Карпати. Сколівький район – туристські маршрути

Карпати. Сколівький район - туристські маршрутиСкачать карту «Карпати. Сколівький район - туристські маршрути», 1:75 000

Скачать «Карпати. Сколівький район -  туристські маршрути» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Сколівський район розташований в південній частині Львівської області.

Район було утворено у січні 1940 року. 1963 р., у зв'язку з утворенням територіально-виборчих управлінь, Сколівський район було ліквідовано, а його територію включено до Стрийського району. 8 грудня 1966 р. район знову було відновлено.

Межує: на півночі із Стрийським і Дрогобицьким районами, на заході з Турківським районом Львівської області, на півдні і сході із Закарпатською та Івано-Франківською областями України.

Сколівький район

Територія району -1,47 тис. кв.км. , на якій розташовано 56 населених пунктів, з яких 1 місто (Сколе- 6.3 тис.жит.), 2 селища міського типу - Верхнє Синьовидне (3.5 тис.жит.) і Славське(3,5 тис.жит.), 53 селища сільського типу .

Населення района (на 01.01 2015 р.) 47.8 тис. осіб, з них 99 % - українці, інші нації - росіяни, поляки, білоруси біля 1 %.

Адміністративний центр - місто Сколе.Район належить до Бойківщини, території населеної етнографічною групою українців-бойків.

Рельєф району гористий-всю його центральну частину займають Сколівські Бескиди, що складаються з ряду хребтів: Сколівського, Парашки, Зелем'янського та ін. Висота хребтів 900-1000 м., окремі вершини досягають майже 1300 м (найвища - Парашка-1271 м., Тростян-1235 м., Писана-1236 м. та ін.).

По території району протікають дві ріки - Стрий, Опір, Біля села Корчин на річці Велика Річка розташований водоспад Гуркало.

Гори вкриті густими смереково-буковими лісами, зустрічаються також клен, сосна, модрина, дуб. В лісах водяться: олені, бурі ведмеді, козулі, дикі свині, вовки, крім того тварини, занесеш в Червону книгу України - зубри, видри річкові, борсуки, рисі; з птахів - орли, глухарі, рябчики, також занесені в Червону книгу України - чорні лелеки ,глухарі ,беркути; риби - морена, форель, харіус та інші рідкісні квіти - арніка гірська, білоцвіт весняний, астракція велика, баранець звичайний, лілія звичайна-всі вони також занесеш в Червону книгу України.

Корисні копалини: нафта, горючі сланці і природний газ, район багатий каменем , щебнем та пісковиками. Нафту перекачують трубами в Дрогобич, для дослідження горючих сланців у смт.В.Синьовидне створено дослідну базу Інституту геології НАНУ, видобутком будівельного каменю займаються два кар’єри - Сколівський, Гребенівський.

В районі є більше 64 джерел цілющих мінеральних вод, зокрема в смт Верхнє Синьовидне почато розлив мінеральних вод "Сколівська" і "Синевідська".

Як свідчать археологічні розкопки, територія Сколівщини була вже заселена в добу первіснообщинного ладу. З княжих часів маємо згадку лише про оселі: Синевідсько Вижне ( тепер Верхнє Синьовидне) та замок "Тустань", який разом з Синевідським оборонним монастирем, в якому в 1241 році зупинявся Данило Галицький з дружиною, і укріпленнями в Розгірчі, Бубнищі входили в систему сторожової і оборонної лінії південних кордонів Галицького князівства, а потім Галицько- Волинської держави.

Історико-археологічною пам'яткою є скали в с.Урич, де збереглися залишки колишньої дерев¢яної фортеці "Тустань", в основному камінні жолоби, в які колись вкладались дерев¢яні балки, видовбаний в скелі колодязь, залишки муру ...

На підставі літературних джерел ХУІ ст. заснування Ту стані датується 1240 роком, але його забудова почалась значно раніше. Згідно постанови КМ України від 1994 р. територія Тустані, і прилягаюча до неї, оголошена Державним історико-культурним заповідником "Тустань".

Вкриті лісами гори , швидкоплинні ріки та потоки ,чисте гірське повітря , життєдайні мінеральні води - перетворюють Сколівщину в справжню кліматично - курортну зону.

На території Сколівського району в межах масиву Сколівських Бескидів розташований Національний природний парк «Сколівські Бескиди».

Для збереження фауни і флори Карпат в 1999 році створено "Національний природний Парк "Сколівські Бескиди", ландшафтний заказник “Бердо” - природно-заповідна територія загальнодержавного значення, 35 обєктів природно-заповідного фонду місцевого значення..

