Каховське водосховище – від селища Біленьке до Дніпровської ГЕС

Каховське водосховище - від селища Біленьке до Дніпровської ГЕСНавігаційна річкова карта Каховського водосховища від Дніпровської ГЕС до Каховської ГЕС

Скачать «Каховське водосховище - від селища Біленьке до Дніпровської ГЕС (265-305 км)»

Скачать «Каховское водохранилище» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Навігаційний нарис. Від селища Біленьке до Дніпровської ГЕС - верхня руслоподібна ділянка. Нижче греблі Дніпровської ГЕС ця ділянка ділиться островом Хортиця на 2 рукави: лівий - Дніпро та правий - Старий Дніпро.

  • Селище Канівське і причал розташовані на правому березі на 283 км основного суднового ходу.
  • Причал База відпочинку обладнано на правому березі на 285 км основного суднового ходу.
  • Селище Розумівка і причал обладнано на правому березі на 290 км основного суднового ходу. За 300 м нижче пристані розташований водомірний пост. Між селищами Біленьке і Розумівка лежить багато низинних островів.
  • Пасажирський причал Нижня Хортиця розташований на правому березі рукава Старий Дніпро на 1-му км додаткового суднового ходу.
  • Причал Рибозаводу, вантажний причал пристані Запоріжжя обладнані на лівому березі рукава Дніпро відповідно на 293,8 км та 294,4 км основного суднового ходу.
  • Бухта Крива (Запорізький затон) заходить у лівий берег на 295,8 км основного суднового ходу.
  • Причал ЦІМЕТ розташований на правому березі на 297 км основного суднового ходу.
  • Причал Шевченка обладнано на лівому березі на 301 км основного суднового ходу.

Острів Хортиця - найбільший острів на Дніпрі, омивається Дніпром і його рукавом Старий Дніпро. Довжина острова - 13 км, ширина - 1,5-2,5 км. Північна його частина підвищена, з крутими берегами у вигляді скель і стрімчаків заввишки 40-70 м над Дніпром. Південна частина острова низинна, заболочена, з великою кількістю озер. На острові створено історико-культурний заповідник, на території якого розташовано профілакторії, будинки відпочинку, турбаза «Хортиця». До пам’яток природи належить 700-річний дуб заввишки 27 м.

Запоріжжя - багатогалузевий промисловий комплекс. Найбільшими підприємствами у місті є металургійні заводи «Запоріжсталь», «Дніпроспецсталь», завод феросплавів, алюмінієвий завод, титаномагнієвий комбінат, підприємства машинобудування і металообробки (автомобільний завод «ЗАЗ», електроремонтний завод, моторобудівний завод «Мотор-Січ», завод «Запоріжтрансформатор» та ін.). Також у Запоріжжі є низка вищих і середньо-технічних навчальних закладів, які готують висококваліфікованих фахівців. На обох берегах Дніпра розташовано бази відпочинку, профілакторії, пансіонати, дитячі табори. На лівому березі водосховища на відстані 310 км від гирла Дніпра обладнано річковий порт.

Дніпровська ГЕС стоїть на 305 км основного суднового ходу. Вона складається з бетонної водозливної греблі завдовжки 760,5 м, яка підняла воду на 36,3 м; електростанції «ДніпроГЕС-1» на правому березі і судноплавного трикамерного шлюзу, побудованого у 1932 р. на лівому березі, у кожній камері якого судно опускається чи піднімається приблизно на 12 м; електростанції «ДніпроГЕС-2» на лівому березі та нового судноплавного однокамерного шлюзу, побудованого у 1980 році.

Новий шлюз розташовано на лівому березі. Довжина камери шлюзу - 290 м, ширина -18 м, глибина на порозі шлюзу при мінімальному навігаційному рівні на водосховищі - 5,5 м. У зв’язку з тим, що проводиться реконструкція судноплавного трикамерного шлюзу, прохід суден здійснюється тільки через судноплавний однокамерний шлюз.

