Навігаційна річкова карта Канівського водосховища – нижня ділянка (Циблів – Канів)

«Навігаційна річкова карта Канівського водосховища» (нижня ділянка: Циблів - Канів)Скачать «Навігаційна річкова карта  Канівського водосховища» (нижня ділянка: Циблів - Канів)

Скачать «Карты и атласы водных объектов Украины» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

НАВІГАЦІЙНИЙ ОПИС

Нижня ділянка. Від м. Канів до м. Переяслав. На ділянці Канівського водосховища від м. Канів до м. Переяслав  глибини на судновому ході змінюються від 6,0 м до 22,0 м. На ділянці від 721 км до 748,5 км суднового ходу водосховище має озероподібний характер.

Місто Канів (з 1796 р. належить до категорії міст) розташоване на правому березі річки, районний центр Черкаської області з населенням 23 742 чоловік (на 01.01.2019 р.).

Примітні пункти. В аванпорту Канів на східному молу встановлено світний розпізнавальний знак.

Перед Канівським шлюзом на молу із внутрішньої сторони аванпорту встановлено світлофор.

За 300 м на південь від західного молу знаходиться водомірний пост "Канів".

Канівська ГЕС потужністю 444 тис. МВт, до складу якої входить гідроакумуляційна станція (ГАС), розташована у м. Канів. Однокамерний шлюз знаходиться біля правого берега річки. Камеру шлюзу винесено у верхній б'єф, довжина її становить 270 м, ширина -1 8м, глибина на порозі - 4 м.

Порядок поставлення та швартування суден в аванпорту Канівської ГЕС.

У верхньому б'єфі рейд для стоянки суден, які очікують на шлюзування і формування составів, прямуючи вгору, знаходиться на акваторії аванпорту.

Порядок руху і шлюзування маломірних суден у районі м. Канева.

Через Канівський шлюз шлюзування маломірних суден допускається лише групами (не менше як 3 суден) на буксирі за спеціально виділеним теплоходом у певні дні та у заздалегідь погоджений час.

Аванпорт Канів, вхід до Канівського шлюзу

Маломірні судна, що прямують вниз, очікують на шлюзування на накопичувальній площадці, розташованій біля укісної стінки правого берега за спеціальним стоячим судном за 200 м від криволінійного палу.

Маломірні судна, що прямують вгору, очікують на шлюзування на накопичувальній площадці в нижньому підхідному каналі біля правого берега вище пасажирського причалу.

При шлюзуванні вгору маломірні судна, виходячи з аванпорту, повинні рухатися уздовж укісної стінки правого берега за межами суднового ходу.

При шлюзуванні вниз маломірні судна мають іти уздовж укісної стінки правого берега до світлофора далекої дії, потім перейти до лівого берега (за відсутності руху транспортних суден) і прямувати на вихід за межами суднового ходу. Маломірним суднам, крім тих що шлюзуються, заборонено заходити у підхідний канал і до причалів пристані.

Начальник Канівського судноплавного шлюзу - (04736) 3-29-48. 

Радіозв'язок. Канал 4. Присвоєні радіочастоти (прийом/передача): 300/150 Гц.

Рух маломірних суден у районі гідровузла заборонено.

При виході із човнової стоянки, розташованої біля правого берега вище туристичного причалу, всім маломірним суднам слід рухатися (за відсутності на їх шляху транспортних суден) до лівого берега, уздовж якого продовжити рух за межами суднового ходу.

На 731,4 км суднового ходу починається і на 732,4 км закінчується 1000 метрова мірна лінія, обмежена береговими створними знаками. 

