Навігаційна річкова карта Канівського водосховища – м.Київ

«Навігаційна річкова карта Канівського водосховища»(верхня ділянка: острів Дикий /с.Вишеньки - с.Витачів - м.Ржищів )Скачать «Навігаційна річкова карта  Канівського водосховища»(верхня ділянка:  острів Дикий /с.Вишеньки - с.Витачів - м.Ржищів )

Скачать «Карты и атласы водных объектов Украины» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Верхня ділянка Канівського водосховища руслоподібна, мілководна, має найбільші площі зони осушення. Переважно укріплена захисними дамбами. На ділянці зустрічається багато островів. Глибини змінюються від 4,0 м до 20,9 м.

Канівське водосховище на цій ділянці доступне для плавання суден з осадкою 3,65 м. Складний для судноплавства район знаходиться між Київським шлюзом і м. Українка (871-813 км). Тут розміщено 7 мостів. 

Київ — столиця України, місто-герой, розташований на обох берегах Дніпра в його середній течії, нижче місця впадання лівої притоки Десни. Північна частина міста розкинулася на Поліський низовині, південно-західна (правобережна) на Придніпровській височині, а південно-східна (лівобережна) на Придніпровській низовині. Київ займає площу понад 800 кв. км.

Київ — адміністративний, економічний, науковий і культурно-освітній центр України. Тут мешкають 2 950 819 жит. (на 01.01.2019 р.)

Київ — один з найбільших в Україні центрів науки і освіти, тут велика кількість шкіл, гімназій, ліцеїв, вищих навчальних закладів, один з великих промислових центрів  України і потужний транспортний вузол; тут розвинута залізнична й автомобільна мережа доріг, функціонують річковий порт, міжнародний аеропорт Бориспіль і аеропорт внутрішніх повітряних шляхів ім.І.Сікорського (Жуляни).

З 1960 року у місті діє метрополітен, який має 3 лінії, загальна довжина їх 56,5 км.

У Києві знаходиться єдиний на Канівському водосховищі порт - Київський річковий порт.

Київський річковий порт - один з найбільших портів Дніпровського басейну - було відкрито у липні 1897 р. після завершення будівництва Київської гавані. На той час він використовувався переважно для перевезення зерна, солі, лісу, промислових товарів.

Після спорудження Дніпровського каскаду ГЕС Київський річковий порт став доступним для великих суден і фактично є транзитним портом, через який здійснюється вантажопотік до портів басейну Дніпра.

Київський річковий порт розташований на 854-855 км від гирла Дніпра. Навігація триває з 25 березня по 1 грудня.

Експлуатаційну роботу, пов'язану з перевезенням вантажів, пасажирів, переробкою вантажів тощо, у Києві виконують кілька компаній, серед яких і ВАТ "Київський річковий порт". Порт має у своєму розпорядженні три вантажні райони: другий і третій знаходяться у межах Київської гавані (Північний ківш), а перший - на Рибальському півострові збоку Дніпра (з 1999 р. використовується під склади).

 Адреса порту. ВАТ "Київський річковий порт", вул. Верхній Вал, 70, м. Київ, 04070. Черговий диспетчер - 425-24-55. Начальник порту - 425-24-66. Капітан порту, служба безпеки судноплавства - 425-32-61.

Радіозв'язок. Працює УКХ-радіостанція Кама-С: Диспетчер порту - 2; канал безпеки - 5.

 Портові правила й навігаційна інформація. Порт приймає судна завдовжки до 130 м і з осадкою до 3,5 м. Захід і вихід суден регулюється диспетчером порту. При обмеженій видимості (до 1 км) рух суден на акваторії порту заборонений.

Лоцманське проведення є обов'язковим для всіх суден, що заходять до порту, крім суден, що працюють на каботажних і регулярних лініях.

Буксирне забезпечення здійснюється на вимогу капітана.

