Орієнтування на місцевості за допомогою координатора

підручник Військова топографіяСкачать «Військова топографія» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

На початку руху на найближчому контрольному пункті необхідно переконатися в правильності роботи апаратури. Для цього необхідно зрівняти координати, які покаже координатор, з координатами контрольного пункту, визначеними з топографічної карти під час підготовки до маршруту. Різниця в координатах не повинна перевищувати 1 мм у масштабі карти. Якщо ця умова витримана, то рух за маршрутом продовжують.

Для визначення свого місцезнаходження на маршруті у будь-який час достатньо за координатами на шкалах координатора нанести точку на карту, а за величиною дирекційного кута визначити на карті напрямок руху. Досить часто під час руху з великою швидкістю виконують загальне орієнтування, визначаючи за шкалами координатора лише квадрат координатної сітки карти, в якому знаходиться машина.

Чим далі від вихідної точки рухається машина, в показчиках лічильників помилки збільшуються через відхилення головної осі гіроскопа від початкового положення. Величина такого відхилення за час роботи приладу не перевищує 0-30, що може викликати похибку в координатах до 500 м на 25-30 км. Тому під час руху необхідно періодично звіряти координати на шкалах координатора з координатами, які були визначені за картою. Якщо при цьому різниця між координатами перевищуватиме 1 мм у масштабі карти, необхідно в покажчики координатора ввести поправку (рис. 15.17).

Визначення поправок у курсовий кут і в коректуру шляху15.17. Визначення поправок у курсовий кут і в коректуру шляху

Величина відхилення за азимутом залежить від точності визначення і введення дирекційного кута поздовжньої осі машини за початковим її орієнтуванням, а також від помилок, припущених при широтному балансуванні гіроскопа. На помилки у відстані впливають похибки у визначенні коректури шляху.

Орієнтування уточнюють на контрольних точках таким чином. При виході машини на контрольну точку, наприклад, на перехрестя доріг, зі шкал координатора зчитують координати і за ними наносять точку на карту. За допомогою поперечного масштабу визначають лінійні відхилення цієї точки від контрольної.

Поправка в дирекційний кут у поділках кутоміра визначається за формулою:

15-17-1

де Δd – лінійне відхилення точки від контрольного орієнтира за азимутом, мм;

S – відстань на карті від вихідної точки до контрольного орієнтира, мм.

У наведеному прикладі при S=80 мм, Δd=3 мм поправка в дирекційний кут становить:

15-17-2

На шкалі ТО курсу необхідно змінити відлік на 0-38. Якщо точка відхилилась ліворуч від напрямку руху, відлік на шкалі необхідно збільшити, а якщо праворуч – зменшити.

Величину поправки в коректуру шляху визначають за формулою

15-17-3де ΔS – відхилення точки на карті від контрольного орієнтира за дальністю, мм.

При ΔS=4 мм поправка в коректуру шляху становить

15-17-4

Ручкою УСТАНОВКА КОРРЕКТУРЫ встановлюють відлік на шкалі коректури шляху визначену поправку з урахуванням знаку, яка визначається положенням точки m1 або m2 (рис. 15.18) відносно контрольного орієнтира (точки М).

Визначення знака поправки в коректуру шляху15.18. Визначення знака поправки в коректуру шляху

Після введення поправок у курс і в коректуру шляху на шкалах координатора встановлюють координати контрольного орієнтира, які визначені з карти і продовжують рух. При підході машини до пункту призначення абсолютні значення приросту координат зменшуються. За величиною приросту на шкалах легко визначити відстань до пункту призначення. Коли значення X i Y на шкалі покажуть менше 200 м, почнеться довільний рух кільця з індексом, що вкаже на вихід машини на кінцевий пункт. Точнісь виходу на кінцевий пункт при ретельному виконанні вимог, що розглянуті вище, не повинна перевищувати 1,5% пройденого шляху.

Координатор визначає координати і курс машини тільки в межах однієї координатної зони, тому на маршруті, який перетинає суміжні координатні зони, використання координатора ускладнюється. При переході стику зон машину необхідно переорієнтувати, тобто визначити і встановити всі вихідні дані, які необхідні для роботи з координатором, або завчасно визначити координати кінцевого пункту а також дирекційні кути за координатною сіткою, накресленою за виходами ліній сітки суміжної зони.

Координатор може використовуватись для топогеодезичної прив’язки вогневих позицій артилерії, визначення полярних координат цілей і цілеуказання, а також для нанесення на карту об’єктів, цілей тощо.

Топогеодезична прив’язка вогневих позицій артилерії виконується на місцевості з малою кількістю орієнтирів. На контурній точці за картою визначають вихідні дані і вводять їх у координатор. Рух до вогневих позицій виконується зі швидкістю не більше 30 км/г. Після прибуття на позицію зчитують зі шкал координати позиції і дирекційний кут напряму на віддалений орієнтир.

У розвідці координатор використовується для визначення полярних координат цілей і цілеуказання.

Наприклад, рухаючись за маршрутом (рис. 15.19), машина досягла точки у квадраті 6418. Ліворуч, на відстані 2,7 км (визначена за допомогою віддалеміра), виявлена ціль, кут візування дорівнює 48-75, дирекційний кут поздовжньої осі машини дорівнює 17-50. Дирекційний кут напряму на ціль

αц = (17-50)+(48-75) = 66-25        тобто    αц = (66-25)-(60-00) = 6-25.

Якщо визначити зі шкал координатора координати машини, а також дирекційний кут напряму на ціль і відстань до неї, можна легко і точно позначити ціль на карті і визначити її координати. Інколи достатньо передати засобами зв’язку координати машини, дирекційний кут напрямку на ціль і відстань до неї. За цими даними ціль легко нанести на робочу карту.

Для нанесення на карту об’єкта, наприклад, колонного шляху, необхідно проїхати цим шляхом на машині з координатором. Зупиняючись на поворотних точках колонного шляху, наносять ці точки на карту за координатами, зчитаними зі шкал. Одержані точки на карті з’єднують між  собою олівцем з урахуванням невеликих згинів шляху на місцевості. Так само наносять на карту межі зон зараження, затоплення, великі інженерні спорудження тощо.

Цілеуказання за допомогою координатора15.19. Цілеуказання за допомогою координатора