Сколівські Бескиди

Невеликий район у північно-східній частині території Українських Карпат носить назву "Сколівські Бескиди", це, край мальовничих середньогірських ландшафтів, унікальних у Європі дрімучих букових пралісів 170–180-річного віку, крутих схилів і диких звірів.

Своєрідна геоморфологічна будова цього регіону Східних Карпат, складна гідрологічна система, м'який клімат сформували тут унікальні рослинні угруповання. Багатство флори та фауни, без сумніву, перетворює цей куточок Карпат в резерват самобутньої природи, яка зазнає дедалі більшого антропогенного впливу.

З метою збереження, відтворення та раціонального використання природних територіальних комплексів даного регіону, що мають важливе природоохоронне, естетичне, наукове, освітнє, рекреаційне та оздоровче значення в 1999 року створено Національний природний парк "Сколівські Бескиди" (далі - НПП), який є природоохоронною рекреаційною, культурно-освітньою, науково-дослідною установою загальнодержавного значення і входить до складу природно-заповідного фонду України. Загальна площа НПП 35684 га, у тому числі - 24702 га надані парку у постійне користування і 10982 га включені до його складу без вилучення у постійного землекористувача (Сколівського військового лісгоспу). НПП знаходиться в підпорядкуванні Державного комітету лісового господарства України і входить до складу державного лісогосподарського об'єднання "Львівліс".

Територія, що ввійшла до складу НПП, тривалий час зазнавала господарського впливу. Традиційним видом господарської діяльності тут були промисли, пов'язані з лісом. В основному деревину заготовляли на продаж - торгували круглим лісом, сплавляючи його річками та вивозячи залізницею. Значна кількість деревини йшла на виробництво поташу, для виплавки металу, на виробництво скла і т.п.

З кінця XIX - початку XX ст. у м. Сколе та інших населених пунктах формується потужна деревообробна промисловість. Розвивалася тут також гірничодобувна промисловість: у кар'єрах, що розташовані в с. Гребенів та м. Сколе, добували камінь.

З 20-х рр. XX століття м. Сколе та навколишні села - Гребенів, Коростів, Корчин та ін. стають центрами масового туризму.

До початку Другої світової війни тут функціонувала значна кількість приватних санаторіїв і пансіонатів.

У 60-х роках XX ст. територія Сколівських Бескидів знову набуває туристичного значення - тут починають будувати відомчі будинки відпочинку, пансіонати, туристські бази, піонерські табори. На даний час у зоні діяльності НПП діють понад 20 баз відпочинку та пансіонатів. Починає також формуватися мережа приватних господарств, які орієнтуються на екотуризм (агротуризм). Потенційні можливості для розвитку цього виду діяльності в межах НПП є, зокрема, в селах Майдан, Урич, Крушельниця, Підгородці, Корчин, Завадка, Росохач та ін. Також можна відвідати державний історико-культурний заповідник "Тустань".

Археологи свідчать... Для науково-пізнавального туризму інтерес становить городище давньоруського літописного міста-фортеці «Тустань» (X–XIII cт.) на Урицьких скелях (Підгородцівське лісництво), що й нині вражають своєю суворістю і непідступністю. У1994 р. ця історична місцевість набула статуса Державного історико-культурного заповідникам «Тустань».

Тустань — княж-град, наскельне місто-фортеця, яке існувало впродовж півтисячі років (ІХ–ХІІІ ст.).

У ХІІІ ст. через нього проходив історичний шовковий трансконтинентальний шлях — з Китаю в Португалію. Чому? Тустань була одним з основних пунктів торгівлі галицькою сіллю (мінерал galit — кам'яна сіль — від того й топонім західноукраїнського краю «Галичина»). Історичні (писемні) та археологічні дані свідчать — Тустань була митницею.

Завдяки своєрідним археологічним «документам» — численним пазам і врубам, висіченим на скелях у місцях існування дерев'яної забудови, вдалося зробити наукову реконструкцію з достовірністю на 90 відсотків і відтворити п'ятиповерховий житловий комплекс загальною висотою понад 18 м. Усе це свідчить про високий рівень матеріальної культури у ті часи і не лише у великих центрах України-Руси, а й на далеких окраїнах. Архітектурно-археологічними дослідженнями Тустані з 1971 року займається відомий науковець М. Рожко. Власне, вони привели його до відкриття невідомої раніше у слов'янському світі окремої середньовічної наскельної фортифікації….

Царство казки й краси

Сколівські Бескиди... Щось таємниче і водночас ніжне відчувається в цій назві гірського краю, якого Бог обдарував природою надзвичайної краси і благодаті.

