Карпати. Путильський район – туристські маршрути

Путильський район Скачать карту «Карпати. Путильський район - туристські маршрути», 1:60 000

Скачать «Карпати. Путильський район - туристські маршрути» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Путильський район утворено 11 листопада 1940 р., розташований в зоні Буковинських Карпат, займає південно-західну частину Чернівецької області.

Межує: на заході з Верховинським та північному заході з Косівським районами Івано-Франківської області, на північному сході та сході – з Вижницьким районом Чернівецької області. На півдні та південному сході межі району співпадають з державним кордоном України з Республікою Румунія.

Район має пряме сполучення із сусідньою Румунією через два пропускні пункти, один з яких надає можливість переїзду легковим транспортом.

Путильський район -2

Територія району – 884 км2 (11,3% території області), на якій розташовано 51 населенний пункт : 1 селище міського типу – Путила та 50 селищ сільського типу.

Районний центр – смт Путила (3 343 жителів)

Чисельність населення ( на 01.01.2012 р.) – 25 792 осіби.

Відстань від Путили до м.Чернівці - 117 км.

Путильський район дуже відрізняється від інших районів області. За характером рельєфу більшість території Путильщини — гірська частина, розташована на крайньому південному заході області. Північна і північно-східна частина району лежить у межах Покутсько-Буковинських Карпат, центральну частину району з північного заходу на південний схід перетинає Верховинсько-Путильське низькогір'я, а в південній та південно-західній частині розкинулись хребти Яловичорських гір. Тут є найвищі точки Буковинських Карпат — гори Яровиця (1574 м), Жупани (1488 м), Чорний Діл (1452 м), Лунгуль (1377 м).

Більше половини всієї території займають ліси - 63 % території району покрито лісами, панівними породами є ялина, смерека та бук звичайний. За їх кількістю (близько 60 тис.га) район посідає перше місце в області.У лісах краю росте понад 50 видів рослин, зокрема, арніка гірська, медунка лікарська, звіробій, лілія лісова, едельвейс.

Тваринний світ району характеризується великою різноманітністю. В лісах водяться карпатський олень, сарна, дикий кабан, лисиця, вивірка, їжак, борсук, заєць. З птахів трапляються ластівка, синиця, дятел, голуб, сова, снігур.

Промисловість. Складний гірський рельєф дозволяє розвивати переважно тваринництво, лісопереробну і харчову промисловість. Деревообробна промисловість є однією з провідних галузей господарського комплексу Путильського району.

В районі переробляється біля 50 відсотків заготовленої ділової деревини, решту реалізується як сировина для меблевих та целюлозно-паперових підприємств України та експортується.

Промисловими підприємствами району освоєно виробництво струганої дощечки, покрівельної дранки, кругло пильного бруса та відновлюється виробництво паркету. На часі налагодження поглибленої переробки деревини, виробництва меблів та виробництв по переробці відходів лісозаготівель та лісопиляння.

Район багатий на цегельно-черепичну сировину, поклади мармуру, джерела мінеральних вод, родовища яких виявлені в селі Довгопілля, смт Путилі та в селі Сарата.

Сільське господарство. Кліматичні та природні умови дозволяють розвивати в сільськогосподарське виробництво, а саме м’ясомолочне тваринництво та вівчарство.

Ґрунти бідні, буроземні. Загальна площа сільськогосподарських угідь району становить 23,7 тис. га, або складає 27 % загальної площі району, в тому числі рілля складає 1,2 тис. га, багаторічні насадження – 0,3 тис. га, сіножаті – 12,6 тис. га, пасовища – 9,6 га. Частка земель сільськогосподарського призначення, що знаходяться в користуванні сільськогосподарських підприємств району складає близько 3%, решта – в господарствах населення.

Основне заняття населення краю як і колись, так і тепер – тваринництво, лісове господарство, народні ремесла. Особливістю тваринництва є відгінний випас худоби на високогірних пасовищах – полонинах від травня до вересня.

В умовах багаторічного іноземного поневолення краю всіляко гальмувався національно-культурний розвиток гуцульського етносу.Привабливість вона складає для туристичної галузі, набирає обертів сільський зелений туризм.

Природні багатства

Неоцінене багатство цього краю – рослинний і тваринний світ. Тут зростає понад 2 тисячі видів рослин та водиться більше 50 порід ссавців, близько 250 – птахів, понад 5 тисяч комах…

Ліси повняться щедротами дикорослих лікарських рослин, плодів, ягід та грибів, які є постачальниками деревини і відіграють неабияку роль у формуванні мікроклімату.