Місця стоянок

Рейд А знаходиться біля правого берега Дніпра нижче Подільського залізничного мосту і високовольтного повітряного переходу на 855 км суднового ходу. Верхня частина рейду (ділянка № 1) призначена для приймання, передачі та стоянки несамохідних суден і складів суден, яких штовхають і буксирують для формування і проходження їх у верхньому напрямку. Нижня частина рейду (ділянка № 2) призначена для стоянки суден і складів суден, що прибули знизу. Місткість рейду - 80 суден, глибини тут - 2,0-9,0 м.

Рейд Б розташовано уздовж правого берега нижче гирла р. Либідь і високовольтного повітряного переходу між 842,5 км та 843 км суднового ходу. Призначений для стоянки і формування суховантажних, буксирних суден і складів суден, яких штовхають, що прямують із порту вниз по Дніпру. Можливе одночасне формування трьох складів суден. Місткість рейду - 24 судна, глибини тут від 2,0 м до 10,0 м.

Рейд вантажного району №3 призначено для суден, що очікують на обробку вантажів біля причалів району. Допускається швартування 4 суден паралельно до берега.

Кількість суден на рейдах і їх порядок розміщення повинні забезпечувати безпечність стоянки та руху транспортного флоту.

 Рух суден, місця та порядок розміщення суден у Київському річковому порту

  • Перед заходом до Київської гавані або виходом з неї вахтовий начальник судна на каналі безпеки УКХ-зв'язку зобов'язаний оповістити про свої наміри диспетчера порту і зустрічні судна. При одночасному підході до входу у Київську гавань кількох суден, дорогою поступається судно, яке підходить зі сторони річки. Обгін і розходження суден, довжина яких перевищує 30 м, і складів суден на вході до гавані порту і у Північний ківш заборонені. Під час руху по акваторії гавані обгін суден завдовжки понад 30 м є недопустимим. Заборонено заходити до гавані транзитним буксирним суднам і складам суден, яких штовхають. На ділянці від Московського мосту до рейду "Б" вантажним суднам і складам суден, яких штовхають, заборонено обганяти один одного.
  • Стоянку суден на акваторії гавані дозволено:

а) біля західної частини Північного ковша, біля спеціального стоячого судна, не більше ніж чотирьом порожнім суднам у два корпуси (пижі);

б) біля східної частини Північного ковша, уздовж берега біля ДРЕС-2, не більше ніж чотирьом навантаженим суднам, поставленим бортом паралельно до берега у два корпуси (пижі);

в) біля швартовної стінки КСБРЗ, навпроти входу до північного ковша, не більше одного судна, постановленого бортом паралельно до стінки;

г) біля причалу бази суднових ресторанів в один корпус (пиж);

д) для обробки біля причалів порту не більш ніж у два корпуси (пижі).

  • Стоянку суден на акваторії гавані заборонено:

а) біля Північного ковша, у районі сліпа (елінгу) Київського суднобудівельно-ремонтного заводу;

б) у районі охоронної зони трасгазопроводу, ЛЕП біля ДРЕС-2;

в) біля причалу Київський комбінат хлібної продукції (елеватора) - крім суден з хлібним вантажем;

г) біля причалу бази суднових ресторанів (крім суден забезпечення);

д) біля причалів порту (крім суден, що здійснюють обробку у порту).

Бункерування здійснюється паливом і питною водою.

Спеціалізація. Порт спеціалізується на видобутку й перевалці піску, щебеню і будівельних матеріалів для місцевих потреб, здійснює переробку металобрухту на експорт, переважно до Греції, Туреччини. У невеликих кількостях перевозить продукти харчування. У свої власності порту велика кількість складів, які він здає в оренду.

Портові потужності. До складу порту входить три вантажні райони. Сьогодні використовуються два з них: для генеральних (район № 2) і навалювальних (район № 3) вантажів.

Вантажний район для генеральних вантажів № 2 спеціалізується на переробці тарно-штучних та сипучих вантажів, контейнерів, вантажів на піддонах і у пакетах, зерна, металобрухту. Район має 5 причалів у м. Києві, один - у Переяславі. Біля його причалів можуть оброблятися самохідні вантажні судна вантажопідйомністю до 2700 т, несамохідні судна - до 2100 т. Район має відкриті склади, загальна площа яких 40 215 тис. кв. м; 12 критих складів загальною площею

13 345 тис. кв.м. Причали оснащено 9 портальними кранами, автонавантажувачами.