Вишукана естетична цінність бескидських ландшафтів, етнографічна специфіка бойківського краю, гостинність місцевих жителів забезпечують високий рекреаційний потенціал парку. Вікові величні ліси, безмежні панорами гір на тлі неба, численні гірські потоки прозорої води, напоєне медовими пахощами квітів повітря і цілющі мінеральні джерела, смарагдові полонини приваблюють, зачаровують і дають відпочинок. Тут бував Іван Франко, гірські стежки пам'ятають опричників... Це — край талановитих народних умільців, самобутні вироби яких (різьблені дерев'яні речі, вишивки, килими, намиста, кераміка) цінуються далеко за межами Карпат.

Парк приваблює гомінкими гірськими потоками, галасливими водоспадами річки Кам'янки. Відомий також водоспад Гуркало на Малій Річці біля с. Корчин. Перекати трапляються на всіх потоках і річках парку, але особливо мальовничі вони на р. Рибник Майданський, Павловому й Чудиловому потоках.

Цікава будова земної поверхні Сколівських Бескидів, асиметричні геологічні складки-луски (хребти) тут ніби скиби на зораному полі налягають одна на одну, створюючи своєрідний скибовий рельєф (Орівська скиба). У місцях виходу пісковиків поширені скельні утворення, взяті під охорону як геологічні пам'ятки природи. Зсув-урвище на схилі долини р. Рибник Майданський — цікавий пізнавальний об'єкт. Загалом у Бескидах гірські хребти зазвичай мають широкі лагідні гребені. Вершини заокруглені, схили відносно похилі й м'які, що пояснюється мінералогічним складом гірських порід — вони легко піддаються фізичному вивітрюванню. Все це сприяє доступності та зручності Бескидів у їх рекреаційному освоєнні. Особливо зручні гірські схили для гірськолижного туризму (відпочинкового, сімейного).

Класичним прикладом у цьому є гора Тростян, підніжжя якої знаходиться за 2 км від смт Славське Сколівського району. Саме Славське розташоване у живописній долині річок Опір і Славської.

Гора Тростян — центр гірськолижного спорту і туризму. З висотою 1300 м вона не може змагатися, по довжині гірськолижних трас — із Альпами, але добре витримує конкуренцію за складністю спуску. Так, найважчим є стрімкий центральний схил, який дарує захопливі хвилини спортивних випробувань тим, хто насмілиться спуститись по ньому. Новачкам гірських лиж Тростян запропонує відносно пологий західний і пейзажний північний схил. На горі — п'ять канатних і крісельний підйомники. Ще чотири підйомники — на інших схилах навколо Славська.

У Бескидах зустрічаються кам'яні розсипи, стрімкі урвисті скелі — «греготи», «бескиди» (форми так званого гольцевого скульптурного рельєфу). Назву гір «Бескиди» дехто пов'язує з племенем якихось «бессів», що жили тут, або, за іншою версією, з грецьким словом, що означає «пасовисько, полонина». Можливо, вірогідніше друге... Втім, Бескиди споконвіку були прабатьківщиною української народності — бойків.

Флора і фауна. Та повернімось до природи цього дивовижного краю. Особливо багате у межах НПП «Сколівські Бескиди» ландшафтне розмаїття. У північній частині парку сформувалися ландшафти крайового низькогір'я. Значну частину парку займають середньогірні розчленовані зворами (яругами) ландшафти із лісами. Для них характерні стрімкість схилів і велика залісненість. Долини потоків мають вигляд мальовничих ущелин. Одна з них — долина Кам'янки — охороняється як геоморфологічна пам'ятка природи.

Ознайомитись з особливостями геоморфологічної будови території національного природного парку зручно на екологічних стежках і маршрутах, прокладених по хребту гори Парашка та по хребту Зелем'янки.

Незвичайна природа «Сколівських Бескидів» з їхнім багатющим біотичним різноманіттям, яке тут різнобарв'я рослин, занесених до Червоної книги України. Таких тут понад 50 видів.

...Ранньої весни з-під снігу з'являються суцільні фіолетові килими з квітів шафрана Гейфеля, трохи пізніше зацвітають підсніжник білосніжний чи звичайний, білоцвіт весняний... У травні в Бескидах цвітуть орхідеї — билинець довгорогий, чи комарниковий, зозулинець салеповий, пальчатокорінник травневий. Наприкінці весни зацвітає цибуля ведмежа (черемша), тендітна і приваблива лунарія оживаюча зі світло-ліловими, білими або фіолетовими квіточками, а також отруйна (!), з родини пасльонових, скополія карніолійська.

Улітку зір милує арніка гірська, астранція велика, любка дволиста, лілія лісова, зозулині сльози серцелисті... У темнохвойних лісах росте баранець звичайний. Восени на луках з'являються лілові квіти пізньоцвіту осіннього... всі ці рослини занесено до Червоної книги.

