Карта реки Гуйва – от истока до устья (Житомирское вдхр.)

Карта реки Гуйва - от истока до устья (Житомирское вдхр.)Скачать «Карта реки Гуйва: г.Казатин (исток) – Иванковцы – Вернигород – Селище – Кашперовка (Винн. обл.) – Малая Пятигорка (Житом. обл.) – Камени – Городковка – г.Андрушевка – Старая Котельня – Волосов – Иванков – Лещин – Лука – Млинище – Пески – Скоморохи – Пряжев устье (р.Тетерев)» 

Скачать «Карты рек для водного туризма: Днепр, Десна, Днестр, Южный Буг и др.»  бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Гуйва – річка у Козятинському районі Вінницької області та Андрушівському районі Житомирської області, права притока Тетерева (басейн Дніпра). Довжина 97 км, площа басейну 1505 км2.

Річка має витік у с.Садки (Вісник Київського НУ ім.Т.Шевченка, канд. геогр. наук П. Лозовіцький, 2018) в Козятинському районі. Тече спочатку на північний схід, у середній течії на північ, у нижній течії (від м. Андрушівки) – на північний захід, – несе свої води до річки Тетерів через Андрушівський та Житомирські райони. Впадає до Тетерева навпроти південно-західної околиці Житомира. (Примітка. На топографічній карті простежується, що витік Гуйви в м.Козятин).

Долина переважно V-подібна, ширина до 2 км, глибина до 30 м. Заплава у верхів’ї подекуди заболочена. Річище завширшки до 20 м, завглибшки до 1,2 м. Похил річки 0,96 м/км. Живлення мішане, переважно дощове. Льодостав триває від середини грудня до березня. Стік річки зарегульовано ставками. На Гуйві у ХХ столітті збудовано три водосховища – Андрушівське, Ліщинське, Млинищанське. Воду використовують для технічних і побутових потреб. На берегах річки стоїть місто Андрушівка (районний центр однойменного району Житомирщи, розташоване на лівому березі р.Гуйва, за 47 км від обласного центру. В межах міста побудовано греблю та створено Андрушівське водосховище, на лівому березі якого знаходиться більша частина міста, по правому – великий лісовий масив. Перша згадка про поселення датується під 1683 р., у XVII ст. село було власністю польських магнатів Бержинських.  У 1975 р.  селищу надано статус міста. В наш час населення міста складає 8 595 осіб (на 01.01.2019). Окрасою міста є парк і палац родини Терещенків в самому центрі міста над ставом. Андрушівський парк - пам’ятка садово-паркової архітектури місцевого значення (площа в 9,4 га).

Лісистість у басейні річки 4–7 %, середня розораність – до 70 % земель, заболоченість – до 1 % площі басейну. До поста Городківка (за 74 км від гирла, висота нуля графіка 214,31 м БС) на річці побудовано 51 ставок із площею дзеркала 262 га і сумарним об'ємом 4,1 млн м3. Об'єм річного стоку після зарегулювання стоку зменшився в середньому на 5 % від природного, у маловодні роки – до 10 %. Урегульованість максимальних витрат весняного водопілля складає 3–6 %. До поста Піски (за 17 км від гирла, 188,23 м БС) річка вже має три великі водосховища – Андрушівське, Ліщинське, Млинищинське, 101 водний об'єкт загальною площею водного дзеркала 1203 га й сумарним об'ємом 21,6 млн м3. Тут об'єм річного стоку зменшений на 5 %, у маловодні роки – до 20–25%. Урегульованість максимальних витрат води весняного водопілля складає 4–7 % . Після будівництва цілого каскаду великих і малих водосховищ річка стала міліти.

Ще 50 років тому під час літніх паводків річка виходила з берегів і заливала всю заплаву. Останній подібний паводок на річці спостерігався влітку 2006 р., тоді рівень води піднявся приблизно на 1,5 – 2 метри. В останній час зі зміною кліматут навіть влітку після потужних злив рівень води в річці суттєво не підвищується. Діяльність людини, погіршує стан берегів і води в річці. Річка поступово міліє, заростають її береги рогозом та комишем, вже давно у верхів'ї не водиться велика риба.

