Дешифрування топографічних об’єктів

підручник Військова топографіяСкачать «Військова топографія» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Населені пункти на аерофотознімках нагадують їх зображення на великомасштабних картах. За аерознімками достатньо легко визначити тип населеного пункту, його зовнішній контур, розпланування кварталів і вулиць, площ, парків, скверів, садів і присадибних ділянок.

У великих містах окремі будинки мають у плані форму прямокутника або більш складну форму, яка теж складається, зазвичай, із прямокутників, що близько прилягають один до одного. Відображення великих міст на аерознімках характеризується наявністю великих промислових підприємств з трубами, кварталів з широкими вулицями, а також парків, скверів, стадіонів тощо (рис.10.14). Висоту будинків можна визначити за їх тінню. На окраїнах великих населених пунктів розташовуються невеликі селища і поселення, у яких переважають одно- та двоповерхові будівлі, біля яких сади та городи.

У селах житлові будинки відрізняються від інших будівель своїм місцерозташуванням відносно вулиці, добре проглядаються інші присадибні будівлі і ділянки з садами та городами. Ознакою діяльності місцевих мешканців слугує наявність витоптаних невеличких майданчиків у подвір’ях, а також стежок, які ведуть до колодязів, ставків та берегів річок (присадибні ділянки, зазвичай, розташовуються городами до річки або ставка).

Поселення дачного типу мають чітке квартальне планування прямокутної форми, які розміщаються, зазвичай, поблизу лісу, чагарникових насаджень, ставків і озер, чим суттєво відрізняються від структурної забудови сільських населених пунктів. Характерною ознакою є також те, що більшість дачних поселень розташовані поблизу залізничних станцій, платформ і роз’їздів, або поруч із автомобільними дорогами.

Зображення (фрагмент) великого міста на аерознімку10.14. Зображення (фрагмент) великого міста на аерознімку

Дороги вищих класів надійно дешифруються навіть на дрібномасштабних аерофотознімках (рис.10.15).

Автомагістралі мають дві проїжджі частини (шириною від 7,5 м до   15-18 м кожна) та широке узбіччя. Проїжджі частини розділені розподільною смугою, часто із захисними відбійниками, що надійно розпізнається на аерознімках. Пересічення з іншими дорогами виконано, як правило, на різних рівнях. Матеріал покриття автомагістралей (асфальт, асфальтобетон, цементобетон) на аерознімках відображається світло-сірим або темно-сірим тоном.

Автомобільні дороги з удосконаленим покриттям – дороги з капітальним покриттям із асфальтобетону, бітумомінеральних сумішей, бетону і мають проїжджу частину шириною 7-10 м та узбіччя до 2 м; на аерознімках відображаються сірим тоном. Дороги мають правильну форму, повороти більш плавні, ніж у ґрунтових доріг. 

 Дешифрування доріг10.15. Дешифрування доріг: 1 – автомагістралей; 2 – автомобільних доріг з удосконаленим покриттям; 3 – залізниць

Ґрунтові дороги – дороги без покриття, які з’єднують населені пункти між собою, або зі станціями, пристанями і дорогами вищих класів; на аерознімках відображаються світлим тоном (на зимових знімках – світло-сірим). Наїжджені ґрунтові дороги мають нерівномірну ширину, розмиті краї, стрімкі повороти і роз’їзди.

Покращені ґрунтові дороги на аерознімках дуже схожі із зображенням ґрунтових доріг, проте відрізняються наявністю канав та більш рівномірною шириною.

Стежки відрізняються від зображення інших доріг своєю звивистістю, особливо в гірській місцевості. Дешифрувати їх дуже важко і лише на великомасштабних аерознімках.

Мости та шляхопроводи на автомобільних дорогах і залізницях добре розпізнаються за перешкодами, через які вони прокладені (рис.10.16).

Конструкцію мостів через широкі перешкоди встановлюють за відображенням їх тіней. На аерознімках добре читаються мости на залізницях, які мають своєрідну форму тіней. Пішохідні мости, наприклад, відображаються вузькими світлими рисочками, які добре видно на фоні води або іншої перешкоди, а наплавні мости розпізнаються за характерними світлими рисочками (понтонами), які розташовуються поперек моста.

Залізничний та автомобільний мости через річку10.16. Залізничний та автомобільний мости через річку

Залізниці характеризуються прямолінійними ділянками великої протяжності та заокругленнями великого радіуса, з автомобільними дорогами, зазвичай, перетинаються під прямим кутом. Тунелі розпізнаються за розривом полотна залізниці та за тінню біля входу до них. Тон зображення залізниць на літніх аерознімках від сірого до темно-сірого в залежності від ґрунту насипу. На зимових аерознімках тон зображення залізниць від темно-сірого до чорного. Після випадання снігу на світлому фоні аерознімків добре проглядається залізнична колія.

Залізничні станції на дорогах надійно розпізнаються за наявністю мережі (розгалуження) залізничних колій і таких споруд як станції, депо, склади і майстерні (рис.10.17).

