Геометрична сутність і масштаби аерофотознімання

підручник Військова топографіяСкачать «Військова топографія» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Геометрична сутність аерофотознімання полягає в тому, що формування зображення в площині аерознімка відбувається за законами центральної проекції.

Центральною проекцією називається зображення предмета на площині, яке отримане проектуванням точок предмета променями, що виходять з однієї спільної точки – центра проекції. Центр об’єктива АФА (див. рис.10.1а) S і є центром проекції, а площина аерознімка – площиною проекції. Головна оптична вісь оSO складається з двох частин: OS – висота аерофотознімання (Н), оS – фокусна відстань (f) АФА.

Аерознімок плоскорівнинної місцевості при прямовисному положенні оптичної осі АФА відповідає плану місцевості. Масштаб аерознімка визначається відношенням фокусної відстані АФА до висоти зйомки.

Ця залежність виводиться з подібності трикутників (див. рис.10.1а) Sao і SAO:

10-4f

Таким чином, чим більша фокусна відстань f, тим у більшому масштабі можна виконати аерофотознімання з даної висоти польоту.

Масштаб аерофотознімання вибирають у залежності від детальності даних, які необхідно отримати про противника або місцевість. Чим більший масштаб аерофотознімання, тим більше подробиць можна виявити, але при збільшенні масштабу фотознімання збільшується і кількість аерознімків, що подовжує терміни їх обробки і веде до затримки інформації.

Приблизні масштаби аерофотознімання з метою розвідки противника і місцевості вказані в табл. 10.1.

Об’єкт розвідки Масштаб
Малорозмірні цілі (ракети на стартових позиціях, пункти управління тощо)  

1:2 000-1:6 000

Війська, бойова та інша техніка в районах зосередження 1:6 000-1:8 000
Оборонні смуги та рубежі 1:8 000-1:12 000
Природні рубежі (водні перешкоди, ділянки руйнувань, завалів тощо)  

1:10 000-1:15 000

 Підготовка аерознімка до роботи

Щоб використати переваги аерознімка, його необхідно підготувати до роботи, тобто ознайомитися з вхідними даними і „прив’язати” аерознімок до карти, визначити масштаб і зорієнтувати знімок (нанести напрям магнітного меридіана) і, якщо необхідно, нанести координатну сітку (зазвичай, аерознімки надходять у війська з нанесеною кілометровою сіткою).

 Разом з аерознімками у війська надходять, як правило, всі дані про аерофотознімання: тип АФА і його фокусна відстань, місце, дата, час і масштаб аерофотознімання. Якщо місце і масштаб аерофотознімання не вказані, здійснюють прив’язку аерознімків до карти і визначають їх масштаб.

Для прив’язки аерознімків до карти роблять накидний монтаж, визначають на знімках найбільший об’єкт (місто, озеро, характерний згин річки, дороги тощо) і знаходять його на карті (див. рис. 10.2). Потім детально співставляють аерознімок із картою, знаходять на ній всі об’єкти, розташовані на межах маршруту, і окреслюють на карті ділянку, зображену на знімку.

Масштаб планового аерознімка визначають за картою. Для цього на карті і аерознімку вибирають чотири точки, керуючись наступними вимогами: точки повинні бути чіткими контурами, які є і на знімку, і на карті, але не повинні бути ближче сантиметра від краю знімка; точки повинні бути поблизу діагоналей знімка, а лінії, які з’єднують точки, повинні бути максимально довгими на знімку (не менше 5 см).

Наприклад, точкам а і b на аерознімку відповідають точки А і B на карті, а точки c,d – точкам C,D. Відстань на знімку вимірюють у міліметрах, а відстань на карті визначають у метрах. Масштаб аерознімка визначають за формулою

10-4f1

Приклад: ав = 147 мм, cd = 140 мм, АВ = 2 100 м, CD = 1 900 м.

Розвязання: 

10-4f2

Потім визначають середнє значення масштабу mсер. з округленням до сотень:

10-4f3

тобто, масштаб знімка М = 13 900 (в 1 см – 139 м).

 Для нанесення магнітного меридіана на аерознімок необхідно одну з ліній, використаних для визначення масштабу, продовжити на знімку і на карті. Потім покласти знімок на карту так, щоб лінії (на знімку і на карті) співпали за напрямком, перенести на знімок одну з вертикальних ліній кілометрової сітки карти або провести лінію, паралельну до неї. Після цього обчислюють величину поправки напряму, відкладають її від проведеної лінії за допомогою транспортира і прокреслюють напрям магнітного меридіана (рис.10.5).

Нанесення магнітного меридіана на аерознімок10.5. Нанесення магнітного меридіана на аерознімок

Магнітний меридіан можна нанести й іншим способом. На знімок наносять істинний меридіан (західна чи східна рамка карти), відносно якого за допомогою транспортира відкладають величину магнітного схилення.