Фотодокументи місцевості

підручник Військова топографіяСкачать «Військова топографія» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Для забезпечення бойових дій військ, крім топографічних і спеціальних карт, виготовляються фотодокументи, які є важливою додатковою інформацією про місцевість.

Фотодокументом називається фотографічне зображення ділянки місцевості, яке доповнене топографічними, картографічними і розвідувальними даними, оформленими відповідними умовними знаками.

Фотодокументи виготовляють, як правило, на важливі в оперативно-тактичному відношенні райони і смуги бойових дій військ (ділянки форсування великих водних перешкод і висадки десанту, важливі населені пункти, залізничні вузли, порти тощо) при підготовці та в ході бойових дій за матеріалами аерофотознімання з метою доведення до штабів і військ найсвіжішої інформації про місцевість. Основними фотодокументами, якими можуть забезпечуватись бойові дії військ, є аерофотознімки з координатною сіткою, фотосхеми, фотоплани і фотокарти.

Аерофотознімок з координатною сіткою являє собою окремий аерознімок, на який нанесена кілометрова сітка з топографічної карти. Він призначається для визначення координат точок місцевості і об’єктів противника, стартових позицій ракетних військ і вогневих позицій артилерії, зенітних ракетних та радіотехнічних підрозділів (частин), аеродромів авіації, засобів розвідки та навігації, а також для орієнтування на місцевості і цілеуказання.

Аерознімки виготовляються, як правило, в масштабі не дрібніше 1:50 000 і можуть доводитись до військ віддешифрованими відповідними умовними знаками. На аерознімках підписують масштаб, назви важливих об’єктів місцевості (населених пунктів, річок, урочищ тощо). Для виконання точних вимірювань на аерознімку усувають масштабні спотворення шляхом трансформування, тобто приведення їх до відповідного масштабу (зазвичай, приведення нестандартного масштабу аерознімка до масштабу топографічної карти), а також усунення кутів нахилу аерознімків. Нетрансформовані аерознімки використовуються лише для орієнтування і цілеуказання, а трансформовані – для визначення координат та виготовлення фотопланів і фотокарт.

Фотосхема – розвідувальний фотодокумент, який виготовляється із декількох нетрансформованих аерофотознімків, з однаковими ділянками зображення на них, що мають між собою перекриття, які за загальними контурами об’єднуються в єдину картину місцевості.

Фотосхеми використовуються для оперативного доведення до штабів і військ розвідувальної інформації про противника та місцевість, а також для детального вивчення місцевості й орієнтування на ній. Їх виготовляють, зазвичай, розміром не більше 4050 см у масштабах близько 1:5 000 або 1:10 000 у довільних рамках (не пов’язаних з розграфленням топографічних карт) на важливі ділянки місцевості (великі населені пункти, залізничні вузли, аеродроми, райони форсування водних перешкод та висадки десанту, а також на райони зі значними змінами місцевості).

На фотосхему наносять підписи найменування району, координатної сітки, номенклатури аркуша топографічної карти, дату фотознімання, масштаб фотосхеми; назви населених пунктів, озер, урочищ, характеристики основних доріг, річок, рослинного покриву й інших важливих об’єктів; надається також місцезнаходження фотосхеми на аркуші топографічної карти.

Досвід топогеодезичного забезпечення бойових дій військ останніх років показав високу ефективність такої форми подання інформації, як фотосхема з вдрукованими координатами контурних точок. Координати контурних точок визначають фотограмметричним способом, який забезпечує мережею опорних точок (наприклад, на територію, яка зайнята противником), що звичайними геодезичними методами виконати неможливо.

Фотоплан (ортофотоплан) призначається для вивчення місцевості та окремих об’єктів, визначення координат елементів бойових порядків військ та об’єктів (цілей) у районах, які не забезпечені великомасштабними топографічними картами. Їх виготовляють в масштабах 1:25 000-1:100 000 з трансформованих аерофотознімків на великі населенні пункти, залізничні вузли, військово-морські бази, ділянки форсування водних перешкод, райони висадки десанту та інші важливі райони. Монтаж фотоплану виконується, як правило, у рамках аркуша топографічної карти і за точністю вони відповідають картам цих масштабів.

На фотоплан наносять кілометрову сітку і підписують назви населених пунктів, озер, урочищ, характеристики основних річок, доріг а також дорожніх споруд та інших важливих об’єктів місцевості. На полях фотоплану у відповідних місцях підписують номенклатуру, систему координат, наносять чисельний та лінійний масштаби (рис. 10.27). Точність вимірювання на фотоплані така ж сама, як і на карті відповідного масштабу.

Фотокарта (ортофотокарта) призначається для тих же цілей, що і топографічна карта. Вона являє собою поєднання фотографічного та картографічного (в умовних знаках) зображення земної поверхні, оскільки виготовляється з трансформованих аерофотознімків в рамках топографічних карт масштабів 1:25 000 та 1:50 000 на важливі в оперативно-тактичному відношенні ділянки місцевості та рубежі, а також на райони, які не забезпечені топографічними картами. На фотокарті картографічними умовними знаками показані основні елементи місцевості (вулиці в населених пунктах, дороги, ріки, мости та інші об’єкти) та їх характеристики.

Характерною особливістю фотокарти є наявність на ній рельєфу – одного із найважливіших елементів місцевості, який наносять з діапозитивів топографічних карт попереднього видання відповідних масштабів. Масштаб, ступінь детальності дешифрування елементів змісту, кількість фарб для друку фотокарти визначається в кожному конкретному випадку залежно від призначення та наявності часу на її виготовлення.

Завдяки об’єктивності фотозображення місцевості у поєднанні з вдрукованими елементами (рельєфом, гідрографією, рослинністю) фотокарта, таким чином, є найкращим фотодокументом для орієнтування військ на місцевості.

Фрагмент фотоплану масштабу 1:25 00010.27. Фрагмент фотоплану масштабу 1:25 000

Поняття про цифровий аерознімок

З бурхливим розвитком засобів обчислювальної техніки процес обробки аерофотознімків переходить у нову, більш якісну фазу – комп’ютерну обробку аерофотозображень, які можуть бути введені до пам’яті обчислювальних засобів у вигляді цифрових матриць великих розмірів, де кожний елемент матриці у вигляді цифрового коду визначає рівень тону і кольору цієї дуже малої ділянки (пікселя) зображення. Така матриця фотозображення називається цифровим аерознімком.

Сучасні технології дозволяють цифрові аерознімки трансформувати у тривимірну модель місцевості. Наприклад, на екрані монітора вказуються будь-які дві точки цифрового аерознімка СП-Ц (рис. 10.28), між якими необхідно визначити видимість. Натисканням кнопкою „миші” комп’ютера вже через декілька секунд на екрані можна побачити тривимірну цифрову модель місцевості за вказаним напрямком (рис. 10.29). 

Цифровий аерознімок10.28. Цифровий аерознімок

Тривимірна цифрова модель місцевості10.29. Тривимірна цифрова модель місцевості

Існує два способи формування цифрових аерознімків. Перший – це введення фотозображення до комп’ютерної пам’яті за допомогою скануючих пристроїв (сканерів). Другий – формування цифрового аерознімка в момент аерофотознімання, коли в аерофотоапараті замість плівки встановлюється приймальна напівпровідникова матриця, яка складається з фотодатчиків – окремих світлочутливих елементів (пікселів), які реагують на електромагнітне випромінювання, тобто зчитують електричний потенціал методом зсуву заряду від одного фотодатчика (приймального елемента матриці) до іншого.