План міста Бориспіль

План міста БориспільСкачать карты  «План міста Бориспіль», «Село Гора», «Село Щасливе»

Скачать «Карты областей Украины»  бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Бориспіль - місто обласного значення, знаходиться в центрі лівобережної частини Київської області, в 35 км від обласного центру м. Києва. У межах міста розташовані аеропорт "Бориспіль" та залізнична станція Бориспіль. Поблизу Борисполя проходить автомагістраль Київ - Харків.

Населення - 60 844 особи(на 01.01.2015).

День міста - 23 вересня.

Стародавня Бориспільська земля береже сліди Київських князів, козацьких сотень та імена людей, які символізують визвольну боротьбу українського народу - Богдана Хмельницького, Тараса Шевченка, Павла Чубинського.

Перша літописна згадка про цю місцевість належить до 1015 р., коли син київського князя Володимира Святославовича Борис виступив у похід на лівий берег Дніпра і зупинився в укріпленні Альто. Тут він і загинув від рук убивць, найнятих Святополком, який захопив великокнязівський престол. Відтоді місце, де прийняв мученицьку смерть Борис, стали називати Борисовим полем, а звідси й пішла назва міста Бориспіль. Укріплений пункт Альто, Льто, Лто, як згадується в літописах, був у центрі багатьох історичних подій. У 1019 р. Ярослав Мудрий тут одержав перемогу над Святополком і змусив його тікати за межі Київської держави.

У 1068 р. руські князі Ярославичі - Ізяслав, Святослав і Всеволод - виступали об'єднаними військами на бій проти половців. Але русичі потерпіли поразку, і половецькі загони розійшлися по обох берегах Дніпра, спустошуючи землі та загрожуючи Києву.

Коли на київський престол прийшов Володимир Мономах, припинилися спустошливі половецькі напади та внутрішні феодальні чвари. Мирні умови сприяли розвитку господарства, культури, розбудови міст і замків. Саме за цих умов Володимир Мономах збудував кам'яну церкву на Альті, де була пролита кров князя Бориса. Це був улюблений храм великого київського князя. Турбуючись про розвиток своєї землі, він часто приїжджав у Переяслав. Під час однієї з таких поїздок несподівано захворів і зупинився на Альто, де й помер 19 травня 1125 р. у церкві Бориса і Гліба, яку збудував за вісім років до смерті.

У момент гострої боротьби Юрія Долгорукого з Ізяславом, коли обидві сторони виявились обезкровлені, на Русь напали половці. У 1154-1155 рр. вони підкорили й спустошили Переяславське князівство, зруйнували Переяслав, спалили навколишні села, в тому числі й укріплення Альто. Тоді ж вони зруйнували й спалили церкву Бориса й Гліба. А в 1640 р. будівельний матеріал цієї церкви поляки вивезли до Києва на будівництво Петропавлівського кафедрального собору на Подолі.

Після спустошливого набігу половців ця місцевість згадується лише через три століття. У грамоті київського удільного князя Олександра (Олелька) Володимировича від 1 лютого 1455 р. вказуються землі сучасної Бориспільщини.

Протягом XIII-XV ст. внаслідок панування Золотої Орли і нападів кримських татар ця територія залишалася слабо заселеною. Лише в XVI ст. на землях, то належали Київському Пустинно-Микільському монастирю, почали інтенсивно селитися втікачі з Правобережжя, рятуючись від панського гніту. Після 1569 р., коли Бориспіль увійшов до складу Польщі, він був уже значним поселенням. У 1596 р. Сигізмунд III зробив його королівською маєтністю. Того ж року сейм ухвалив рішення про створення Бориспільського староства.

Місцеве населення чинило опір шляхті. За наказом короля гетьман Жолкевський придушив виступ, за що й одержав Бориспільське староство. Урядником у його маєтностях служив майбутній гетьман запорізьких козаків Іван Михайлович Сулима. У період володіння Жолкевського у Борисполі було започатковане магдебурзьке право.

У 1622-1629 рр. Сулима збудував у с. Сулимівка Покровську церкву, яка, на думку істориків, започаткувала відродження мурованого будівництва на Подніпров'ї та Лівобережній Україні. Зовні скромна споруда мала багатий інтер'єр: стіни її були вкриті живописом; до різьбленого іконостасу входила популярна в той час ікона "Козацька Покрова", яка нині зберігається в Державному музеї українського образотворчого мистецтва в Києві. До цього слід додати, що в XVII ст. у Борисполі були споруджені Михайлівська та Миколаївська церкви.

З 1612 р. у Борисполі діяло міське правління. Місцеве населення зазнавало як соціального, так і національного гноблення. Воно виявляло свій протест, брало участь у селянсько-козацьких виступах XVII ст.

Навесні 1630 р. Бориспіль та навколишні села стали  одним із центрів повстання переєстрованих козаків під керівництвом Тараса Федоровича (Трясила). У 1648 р. під час Визвольної війни українського народу у Борисполі було повалено польсько-шляхетську владу. З 1649 р. він став сотенним містечком Переяславського полку.

Андрусівське перемир'я у 1667 р. сприятливо позначилося на розвитку міста. У XVIII ст. Бориспіль перетворився на значний економічний центр. У 1760-х роках ремеслами займалася третина населення. Працювати ремісничі цехи: пошивочний, кравецький, ковальський, різницький, кушнірський та ін.

Гетьман К. Розумовський своїм указом від 14 січня 1752 р. передав Бориспіль у вічне володіння своїй сестрі. У 1802 р. місто стало волосним центром Переяславського повіту Полтавської губернії.

У XVIІ-XVIII ст. у Борисполі існували 3 парафіяльні школи, початкове народне училище для державних селян.

Після скасування кріпосного права сталися певні зрушення в культурному та громадсько-політичному житті міста....

З перших днів Великої Вітчизняної війни (1941-45 рр.)з німецькими окупантами тисячі жителів Бориспільщини пішли на фронт. Ті, що лишилися - переважно юнаки та дівчата - у червні-липні працювали на будівництві оборонних споруд навколо Києва, під Борисполем, Броварами, в Голосіівському лісі.

На фронтах Великої Вітчизняної війни загинуло декілька сотень бориспільців. За часи окупації вбито 497 жителів району. На честь загиблих у Борисполі споруджено меморіал пам'яті, на якому викарбувані імена тих, що не повернулись з війни....

Сьогодні Бориспіль перший гостинно зустрічає на українській землі іноземців. З головних "повітряних воріт" України - ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" - 42 іноземні та 8 українських авіакомпаній виконують регулярні пасажирські рейси на 72 міжнародних маршрутах та 12 українських.

Дата заснування аеропорту - травень 1959 р., коли було прийнято рішення про утворення на базі аеродрому "Бориспіль" аеропорту цивільного повітряного флоту "Київ" ("Центральний"). Аеропорт почав діяти у серпні 1960 р.

У Борисполі відбувається різноманітне культурно-мистецьке життя, проводяться культурно-масові заходи з нагоди державних свят та історичних подій, художні виставки, молодіжні шоу, студентські свята, випускні вечори, конкурси, тематичні вечори.

Місто росте, розвивається, зростає його імідж у столичній області й у цілому по Україні.