Національний Киево-Печерський історико-культурний заповідник

лавра

Скачать карту«Національний Киево-Печерський історико-культурний заповідник»

Скачать карту «Національний Киево-Печерський історико-культурний заповідник» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт.

Киево-Печерська лавра - найвідоміша православна святиня Східної Європи, перша чернеча обитель. Пам'ятник світового значення, Для православного світу ця святиня стоїть на третьому місці після Єрусалиму і святої гори Афон.

Національний Киево-Печерський заповідник - один з видатних архітектурно-художніх ансамблів України, що створювався майже дев'ять століть працею народних майстрів. Унікальні пам'ятки, що входять до комплексу заповідника, відображають складний шлях розвитку вітчизняної культури - адже кожна епоха залишила тут свій слід.

Як свідчить видатне давньоруське літописання «Повесть временньїх лет», Печерський монастир був заснований в 1051 р. монахами Антонієм і Феодосієм, в печерах біля Києва, де вони оселилися. Але вже з 60-х рр. XI ст. центр релігійного життя монастиря переміщується в наземні храми, а печери з житла для ченців перетворюються на місце 'їхнього захоронення. В XI ст. монастир став центром поширення і утвердження християнства в Київській Русі.

Від печер монастир і отримав назву Печерський. У XII ст. обитель першою серед східнослов'янських монастирів отримала від Константинопольського патріарха титул “Лавра”.

З 70-х рр. XI ст. в Печерському монастирі розпочалося інтенсивне будівництво кам'яних споруд. В 1073-1078 рр. побудований і розписаний головний храм монастиря - Успенський кафедральний собор. Пізніше Успенський собор - видатний пам'ятник архітектури - став зразком, за яким будувалися монастирські та міські храми в багатьох містах Русі. На рубежі ХІ-ХІІ ст. до собору була прибудована Іоаннопредтеченська церква. У1106-1108 рр. над головним входом на територію монастиря споруджено один із найцінніших мистецьких пам'яток давньоруського зодчества- Троїцька надбрамна церква, що увійшла в кінці XII ст. в систему оборонних споруд монастиря. Між 1182 і 1197 рр. територія Лаври обноситься кам'яними кріпосними стінами. Таким чином, наприкінці XII ст. склався основний архітектурний ансамбль Києво-Печерського монастиря.

Зведення храмів мало величезне значення в розвитку давньоруського зодчества. Вироблялися нові риси культових будівель, удосконалювалася майстерність будівельників, швидко розвивалися живопис та прикладне мистецтво, поступово складалися основні напрями місцевих художніх шкіл. Головну роль в оздобленні монастиря зіграла лаврська школа живопису. Вже в XI ст. Лавра була центром іконопису і залишилася ним на наступні століття.

Тільки один пам'ятник цього ансамблю - Троїцька надбрамна церква, що збереглася з XI століття, з чудовим іконостасом 1734 року, та найвища в Україні дзвіниця - 76 м - дійшли до нашого часу.

Після успішного завершення визвольної війни українського народу 1648-1654 рр. і возз'єднання України з Росією почався новий етап у розвитку вітчизняного зодчества взагалі і архітектури Києво-Печерської лаври зокрема, де були зведені нові архітектурні комплекси, які доповнили та естетично збагатили архітектурний ансамбль Лаври, що з XVIII ст. зберігся без особливих змін до наших днів.

З самого початку свого існування Києво-Печерська лавра користувалася винятковою увагою з боку правлячих класів. Прагнучи посилити свою владу, князі, які бачили в православній церкві ідеологічну опору панування феодалів, всіляко підтримували монастир, щедро дарували йому золото і багаті земельні угіддя. У XVIII ст. Києво-Печерська лавра стала найбільшим феодалом на Україні. їй належали сотні десятин орної землі, ліси, сінокоси, близько 200 сіл, містечок і міст, до 80 тисяч кріпаків, кілька сот промислових і торгових підприємств. І головне, це був один з найбільших релігійних центрів, куди з усіх віддалених губерній Російської імперії стікалися сотні тисяч віруючих.

Діяльність монастиря відіграла свого часу позитивну роль у розвитку культури, зокрема в розвитку літератури, живопису, архітектури, прикладного мистецтва, в поширенні писемності. У монастирі жили і працювали відомі літописці, письменники, вчені, художники, лікарі - Никон, Симон, Полікарп, Сильвестр, Яків, Іван, Аліпій, Григорій, Агапіт, Даміан. Тут близько 1113 р. Літописцем Нестором була складена «Повесть временньїх лет» - основне письмове джерело наших знань про Київську Русь.

