Плакаты «Стрелковое оружие – подствольные гранатометы»

Плакаты «Стрелковое оружие - подствольные гранатометы»

Скачать плакаты «Стрелковое оружие - подствольные гранатометы»

(40-мм подствольный гранатомет ГП-25. Выстрелы к подствольному гранатомету ГП-25. Проверка боя гранатомета ГП-25 и приведение его к нормальному бою. 33-мм ручной гранатомет специальный РГС-33. Боеприпасы для гранатомета РГС-33. 50-мм ручной гранатомет специальный РГС-50. Боеприпасы для гранатомета РГС-50)

Скачать «Карты и плакаты» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Підствольні й автоматичні гранатомети. Для прицільної стрільби осколковими гранатами в 1960-і роки стали застосовувати 40 мм нарізні ручні гранатомети, дальність стрільби яких перекривала проміжок між дальністю кидка ручної гранати та мінімальної дальністю стрільби батальйонних мінометів. Такі гранатомети - однозарядні (на кшталт німецького ХК1 (HK1) або польського Wz.83 «Паллад Д») або револьверного типу (на кшталт російського 6Г30) - застосовуються і понині. Однак з 1970 х років почалося застосування більш вдалих підствольних гранатометів, що кріпляться на автомат (американський М203, радянські ДП-25 і ДП-30). Підствольні гранатомети мають дальність стрільби до 400 м і більшу, ніж у гвинтівочних гранат, кучність, дозволяють постійно мати готову до негайного пострілу гранату.

Стрільба може вестися по навісний траєкторії, так що разом з гранатометом на зброю кріпиться спеціальний приціл. Крім осколкових, до зброї подібного типу розроблені постріли та іншого призначення (кумулятивно-осколкові, фугасні, димові, газові, картечні).

Автоматичні станкові гранатомети заслужили визнання в якості потужного вогневого засобу. При калібрі 30-40 мм вони здатні вести безперервний навісний вогонь осколковими або спеціальними (димовими, освітлювальними) гранатами на відстань від 100 до 1700 м і тим надавати вогневу підтримку підрозділам, накривати ділянки місцевості вогнем, прикривати фланги підрозділів, ставити загороджувальний вогонь. При цьому їх рухливість аналогічна станковим кулеметам - іноді їх ставлять на однакові верстати. Особливо ефективні автоматичні гранатомети на закритій місцевості і проти прихованого супротивника, що з успіхом продемонстрував радянський АГС-17 «Полум'я» в Афганістані. Для підтримки дій підрозділів у різних видах бою добрі результати дає взаємодія автоматичних гранатометів з єдиними і великокаліберними кулеметами, та автоматичними гарматами БМП і БТР. Використовуються автоматичні гранатомети і як озброєння бойових машин. Скажімо, американський Mk19 встановлюють на триножний верстат, на автомобілі, БТР, а радянським АГ-17 озброювали бойові машини десанту і вертольоти. Ця групова зброя стала, по суті, відродженням легких «піхотних знарядь», вона здатна замінити легкі 50-60 мм міномети. Робилися спроби створення і ручних автоматичних гранатометів на зразок досвідченого радянського 30 мм АГБ.

Нерідко використовуються і засоби, що відносяться до компетенції інших родів військ. Наприклад, реактивні піхотні вогнемети, комплекти мінування і розмінування.

Гранатомет підствольний - ГП-25. 40-мм підствольний гранатомет ГП-25 був розроблений конструкторами ЦКІБ СОО м. Тула та ГНПП “Прибор“ м. Москва і рекомендований на озброєння в 1978 році. Є штатною зброєю в збройних силах колишніх країн Радянського Союзу, а також активно застосовується підрозділами спеціального призначення.

Гранатомет ГП-25 кріпиться під стволом автомата Калашникова всіх модифікацій, калібрів 5,45-мм і 7,62-мм (за винятком АКС-74У), а також 5,45-мм автомата Никонова ( "Абакан" ) і призначений для боротьби з відкритою живою силою, а також ураження цілей, що знаходяться у легких укриттях, відкритих окопах, траншеях розташованих на відстані від 50 до 400 метрів. У практиці спецназу, ГП-25 може застосовуватися в операціях типу "Захоплення" і при зачистці місцевості в ході проведення бою.

Ударно-спусковий механізм гранатомета - самовзводного типу. Крім того, гранатомет має звичайний запобіжник флажкового типу, що виключає випадкові постріли при зарядженому гранатометі.

На гранатометі є механічний приціл відкритого типу, що дозволяє вести прицільну стрільбу на відстані від 100 м до 400 м.

Приціл розташований ліворуч від лінії прицілювання автомата, шкала прицілу (дискретність 50 м) розташована знизу, фіксується приціл під потрібним кутом за допомогою механізму.

На прицілі є пристрій для надання стволу гранатомета необхідного кута підвищення при стрільбі по невидимій цілі і шкала для ведення навісної стрільби (при кутах підняття ствола більш 45 град. - по типу міномета) на відстані від 200 до 400 метрів.