Вантажний район № 3 спеціалізується на перевалці навалювальних вантажів (пісок, щебінь, вугілля, доменні шлаки тощо).

Тут є 3 причали. Біля причалів можуть оброблятися самохідні вантажні судна вантажопідйомністю до 1800 т, несамохідні судна - до 2100 т. Район має у своємі розпорядженні відкриті склади загальною площею 3 тис. кв.м, 12 критих складів, загальна площа яких 13 345 тис. кв.м. Причали оснащено 8 портальними кранами, автонавантажувачами.

Під'їзні залізничні колії сполучають вантажні райони із залізничною станцією Київ-Петрівка.

Пасажирський перевантажувальний комплекс. У роспорядженні порту річковий вокзал. Пасажироперевезення тут здійснюється місцевими лініями.

Причали: Подільський № 1-5, Річковий вокзал № 6-14, Наводницький парк, Осокорки, Нижні сади, Березняки, Метро "Дніпро", Високовольтна.

Райони плавання, порядок руху й маневрування маломірних суден у районі Києва

Навігація для маломірних суден починається щорічно з 27 квітня і триває до льодоутворення. Маломірні судна не повинні заважати руху і маневруванню транспортних суден і уникати небезпеки наїзду або навалювання збоку цих суден. Рух маломірним суднам дозволено лише у світлу пору доби. Рух маломірних суден дозволено лише у межах суднового ходу (10 метрів від кромки убік осі суднового ходу) і за їх межами: по затоках, рукавах та інших водоймах. У районі Києва рух маломірних суден дозволено на ділянці від гирла річки Десни до острова Водників уздовж лівобережної кромки суднового ходу за його межами без заходу на міські пляжі і в район пасажирських причалів.

Від лінії траверзу причалу "Наводницький парк" до острова Водників рух дозволено по рукаву Теличка вздовж правого берега до нижнього краю острова Великий без заходу на акваторію рейду. Рух і стоянка біля правої кромки суднового ходу, що пролягає біля островів Великий і Малий, не допускаються. У Києві рух маломірних суден від початку навігації і до закриття пляжного сезону (1 жовтня) забороняється з 10.00 до 16.00 на ділянках: від моста ім. Є.О. Патона до затоки Собаче Гирло (РВП-6); від РВП-5 униз по Русанівській протоці.

Проходити ці ділянки можна лише від сходу сонця до 10.00 і з 16.00 до заходу сонця.

Всі мости в Києві угору і вниз дозволяється проходити лише через прогони зі сторони руху маломірних суден, позначені знаком "Рух маломірних суден".

У Києві маломірним суднам дозволено перетинати судновий хід під кутом 90° за відсутності на підході транспортних суден (особливо швидкохідних) у таких місцях:

  • на траверзі гирла затоки Собаче Гирло;
  • у районі урочища Передмостна Слобідка на траверзі причалу Наводницький парк;
  • у районі верхнього краю острова Водників. 

У межах Києва від гирла затоки Оболонь до острова Водників з а б о р о н е н о :

  • зупинятися маломірним суднам і іншим плавзасобам для ловлі риби у межах суднового ходу і 10-метрової смуги, що примикає до нього за знаками навігаційного обладнання;
  • підходити до правого берега на ділянці від Подільського залізничного мосту до мосту ім. Є.О. Патона;
  • заходити будь-яким маломірним суднам на акваторію міських пляжів, виняток становлять рятувальні судна і судна міліції;
  • заходити у Матвіївську затоку будь-яким маломірним суднам, крім спортивних, рятувальних і суден контролюючих органів (міліції, Інспекції судноплавства, Інспекції з маломірних суден);
  • Впродовж усого року заходити маломірним суднам (як під мотором, так і на веслах) до Русанівського каналу та Венеціанської протоки і здійснювати плавання, а рукав Довбичка у зоні пляжів до - 1 жовтня.

