицького, стала першою кам'яною спорудою на території нинішньої України, була оплотом розвитку прилеглих територій, захищала землі від набігів кочівників. Хотинська фортеця дійшла до нашого часу в прекрасному стані - сьогодні це одна з головних визначних пам'яток області.

Територія нинішньої Чернівецької області у X-XII століттях входила в Київську Русь, потім в Галицько-Волинське князівство, була під влади Золотої Орди, проте в 1345 році її звільнило Угорське королівство, до якого вона і відійшла. З цього моменту і починається період, який зумовив її своєрідність і унікальність.

Вже в 1359 році від Угорщини відділяється Молдавське князівство, яке оголосило своїми території, названі Буковиною за густих букових лісів. У 1514 році їх відвойовує Османська Імперія, а після війни з Туреччиною Буковина переходить до Австрії ( впродовж 415 років (1359-1774 рр.) вона перебувала у складі Молдовського князівства).

Під час російсько-турецької війни, у 1768-1774 рр. західна частина сучасної Чернівецької області увійшла до складу Австрійської імперії, а 1812 р. землі Хотинщини та Північної Бессарабії — до складу Російської імперії.

Протягом наступних 143 років (з 1775 по 1918 рр.) відносилася до Габсбурзької Австрії (Австро-Угорської імперії). Австрійський період став часом розквіту і бурхливого розвитку області. Після Першої світової війни у 1918 р. територію Чернівецьких земель захопила Румунія, та з 1918 по1940 рр. (також в роки Великої вітчизняної війни -1941-1944) находилася під владою Румунії.

Тільки в 1940 році Червона Армія звільняє території Буковини і Бессарабії, їх об'єднують і називають Чернівецькою областю. Після визволення території Буковини від гітлерівської окупації вона входила до складу СРСР в якості одної з областей УРСР.

У 1991 році, з відновленням української державності, Чернівецька область увійшла до складу незалежної України.

Не дивлячись на століття панування інших держав на територіях області, її українському населенню вдалося зберегти свої звичаї, мову і традиції.

Така цікава доля зробила цей край дійсно унікальним у всьому: від історії до архітектури. А разом з природними пам'ятками це безцінний спадок робить Чернівецьку область однією з найпривабливіших для туристів.

Чернівецька область - це благодатний район багатопрофільного літнього і зимового гірсько-спортивного туризму, масового пізнавально-оздоровчого відпочинку, а також бальнеологічного лікування. Тут поєднуються живописні гірські ландшафти та мальовничі ліси передгір'я, численні річки й джерела лікувальних мінеральних вод, зачаровує краса лісів і гірських лук, багатих на мисливську фауну, гриби і ягоди. Не можуть не причарувати зразки традиційного народного будівництва й ужиткового мистецтва - живі носії своєрідності буковинського фольклору.

Історико-культурний потенціал. Різноманітні пам'ятки культур зарубинецької (I ст. до н.е. -II ст. до н.е.), черняхівської (II-V ст. н.е.), виявлені більш як у 150 пунктах, засвідчують, що північна Буковина - слов'янська земля. Пам'ятки археології та архітектури Буковини включають слов'янські городища IX-X століть, древньоруські городища XII-XIII століть, пам'ятки культової архітектури.

Загальна кількість пам’яток історії, археології, містобудування і архітектури, монументального мистецтва в області – 750.

Найвизначнішими об’єктами туризму є фортеця ХІІІ–ХVІІІ ст. в Хотині, архітектурні пам’ятки – церкви: Миколи 1607 р., Вознесенська ХVІІ ст., Спиридоніївська 1715 р., Різдва 1767 р., Успіння на Каличанці 1783 р. у м. Чернівцях, Вознесенська ХV ст. у м. Лужанах, Іллінська з дзвіницею 1560р.; Здвиженська 1561 р. у м. Підвальному.; комплекс резиденції митрополитів Буковини і Далмації 1864–1882рр., тепер університет; залишки оборонних редутів російських військ періоду російсько-турецької війни 1768–1774рр.; триярусна печера «Попелюшка» з галереєю та внутрішнім оздобленням біля с. Подвірного; пам’ятки садово-паркового мистецтва у м. Чернівці, та інші пам’ятки.

Чернівецька область - край, багатий на рекреаційні ресурси, з потужним економічним потенціалом, сприятливий для розвитку міжрегіональної та міжнародної співпраці.