Залізнична станція10.17. Залізнична станція: 1 – вокзал; 2 – залізничні колії, на яких знаходяться 4 товарних потяги; 3 – депо з поворотним кругом; 4 – залізничні майстерні

Залізничний транспорт розпізнається на аерознімках за наступними ознаками. Пасажирські вагони відображаються довгими прямокутниками світлого або сірого тону, а вентиляційні труби на вагонах темними або світлими кільцями поздовж вагонів. Локомотиви завжди знаходяться в голові поїздів.

Товарні вагони на аерофотознімках відображаються прямокутниками сірого або світло-сірого тону, що залежить від кольору даху вагона, а також від наявності на ньому снігу.

Платформи відображаються у вигляді прямокутників, тон яких залежить від розташованого на них вантажу. При цьому слід пам’ятати, що військові вантажі на платформах, як правило, маскують і дешифрувати їх дуже важко або ж взагалі неможливо.

Цистерни на залізничних коліях розпізнаються за наявністю в їх центральній частині наливного люка круглої форми.

Гідрографія на аерофотознімках відображається від світло-сірого до темно-сірого тону. Тон зображення поверхні води залежить від глибини водоймища (море чи озеро, водосховище чи ставок, ріка чи струмок), характеру дна та освітленості під час фотознімання. Водоймища з чистою водою відображаються темнішим фоном, ніж водоймища з брудною водою.

Пістрявим зображенням з рівномірною зміною світлих і темних смужок відображається поверхня великих водоймищ при наявності хвиль. Це зумовлено дзеркальним відображенням світла від хвилястої поверхні водоймищ.

Ріки та струмки розпізнаються за характерними звивистими руслами і надійно дешифруються при наявності на берегах рослинності (дерев, кущів, очерету). Напрямок течії рік можна визначити, наприклад, за островами на ріках, спрямованими у напрямку течії загостреним кінцем або за притоками і струмками, що впадають, як правило, під гострим кутом у напрямку течії ріки.

Водосховища, озера і ставки визначаються за рівним тоном їх зображення та чітко окресленими берегами і характеризуються, як правило, наявністю греблі, яка зображується у вигляді вузької рівної смужки. Необхідно пам’ятати, що на зимових аерознімках після випадання снігу невеликі ріки та, особливо, озера розпізнати дуже важко.

Для каналів та каналізованих рік характерною є однакова ширина русла, прямолінійність і плавність згинів, наявність тіней від стінок каналу, шлюзів та інших гідротехнічних споруд. Малі канали і канави зображуються у вигляді прямих ліній та різких згинів (поворотів).

Броди розпізнаються за дорогами та стежками, що підходять до річки і зображуються, як і вимілили, світлішим тоном, ніж інші частини ріки.

Рослинний покрив. Ліси на аерофотознімках розпізнаються за характерною для них зернистою структурою темно-сірого тону, яка являє собою сукупність зображення крон дерев. На аерознімках, отриманих взимку на фоні зображення снігового покриву хвойні ліси відображаються темним тоном, а листяні – сірим. На таких знімках легко визначається густота лісу за зімкнутістю крон і наявністю проміжків між ними, що дуже важливо для визначення прохідності місцевості, захисних властивостей, умов маскування, спостереження тощо. Необхідно відзначити також, що хвойні та листяні ліси на спектрозональних аерознімках відрізняються між собою кольором і легко дешифруються. Чагарникова рослинність характеризується дрібнішою зернистістю, а також малими розмірами тіней, що падають від неї. Фруктові сади та інші культурні насадження відображаються рівним тоном фотозображення та правильністю рядів рослинності.

Ґрунти на аерофотознімках відображаються різними тонами. Тон фотозображення залежить від властивостей поверхні, її структури і вологості. Наприклад, піщані та сухі ґрунти відображаються світлим тоном, а жирні та зволожені ґрунти – темним кольором. При наявності рослинності слід пам’ятати, що хвойні дерева переважно ростуть на піщаних ґрунтах, а листяні – на жирних чорноземах.

Ріллю можна легко розпізнати за прямолінійністю контурів ділянок, іноді видно борозни у напрямку обробки. Тон зображення може бути різноманітним із-за вологості та складу ґрунтів.

Болота надійно дешифруються на аерознімках літнього періоду. Прохідні болота на них зображуються сірим тоном, дрібними темними крапками від окремих кущів і дерев, а непрохідні – за зображенням великої кількості широких темних водних ділянок озер. На зимових аерознімках болота, так само як і озера, під сніговим покривом дешифрувати практично неможливо (розпізнаються лише при наявності сухої трав’яної рослинності).

Рельєф з різкими формами (обриви, яри, водориї) добре помітний на аерознімках за конфігурацією тіні. Місце переходу темного тону у світлий або навпаки відповідає на місцевості лініям вододілів та водозливів. На аерознімках надійно читається гірський рельєф, проте пологі форми рельєфу розпізнаються тільки під стереоскопом. Для точного визначення стрімкості схилів і відносних висот точок необхідно застосовувати спеціальні вимірювальні фотограмметричні прилади.