Івано-Франківська область

Івано-Франківська областьСкачать карту «Івано-Франківська область»

Скачать «Карты областей и городов Украины» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Івано-Франківська область утворена 4 грудня 1939 р., розташована на південному заході України, в передгірській та гірській частинах Українських Карпат.

Межує: на північному заході з Львівською, на північному сході з Тернопільською, на південному заході з Закарпатською та на південному сході з Чернівецькою областями України. На півдні межі області (протяжність 50 км) співпадають з державним кордоном України та Республікою Румунія.

Площа– 13,9 тис. кв. км (2,3% території України), на якій розташовано 804 населенних пункта.

Населення (на 01.01.2016– 1,382 млн. осіб, з них міське населення складає 604,5 тис. (43,73%), сільське – 777,8 тис. (56,27%).

На території Івано-Франківської області проживають люди понад 80 національностей і народностей. Основною національністю в області є українці - їхня частка в загальній чисельності населення перевищує 95% (за переписом 2001 р.:українці - 97,5%, росіяни - 1,8%, поляки - 0,1%, білоруси - 0,1%, інші національності - 0,1%.). У всіх адміністративно-територіальних одиницях області, крім м. Івано-Франківська та м. Коломия, частка українців у загальній чисельності населення перевищує 90%. Друга за чисельністю національність в області - росіяни (близько 4%). Основна зона їхнього проживання - це міська місцевість. Росіяни проживають, головним чином, у містах Івано-Франківськ, Коломия й Калуш. В інших районах області частка росіян у загальній чисельності населення не перевищує 3%. Серед інших національностей області багато білорусів і поляків.

Щільність населення- 99.1 жителів на 1 кв. км.

Обласний центр– м. Івано-Франківськ (230.9 тис. жит.).

Віддаль від Івано-Франківська до Києвав: залізницею – 716 км,шосейними шляхами – 614 км.

Івано-Франківська область-2Адміністративно-територіальний поділ: районів -14, міста - 15, з них 6 міст обласного значення (Івано-Франківськ, Болехів (10.7 тис. жит.), Бурштин (15,3),  Калуш (67.5), Коломия (61.2), Яремче (8.2); селищ міського типу - 24, селищ сільського типу - 765.

Ландшафт розмаїтий: гірські вершини Карпат (50% території – гори), пагорби передгір'я переходять у рівнину.

Клімат помірно континентальний. У рівнинній і середній частинах області зима м'яка, літо тепле, середня температура січня -4 ... -4,5 ° С, липня +18 ... +19,5 ° С. Тривалість періоду з температурами понад +10 ° С становить 155-170 днів. У горах клімат холодніший. Середня температура січня -6 ° С, липня +16 ° С. Річні суми опадів коливаються від 600-800 мм у Передкарпатті й до 1400 мм в горах.

Водні ресурси. Річки області належать до басейнів Дністра й Прута.На території області протікають 8160 річок загальною довжиною 1554 км. 35% річок - гірські, вони придатні для розвитку водних видів спорту. Тут формуються основні витоки річок Дністра і Лозини. Найбільша річка - Дністер, довжина якої в межах області рівна 190 км. Другою за величиною річкою, що протікає по території області, є Лозина - ліва притока Дунаю. Річки області мають значні гідроенергетичні ресурси (514 тис. кВт), що складає 10% від загальноукраїнських.

Українські Карпати - найбільш багатий мінеральними водами регіон держави.

Тут налічується більше 800 джерел мінеральних вод всіх типів

Природно-рекреаційний потенціал: 366 територій і об’єктів природно-заповідного фонду, зокрема Карпатський природний національний парк, природний заповідник “Горгани”, 99 пам’яток природи, 3 дендропарки, 8 парків-пам’яток садово-паркового мистецтва, 212 заповідних урочищ. Сприятливі кліматичні умови, джерела мінеральних вод, лікувальні торфові грязі, розташовані в південній частині області курортні зони становлять її природно-рекреаційний потенціал, на базі якого створено курорти.

