Класифікація населених пунктів та їх зображення на топографічних картах

Військова топографіяСкачать «Військова топографія» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Населені пункти, залежно від характеру виробничої діяльності населення та кількості жителів у них, поділяють на три категорії:

  • міста;
  • селища і прирівняні до них поселення;
  • села і прирівняні до них поселення, в тому числі й ті, які офіційно не віднесені до селищ, а також окремі двори.

Поділ населених пунктів на міста і селища проводиться органами законодавчої влади країни, в залежності від їх величини, характеру виробничої діяльності населення та адміністративного значення. До селищ відносяться великі фабрично-заводські та залізничні поселення, основний склад населення яких зайнятий у промисловості або на транспорті.

Населені пункти поділяються за кількістю жителів і політико-адміністративним значенням, яке відображається на картах виділенням столиць держав, адміністративних центрів та населених пунктів, у яких розташовані органи державної влади чи місцевого самоврядування.

На топографічних картах масштабів 1:10 000-1:1 000 000 міста (рис.5.22) поділяють на шість груп: більше 1 000 000 жителів; від 500 000 до 1 000 000; від 100 000 до 500 000; від 50 000 до 100 000; від 10 000 до 50 000; менше 10 000. Такий поділ визначається прийнятою класифікацією міст на великі – понад 100 000 жителів, середні – від 50 000 до 100 000 жителів і малі – менше 50 000 жителів.

Селища і прирівняні до них поселення поділяються за кількістю жителів на чотири групи: понад 10 000; від 5 000 до 10 000; від 1 000 до 5 000; менше 1 000 жителів.

Міста та їх зображення на картах5.22. Міста та їх зображення на картах

Села і прирівняні до них поселення поділяються за кількістю жителів на шість груп: понад 3 000; від 1 000 до 3 000; від 500 до 1 000; від 100 до 500; до 100; окремі двори. Зображення на картах селищ, сіл і прирівняних до них поселень показано на рис.5.23.

 Селища, села і прирівняні до них поселення та зразок їх зображення на картах5.23. Селища, села і прирівняні до них поселення та зразок їх зображення на картах

Типи (категорії) населених пунктів і чисельність жителів у них позначають на картах накресленням шрифтів офіційних назв цих пунктів. Міста підписуються прямим шрифтом (Ч-122) великими літерами, селища та прирівняні до них поселення – прямим шрифтом (Т-132) великими літерами, села і прирівняні до них поселення – прямим шрифтом (Т-132) малими літерами (табл.5.1). Чим більшими літерами підписана назва населеного пункту, тим більший він за своїм адміністративним значенням або за кількістю жителів.                                                                   Т а б л и ц я  5.1

5-24-0Кількість жителів підписується під назвою населеного пункту в тисячах: при кількості жителів менше 1 000 – з точністю до 0,01 тисячі, від 1 000 до 100 000 тисяч – до 0,1 тисячі, а більше 100 000 тисяч з точністю до тисячі. Наприклад, при кількості жителів 1 256 230, 56 286 і 52 на карті під назвами населених пунктів буде підписано відповідно: 1 256, 56,3 і 0,05. Під південною рамкою праворуч надається підпис ,,Кількість жителів у населених пунктах указано в тисячах”. Крім того, під назвами населених пунктів скорочено вказується наявність районної, селищної або сільської ради (РР, Сел.Р, СР).

Неофіційні назви населенних пунктів, які прийняті серед місцевих мешканців, зазначають у дужках під офіційною назвою. Якщо назву населеного пункту підкреслено тонкою лінією, це означає, що поблизу є залізнична станція або пристань з такою ж назвою.

Основою зображення населених пунктів на карті є прості умовні знаки будівель – прямокутники різної величини. Використання такого простого символу у сполученні з лініями вулиць і фоновим забарвленням дозволяє наочно відобразити на карті різноманіття населених пунктів.

Картографічне зображення населених пунктів на топографічній карті виконується у такій послідовності:

  • об’єкти місцевості, які можуть бути для військ надійними орієнтирами (висотні пам’ятники і монументи, церкви, дзвіниці, телебашти, радіовишки, труби промислових підприємств тощо);
  • шляхи сполучення (магістральні проїзди, вулиці, площі, тупики тощо);
  • квартали, окремі будівлі та відображення їх якісних і кількісних характеристик;
  • інші елементи місцевості на території населених пунктів (водні об’єкти, рельєф, рослинність тощо).

Головний принцип відображення населених пунктів полягає у послідовності – від головного до другорядного.

На картах масштабів 1:10 000-1:50 000 зображуються всі населені пункти, що є на місцевості, а в густонаселених районах з великою кількістю окремих дворів частина їх на карті 1:50 000 може бути не показана. На картах масштабів 1:100 000 і 1:200 000 в густонаселених районах показують окремі села і поселення з кількістю менше 100 жителів без підписів.

При зображенні міст та селищ на картах масштабів 1:25 000 і 1:50 000, а також великих міст на карті масштабу 1:100 000, на ділянках зображення кварталів, застосовується забарвлення світло-коричневого кольору, крім територій, зайнятих залізничними станціями, портами та іншими, подібними до них об’єктами. Щільнозабудовані квартали великих міст на картах масштабів 1:50 000 і 1:100 000 відображають фоновим забарвленням, тобто без детального показу забудівель, а на фоні забарвлення відображають лише видатні будівлі, великі промислові споруди і будівлі, які мають значення орієнтирів (церкви, костьоли, башти тощо).

Щільнозабудовані квартали малих міст, селища та села з квартальним плануванням на карті масштабу 1:50 000 показують з детальним відображенням забудови як і на карті масштабу 1:25 000. На карті масштабу 1:100 000 забудову в кварталах таких населених пунктах відображають фігурами та смугами чорного кольору, в які об’єднують зображення близько розташовані одна від одної забудови. При цьому виділяють незабудовані ділянки в середині кварталів та характерні розриви в забудові вздовж вулиць.

Для відображення селищ з квартальною і звичайною (лінійно-витягнутою) забудовою щільнозабудовані квартали (ряди) відображають на картах масштабів 1:25 000 і 1:50 000. Жилі та нежилі будівлі в кварталах населених пунктів із безсистемною забудовою, а також окремо розташовані будівлі відображають на карті, зберігаючи їх розміри, конфігурацію та орієнтування.

Видатні вогнестійкі споруди в населених пунктах, а також поза населеними пунктами, у тих випадках, якщо вони слугують надійними орієнтирами для військ, виділяють особливим умовним знаком – тонкою лінією по периметру споруди. Якщо висота таких споруд перевищує 50м, вказується висота об’єкта. На картах показують окремі подвір’я, у яких зафарбований прямокутник означає місцерозташування житлового будинку.

На картах показують вулиці, проїзди і тупики. Магістральні та головні проїзди в населених пунктах, які з’єднують за найкоротшою відстанню дороги вищих класів, що підходять до населеного пункту, виділяють більш широким умовним знаком.

Постійні будівлі в кварталах населених пунктів і поза ними показуються всі. Будівлі, які на місцевості впритул прилягають одна до одної, на карті об’єднують у квартали. Будівлі, що споруджуються, на карті відображаються як вже збудовані.

Необхідно пам’ятати, що в умовних знаках культових споруд (церков, костьолів), які виражаються в масштабі карти, кружок з вписаним в нього хрестом, викреслюється на місці, що відповідає розміщенню дзвіниці або найвищого купола і служить головною точкою для визначення координат та інших вимірів.