  • Селище Бучак і причал (зруйнований) розташовані на правому березі водосховища на 735 км суднового ходу.
  • Селище Григорівка і причал розташовані на правому березі водосховища на 741 км суднового ходу.
  • Місто Переяслав розкинулося на березі річки Трубіж, лівої притоки Дніпра. Це адміністративний центр Переяслав-Хмельницького району з населенням 27 088 чоловік (на 01.01.2019 р.).
  • Пристань Переяслав розташовано у затоні на 748,5 км основного суднового ходу, від якого за 10,5 км відгалужується підхід до пристані. Затон складається з одного басейну і є судноплавним. Глибини на підході змінюються від 3,3 м до 9,7 м.
  • Гідрологічний пост обладнано біля м. Переяслав  у гирлі річки Трубіж. 

Глибини. Глибини змінюються від 1,0 м (біля лівого берега ділянки) до 22,0 м (у районі с. Григорівка).

П о п е р е д ж е н н я.

  • При перебуванні суден на водосховищі під час шторму судноводії зобов'язані підтримувати регулярний радіозв’язок з диспетчером і обов’язково надавати допомогу іншому судну, якщо воно її потребуватиме.
  • У разі раптової появи сильного вітру суднам необхідно стати на якір і склад суден, якщо такий є, розчалити, після чого слід повідомити про своє місцезнаходження диспетчерові шляху.
  • В аванпорту Канів і нижньому підхідному каналі заборонено вантажним і самохідним суднам обганяти інші судна.

Фарватер починається біля правого берега у ковші аванпорту Канів (721 км суднового ходу). Далі він пролягає уздовж правого берега через усю нижню ділянку Канівського водосховища, тобто від м. Канів до м. Переяслав. Від основного фарватеру вліво відгалужується підхід убік Переяслав-Хмельницького затону.

Знаки судноплавної обстановки. Берегові знаки огородження (позначення) суднового ходу

  • Світний розпізнавальний знак встановлено на краю східного молу аванпорту Канів.
  • Створні знаки 1000-метрової мірної лінії встановлено на 731,6 км та 732,6 км основного суднового ходу на правому березі.

Зруйновані.

  • Три створні знаки Переяславського створу встановлено на 750 км основного суднового ходу за 1,5 км від лівого берега.

Берегові інформаційні знаки. Світлофор, встановлений на бетонній стінці підхідного каналу Канівського шлюзу, регулює вхід суден до камери шлюзу. Його обладнано двома вогнями: зелений - прохід дозволено, червоний - прохід заборонено.

Плавучі знаки. Фарватер огородженено кромковими світними та несвітними (льодовими) буями: парними червоними - з правої сторони та чорними непарними - з лівої сторони суднового ходу, розрізняючи праву та ліву сторони за напрямком течії р. Дніпро. На ділянці водосховища від Канівської ГЕС до с. Григорівка фарватер огороджено осьовими плавучими знаками (деякі буї зміщено).

  • Несвітні (льодові) буї (праві і ліві), а також один розподільний встановлено на підході, що веде до причалу с. Григорівка.
  • Світний буй № 8 і кромковий правий несвітний (льодовий) буй встановлено на 748,2 км основного суднового ходу на місці відгалуження підходу, що веде до пристані Переяслав.
  • Від основного фарватеру вліво убік пристані Переяслав-Хмельницький відходить підхід. На початку підходу встановлено: світний буй розподільний №5а, розподільний несвітний (льодовий) буй, світний буй кромковий №П-1 і несвітний (льодовий) кромковий буй лівої сторони. Підхід огороджено кромковими світними та несвітним (льодовими) буями: парними червоними – з правої сторони, непарними чорними - з лівої сторони суднового ходу, розрізняючи праву та ліву сторони за напрямком від пристані Переяслав-Хмельницький до основного суднового ходу.

 Небезпеки. На всій ділянці наявні зони затоплених вирубок лісу.

Біля лівого берега у межах 735-739 км та 746 км суднового ходу в районі затоплених вирубок є небезпечні для судноплавства місця. Таких ділянок є кілька. Одна з небезпечних для судноплавства ділянок знаходиться на фарватері у затоні Переяслава у районі 5 км підходу.

Посередині ложа водосховища у районі 744-748 км зустрічаються затоплені дамби.