Стоянку і зберігання маломірного флоту у межах м. Києва дозволено лише у місцях, спеціально для цього призначених та обладнаних.

Межею, що розділяє плавання 2 й 3 розрядом суден є нижня частина острова Ольжин.

 П о п е р е д ж е н н я.

Інформацію про габарити шляху, стан судноплавної обстановки і місця роботи днопоглиблювальних снарядів можна одержати по радіостанції УКХ цілодобово у диспетчера шляху. Всім суднам при плаванні на цій ділянці, для безпечного розходження із зустрічними суднами, необхідно нести постійну радіовахту на УКХ. При перебуванні суден на водосховищі при штормових умовах судноводії зобов'язані підтримувати регулярний радіозв'язок з диспетчером і приходити на допомогу, якщо така буде потрібна, іншим суднам. У разі раптової появи сильного вітру суднам необхідно стати на якір, склад суден розчалити і повідомити про своє місцезнаходження диспетчерові шляху.

 Попередження по Київській гавані.

  1. Перед заходом до Київської гавані або виходом з неї вахтовий начальник судна на каналі безпеки УКХ-зв'язку зобов’язаний сповістити про свої наміри зустрічним суднам.
  2. При одночасному підході до входу у Київську гавань двох і більше суден дорогою поступаються судна, які підходять зі сторони річки.
  3. Обгін і розходження суден, довжина яких перевищує 30 м, і складу суден на вході до гавані порту і у Північний ківш здійснювати заборонено.
  4. На акваторії гавані обгін суден, довжина яких перевищує 30 м, не допускається.
  5. Заборонено заходити у гавань транзитним буксирам і складам суден, яких штовхають.
  6. На ділянці від Московського мосту до рейду "Б" вантажним суднам і складам суден, яких штовхають, заборонено обганяти один одного.
  7. Для запобігання обриванню суден біля причалів рух по акваторії гавані належить здійснювати лише малим ходом.
  8. Слід пам’ятати, що в темну пору доби серед скупчення різного типу берегових джерел світла сигнальні вогні суден і вогні судноплавної обстановки погано помітно.
  9. Під час перебування суден на водосховищі при штормових умовах судноводії зобов'язані підтримувати регулярний радіозв'язок з диспетчером і надавати допомогу іншим суднам, якщо вони її потребуватимуть.
  10. У разі раптової появи сильного вітру суднам необхідно стати на якір, а склад суден розчалити, після чого повідомити про своє місцезнаходження диспетчерові. 

Місто Вишгород (29 913 жит. на 01.01.2019 р. ) розкинулося на правому березі водосховища.

Київська ГЕС потужністю 551 тис. кВт розташована вище Києва біля м. Вишгород у місці впадання річки Десни у Дніпро. До її складу входить гідроакумулююча станція (ГАЕС), а також інші обєкти: будинок ГАЕС, сполучений з водозливною греблею, судноплавний однокамерний шлюз із підхідними спорудженнями, намивна піщана гребля, що перекриває правобережну заплаву й русло Дніпра, та намивна дамба на лівому березі річки.

Однокамерний шлюз розташовано на 890 км від гирла Дніпра біля правого берега річки. Камеру шлюзу винесено у верхній б'єф, довжина її становить 149 м, ширина -1 8 м, глибина на порозі - 4 м.

У нижньому б'єфі рейд для стоянки суден, що очікують на шлюзування і формування буксирних составів, знаходиться у підхідному каналі біля лівого берега. Місткість рейду - не більше 6 суден у два ряди.

Здійснювати обгін у нижньому підхідному каналі всім суднам (крім маломірних) заборонено.

 Попередження по Київському шлюзу

  • При шлюзуванні слід сурово дотримуватися "Правил пропуску суден через судноплавні шлюзи України".
  • Здійснювати обгін у нижньому підхідному каналі всім суднам (крім маломірних) заборонено.
  • У верхньому б'єфі рейд для стоянки суден, що очікують на шлюзування і формування буксирних составів, знаходиться на акваторії аванпорту.

