Карта участка Днестра: Лука – Новый Мартынов – Нимшин – Побережье

Карта участка Днестра: Лука - Новый Мартынов - Нимшин - Побережье

Скачать   «Карта участка Днестра №1: Лука - Сивка-Войниловская - Мошковцы - Новый Мартынов - Перловцы - Нимшин - Остров - Побережье», 1:25 000 

Скачать   «Карты  водохранилищ Днепровского каскада...» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем  архиве карт

В північно-західній частині Івано-Франківщини, направому березі річки Гнила Липа, яка впадає у Дністер, розкинулось місто обласного значення та одне з промислових міст Прикарпаття — Бурштин. Місто знаходиться на відстані 18 км шосейним шляхом та 12 км залізницею від районного центру (м. Галич) та 43 км від обласного центру (м. Івано-Франківськ).

Містечко вперше згадано в історичних документах в 1596 році, але археологічні знахідки свідчать про життя людей на цих теренах понад 2 тис. років тому. Науковими експедиціями виявлено сліди 16 археологічних культур. У ХІІ-ХIII ст. уздовж Гнилої Липи (на території, затопленій зараз Бурштинським водосховищем), існував цілий ряд давньоруських селищ, одне з яких, без сумніву, дало початок первісному поселенню на місці Бурштина. Про те як воно називалося, можемо судити з пізніших історичних документів. «Акти земські і гродські» засвідчують існування у XV ст. на землях Бурштина населеного пункту Нового Села.

У перше про Нове Село історичні джерела згадують у 1436 р. Воно було маєтністю галицьких старост. З 1488 р. Нове Село було віддане у заставну оренду шляхтичеві Нікелю із Голов. Він за досить короткий час перетворив його на економічний і на адміністративний центр волості. У 1554 р. за військові та державні заслуги король Речі Посполитої передав Нове Село Миколі Синявському (свою кар'єру М. Синявський закінчив на посадах Великого коронного гетьмана і Руського воєводи). Грамота передбачала надання Новому Селу статусу містечка та пов'язаних з цим привілеїв, осадження його новими жителями і окреслення кордонів. У 1596 р. містечко вперше назване в історичних документах Бурштином. Точна дата і причина його перейменування залишаються й досі загадкою.

У ХVІ-ХVІІ ст. турецько-татарські орди близько 20 разів спустошували містечко. Особливо руйнівними були напади 1589, 1618, 1620, 1626 й 1633 рр. У 1629 р. під Бурштином відбулася битва між польськими і татарськими військами. Після смерті останнього з роду Синявських — Адама-Миколая Бурштин успадкувала його дочка Софія-Марія - похресниця російського царя Петра І, жінка розумна і красива. У 1724 р. батько віддав її заміж за підстаркуватого графа Денгофа, який через 4 роки помер, а графиня стала повною власницею великих маєтностей. Вдруге Софія вийшла заміж за генерал-майора військ коронних, полковника королівської гвардії князя Августа-Олександра Чарторийського, якого зробила співвласником містечка.

В 1735 р. А. Чарторийський просив у львівського уніатського єпископа дозволу на перепоховання в Бурштинській церкві Григорія Тискиневича (за припущенням, козацького гетьмана). У 1738 р. подружжя виїхало з Галичини, а Бурштин, разом з навколишніми селами, продало колишньому орендареві - Павлові Беное. За його дідицтва Бурштин став одним з головних торговельних центрів Підкарпаття. В місті з'являються винокурня, нова броварня, ґуральня, млин, відновлюється фільварок у Острівці. В 1740 р. П. Беное заклав у Бурштині монастир тринітаріїв, які викуповували християн з турецької неволі…

До старовинних будівель Бурштина належить: церква Воздвиження Чесного Хреста, римо-католицький костел Святої Трійці, каплиця-усипальниця бурштинських графів роду Скарбеків-Яблуновських. Прикрашають і звеличують місто: церква Святого Йосафата та жіночий монастир Служебниць Господа та Діви Марії з Матара.

Завдяки затопленню низовини вздовж Гнилої Липи, виник один із найбільших і наймальовничіших гідрологічних об'єктів краю - технічне Бурштинське водосховище. З легкої руки мешканців селища і навколишніх сіл його нарекли Бурштинським морем. Першими простір, який планувалося затопити водою окупували археологи. Вони відшукали на території вздовж річища Гнилої Липи багато археологічних поселень різних епох. Однак, повністю обстежити всі ділянки майбутнього моря вчені не встигли. На жаль, не була досліджена науковцями територія колишнього Нового села, яка вважається однією з найдавніших частин містечка.