По греблі прокладено автомобільну дорогу і залізницю.

Рух та маневрування маломірних суден у районі міста Запоріжжя (нижній б’єф Дніпровської ГЕС).

Перетинати фарватер у межах міста Запоріжжя дозволено під кутом, близьким до 90° та за умови відсутності на судновому ходу транспортних суден, які прямують назустріч маломірному судну, що перетинає судновий хід.

Перетинати судновий хід у районі міської межі Запоріжжя дозволено у таких місцях:

  • на траверзі рибокомбінату;
  • нижче нижнього краю о. Хортиця (між буєм 114а і нижнім краєм о. Хортиця).

Рух маломірних суден заборонено:

  • уздовж лівого берега від греблі Дніпровської ГЕС до острова Дубовий;
  • уздовж правого берега від греблі Дніпровської ГЕС до причалу Вантажного кар’єру (нижче 200 м від причалу);
  • основним судновим ходом і у 20-метровій зоні від кромки суднового ходу (крім рукава Старий Дніпро ) у районах рейдів, пляжів, між островом Байди і правим берегом.

Заборонено причалювати до острова Хортиця.

Попередження.

  • При шлюзуванні слід суворо керуватися «Правилами пропуску суден через судноплавні шлюзи України». Диспетчер судноплавних шлюзів Дніпровської ГЕС - тел. (0612) 2-18-16, радіозв’язок - канал 4.
  • Порядок шлюзування суден визначає диспетчер шлюзу з урахуванням порядку їх прибуття. Судна, які очікують на шлюзування вниз, стають на рейді Запорізького річкового порту (верхній б’єф). Судна, які очікують на шлюзування уверх, стають на рейді, розташованому біля лівого берега у районі буя № 163 (нижній б’єф). Шлюзування суден з великими вітрилами при навальних вітрах допускається при силі вітру до 6 балів.
  • Рух суден на ділянці підхідного каналу Запорізького району гідротехнічних споруд - 302 км (буй № 169) дозволяється:

- униз після шлюзування - за відсутності зустрічних суден;

- уверх - тільки після отримання дозволу диспетчера шлюзу на шлюзування та інформації про судна, які відшлюзовані вниз.

  • Розходження і обгін суден на ділянці підхідного каналу Запорізького району гідротехнічних споруд - 302 км (буй № 169) заборонено.
  • Суднам, які прямують униз, слід бути обережними - можливий вихід суден із рукава Старий Дніпро.
  • Рух суден і складів суден рукавом Старий Дніпро є одностороннім і здійснюється цілодобово.
  • Розходження і обгін суден заборонено на ділянках:

-  біля нижнього краю о. Хортиця (буй № 114а - буй № 1с);

-  Вовче Горло - Ластівчине Гніздо (10-13 км додаткового судноплавного ходу).

  • Дно у нижньому підхідному каналі кам’янисте.

Примітка. Зірочками (*) позначено зруйновані причали та зупинні пункти.

Складна для судноплавства ділянка водосховища завдожки 34 км знаходиться між греблею Дніпровської ГЕС і селищем Біленьке. Великотоннажні судна складну ділянку повинні проходити під керуванням капітана, капітана-дублера або 1 -го помічника капітана. Для безпечного плавання цією ділянкою усім суднам слід нести постійну радіовахту на радіостанції УКХ.

Рейди.

Рейд для стоянок суховантажних суден та суден, які очікують на шлюзування уверх, розташований біля правого берега між буями № 118-120 (навпроти пасажирського причалу міста Запоріжжя). Акваторія рейду - 1700 х 150 м, місткість - до ЗО суден.

Рейд для стоянки нафтоналивних суден знаходиться біля правого берега, на 300 м нижче рейду для суховантажних суден, між буями № 118-116. Може розмістити не більше чотирьох суден.