Різноманітний і видовий склад фауни. Тут можна натрапити на оленя благородного, кабана дикого, куниць — лісову і кам'яну, ведмедя бурого (у межах національного парку їх аж 24). Із рідкісних видів водиться борсук, горностай, кіт лісовий, рись (виявлено 19 особин). З Біловезької Пущі сюди завезено зубрів, які добре прижилися і дають потомство.

Зазвичай багате пташине царство — тетереви, або тетеруки (з їхнім весняним бурмотінням), рябчик (орябок), дятли зелений і трипалий, шишкар ялиновий, плиска гірська, щеврик гірський, беркут, шуліка рудий, сова сіра, сокіл сапсан, а також занесені до Червоної книги глухар (глушець), підорлик малий, сорокопуд сірий і навіть суто поліський житель лелека чорний.

На околицях парку розташовано традиційні курортні місцевості — Східниця, Сколе, Славське. Особливе значення має суміжне смт Східниця, де знаходиться всеукраїнська дитяча оздоровниця — курорт «Східниця» з великими запасами мінеральних вод типу «Нафтуся».

Крім того, на території парку налічується до 30 мінеральних джерел різної бальнеологічної дії. Джерела лікувальних мінеральних вод відомі в долині річки Рибник Майданський, околиці с. Новий Кропивник, між населеними пунктами Корчин і Верхнє Синевидне. Відпочивальників приймають близько 50 санаторіїв, пансіонатів, баз відпочинку і кемпінгів.

Через територію національного парку проходять автомобільна і залізнична транспортні артерії міжнародного значення, що робить його економічно перспективним, особливо для іноземних туристів. Зображення трембітаря, що зустрічається по дорозі, немов візитна картка НПП «Сколівські Бескиди».

У межах національного парку і довкола нього розвивається сільський туризм, який дає змогу тутешнім мешканцям отримувати альтернативні прибутки, що значно залежить від чистоти та незайманості місцевої природи. Для ближчого і повнішого ознайомлення з територією національного природного парку «Сколівські Бескиди» можна зробити короткі мандрівки еколого-пізнавальними стежками. Це — своєрідні «світлини» у природу національного парку.

Цікавими об’єктами на території парку є: наскельна фортеця Тустань, водоспад на р.Кам’янка, могила князя Святослава, гора Парашка, Росохацькі полонини, озеро Журавлине, джерело Аль-берта та ін.

На території НПП “Сколівські Бескиди” діють такі рекреаційні пункти: “Водоспад на річці Кам’янка”, “Павлів потік”, “Колодка”, “Тустань”; еколого-пізнавальні стежки та маршрути: м.Сколе - г.Парашка - с.Майдан, на Росохацькі полонини, на водоспад, долиною річки Кам’янка, на гору Лопата, відпочинковий комплекс “Святослав” - Павлів потік. Також діє автомобільний маршрут Сколе -Тустань - Святослав - Тисовець - Сколе.

Сьогодні Сколівщина відома в державі і за її межами як курортно-рекреаційний осередок України, центр гірськолижного спорту та туризму.

Навесні, літом та восени набирають популярність річкові маршрути для водного туризму. Так, в квітні на ріці Опір проходять щорічні змагання з водного туризму. Також, за рахунок гірського характеру річок Опір (річка) та Стрий (ріка), організовують рафтинг.

Туристично-рекреаційний потенціал району становить 89 відпочинкових закладів, близько 300 агроосель, 5 канатно-крісельні дороги, 30 бугельних витягів, 35 гірськолижних трас.

В районі інтенсивно розвиваються такі види туризму як: культурно-пізнавальний, кінний, велосипедний, спортивний, релігійний, екологічний, гірськолижний, агротуризм тощо.

Відомими гірськолижними центрами є Славське, Тисовець, Орявчик, Волосянка, Плав'є.

Найпопулярнішими серед туристів об`єктами архітектурно-історичної спадщини є: церква св. Вм. Пантелеймона і дзвіниця, 1597 р., м.Сколе, дзвіниця поч. ХІХ ст., с. Н. Рожанка, Вознесенська церква 1820 р., с. Кальне, Воздвиженська церква і дзвіниця 1844 р., с. Опорець, церква Святого Духа 1804 р., дзвіниця 1877 р., с. В. Рожанка, Успенська церква 1858 р., дзвіниця 1862 р., с. Тухолька, палац барона Гределя м. Сколе. Об`єктами природної спадщини є: водоспад на р. Кам`янка, водоспад Гуркало біля с. Корчин, джерело Писана криниця поблизу с. Волосянка, Журавлине озеро біля с. Кам`янка, Урицькі скелі, витоки річок Опір та Стрий біля с. Опорець.