***Бурштинське водосховище розташоване у широкій долині і постачається водою з р. Гнила Липа. Правий берег високий і крутий, лівий – пологий. Довжина 6,5 км, ширина до 3,5 км Площа водного дзеркала 12,6 км 2 . Водосховище взимку позбавлене криги, береги водойми порослі верболозами і плодоносними рослинами. Глибина коливається в межах 2-4 м. Середня температура води взимку 6-8˚С. Близько 5 % площі водойми (біля західного берега) заросла очеретом. У січні-лютому водойма замерзає частково біля греблі, лід скресає в березні. Вздовж правого берега тягнеться канал довжиною 5 км, яким тепла вода від ТЕС поступає у водосховище. Водосховище є одним з двох місць у Передкарпатті (разом з долиною Дністра) де зимують занесені до Червоної книги України такі види водоплавних птахів, як гоголь (до 7 тис. особини), чернь білоока Aythianyroca (окремі ос.) та крех середній (окремі ос.). Під час міграційних періодів та зимівлі тут зупиняються на відпочинок крижень (понад 12 тис. ос.), попелюх (понад 3 тис.), свищ (понад 1,5 тис.), сіра гуска (понад 1 тис.) та ін. Лише на цій водоймі зимують пірникози, лиска, водяна курочка і ще понад 20 видів водоплавних і навколо водних птахів. Час-від-часу тут з’являються гагара чорношияGaviaarctica, чернь морська Aythyamarila, турпан Melanittafusca, морянка Clangulahyemalis, мартин чорнокрилий Larusfuscus та інші рідкісні для заходу України види.

Побудова комплексу електроенергетики змінила не тільки соціальні і побутові умови життя мешканців Бурштинщини, а й ландшафти, клімат, флору й фауну північної частини Прикарпаття.

З північного сходу до Бурштинського моря примикає Касова гора, яка є унікальною ботаніко-географічною зоною центральноєвропейського типу і складовою частиною гірського пасма, що тягнеться вздовж лівого берега водосховища і дивує рідкісним поєднанням скелястих пагорбів та гіпсових скель. Вершини цієї гряди сягають 320-350 метрів над рівнем моря.

Народна традиція зберегла про Касову гору ряд легенд і переказів, оповитих таємницями минулих віків. За однією з легенд князь Данило Галицький, у природних тайниках гори зберігав гроші, золото й дорогоцінності. Ближчою до істини видається версія про те, що в лабіринтах карстових печер ховав свою касу бовшівський боярин. Після того як вхід до печери завалився гроші й дорогоцінності назавжди залишилися в череві гори, яку люди нарекли Касовою. Деякі дослідники вважали, що на плато, яке знаходиться на одному зі схилів гори стояв давньоруський монастир. З вершини Касової гори відкривається красивий пейзаж - видно Галич, Більшівці, навколишні села, Бурштинське море, Придністровську долину та Дністер, який знаходиться в межах Галицького національного природного парку.

Місцеві водно-болотні угіддя (розміщені на відтинку між селами Старий Мартинів і Маріямпіль) мають важливе екоосвітнє, рекреаційне, наукове та науково-пізнавальне значення і відіграють важливу роль у відтворенні масових видів риб, які є об’єктом аматорського промислу. На території угіддя розміщено національний музей-заповідник «Давній Галич» на місці столиці Галицько-Волинської держави XII—XIV ст. з унікальними музейними зібраннями, давньоруською церквою Св. Пантелеймона XII ст., руїнами Галицького замку, 1367 p.

Відділом рекреації та використання природних ресурсів Галицького НПП створена спеціальна еколого-пізнавальна стежка довжиною 10 км вздовж Бурштинського водосховища по якій проводяться екскурсії для спостережень за тваринами і зимуючим птахами на водосховищі. Також у парку створений музей "Природа землі Галицької", де висвітлена флора і фауна долини Дністра

Вздовж берега водосховища проводяться пішохідні екскурсії з метою спостереження за тваринами. На берегах водойми ведеться інтенсивна спортивна риболовля. ВБУ користується значною популярністю серед туристів. Чудові краєвиди та зручне розташування приваблюють значну кількість відпочиваючих. Основними видами рекреаційних занять є оздоровчий (пікніки, пляжний відпочинок) та аматорські промисли (рибна ловля, полювання).

Бурштин ниніє сучасним, надзвичайно зеленим та мальовничим містом. Унікальне місце знаходження, неповторні краєвиди і доброзичливі люди – все це робить Бурштин гарним місцем для початку туристичної прогулянки Дністром і філософських думок на одинці з природою.