Карта реки Самара №4: г. Терновка – с. Вербки – г. Павлоград

Карта реки Самара №4: г. Терновка – с. Вербки – г. ПавлоградСкачать  карту «Участок реки Самара №4: г.Терновка – с.Вербки – г.Павлоград»1:50 000 

Скачать «Карты и атласы водных объектов Украины» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Стисла гідрохімічна характеристика р. Самара та Самарської затоки. Сучасний стан екосистеми басейну р. Самара зумовлений тривалістю та інтенсивністю впливу антропогенних стресорів. Масштабний прес на її біотичні компоненти продовжується вже понад 80 років.

Перша трансформація біотичних і абіотичних складових ріки відбулася після спорудження Дніпрогесу та створення Дніпровського (Запорізького) водосховища. У той час трансформація компонентів біоценозу нижньої течії Самари завершилась частковою деградацією типоворічкових, реофільних біотопів і, відповідно, угруповань водних організмів, що мешкали на її акваторії, з одночасним розвитком комплексу лімнофільних видів.

У подальшому трансформаційний вплив на компоненти всієї екосистеми Самари був обумовлений інтенсивним розвитком промисловості та сільського господарства (з кінця 1950-х років). Даний фактор призвів до значної евтрофікації ріки по всій її течії, обміління, падіння рівня біологічного різноманіття більшості складових екосистеми, особливо в місцях надходження сільськогосподарських, комунальних і промислових стічних вод.

Велике техногенне та антропогенне навантаження на басейн річки Самари відобразились й на стані Самарської затоки. Ситуація ускладнюється ще й тим, що на березі р. Самара та Самарської затоки розташовуються декілька промислових місць, серед яких такі як Дніпро, Новомосковськ та великі селища.

Крім того, в р. Самара в даному регіоні впадають р. Вовча та р.Бик, на хімічний та гідробіологічний стан котрих впливають промислові та побутові стічні води м. Павлоград, багатьох селищ, шахтні води Західного Донбасу (р. Вовча), шахтні води Центрального Донбасу (річка Бик).

Загальний обсяг скиду шахтних вод в р. Самара через тимчасово накопичування в балках Косминна та Свідовок, щорічно коливається від 20 до 27 млн. м3. Окремо за рахунок дренажу в акваторію ріки через дно й тіло дамб відстійників-накопичувачів щорічно надходить від 5 до 15 % загального шахтного водовідливу.

Високі значення сухого залишку (1790—3936 мг/дм³), вмісту хлоридів (240—783 мг/дм³) та сульфатів (652—1590 мг/дм³), вміст нафтопродуктів 1,4-2,6 ГДК для культурно-побутових водойм.

Ці показники спостерігаються по всій течії річки від створу на кордоні Дніпропетровської області до гирла, незначні коливання якого залежать від періодичних скидів шахтних вод ПАТ “Павлоградвугілля” по балках Косминна та Свідовок.

Для всіх створів р. Самара характерні високі значення ХСК, забруднення води завислими речовинами, залізом, нафтопродуктами, марганцем, нікелем, кобальтом, кадмієм. Забруднення такими важкими металами, як Fe, Zn, Cr, Mn, Ni, Co, Cd в 1,4 – 14 раз вище ГДК для водойм культурно-побутового та рибогосподарського водокористування у період здійснення скиду вищезазначених підприємств.

У деяких створах Самари відзначають підвищений вміст нітритівта амонію.

Лише за незначною кількістю показників (нітратів, фосфатів, цинку, СПАР) якість води річки відповідає нормативам.

Наступним фактором, що істотно вплинув на подальше існування всіх складових екосистеми ріки, був процес вугледобування й як наслідок скид високомінералізованих шахтних вод в р. Самару.

Безумовно, що скид шахтних вод Західного Донбасу впливає й на хімічний склад води, флору і фауну Самарської затоки.