У Придністров'ї переважають опідзолені чорноземи, темно-сірі, сірі грунти. У Передкарпатті - дерново-підзолисті й дернові, в горах - бурі лісові, гірсько-лугові.

Лісові ресурси. У природно-ресурсному потенціалі області займають центральне місце. При середній заселеній України в 14% цей показник для області складає 43,5%,ліси покривають від 30% території на рівнині, до 60% - в горах.Лісами покрита площа в 606,5 тис. га.

Чітко помітна висотна поясність. До висоти 800-1000 м ростуть листяні ліси, вище (1300 - 1500 м) - хвойні, на вершинах гір - субальпійські луки (полонини).

За характером рельєфу територія області ділиться на три частини: північно-східну - рівнинну (Подільська височина), середню - передгірську (Передкарпаття), південно-західну - гірську (Українські Карпати). Найвища точка рівнинної частини знаходиться в Опіллі на північному заході (430 м).

Сільське господарство: основний напрям розвитку - тваринництво, питома вага якого в загальному обсязі сільськогосподарського виробництва – 53%. У рослинництві найбільшу частку становить льон, цукровий буряк, зернові.

Площа сільськогосподарських угідь області - 635 тис. га, із них орні землі займають 393 тис. га., пасовища - більше 128 тис. га, сіножаті - понад 82 тис. га., плодово-ягідні насадження - близько 10 тис. га.

Виробниками сільськогосподарської продукції є 309 колективних сільськогосподарських підприємств, 654 фермерських господарства та 196 тис. жителів області, зайнятих у власних підсобних господарствах. Сьогодні приватний сектор дає 95% картоплі, 96% плодово-ягідних культур, 82% яєць, 75% молока і 62% м'яса.

Земельний фонд. Площа сільськогосподарських угідь області - 635 тис. га, з них орні землі займають 393 тис. га., пасовища - більше 128 тис. га, сінокоси - більше 82 тис. га., плодово-ягідні насадження - близько 10 тис. га. Зокрема зернові культури (пшениця, ячмінь, жито, кукурудза) займають 173,3 тис. га, технічні (цукровий буряк, льон-довгунець) 44,0 тис. га, картопля 55,6 тис. га, овочі 7,7 тис. га, кормові 132,5 тис. га. Основні масиви пшениці, кукурудзи, ячменю і цукрового буряка зосереджені на рівнині і в передгір'ях.

Садівництво. 65,2 тис. га. зайнято земель з осушною мережею під сади (яблука, сливи, груші, вишня, волоський горіх і ін.). Виробниками сільськогосподарської продукції є 309 колективних сільськогосподарських підприємств, 654 фермерських господарства і 196 тис. жителів області, зайнятих у власних підсобних господарствах. Сьогодні приватний сектор поставляє 95% картоплі, 96% плодово-ягідних культур, 82% яєць, 75% молока і 62% м'яса.

Природні ресурси: розвідано 160 родовищ 24-х видів корисних копалин, з яких розробляється 50-55%. Тут залягають основні запаси нафти й газу Карпатської нафтогазової провінції айбільшими по запасах серед нафтових родовищ є Долінськоє, нафтогазових - Бітков-Бабчинськоє, газових – Богородчанськоє), є значні запаси калійних і магнієвих солей.

Мінеральні ресурси. Нерудні представлені значними запасами калійних солей, які знаходяться в Калушсько-Голінськом родовищі. Є в наявності покладу магнієвих солей. Міжрегіональне значення мають родовища кухонної солі в Болехове і Долині.

Івано-Франковщина має великі запаси сировини для виробництва будівельних матеріалів. Це торкається вапняків (Ліповецкоє родовище), мергеля (Межігорсько-Дубовецкоє), гончарних глин (Коломійськоє). Карпатські гори також багаті пісковиками, гравієм, галечником. У Українських Карпатах є також невеликі поклади і марганцевих залізняку, міді, цинку, срібла і золота.