Тактико-технічні характеристики

Калібр ............................................................... 40 мм

Довжина нарізної частини каналу ствола .... 98 мм

Кількість нарізів ............................................... 12

Вага гранатомета без затильника ................ 1,5 кг

Довжина прицільної лінії .................................. 120 мм

Довжина гранатомета .................................... 323 мм

Прицільна дальність стрільби ......................... до 400 м

мінімальна при навісні стрільбі ....................... 200 м

Бойова скорострільність ................................ 4-5 постр/хв

Боєкомплект ................................................... 10 пострілів

Для стрільби з ГП-25 застосовуються два типи гранат: осколкової дії ВОГ-25 та стрибаюча граната ВОГ-25П, яку інколи називають "Лягушкою". ВОГ-25П при ударі по поверхню, підстрибує на висоту від 50 до 150 см і осколками уражає ціль, що знаходяться в окопі і легких укриттях.

Штатний 40-мм постріл ВОГ-25 по своєму пристрої є унітарним і розроблений по "безгільзовій" схемі, тобто метальний заряд разом з сумішшю запалення розташовується в доннії частині корпуса гранати. Така схема пострілу у вітчизняній практиці була використана вперше. Вона дозволила набагато спростити конструкцію гранатомета і, відповідно, підвищити надійність функціонування зброї разом з підвищенням бойової скорострільності. Граната пострілу - осколкова зі сталевим корпусом. Усередині корпуса гранати (між розривним зарядом і корпусом) розташовується сітка з картону для раціонального дроблення корпуса на осколки, що сприяє збільшенню осколкової дії. Тут просто необхідно відзначити, що граната пострілу ВОГ-25 по могутності дії в цілі в 1,5 рази перевершує ОФЗ снаряд 30-мм пострілу до гармати 2А42, яким оснащена БМП-2.

Зовні корпуса гранати зроблені готові нарізи, що служать для надання гранаті обертального руху (граната стабілізується при польоті за рахунок обертання) під час її руху по каналі ствола. Взривач гранати є головним, ударної, миттєвої і інерційної дії, напівзапобіжного типу з піротехнічним далеким взведенням і самоліквідатором. Дистанція взведення складає від 10 до 40 метрів від дульного зрізу гранатомета. Такий значний розкид обумовлений температурним діапазоном застосування зброї (від мінус 40С° до 50С°). Час спрацьовування механізму самоліквідації 14-19 сек. ВОГ-25 забезпечує надійне спрацьовування при ударі об ґрунт будь-якого типу, у т.ч. покритий снігом, травою, чи чагарником, об водяну поверхню.

При необхідності гранатомет може бути легко розряджений за допомогою спеціального экстрактора.

У той час, як конструктори з ЦКІБ СОО конструювали гранатомет ГП-25, перед їхніми колегами з ГНПП "Прилад" була поставлена нова задача. Необхідно було розробити новий 40-мм постріл до підствольного гранатомета зі збільшеною ефективністю осколкової дії по залеглій (окопи, траншеї, камені, що находяться в незахищених зверху укриттях) живій силі, у порівнянні з гранатою пострілу ВОГ-25, у 1,5-2 рази (без зниження ефективності осколкової дії по ростовим цілям). Ця, прямо скажемо, непроста технічна задача була блискуче вирішена колективом конструкторів ГНПП "Прилад". У 1979 році на полігонні іспити був представлений новий 40-мм постріл з осколковою гранатою ВОГ-25П і в цьому ж році новий постріл був рекомендований на озброєння Радянської армії. Головна й основна відмінність нового пострілу була в головному взривачі.

До складу гранатомета входять основні частини:

- ствол із кронштейном;

- корпус з казеником;

- система фіксації кришки ствольної коробки;

- затильник з ременем.

Гумовий затильник-амортизатор, установлюється на приклад автомата.

В комплект гранатомета також входить банник для чищення і змащення ствола.

Заряджання гранатомета пострілом здійснюється з дульної частини ствола. Постріл необхідно вставити в ствол до упора. При цьому постріл у стволі фіксується спеціальним фіксатором, що, у свою чергу, зв'язаний з передаючим важелем, який блокує курок таким чином, що при неповністю досланому пострілі виконання стрільби стає неможливим. Конструкція гранатомета так само містить у собі пристрій, який блокує ударно-спусковий механізм, що виключає можливість стрільби з гранатомета не приєднаного або не повністю приєднаного до автомата (блокуючий механізм автоматично виключається при правильній постановці і фіксації гранатомета на автоматі).

При необхідності гранатомет може бути легко розряджений за допомогою спеціального екстрактора.

В залежності від поставленої бойової задачі, дальності стрільби та особливостей вогневої позиції автоматник може вести стрільбу з наступних положень:

- лежачи з упора;

- з коліна з плеча, з-під руки, з упором приклада в ґрунт;

- сидячи з руки, з упором приклада в ґрунт;

- стоячи з плеча або з руки.