Вони служать сприятливим поприщем для мешкання і розмноження чисельної фауни.

Найбільш відомі з лікарських рослин – арніка, деревій, звіробій, золототисячник, материнка, пижма, підбіл, беладона (матриган), радіола рожева (золотий корінь), сіверсія гірська (підойма), суниця, тирлич жовтий (джинджура), чебрець та інші.

Ліси Путильщини багаті на гриби: боровики, сироїжки, підосиновики, підберезники, опеньки, лисички та інші їстивні види.

Близько десятьма видами представлені хижаки: лисиця, вовк, бурий ведмідь, борсук, рись, тхір, декілька видів куниць.

Із парнокопитних тут живуть дика свиня, благородний олень, європейська косуля. В урочищі Шурдин проводиться акліматизація зубрів. Досить поширений заєць. Із родини хом’якових водяться видри, полівки.

Різноманітністю відзначається пташина фауна Путильщини: хижі птахи (беркути, кані, яструби та інші) тетерюки, глухарі; десятки видів горобиних, біля десяти видів воронових. Плазунів небагато: ящірки, гадюки, звичайний і водяний вужі, мідянка…

Чимало в нашому краї земноводних. У гірських водоймах живе карпатський тритон. Він, як і плямиста саламандра, стали рідкісними, тому занесені до Червоної книги.

У водоймах, лісах і травах живе десяток видів жаб, всі без винятку вони корисні, бо поїдають безліч шкідливих комах.

Гірські річки і потоки – малорибні, хоча в них зустрічаютьсямарена, головень, підуста. З-поміж них „цісарський” статус мають особливо цінні прісноводні риби форель та лосось дунайський (головач). В озерах водяться карась, короп, щука, окунь, плітка.

Різноманітний світ комах, яких у нас понад 5 тисяч видів. Чимало з них не вивчені. Особливої охорони потребують всі види мурашок, яких справедливо називають санітарами лісу.

Тут нараховують десятки видів ссавців. Із комахоїдних – це кріт, їжак, землерийки… У цьому краї живе біля двох десятків гризунів: карпатська білка, лісова соня, декілька видів мишей. На жаль, довкілля Гуцульщини за останні роки зазнає забруднення і руйнування. Створення заповідних територій і об’єктів – дуже корисна і потрібна справа.

Природоохоронні території: Черемоський національний природний парк, заказник Чорний Діл, заказник Боргиня, «Гірське Око» — мальовниче гірське озеро природного походження, Молочнобратський карстовий массив.

Археологічні пам’ятки

Путильщина – частина великого гірського Гуцульського краю. Тут милують око мальовничі карпатські краєвиди з неповторними гірськими плаями, кичерами, вкритими смерековими лісами, та вибудуваними на поверхні землі своєрідних бескидів, що своїми формами збуджували народну увагу на створення легенд, співанок, переказів та бувальщин.

Каскад велетенських мальовничих скель з назвою „Протяте каміння”, розташований на території Розтоківського лісництва, неподалік від перевалу Німчич. Із усіх кам’яних велетнів найбільше вражає Соколиний камінь. Народні легенди і перекази пов’язують ці місця з іменем Олекси Довбуша, перш за все печерою відважного опришка.

На правому березі Черемоша в селі Мариничі, з води виринає кам’яне громаддя, яке іменують в народі Камінь-Жабою.

Там, де річка Путилка виливає свої води у бурхливий Черемош, біля дороги в селі Усть-Путила височіє 30-ти метрова кам’яна скеля, яку в народі називають Кам’яною Багачкою або заклятою багачкою. Обидва ці витвори природи опоетизовані в легендах.

Багато цікавих „вибудувань” природи можна побачити на хребтах Плити, Раковів, Яровиці та Томнатика.

Для відновлення та охорони довколишніх багатств в районі створені заповідні території та об’єкти – це Черемоський ландшафтний парк, „Великий Камінь” в урочищі Сарата, „Чорний Діл” у Перкалабському лісництві, „Боргини” – у Плосківському, де підлягають збереженню близько ста видів цінних рослин і тварин.

Черемошський парк – це найбільший в районі осередок збереження лісових масивів, наймасовішими представниками дерев, в якому є ялина звичайна, ялиця, бук. Ялини, які ростуть на цій території, досягають 50-ти метрової висоти і доживають до 300-400 років.