Річка періодично потерпає від неочищених скидів людського господарювання, внаслідок таких екологічних катастроф гине риба, флора і фауна водйоми. Тривога за долю малих річок зростає з посиленням господарського навантаження на навколишню природу та водозбірні площі річок. Малі річки більш чутливих і схильних до стрімких негативних перетворень, ніж середні та великі водостоки.

Карта реки Гуйва - от истока до устья (Житомирское вдхр.)Подорож по Гуйві. Мальовнича природа берегів Гуйви відкриває широкі можливості для активного відпочинку. Це місце ідеально підходить для байдарочного спорту, пішого пізнавального туризму. Під час захоплюючих прогулянок по малих річках можна ознайомитися з історичними та архітектурними пам'ятками, насолодитися вражаючими пейзажами.

На Гуйві в нижній течії багато населених пунктів, що погано з точки зору ночівель, але добре з точки зору закидання на точку.

Любителі байдаркових прогулянок по Гуйві свої подорожі починають зазвичай з Андрушівки, деякі даже починають від ставу біля палацу Терещенко, в якому тепер розташовується школа. На прибережній галявині можна почати підготовку плавзасобу до сплаву. Через очеретяний тунель з гирла Чорної Руди (ліва притока) ви потрапите в Гуйву, точніше, у відкрите море Андрушівського водосховища.

Далі проба весла та надійність укладки спорядження  на тихій воді, спокійний плив до греблі. Обнос справа, але по крутих схилах. За греблею є кілька нескладних завалів - обносяться по березі, і незабаром річка виходить з коридору дерев.

Проходите під залізничним, потім під автомобільним мостами. Зліва видніються труби Андрушівського спиртзаводу.

За Андрушівкою річки майже немає - річка перетворюється в поле очеретяних заростей з невиразними ниточками тупикових проток. Далі річка звужується і виходить на абсолютно рівний лук. Перебіг помітний, річкові петлі додають драйву, та й взагалі все гарно та просторо. Пройшовши через очеретяні лабіринти відразу за Андрушівкою, Гуйва перетворюється в симпатичну річечку, що тече серед пологих пагорбів і широких луків. Дивно, але, незважаючи на вузькість русла, завали на ділянці вкрай рідкісні. Незабаром річка впирається в штучну дамбу, прийдеться перетягнути байдарку вручну.

Звідсіля і починається той саме очеретяне поле. Йдучи вздовж дамби, намагайтеся не пропустити вузьку протоку, що йде вправо. Далі - все не так страшно, як здавалося. Протока вузька, але видима і прохідна, русло глибоке. Єдина незручність - веслом постійно чіпляєте очерети, тому гребти треба повільно і обережно.

Очеретяні стіни створюють відчуття повної ізоляції від світу, періодично злітають дикі качки. Протока поступово звужується. Зате основна протока залишається прохідною, поки не упретеся в тупик, за яким проглядається вода. Два очеретяних плавня повільно розпливаються в сторони, оголюючи русло для проходу байдарки. Незабаром протока розширюється і починається «велика вода». Далі ще довго треба петляти серед очеретяних стін - але це вже справа техніки: протоки тут широкі й очевидні. В одному місці русло підходить до «твердого» лівого берегу, тут можна знайти місця для стоянки. В цілому очеретяна ділянка Гуйви - дуже цікава і незвичайна.

Греблю в Старій Котельні нескладно обнести зліва. Відразу за нею дрібна шивера, потрібна проводка. Відразу за шиверою - ділянка штучно випрямленого русла. Тут теж мілкувато, але каркасник проходить, іноді чиркаючи днищем. Між селами Стара Котельня і Нова Котельня - дуже гарна ділянка річки. Вона тут описує велику петлю серед пологих зелених пагорбів, скельних виходів і глиняних обривів. Села поєднують дерев'яний пішохідний місток і автомобільний бетонний міст.