Диспетчер Київського судноплавного шлюзу - (044 96) 5-47-81.

Радіозв'язок. Працює КХ-радіостанція Кама-Р: Канал 4.

Причали розташовано:

  • Нижні сади - на 840 км суднового ходу на лівому березі;
  • Нижні сади - на 841,2 км суднового ходу на лівому березі;
  • Високовольтна - на 842,6 км суднового ходу на лівому березі;
  •  Осокорки - на 844,2 км суднового ходу на лівому березі;
  • Зуп. причал на південь від затоки Дніпровської (район Південного мостового переходу) на правому березі;
  • Гідропарк - на 0,8 км додаткового суднового ходу по Русанівській протоці на східному березі о.Гідропарк;
  • Гідропарк - на 1,1 км додаткового суднового ходу по Русанівській протоці на східному березі о.Гідропарк;
  • Русанівський - на 1,2 км додаткового суднового ходу по Русанівській протоці на лівому березі;
  • Гідропарк - на 849,7 км суднового ходу на західному березі о. Гідропарк;
  • Надводницький парк - на 850 км суднового ходу на правому березі;
  • Водної міліції - на 852,5 км суднового ходу на правому березі;
  • Екскурсійний - на 853,7 км суднового ходу на правому березі;
  • Локомотив - на 854,2 км суднового ходу на західному березі о.Труханів;
  • Подільський - на 0,5 км додаткового суднового ходу до Київської гавані на правому березі;
  • Причал УРСа - біля входу до гавані на правому березі ковша;
  • Елеватор (у Київській гавані) - на 1 км додаткового суднового ходу до Київської гавані на правому березі;
  • Причали у Київській гавані;
  • Вигурівщина - на 859,5 км суднового ходу на лівому березі;
  • Причал у гирлі річки Десна на нижньому краю о. Великий - на 1 км суднового ходу на річці Десна;
  • Вишгородського диспетчерського пункту - на 870 км суднового ходу на правому березі.

 Глибини. Глибини на ділянці змінюються від 0,4 м до 19,2 м (у затоці Оболонь) і до 25,5 м - у рукаві Теличка.

Фарватер на нижній ділянці від м. Українка до 831,5 км (верхнього краю о. Дикий) проходить уздовж правого берега. Глибини на цій ділянці змінюються від 3,65 м до 20,9 м. Далі від нижнього краю о. Ольжин фарватер ухиляється до лівого берега і пролягає вздовж нього до о. Гідропарк. Глибини на цій ділянці змінюються від 3,8 м до 18,1 м. Біля о. Гідропарк фарватер ділиться на два: основний судновий хід притискається до правого берега і йде по руслу річки Дніпро до Подолу, додатковий - до лівого берега по Русанівській протоці до причалу Русанівські сади. Глибини на основному фарватері змінюються від 4,6 до 18,7 м. Далі фарватер пролягає посередині русла вздовж о. Труханів, після чого притискається до правого берега у районі островів Великий та Вальківський.

Біля Рибальського півострова додатковий судновий хід веде до Київської гавані. Глибини на основному фарватері змінюються від 4,9 м до 14,6 м. Біля нижнього краю о. Великий основний судновий хід розгалужується на два: до м. Вишгород і Київського шлюзу та до гирла річки Десна. Глибини на основному ході змінюються від 4,0 м до 12,3 м.

 Знаки судноплавної обстановки. Берегові знаки огородження (позначення) суднового ходу

  • Знак "Орієнтир" М-86 встановлено на правому березі на 817 км суднового ходу.
  • Знак "Орієнтир" М-93 встановлено біля лівого берега на 819,2 км суднового ходу.
  • Знак "Орієнтир" М-97 встановлено на невеликому острові біля лівого берега на 822,5 км суднового ходу.
  • Знак "Орієнтир" М-105 встановлено на невеликому острові біля о. Рославський біля лівого берега на 826,3 км суднового ходу.
  • Знак "Орієнтир" М-104 встановлено на невеликому острові біля правого берега на 829,5 км суднового ходу.
  • Знак "Орієнтир" М-110 встановлено на правому березі на 832,3 км суднового ходу.
  • Покажчики осі суднового ходу у судноплавному прогоні моста для суден, що прямують знизу та суден, що йдуть зверху, розміщено на мостах.

