Карта реки Сейм №3: Озаричи – Жолдаки – Заболотово – Мутин – Камень (устье р.Клевень) – Хижки

Карты реки Сейм для водного туризмаСкачать «Карта реки Сейм №3:  Озаричи – Жолдаки – Заболотово – Мутин – Камень (устье р.Клевень) – Хижки»

Скачать «Карты рек: Днепр, Десна, Днестр, Южный Буг и др.»  бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Сейм по території Росії тече спочатку в північно-західному напрямку, потім змінює напрямок на південно-західний, і заходить в межі Сумської області. Територією України річка тече в основному в західному напрямку, в Чернігівській області віддає свої води Десні, навпроти села Мале Устя.

Сейм полюбляють байдарочники, тому що в межах України на річці немає гребель, а також  є зручне сполучення з Києвом.

Туристські маршрути по Сейму підходять для водників з будь-яким стажем, досвіду проходження порогів не потрібно. Кращий час для подорожі - квітень-початок вересня.

Сейм Протягом всього маршруту є гарні стоянки, а від Путивля зустрічаються пляжі. Піщаний берег важливий тому, що інші берега на всьому маршруті глинисті і топкі, що значно ускладнює підхід до берега.

Єдиним недоліком сплаву по Сейму є відпочиваючі різних мастей протягом усього маршруту. Ставлення місцевого населення до мандрівників завжди доброзичливе.

Якщо дотримуватись основному принципу походу - ніякої цивілізації, повне занурення в природу, в дике життя, ніяких радіоприймачів, плеєрів, відключивши навіть мобільні телефони, ніякої сторонньої інформації і розмов про політику, про «негоразди» нашого надмірно нервового життя, і саме собою, трохи зневаги до матеріальних благ. Словом, повна відмова від цивілізації!

Десь там залишилися балакнина політиків, нескінченна метушня, біганина по магазинах - все те, що ми чомусь називаємо життям. Вас чекають кілька днів шляху посеред майже незайманої природи - багатство, яке неможливо оцінити. Кілька днів в царстві краси, яку не всі з нас усвідомлюють. А може і добре, що не всі? Якби всі кинулися спостерігати тутешню красу, що б залишилося від неї? Звичайно ж, якщо походу сприяє добра погода, то гарний настрій вам забепечено.

Гарних місць для привалу на Сеймі повнісінько і берега не дуже круті. Ввечері сидячи біля багаття та спостерігаючи за язичками полум'я, час за бесідою плине спокійно і само собою виникають думки про історію цього дивовижного краю. Наші предки-праслов'яни плавали тут на своїх човнах-стругах. Звичайно, їхнє життя було важче - боротьба з примхами природи, з численними і підступними ворогами. Але зате у них було те, чого ми позбавлені зараз: скільки завгодно дичини і риби, чисті вода та повітря, і первісний ліс навколо. Ліс годував, ліс переховував від ворогів, ліс вчив життя.

А нас, сьогоднішніх нащадків давніх слов'ян, надто захопили примарні блага цивілізації. Ми живемо в штучних, ненормальних умовах, серед своєї асфальтно-бетонної цивілізації. Ми виробляємо занадто багато непотрібних нам речей, але не в силах відмовитися від них. Що в місті може замінити нам дивовижний закат на березі річки? Мабуть, замінити нічим, ніякими кінофільмами. У місті у нас є надлишок предметів вироблених промисловістю, але немає найголовнішого – зеленого  і пахучого разнотрав’я, прозорою річки, чистого повітря. Вихід один - назад до первісного життя серед природи, доторкнутися та відчути її хоть на деякий час!

Да, в поході хочеться трохи поміркувати на тему краси природи і нашої здатності насолоджуватися цією красою. Здавалося б, все ясно - ми вирушаємо в далекі подорожі, щоб щось побачити. Що саме? Нас тягнуть пейзажні краси незнайомих місць. Душа просить неймовірного! І пейзажів, гідних втілення художником, на Сеймі справді чимало. Повільно і велично пропливають вони перед поглядом мандрівника - то діброви, то луки, нелякані птахи та звірі. Але ось біда - насолодитися красою пейзажів у байдарочника здебільшого часу немає. Інша справа - плавання на надувному човні (катамарані). Пливеш зі швидкістю течії, дивись собі на всі боки, і хоча час від часу змахуєш спінінгом, можеш собі дозволити таку розкіш як насолода красою.

Непередбачуваність риболовлі - ось ще одна з радощів сплаву. Ніколи не знаєш, де чекає тебе вдача, коли твою приманку схопить справжня риба. Але погодьтеся, було б нецікаво, якби усі покльовки можна було розпланувати заздалегідь, або якби риба клювала на кожному повороті. У чому ж тоді кайф? А ось коли вже зневірився у всьому, коли півдня перебираєш приманки, що розчарували тебе - і раптом несподівана хватка! Радієш подвійно.

На черговій стоянці, ввечері, похльоббуючи гарячу юшку, як правило розмови, жарти, спогади, ліричні бесіди і можна вголос помріяти, вдивляючись в нічну карту сузір'їв, розглядаючи повний місяць, що заливає околиці молочним місячним світлом. Таємнича і чарівна ніч, вона наче колискова, поглинає вас і ваші кольорові сни.

А яка чудова природа вранці! Вибираючись з намету на сході сонця, вас чарує паруюча річка, мов чарівний котел, в якому вариться таємниче зілля. Красу природи завжди підкреслюють атмосферні явища, ранковий туман, наприклад. Хвилююче плескання риби, пахощі прибережних квітів, ранкова роса на павутині! Земний кайф!

Після сніданку з добрим настроєм далі в невідомість:

Катамаран мій обганяють блакитні байдарки,

А мій плив помірний -«кайфую» на всю, доганяє  «мисля»

Що мені не потрібно ні «бабла»,  ні горілки -

Я хочу відчувати тільки тяжесть весла...