Цілеуказання за картою і аерознімком

підручник Військова топографіяСкачать «Військова топографія» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Цілеуказання за картою проводиться з метою визначення за картою і передачі засобами зв’язку (або іншим способом) даних про місцезнаходження визначених цілей (об’єктів) на місцевості. Цілеуказання повинно бути коротким, зрозумілим і достатньо точним. Залежно від обстановки і способу визначення місцезнаходження цілі (об’єкта), цілеуказання виконується наступними способами:

  • за квадратами кілометрової сітки;
  • за прямокутними координатами;
  • за географічними координатами;
  • від орієнтира;
  • від умовної лінії.

Цілеуказання за квадратами кілометрової сітки указується приблизне місцезнаходження цілі (об’єкта), коли достатньо знати лише, в якому квадраті координатної сітки карти знаходиться ціль.

Квадрат, в якому знаходиться ціль (об’єкт), указується цифровими підписами кілометрових ліній, перетином яких утворений його південно-західний кут. Для указання квадрата карти необхідно обов’язково додержуватись правила: спочатку назвати дві цифри, які підписані на горизонтальній кілометровій лінії за внутрішньою (західною чи східною) рамкою карти, тобто координату осі абсцис (X), а потім – дві цифри, які підписані біля вертикальної кілометрової лінії за внутрішньою (північною чи південною) рамкою карти, тобто координату осі ординат (Y). При цьому цифри карти пишуться і вимовляються вкупі, тобто без поділу на X і Y. Крім того, у письмовому документі квадрат указується в дужках після найменування об’єкта, наприклад, ,,Висота 213,8 (5808)” (рис. 14.13б), а під час усної доповіді спочатку вказується квадрат, а потім найменування об’єкта: ,,Квадрат 5808, висота 213,8”.

Якщо необхідно уточнити місцезнаходження цілі в квадраті, його уявно поділяють на 4 або на 9 частин, кожна з яких позначається у першому випадку літерами (рис. 14.13а), а в другому – цифрами (рис. 14.13д). У цьому випадку називають квадрат, в якому знаходиться ціль, і додають літеру або цифру, яка уточнює місцезнаходження цілі в квадраті, наприклад: ,,Ціль – міномет (5806-А)” або ,,Ціль – гармата (5408-9)”.

Цілеуказання за картою14.13. Цілеуказання за картою

Цілеуказання за прямокутними координатами – найбільш точний і найпоширеніший спосіб указання місцезнаходження цілі. Визначені за картою координати цілі вказують, як правило, скороченими.

Цілеуказання за географічними координатами застосовується рідко і виконується за дрібномасштабними картами, на яких кілометрова сітка не проведена. Місцезнаходження цілі указують значенням широти і довготи.

Цілеуказання від орієнтира. Цим способом цілеуказання спочатку називають об’єкт, а потім відстань і напрямок до нього від добре помітного орієнтира і квадрат, в якому знаходиться об’єкт, наприклад: ,,Командно-спостережний пункт – 2 км на південь від Стара Гута (5604)” (рис. 14.13г).

Цілеуказання від умовної лінії застосовується під час руху, зазвичай, у танкових підрозділах. Для цього на картах командира підрозділу та його підлеглих завчасно проводять лінію (або декілька) в напрямку дії підрозділів, відносно яких вказують положення цілей. На кожну лінію наносять сантиметрові та міліметрові поділки, а початкові та кінцеві точки кожної лінії позначають відповідними літерами (рис. 14.14). Ціль на карті вказується наступним чином. Спочатку вказується умовна назва лінії, потім відстань в сантиметрах по цій лінії до цілі, після чого вказується напрямок (ліворуч або праворуч) і довжина другого відрізка, тобто перпендикуляра. Наприклад, ,,Пряма АБ; чотири, чотири; ліворуч нуль, сім; ціль (вказується ціль)” .

Цілеуказання від умовної лінії14.14. Цілеуказання від умовної лінії

Цілеуказання за аерознімком виконується прямокутними чи полярними координатами. Прямокутними координатами положення цілей указують, якщо на аерознімках нанесена кілометрова сітка. Порядок і правила цілеуказання за координатною сіткою такий самий, як і за картою.

Цілеуказання полярними координатами виконується також на завчасно підготовлених аерознімках і полягає у наступному. Аерознімкам надають номери, які підписують у правому верхньому кутові. На всіх аерознімках з однаковими номерами викреслюється одна система полярних координат.

Полюсом обирають чітко видиму на аерознімку точку (перехрестя доріг, просік, різкий згин лісу тощо), а полярною віссю – напрям на віддалену від полюса контурну точку. Полюс обводять колом, а напрям викреслюють на аерознімку.

Цілеуказання в полярних координатах виконується в такій послідовності. Ціль на аерознімку з’єднують прямою лінією з полюсом, визначають кут положення цілі, а також відстань до неї в міліметрах і передають визначені полярні координати цілі засобами зв’язку або іншим способом. Наприклад: ,,Аерознімок №2, праворуч 3-30, 56 – РЛС”. Запис цих даних буде таким: ,,РЛС (аерознімок №2, праворуч, 3-30, 56)”.