Розумівський рейд розташовано біля правого берега, нижче о. Хортиця, буй № 149.

Поставлення суден і складів суден на рейд здійснюється за вказівкою капітана рейду.

Поставлення суден біля причалів («контейнерний», «склад великої швидкості») здійснюється з дозволу помічника зміни начальника другого вантажного району ЗРП.

Рух суден у бухті Крива (Запорізький затон).

При підході до бухти Крива (Запорізький затон) судна подають один довготривалий сигнал. Під час руху у бухті - два довготривалі сигнали з інтервалом 2-3 хвилини. Вночі сигнали дублюються променем прожектора під кутом 45° у напрямку руху.

Заходити і виходити із бухти судна можуть лише з дозволу диспетчера місцевого флоту із зазначенням часу заходу або виходу.

Керування судном під час руху в межах бухти здійснюють тільки капітан, капітан-дублер або 1 -й помічник капітана.

Рух суден здійснюється на безпечній швидкості, зважаючи на погодні умови.

Розходження і обгін суден (крім катерів до 10 м) забороняються.

Рух суден і складів суден під залізничним мостом ім. Преображенського через р. Дніпро здійснюється:

  • униз - другим прогоном (від правого берега);
  • уверх - третім прогоном (від правого берега);
  • маломірним суднам прохід дозволено в обох напрямках лише у світлі години доби першим несудноплавним прогоном від правого берега;
  • склади суден, які потребують буксирування, проводяться за допомогою допоміжного буксирного судна на розсуд капітана.

Рух суден під залізничним мостом у рукаві Старий Дніпро. При підході до моста судноводії зобов’язані заздалегідь повідомити про свій підхід на першому каналі УКХ-зв’язку і регулювати рух свого судна з урахуванням підходу інших суден.

При одночасному підході суден зверху і знизу, судна, що прямують уверх, зобов’язані заздалегідь зупинитися у безпечному місці і пропустити судна, які рухаються вниз.

Фарватер починається від селища Біленьке і пролягає до 287 км посередині між правим берегом і низкою чисельних низинних островів, а далі проходить глибинною частиною русла водосховища до Дніпровської греблі. Має підходи до пристаней: Канівська, Бази відпочинку, Розумівка, причалу Рибозаводу і вантажного причалу, бухти Крива (Запорізький затон), зупинного пункту ЦІМЕТ, причалу Шевченка. На 291,2 км від основного фарватера відходить додатковий судновий хід, який пролягає рукавом Старий Дніпро і знову з’єднується з основним судновим ходом на 303,1 км. Додатковий судновий хід має підходи до причалу Нижня Хортиця та зупинного пункту Зелена Стоянка.

Глибини на основному фарватері коливаються у межах від 3,2 м до 8,4 м.

Знаки судноплавної обстановки.

Берегові знаки огородження (позначення) суднового ходу.

  • Світний знак на правому березі на 282,8 км основного суднового ходу.
  • Два створні знаки лінійного створу, встановлені на правому березі на 291,5 км основного суднового ходу.
  • Створ, що позначає межі рейду, встановлено на правому березі на 295,6 км основного суднового ходу.
  • Знак «Орієнтир» на острові Дубовий з правої сторони основного суднового ходу на 302,5 км.

Плавучі знаки. Фарватер огороджено світними і несвітними (льодовими) кромковими буями: парними червоними - праворуч та чорними непарними - ліворуч суднового ходу, рахуючи праву та ліву сторони за напрямком течії р. Дніпро.

Небезпеки.

Повітряні лінії електропередач через річку Дніпро на 303,5 км основного суднового ходу та рукав Старий Дніпро на 14,5 км дадаткового суднового ходу.

Затонуле судно з невідомою глибиною над ним біля залізничного моста на 302,9 км основного суднового ходу.

Чисельні нагромадження підводного каміння на дні русла на ділянці від буя № 169 до греблі.