У1615 р. в Києво-Печерському монастирі була заснована друкарня, навколо якої групувалися визначні громадські діячі, письменники, вчені, художники-гравери - Єлисей Плетенецький, Памво Беринда, Захарія Копистенський, Петро Могила, Ілля, Леонтій і Олександр Тарасевичі та інші. Крім богословських книг, у друкарні видавалися букварі, календарі, вірші, підручники з історії та мовознавства. За Київського і всія Русі митрополита Петра Могили у 1630 р. на території Лаври було створено колегіум, пізніше перенесений на Поділ і відомий під назвою “Києво-Могилянська академія” - перший вищий учбовий заклад у Східній Європі.

У вересні 1926 року було прийнято постанову'Про визнання колишньої Києво-Печерської лаври історико- культурним державним заповідником і про перетворення її у “Всеукраїнське музейне містечко'. За цією постановою вся територія колишньої Києво-Печерської лаври в межах її стін оголошувалась історико-культурним державним заповідником.

У роки тимчасової окупації Києва фашистськими загарбниками заповіднику було завдано великих збитків - розграбовані музеї, зруйновані пам'ятники архітектури, в листопаді 1941 р. був підірваний Успенський собор. У повоєнний час проведена величезна робота з відновлення і реставрації пам'яток архітектури, інженерних підземних комунікацій.

Враховуючи унікальність Лаврського архітектурного ансамблю, 14 сесія міжурядового комітету ЮНЕСКО по збереженню всесвітньої культурної і природної спадщини у грудні 1990 р. внесла архітектурнй ансамбль Києво-Печерської лаври до “Списку об'єктів всесвітньої спадщини”.

Указом Президента України від 13 березня 1996 р. Києво-Печерському історико-культурному заповіднику надано статус Національного.

За свою багатовікову історію Успенський собор неодноразово зазнавав руйнацій, перебудов і добудов. У 2000 р. головний храм Києво-Печерської лаври, що донедавна стояв у руїнах, був відновлений у формах XVIII ст. Нині проводиться реставрація розпису храму.

Територія монастиря поділяється на Верхню та Нижню Лавру. На території Верхньої Лаври до революції розташовувався ще і Микільський лікарняний монастир. На території Нижньої Лаври знаходяться Ближні і Дальні печери, а також колишній Гостинний двір.

У печерах Лаври покояться мощі близько 120 святих угодників. Феномен нетління їх мощі в до цих пір залишається предметом дискусії і об'єктом релігійного поклоніння.Лавра є місцем поховання десятків видатних світських і духовних осіб, зокрема, митрополита Петра Могили, фельдмаршалів П. Румянцева і Ф. Остен-Сакена, прем'єрміністра Російської імперії П.Столипіна, низки київських генерал-губернаторів, архієпископа Антонія (Абашидзе), генерального писаря В. Кочубея, історика Д. Щербаківського.

Нині Національний Киево-Печерський історико-культурний заповідник - один із най-більших культурно-освітніх та науково-дослідних закладів України, створений на базі комплексу пам'яток природи, історії, археології, архітектури, культури, на території, що має загальнодержавне національне значення.

Його фондові колекції зараз нараховують понад 70 000 одиниць збереження, частина яких експонуються в тематичних виставках не тільки в різних містах України, але і за її межами.

На території Верхньої Лаври розташовано декілька музеїв, зокрема: Музей історичних коштовностей України, Музей театрального, музичного та кіномистецтва України, Музей книги і книго-друкарства України, Виставка мікромініатюр, Музей українського народного декоративного мистецтва. Тут можна ознайомитися з унікальними пам'ятками мистецтва та архітектури ХІ-ХХ ст. - більшість споруд у формах українського барокко, лабіринтами Ближніх і Дальніх печер, постійно діючими і тимчасовими виставками, які доповнюють основну експозицію.

Архітектурний ансамбль Лаври органічно пов'язаний з рельєфом і формує вражаючий красою і величчю силует Києва з боку Дніпра.

Щороку Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник відвідують близько мільйона туристів та прочан з усіх континентів та країн світу.