Далі до с.Волосів річка протікає посеред заболочених лугів, за залізобетонним мостом річка ширшає і тече між повишених берегів. Біля с.Іванків річка робить півкільце і обходить село по західній околиці, а в селі розташована чергова гребля і чекає обнос. За населеним пунктом річка звужується та входить в Лещинське водосховище. За греблею в с.Лещін на лівому березі стоїть дуже гарний дерев'яний млин - таких на річках Центральної України збереглося небагато. Далі, після довгої перерви, Гуйва знову стає річкою, по берегах височіють ряди дерев, але завалів немає. Навіть окремі упавші корчі залишають прохід для судна. "Населенка" підступає впритул, роблячи пейзажі більш прісними, але незабаром Гуйва реабілітується - знову гарні луки і пасторальні пейзажі.

На початку села Лука - низький залізний міст. Пригнувшись, можна пройти. Відразу за мостом на лівому березі - ще один гарний млин, на цей раз кам'яний, схожий на маленький замок. Характерною для таких об'єктів греблі тут немає.

Річка знову розширюється, робить петлю і підходить до бетонного мосту в Луках. Біля нього річку перетинає низька труба - пригнувшись, можна пройти. Далі ви потрапляєте в Млинищенське водосховище, по берегах багато рибальських вимосток. Незабаром - перехід через водосховище: наполовину - насип, наполовину - місток. Прохід під містком вільний. А ось наступний міст, автомобільний, перегороджує річку щільно - легкий обнесення по правому боці.

У селі Млинище, виходячи з назви, колись був млин. Тепер його немає, зате є міні-ГЕС; швидке обнесення справа. Далі - гарні види, є місця для стоянки, хоч "населенка" густа. Ефектно виглядає полузатопений місток. Місцеві жителі на берегах практикують вертикальне землеробство. Деякі фермери не віддають річці ні частки прибрежної землі - "напевно і воду б розорали, так плуг тоне". Проходимо під довгим залізним пішохідним мостом - це вже село Піски. Зліва - церква блакитного кольору.

Гребля в Пісках обносять зліва - байдарку треба відразу заносити за залишки моста. Далі по річці гребля, а за нею  є кілька мілин - в невисоку воду будуть потрібні проводки. За залізним містком - ще пара мілин, після чого глибина знову збільшується.

Між Пісками та Скоморохами є місця для стоянок. Під мостом в Скоморохах і відразу за ним - кілька шивер. Потрібна проводка.

Зі слів мешканців села Скоморохи та селища Озерного, глибина річки на цій ділянці була 3-5 м. Ще не так давно по річці можна було плавати на моторному човні, зараз, навіть, гумовими човнами вже ніхто не користується. Після будівництва цілого каскаду великих і малих водосховищ річка стала міліти.

ГуйваСкоморохи - теж зручна точка старту для одноденного водного сплаву. Сюди ходить автобус з Житомира від Житнього ринку. Зупинка - не доїжджаючи до моста через Гуйву. Стапелитися можна на широкій галявині на правому березі. На перших кілометрах після моста в Скоморохах зустрічається мілина, пару легко обносів або проводок через завали з гілок - тут потрібно обнесення по правому березі.

З інших примітних об'єктів до залізничного моста зустрічаються два пішохідні містки - дерев'яний і залізний, а також невеликий пляж на правому березі. Під залізничним мостом - кам'яна кладка, потрібно проводка.

Після залізничничного моста завалів немає, зате є дерево, що живописно схилилося над водою і майже що карпатські пейзажі - якщо тільки замінити берізки на смереки. Далі, до впадіння в Тетерів, русло Гуйви проходить по мальовничій лісовій місцевості.

До автомобільного моста в селі Пряжів є майданчики для стоянки - правда, популярні серед відпочиваючих. У с.Пряжів річка починає розширюватись, а після мосту, по якому проходить траса «Житомир-Бердичів», починається 6-ти кілометрова пригирлова частина, що значно збільшується в ширині. По берегах багато зручних галявин для пікніка, але на жаль, більшість з них загаджено наслідками мабуть бурхливих уікендів.

Ближче до Житомира на правому березі починається низка баз відпочинку, яка тягнеться до впадіння Гуйви в Тетерів.