Економіка. Основні галузі господарського комплексу області - нафто-і газодобувна, лісова, деревообробна, хімічна, нафтохімічна, машинобудівна, електроенергетична, харчова промисловість.

Енергетичною базою області є Бурштинська ГРЕС, Калуська ТЕЦ.

Найбільші лісокомбінати: Надвірнянський, Вигодський, Врошновський; меблеві комбінати - Прикарпатський та Снятинський. Працює Коломийська паперова фабрика.

Хімічна індустрія випускає мінеральні добрива, металевий магній, карбамідні та поліхлорвінілові смоли, барвники тощо. Легка промисловість представлена швейною, хутряною, шкіряно-взуттєвої, лляною та іншими видами галузі.

Провідні галузі харчової промисловості - цукрова, молочна, маслосироробна, м'ясна, тютюново-ферментаційна.

Промисловість. Для промисловості характерний надзвичайно високий рівень спеціалізації: на долю електроенергетики приходиться близько третини загального випуску продукції промисловості. При цьому практично весь обсяг припадає на одне підприємство - Бурштинську ГРЕС(селище Бурштин), яка є найбільшою на заході України.

Іншими провідними секторами промисловості є нафтогазовий комплекс і хімічна промисловість. Здобич і переробка нафти ведуться в Долині, Надвірній, Биткове, газу — в Надвірній, Долині, Богородчанах. На території області бере початок газопровід «Братерство» (Долина).

Хімічна промисловість представлена Калушськім хіміко-металургійним комбінатом (мінеральні добрива і інша продукція), лісохімічним (Вигода) заводом і Надвірнянським НПЗ.

Із інших галузей можна виділити харчову промисловість, промисловість будівельних матеріалів, лісовий комплекс, машинобудування й легку промисловість. Тут переважає недержавний сектор, частка якого в загальному обсязі виробництва складає 94,2%.

Найважливіші підприємства машинобудування і металообробної промисловості: приладобудівний, локомотіворемонтний, авторемонтний заводи (Івано-Франківськ), завод з.-х. машин (Коломия).

Пріоритетною в Івано-Франківській області є деревообробна промисловість, яка посідаєє одне з провідних місць на державному рівні й постійно нарощує обсяги товарної продукції. Деревообробна промисловість розвинена в Коломиї, Вигоді, Брошнев-облозі, Надвірній, Верховіне, Солотвіне; меблева — в Івано-Франківську, Болехове, Отине, паперова — в Коломиї. Серед галузей харчової промисловості головне місце займає цукрова (Городенка; Бовшевській завод) і спиртна (Івано-Франківськ, Снятин, Подгайчики). Є тютюнова ферментація (Заболотов), пивоварні (Івано-Франківськ, Коломия, Калуш), масло-сиродельниє (Коломия, Галич, Городенка і ін.) заводи, м’ясокомбінати (Івано-Франківськ, Коломия) і ін. підприємства.

У легкій промисловості області працює 66 підприємств, що випускають одяг із натурального хутра, шкіртоварів для взуттєвоїта шкіряно-галантерейної промисловості: шкіряно-взуттєвий комбінат (Івано-Франківськ), шкіряні заводи (Івано-Франківськ, Болехов), взуттєва, гардинова, ткацька, швейна, щіткова (Коломия), трикотажна, швейна, художніх виробів (Івано-Франківськ), хутряна (Тисменіца) фабрики; розвинено виробництво килимів (Косов, Кути, Коломия).

Широко поширені художні промисли: різьблення по дереву, інкрустація, ткання, вишивка, виготовлення килимів, кераміка (Косов, Коломия, Верховіна і ін.).

Виробництво будматеріалів — залізобетонних виробів, цеглини, цементу (Івано-Франківськ, Калуш, Долина, Болехов, Коломия, Ямніца).

