Підготовка аерознімка до роботи

9.3. Підготовка аерознімка до роботи

Щоб використати переваги аерознімка, його необхідно підготу-вати до роботи, тобто ознайомитися з вихідними даними і ”прив’язати” аерознімок до карти, визначити масштаб і зорієнтувати знімок (нанести напрям магнітного меридіана) і, якщо необхідно, нанести координатну сітку (як правило, у війська аерознімки надходять з нанесеною кілометровою сіткою).
Разом з аерознімками у війська надходять, як правило, всі дані про аерофотографування: тип АФА і його фокусна відстань, дата, час і масштаб аерофотографування, місце зальоту тощо. Якщо місце зальоту і масштаб аерофотографування не вказані, здійснюють прив’язку знімків до карти і визначають їх масштаб.
Для п р и в ’ я з к и а е р о з н і м к і в до карти роблять накидний монтаж, визначають на знімках найбільший об’єкт (місто, річку, озеро, дорогу) і знаходять його на карті. Потім детально співставляють аерознімок із картою, знаходять на ній всі об’єкти, розташовані на межах маршруту, і окреслюють на карті ділянку, зображену на знімку.
М а с ш т а б планового аерознімка визначають за картою. Для цього на карті і аерознімку вибирають чотири точки, керуючись наступними вимогами: точки повинні бути контурами, які є і на знімку, і на карті, але не повинні бути ближче сантиметра від краю знімка; крім цього, точки повинні бути поблизу діагоналей знімка, а лінії, які з’єднують точки, повинні бути максимально довгими на знімку (не коротше 5 см).
Приклад: Точкам а і б на аерознімку відповідають точки А і Б на карті, а точки в, г точкам В, Г. Відстань на знімку вимірюють у міліметрах, а відстань на карті визначають у метрах. Масштаб аерознімка визначають за формулою

Приклад: аб = 147 мм, вг = 140 мм, АБ = 2100 м, ВГ = 1900 м.
Розв’язання:

Потім визначають середнє значення детальності mсер з округленням до сотень:

тобто
M=13900 (в 1см 139 м).

Д л я н а н е с е н н я м а г н і т н о г о м е р и д і а н а на аерознімок необхідно одну з ліній, використаних для визначення масштабу, продовжити на знімку і на карті. Потім покласти знімок на карту таким чином, щоб лінії (на знімку і на карті) співпали за напрямком, перенести на знімок одну з вертикальних ліній кілометрової сітки карти або провести лінію, паралельну їй (рис. 9.2). Після цього обчислюють величину поправки напряму, відкладають її від проведеної лінії і прокреслюють напрям магнітного меридіана.

Рис. 9.2. Нанесення магнітного меридіана на аерознімок