Методика орієнтування на місцевості та вивчення місцевості

Військова топографіяСкачать «Військова топографія» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

При виконанні бойових завдань дії командирів та їх підлеглих неминуче пов’язані з орієнтуванням на місцевості. У сучасному динамічному бою війська зможуть вирішити бойове завдання лише в тому випадку, якщо їх прибуття в новий район або вихід на вказаний командиром рубіж буде своєчасним.

Для проведення занять з орієнтування на місцевості необхідно виділити наступні питання, які повинні засвоїти підлеглі:

  • орієнтування без карти і способи вимірювань на місцевості;
  • рух за азимутами;
  • орієнтування по карті на місці;
  • орієнтування по карті під час руху;
  • орієнтування за допомогою наземної навігаційної апаратури.

Всі заняття проводяться на місцевості, на яких відпрацьовують способи орієнтування без карти, при цьому паралельно вивчають способи кутових та лінійних вимірювань. Після цього необхідно відпрацювати прийоми орієнтування по карті на місці та під час руху, при цьому ці питання вивчають не ізольовано, а в тісному взаємозв’язку. Наприклад, при орієнтуванні по карті на місці відпрацьовують елементи орієнтування під час руху (при переході з точки на точку), і, навпаки, при орієнтуванні по карті під час руху відпрацьовують питання орієнтування на місці під час зупинок. В обох випадках мета занять одна – навчити підлеглих якомога швидше і точніше визначати точку стояння і звіряти карту з місцевістю.

Оскільки всі заняття проводяться у полі, кожен військовослужбовець забезпечується картою конкретної місцевості, при цьому спочатку бажано проводити заняття на великомасштабних картах, а потім – на картах дрібнішого масштабу. Доцільно на заняттях мати застарілі карти, в результаті чого підлеглі мають можливість отримати навички в орієнтуванні на місцевості, що зазнала значних змін.

Для закріплення знань і удосконалення навичок в орієнтуванні необхідно тренувати підлеглих не тільки на заняттях з військової топографії, але і на заняттях з тактики та іншим предметам. Наприклад, проведення занять по орієнтуванню на тактичному фоні надає відпрацюванню прийому роботи з картою на місцевості конкретний зміст і вказує на практичну необхідність уміння надійно орієнтуватися на любій місцевості.

Методика ведення робочих карт і складання бойових графічних документів

На заняттях з військової топографії військовослужбовці отримують лише початкові навички у веденні робочої карти і складанні бойових графічних документів. Ці навички закріплюються на заняттях з тактики та інших загальновійськових дисциплін.

Даний розділ рекомендується вивчати за наступними темами:

  • підготовка карти до роботи;
  • ведення робочої карти;
  • робота з картою на місцевості;
  • складання бойових графічних документів.

Ці питання необхідно вивчати послідовно. Спочатку необхідно навчити підлеглих прийомам і правилам накреслення тактичних і картографічних умовних знаків, складанню схем з топографічної карти, а потім веденню робочих карт і складанню бойових графічних документів.

Робоча карта повинна відповідати певним вимогам, найважливішими з яких є наочність, повнота, точність і достовірність нанесення обстановки. Для дотримання цих вимог необхідно знати тактичні умовні знаки, правила їх відображення на карті та правила ведення робочої карти. Тактичні умовні знаки поділяються на площинні, позамасштабні та пояснювальні.

До першої групи відносяться умовні знаки, які відображають положення своїх військ, траншеї, вогневі позиції артилерії, рубежі різного призначення тощо.

До другої групи відносяться умовні знаки, які мають правильну геометричну форму (танки, гармати, бойові машини, автомобілі тощо), а також комбіновані умовні знаки, що складаються із певних ліній та фігур (пункти управління, засоби зв’язку, літаки, інженерні споруди тощо).

До третьої групи відносяться умовні знаки, які вказують на приналежність підрозділів, що займають район (рубіж), до того чи іншого роду військ.

Малорозмірні цілі, які відображаються на карті позамасштабними умовними знаками наносяться на карту так, щоб головна точка умовного знака знаходилась у точці місцезнаходження цілі на місцевості для указання координат такого об’єкта під час орієнтування по карті або передачі обстановки з карти. Умовні знаки тактичних об’єктів доцільно викреслювати не на папері а безпосередньо на карті.

Методика виконання нормативів з військової топографії

Систематичні тренування у виконанні нормативів значно підвищують  якість навчання. Нормативи необхідно відпрацьовувати не тільки на планових заняттях, але й у години самостійної підготовки. Спочатку необхідно навчити підлеглих виконувати нормативи правильно у повільному темпі й лише після цього добиватися виконувати швидко. Доцільно при цьому з урахуванням підготовки підлеглих вводити проміжні нормативні вимоги або відпрацьовувати складні нормативи по елементам. Цікавіше і корисніше для підлеглих проходять ті заняття, на яких учбові питання проводяться на тактичному фоні, тобто тактичне завдання пов’язане з виконанням нормативних вимог.

Нормативи затверджені наказом Начальника Генерального штабу – Головнокомандувача  Збройних Сил України № 124 від 16.11.2009р. „Про затвердження нормативів з військової топографії та навігаційної підготовки Збройних Сил України” і обов’язкові для всіх військовослужбовців усіх родів військ. Зміст і порядок виконання нормативів надаються у додатку 7 підручника.

Більшість нормативів з військової топографії відпрацьовуються на топографічних картах. Вони розраховані для карти масштабу 1:50 000 на середньопересічену місцевість. Під час виконання нормативів на складнішу або на легкопересічену місцевість в нормативи вводяться відповідні коефіцієнти.

При наявності часу з метою закріплення практичних навичок і більш повній та об’єктивній їх перевірці доцільно виконувати два або три варіанти задач з одного нормативу. В таких випадках, зрозуміло, час на виконання нормативу збільшується у 2-3 рази. Під час виконання нормативів у класі необхідно мати декілька варіантів задач, щоб підлеглі, які сидять поруч, вирішували різні вправи.

Загальний порядок виконання нормативів може бути наступним. Кожному військовослужбовцю видається завдання і карта. Після цього необхідно оголосити найменування нормативу та умови його виконання і після перевірки готовності групи подати команду „До виконання нормативу приступити” та увімкнути секундомір.

Після виконання нормативу роботи необхідно складати в окремі папки відповідно на „5”, „4” і „3”, враховують лише час виконання нормативу, що у подальшому прискорить перевірку робіт. Норматив вважається виконаним, якщо всі умови його дотримані та при цьому не були припущені порушення статутів і правил техніки безпеки.

За кожну помилку, що перевищує допустиму, оцінка знижується на один бал. Якщо допущені грубі помилки, які не дозволяють виконати наступні дії (наприклад, груба помилка під час підготовки даних для руху за азимутами), норматив вважається невиконаним.

Заняття по виконанню нормативів буде ефективнішим, якщо групи будуть невеликими. Для проведення нормативів можна залучати найбільш підготовлених військовослужбовців. У кожному конкретному випадку контроль повинен бути оперативним і необхідно добиватись того, щоб наприкінці занять всі роботи були перевірені та оцінки об’явлені. При підведенні підсумків заняття необхідно об’явити результати і відмітити кращих виконавців.