Берегові інформаційні знаки

  • Два створи створних знаків "Якорі не кидати!" встановлено на лівому березі на 835-836,5 км суднового ходу.
  • Три створи створних знаків "Якорі не кидати!" встановлено на лівому березі на 837 км суднового ходу.
  • Два створи створних знаків "Якорі не кидати!" встановлено на правому березі на 837 км суднового ходу.
  • Чотири знаки "Дотримуватися надводного габариту!" встановлено на правому березі між 841-842 км суднового ходу.
  • Два знаки "Дотримуватися надводного габариту!" встановлено на лівому березі на 843 км суднового ходу.
  • Знак "Якорі не кидати!" встановлено на лівому березі на 843 км суднового ходу.
  • Два створи створних знаків "Якорі не кидати!" встановлено на лівому березі на 843,5 км суднового ходу.
  • Створ знаків "Якорі не кидати!" встановлено на правому березі на 843,5 км суднового ходу.
  • Два створи створних знаків "Якорі не кидати!” встановлено на лівому березі на 846 км суднового ходу.
  • Два знаки "Дотримуватися надводного габариту!" встановлено на східному березі о. Великий на 845,8 км суднового ходу.
  • Два знаки "Дотримуватися надводного габариту!" встановлено на лівому березі на 845,8 км суднового ходу.
  • Три створи створних знаків "Якорі не кидати!" встановлено на східному березі о. Великий на 846,2 км суднового ходу.
  • Два створи створних знаків "Якорі не кидати!" встановлено на правому березі в районі Видубицького монастиря на 848,5 км суднового ходу.
  • Два створи створних знаків "Якорі не кидати!" встановлено на лівому березі на південь від причалу Березняки на 848 км суднового ходу.
  • Знак "Якорі не кидати!" встановлено на східному березі о. Гідропарк у районі нижнього краю острова.
  • Створ створних знаків "Якорі не кидати!" встановлено на західному березі о.Гідропарк на 849,1 км суднового ходу.
  • Створ створних знаків "Якорі не кидати!" встановлено на західному березі о.Гідропарк на 850 км суднового ходу.
  • Два знаки "Дотримуватися надводного габариту!" встановлено на північному березі Київської гавані.
  • Два створи створних знаків "Якорі не кидати!" встановлено на північному березі Київської гавані.
  • Знак "Якорі не кидати!" встановлено на північному березі Київської гавані.
  • Знак "Якорі не кидати!" встановлено на лівому березі на 862,9 км суднового ходу.
  • Знак "Якорі не кидати!" встановлено на правому березі на 862,9 км суднового ходу.
  • Знак "Якорі не кидати!" встановлено на лівому березі на 863,3 км суднового ходу.
  • Знак "Якорі не кидати!" встановлено на правому березі на 863,2 км суднового ходу.
  • Знак "Не створювати хвилювання” встановлено на правому березі біля входу в затоку Верблюжа на 863,5 км суднового ходу.
  • Знак "Дотримуватися надводного габариту!" встановлено на правому березі біля входу в затоку Верблюжа на 863,6 км суднового ходу.
  • Світлофор встановлено на бетонній стінці підхідного каналу Київського шлюзу, він регулює вхід суден до камери шлюзу; має два вогні: зелений - прохід дозволено, і червоний - прохід заборонено.

 Плавучі знаки. Фарватер огороджено кромковими світними та несвітними (льодовими) буями: червоними парними - з правої сторони і чорними непарними - з лівої сторони суднового ходу, розрізняючи праву і ліву сторони за напрямком течії р. Дніпро.

У Київській гавані встановлено кромкові світні і несвітні буї (б/н): праві та ліві.

 Небезпеки. Повітряні лінії електропередачі перекинуто через річку на 843 км, 846 км та 856,5 км.