Тут росте білотка альпійська, яку гуцули ласкаво називають шовковою косицею. Це рослина з родини айстрових, суцвіття якої нагадують багатопроменеві сріблясті зірки. Стебло та листки цієї рослини густо вкриті білими волосками, які захищають її від інтенсивного сонячного випромінювання і холоду. Інша назва цієї рослини – едельвейс. Це квітка щастя, кохання, мужності, емблема альпінізму, а ще – туристський сувенір.

Голубою гірською перлиною, поблизу села Нижній Ялівець, залягає оточене вічнозеленими смереками єдине в районі природне озеро „Гірське око”, площею понад один гектар та глибиною більше 10 метрів. В ньому температура води навіть влітку не перевищує 10-12 градусів за Цельсієм. Зона екологічно чистої природи, благодатне місце для лікувально-оздоровчого туризму.

Божа заповідь „не нашкодь” має стати моральною нормою для кожної людини – щоб гідно передати неоціненні скарби Карпат нащадкам.

Туризм

В районі зареєстровано 45 об’єктів, які увійшли в сферу розвитку туризму в районі в цілому. З них 19 садиб запрацювали повним ходом і в любу пору року гостинно чекають на відвідувачів.

На час перебування на території району туристи зможуть обрати інше приватне помешкання, господарі яких забезпечать їх затишними кімнатами, пригостять гуцульськими стравами та вишуканими напоями, запропонують цікавий відпочинок, який збагатить і урізноманітнить народні, самобутні та сільські звичаї. Поблизу лісових хвойних масивів, на берегах гірських річок, високо в горах,на сонячних плато є безліч надзвичайно привабливих місць для розташування туристичних баз, відпочинкових комплексів талижних трас.

Лижну трасу з підйомниками та спусками прокладено на туристичній базі “Перевал Німчич” та с. Киселиці. В селі Усть – Путила будується туристичний комплекс з АЗС, селі Мариничі – під туристичний комплекс проводиться реконструкція будинку тваринника, селі Довгопілля – завершується будівництво туристичного комплексу “Імперіал”.

В районі ведеться будівництво 24 об’єктів, які орієнтовані на сферу сільського зеленого туризму.

Туристичні маршрути Путильщини

Літературні маршрути:

1. с. Підзахаричі, де народний діяч Д.Харов'юк - український письменник новеліст, учитель, громадський діяч; літературно - мистецька світлиця села, Розтоки - батьківщини лауреата національної премії ім. Т. Г Шевченка М. Матіос (Розтоківська ЗОШ),

2.с. Киселиці село, де народний діяч В. Вознюк - член спілки письменників України, завідувач літературно - меморіальним музеєм Ольги Кобилянської; селище Путила - музей - садиба, де народився поет - демократ «буковинський соловій» Юрій Федькович, с. Сергії - село, де жив батько народної освіти на Буковині, учитель, краєвий шкільний інспектор, у період ЗУНР - її віце - президент Омелян Попович;

Історико - краєзнавчі маршрути:

1. с. Підзахаричі - музей мистецьких робіт народної майстрині - художниці Ксенії Колотило, музей етнографії та краєзнавства Гуцульщини - церква Успенія Богородиці і дзвінниця (1841р); с. Мариничі - музей села Мариничі (навчально - виховний комплекс «Родина»; с. Усть - Путила - церква Святої Параскеви з дзвінницею (1881р);

2.с. Конятин - церква Святого Василія (1790р); с. Яблуниця - музей писанки; церква Святого Миколая (1886р);

3.с. Сергії - музей історії села; музей - садиба Лук'яна Кобилиці (хутір Красний Діл; с. Селятин - музей загону ЮДП; с. Шепіт - музей бойової слави;

Природно - заповідні маршрути:

1. «Протяте каміння», скеля «Камінь Довбуша» та «Печера Довбуша» (перевал Німчич с. Підзахаричі);

2. Заповідне урочище «Товарниця»; «Петрашівська стінка» (с. Петраші), камінь «Жаба» (с. Мариничі); «Закам'яніла багачка» (с. Усть - Путила) та урочище «Павлюкові» (с. Усть - Путила); водоспад «Бісків»;

3. «Водоспад Паркулина», смерека на садибі Лук'яна Кобилиці (с. Сергії); ландшафтний заказник «Боргиня» (с. Сергії), - водоспад «Сучавський» (с. Шепіт); «Гірське Око» - Черемошське лісництво.