Дослідження впливу шахтних вод на формування складу води, існування та розвиток компонентів гідроекосистеми р. Самара по окремих групах організмів проводилися, починаючи з моменту інтенсифікації шахтного водовідливу (друга половина 1970-х років). У перші роки розгортання вугледобувного процесу мінералізація Самари зростала поступово (пропорційне, розширенню гірничої промисловості), але на початку 1980-х років значно зросли обсяги скиду і, відповідно, мінералізація води. Це обумовило інтенсифікацію процесу трансформації гідробіоценозу . У деяких груп гідробіонтів відзначено збідніння видового складу, порушення фізіолого-біохімічних процесів.

В Інституті гідробіології Дніпропетровського Державного університету (тепер Інститут біології ДНУ ім.. О.Гончара) багато років проводили наукові дослідження басейну р. Самара та Самарської затоки.

Води річки Самара і, особливо, Самарської затоки в усі періоди спостережень характеризувалися підвищеним вмістом біогенних елементів, що роблять визначальний вплив на рівень розвитку та життєдіяльності гідробіонтів, а також на процес евтрофікації природних водойм. Порівняння даних 1987-1992 і 2005 рр. показало подальше погіршення екологічної ситуації в басейні річки за гідрохімічними показниками.

За останнє десятиріччя відбулося істотне накопичення в воді річки Самара сполук азоту та фосфору, що свідчить про наявність значної кількості стічних вод, що надходять в неї. Зміст розчиненої органічної речовини по перманганатній окислюваності (ПО) залишалося досить високим і рівномірно розподілялося по акваторії Самарської затоки.

Згідно екологічної класифікації по трофо-сапробіологічними (еколого-санітарним) критеріям вода Самарської затоки відноситься: по азоту амонійному - до III-IV класу (4-6 категорії) води, по азоту нітритному - до III-V класу (4-7 категорії) , по фосфору фосфатів - до V класу (7 категорії). Тобто, в річці спостерігається повсюдна зміна якості води до класу (категорії) IV “брудна”. За всіма вивченими гідрохімічними показниками річка забруднена навіть в точці контролю (станція № 1), що свідчить про загальний критичний екологічний стан води Самарської затоки.

В даний час, саме господарсько-побутові та промислові скиди населених пунктів (м. Павлоград, Новомосковськ, Тернівка та ін.) створюють найбільш відчутний трансформаційний вплив на екосистему басейну річки Самара.

Згідно проведених досліджень, за показником мінералізації, вода Самарської затоки у 2018 р. відповідає II класу якості води (солонувата, α-мезогалінна), за сумою іонів вод відноситься до V (найвищого) класу забруднення водойми компонентами сольового складу та 7 категорії якості вод (також найвищої). Це свідчить про достатньо високий рівень надходження високомінералізованих вод із р.р. Самара і Вовча.

Споживацьке ставлення до річок впродовж десятирічь призвело до їх катастрофічного виснаження. Моніторинг якості води поверхневих водойм свідчить про те, що незважаючи на спад промислового виробництва за останні роки та зменшення, у зв’язку з цим скиду у водойми стічних вод, тенденцій до поліпшення екологічного стану водойм не спостерігається.

За останні три роки суттєво збільшився сухий залишок в 2,0 – 2,5 рази та зміст хлоридів більш чім в 5 разів, що пов’язано зі скидом багато мінералізованих вод Західного Донбасу, та завислим речовинам, що пов’язане, насамперед, на наш погляд, з загальним обмілінням затоки та інтенсивним відкладенням мулу.

В той же час, зміст у воді таких важливих для біоти хімічних елементів та речовин, як хімічне споживання кисню (показник змісту загальної органіки), важки метали (магній, кальцій, марганець, алюміній) знизився, або остався на попередньому рівні (хром, нікель).

Це свідчить про те, що в даній водоймі йдуть процеси самоочищення, але основний внесок в зріст мінералізації йде за рахунок скиду багато мінералізованих вод Західного Донбасу.