З області експортується: продукція хімічної і пов’язаних з нею областей промисловості, мінеральні продукти, деревина і вироби з неї, пластмаса.

Імпортується в область переважно мінеральні продукти, текстиль і текстильні вироби, машини, устаткування і механізми, оснащення, продукція хімічної і пов’язаних з нею областей промисловості.

Транспортна мережа. Автошляхи. Протяжність мережі автомобільних доріг загального користування – 4,4 тис.км. Автобусний транспорт обслуговує 13 міжнародних маршрутів до низки міст Молдови, Польщі, Словаччини, Чехії.

Залізниці. Загальна протяжність залізничної мережі області складає 1,1 тис.км. В області знаходиться 35 залізничних станцій - найбільші залізничні вузли – Івано-Франківськ, Коломия, Калуш. Є аеропорт в Івано-Франківську. Густота залізниць - 35,5 км на 1000 км². Прямим залізничним сполученням Івано-Франківськ (через Львів) з'єднаний з: Берліном, Будапештом, Братиславою, Варшавою, Вроцлавом, Краковом, Мінськом, Москвою, Прагою, Санкт-Петербургом.

Повітряний транспорт.Міжнародний аеропорт "Івано- Франківськ"

Аеропорт має зручне географічне розміщення в центрі Західної України і розташований на відстані 180-300 км від кордонів Польщі, Словаччини, Румунії, Угорщини. Аеропорт забезпечує обслуговування повітряних суден всіх типів, здатний приймати повітряні судна практично усіх класів.

Історико-культурний потенціал: загальна кількість пам’яток історії, археології, містобудування, монументального мистецтва – 1419.

10 державних і понад 60 громадських музеїв, Національний заповідник "Давній Галич". На збереженні в їх фондах - понад 162 тисячі експонатів. В Івано-Франківському краєзнавчому музеї зберігається саркофаг галицького князя Ярослава Осмомисла. Приміщення музею (ратуша) є візиткою міста. Цікаві музей дерев’яної архітектури та живопису ХVІ–ХVІІ ст. у Рогатині, ратуша 1695 р., костел 1703 р. і колегіум, вірменський храм 1763 р. в Івано-Франківську; Коломийський музей народного мистецтва Гуцульщини; Манявський скит ХVІІ ст.; мури з брамами ХІІІ–ХІV ст.; церкви: Різдва ХІІ ст., Святодухівська 1598 р., Благовіщення 1587 р., Різдва у смт Ворохті ХVІІ ст.

В Івано-Франківському художньому музеї зібрані унікальні пам'ятки галицького іконопису й барокової скульптури, роботи українських художників другої половини XX ст., а також твори польських, австрійських та італійських майстрів ХVIII-XX століть, майстрів барокової тематики: Томаса Гуддера, Конрада Кутченрайтера, Йоана Георгія Пінзеля, Матвія Полейовського, Діоніза Станетті, братів Унтербергерів та ін.

Це цікаво знати:

  • В області знаходиться єдиний у світі музей Писанки (Коломия).
  • Коломийський музей народного мистецтва Гуцульщини і Покуття ім. Й. Кобринського (сховище декоративно-прикладного мистецтва Прикарпаття) занесений до Королівської Енциклопедії Великої Британії як музей світових шедеврів.
  • Із міста Рогатин, за легендою, походить турецька султанша Роксолана (Настя Лісовська), яку татарська орда в 1520 році викрала в полон. Завдяки своїй красі, розуму й спритності Настя (в історію потрапила під ім'ям Роксолана-Хуррем) стала улюбленою дружиною султана Сулеймана II Пишного, а її міфологізований образ надихнув городян відзначити заслуги шанованою наложниці пам'ятником на центральній площі її рідного міста.
  • У с. Хотимир Тлумацького району живе найстаріша жінка України 115-річна Козак Катерина Іванівна. Дата її народження - 14 лютого 1897 року.
  • Для жінок Коломиї на площі перед музеєм Писанки в березні 2012 року встановили найбільше в Україні рожеве дерево. Висотою дерево чотири метри 60 сантиметрів, зроблено з 550 троянд. Червоні троянди - символ пристрасної любові - до металевої конструкції прив'язували протягом 5 годин.
  • 18 лютого 2012 року в туристичному комплексі "Буковель" було встановлено рекорд: молодь зі снігу виліпила 4-метрового сніговика, найбільшого в Україні.
  • 22 серпня 2011 року в Івано-Франківську на площі біля обласного музично-драматичного театру ім. Івана Франка жителі Прикарпаття встановили рекорд України з виконання Державного Гімну України у вишиванках із синьо-жовтою атрибутикою.
  • У вересні 2011 року в Калуші був випечений медовик довжиною 20 м, шириною 70 см, заввишки 6 см і вагою 440 кг.
  • В Івано-Франківську на площі Ринок після завершення Великоднього богослужіння в присутності експертної комісії Національного проекту "Книга рекордів України" духовенство християнських конфесій освятило "Найбільший Великодній кошик України». Його довжина 2,2 м, ширина - 1,2 м, висота - 70 см (разом із ручкою - 1,4 м). У кошику були традиційні для Великодня страви: м'ясна прокукція - 70 кг, паска, вагою 70 кг, 20 маленьких пасочек по 0,5 кг, а також страусині та курячі яйця.
  • Неподалік Яремче, в Криворівні, проходили зйомки фільму Сергія Параджанова "Тіні забутих предків", який за кількістю отриманих нагород потрапила до "Книги рекордів Гіннеса".
  • У 1907 році в озокеритній шахті села Старуня Богородчанського району було знайдено останки мамонта, волохатого носорога і гігантського оленя.
  • Вулкан Старуня (село Старуня Богородчанського району) - єдиний діючий грязьовий вулкан в Україні.
  • Єдиним в Україні пам'ятником виробничої старовинної культури XIX в. є доменна піч в урочищі «Ангелів», що на території Рожнятівського району. Доменна піч в урочищі «Ангелів» - німий свідок історії чорної металургії в Карпатах.
  • Цікавою мальовничою ділянкою Дністра є його відрізок у 250 км від гирла Золотої Липи до гирла Збруча - Дністровський каньйон, який є одним із найбільших в Європі.
  • Біля села Лука Врублевецька збереглися залишки однієї із найдавніших в Україні стоянок раннього палеоліту, вік якої сягає 300 тисяч років.
  • На території Дністровського каньйону знаходиться Джуринський водоспад, один із найбільших у країні рівнинних водоспадів. Його висота складає 16 метрів.

Популярні туристичні об'єкти краю:

  • Манявський скит (Богородчанський р-н)
  • Гошівський монастир (Долинський р-н)
  • гора Говерла (2061м, Чорногірський хребет)
  • колишня обсерваторія на г. Піп Іван (2026 м)
  • високогірні озера Несамовите, Бребенескул , Марічейка (Чорногірський хребет)
  • національний заповідник "Давній Галич"
  • залишки Пнівського замку (м.Надвірна)
  • музей Писанки та народного мистецтва Гуцульщини та Покуття (м. Коломия)
  • музей І.Франка (с.Криворівня Верховинського р-ну)
  • скелі Довбуша (с. Бубнище поряд з м.Болехів)
  • скелі "Писаний камінь" (Верховинський р-н)
  • "сріблясті" водоспади в с.Шешори (Косівський р-н)
  • вузькоколійка "Карпатський трамвай" (Долинський, Рожнятівський р-ни)
  • Сокільський хребет (Косівський р-н).

В області є десять курортних місцевостей: Татарів, Яремче і Микуличин, Мислівка, Новий Мізунь, Шешори, м.Косів, Ворохта, Яблуниця, бальнео-грязевий передгірський курорт Черче.