Сумська область – план міста Конотоп

Конотоп - план містаСкачать «Конотоп - план міста»

Скачать «Карты областей и городов Украины» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Конотоп - місто обласного підпорядкування,адміністративний центр Конотопського району, багатогалузевий промисловий центр. Розташоване в західній частині Сумської області на перехресті залізничних магістралей, що ведуть на Москву, Київ, Мінськ, Воронеж, Харків.

Територія міста оточена сосновими та змішаними лісами. Це екологічно чиста зона України.

Площа населеною пункту - 0.04 тис. кв. км.

Населення міста (на 01.01.2016) становить – 87 881 осіб.

Сторінка історії. Час заснування Конотопа достеменно не відомий. Є припущення, що місто існувало ще до монголо-татарської навали на Київську Русь як прикордонне містечко Сіверського князівства. Спираючись на історичні літературні джерела, топонімічний аналіз території навколо Конотопа, археологічні дослідження, що проходили в місті у 1997-1998 рр., сучасні місцеві країзнавці намагаються довести, що Конотоп - це не що інше як центр давнього Липовицького князівства, зруйнованого в 1284 р. моголо-татарами за непокору, а за кілька століть,це місто відродилося вже під новою назвою - Конотоп.

Перша письмова згадка про місто Конотоп належить до 1634 р.. коли польський король Владислав IV Ваза передав місто Конотоп та Єзуч своєму канцлерові Миколі Цитосову у володіння ним та його нащадками.

На сьогодні офіційною датою заснування міста вважається 1637 р.

Відомий російський історик О.Ф. Шафонський у своїй монографії писав, що польський магнат Підкова в 1635 р. збудував на місці нинішнього Конотопа садибу і назвав її Новоселицею. Засноване поселення швидко зростало за рахунок селян, які втікали від польського гніту з Правобережної України.

У 1640 р. укріплення за розпорядженням Новгород-Сіверського старости А. Пясочинського було реконструйовано в досить могутню фортецю.

У 1643 р. у Конотопі було відкрито польську митницю, а в 1650 р. на "Спеціальній карті України”, складеній французьким інженером Гійомом Левассером де Боплапом, Конотоп уже був відмічений як потужна фортеця....

…..По историческим исследованиям О.М. Лазаревского, в то время выдающегося научного работника, Конотоп был основан в 1625 году как форпост на границе Российского государства, но в словаре Брокгауза речь идет о том, что Конотоп основан в виде пограничного городка около 1634 года. Вместе с этим, называются и другие даты возникновение Конотопа. Известный французский инженер Гийом де Боплан, который был на протяжении 1630–1648 гг. на службе у польского правительства, на своих картах обозначил Конотоп также как городок, но год составление карт неизвестен, потому и невозможно установить точную дату основания города, учитывая эти исторические источники…..

З початком національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького в 1648 р. Конотоп став спочатку центром козацької сотні Чернігівського, а згодом Ніжинського полків. Першим відомим конотопським сотником був Іван Рибальченко.

Після смерті Богдана Хмельницького в 1657 р. тегьманом України став Іван Виговський. Він був обурений поведінкою російських військ на українських землях: російська сторона не дотримувалася Переяславських статей і всіляко обмежувала владу козацької старшини. Виговський намагався вести самостійну зовнішню політику. У вересні 1658 р. І. Виговський уклав угоду (Гадяцький трактат) з польським урядом про входження до складу Речі Посполитої козацької держави Великого князівства Руського (землі Київського, Чернігівського і Брацлавського воєводств) на федеративних засадах. Це викликало незадоволення російського царя, який вирішив покінчити з Виговським.

Не всі в Україні підтримували політикуІ.Виговського. Полтавський полковник Пушкар та кошовий війська Запорозького Барабаш виступили проти нього зі зброєю в руках.

З квітня 1659 р. конотопський гарнізон на чолі з полковником Г. Гуляницьким витримав 71-денну облогу, давши змогу підійти до міста з'єднаним силам українських козаків, кримсько-татарських та польських військ Виговського. 29 червня 1659 р. відбулася вирішальна битва. Іван Виговський, використовуючи топографічні особливості рельєфу та маючи неабиякий військовий досвід, зумів перехитрити противника тим, що розірвав основні сили російських військ і завдав поразки головній діючій силі противника - кінноті. Російське військо під проводом Трубецького було розгромлене, воно втратило понад 50 тис. солдатів, знищено кавалерію. Трубецькой був змушений зняти облогу з міста й із залишками війська відійти до Путивля. Виговському не вдалося скористатися перемогою у цій битві внаслідок суперечностей у козацькій старшині та відходу кримських татар до Криму, але перемога козацької зброї під Конотопом дала шанс Україні утвердити свою незалежність. Ця подія увійшла в історію як Конотопська битва.

У 1663 р. польська армія короля Яна II Казимира захопила й розорила Конотоп. У ті часи це було містечко, обнесене земляним валом, поділене на три частини: Велике та Мале місто і панський двір. Проживало в ньому 2800 козаків та міщан. Цікавий матеріал про тодішніх конотопців містять «Переписные книги 1666 года». Дані перепису свідчать, що здебільшого жителі міста (міщани) займалися сільським господарством, хліборобством і торгівлею....

…. Конотоп 17 века – это небольшой городок, обнесенный земляным валом и палисадом, расположенный на левом топком берегу реки Езуч. В этой своеобразной крепости было трое ворот: Путивльские, Поповские и Подлипненские. Интересные сведения о Конотопе можно найти в “Переписных книгах в 1666 году”, где идет речь о том, что в Конотопе – 472 двора, жители которого по большей части занимались земледелием и скотоводством. ….

Із 1796 р. Конотоп - повітове містечко Малоросійської, а з 1802 р. Чернігівської губернії.

У 1812 р. понад 2 тис. жителів Конотопщини брали активну участь у боротьбі проти наполеонівської навали.

Починаючи з першої половини XIX ст., все швидше проходить процес розпаду феодально-кріпосницького ладу, на зміну якому приходять капіталістичні відносини. У XIX ст. Конотоп був типовою провінцією царської Росії.

У другій половині XIX ст. Конотоп став великим залізничним вузлом і робітничим центром Лівобережної України. За даними перепису 1897 р., в місті проживали 19904 особи (73% чоловіків і 95% жінок міста були неосвічені)....

 …. Большое значение для последующего хозяйственного и культурного развития Конотопа имеет малое построение в 1868 – 1869 гг. Курско-киевской железной дороги, которая соединила город с большими центрами страны. В те же годы в городе построены вокзал, паровозное депо и железнодорожные мастерские. До конца 19 века в Конотопе также были построены пивоваренный, чугунолитейный, три кирпичных завода, мастерская для ремонта сельскохозяйственных машин, паровая мельницу для переработки зерна и несколько других небольших предприятий пищевой промышленности. …

У 1905-1907 рр. залізничники Конотопа та жителі повіту брали активну участь у революційних подіях.

Перша світова війна лягла тягарем на плечі жителів Конотопщини. На фронт було мобілізовано майже половину дорослого чоловічого населення, а в 1917-1920 рр. регіон став ареною бойових дій військ Центральної Ради, Червоної Армії, Денікіна, австро-німецьких військ. По закінченні громадянської війни почалося мирне будівництво.

Уже з 1923 р. місто стало центром Конотопського округу, до якого входило 15 районів із населенням близько 600 тис. осіб.

З утворенням у 1939 р. Сумської області Конотоп став районним центром Конотопського району.

Після початку Великої Вітчизняної війни, 9 вересня 1941 р., Конотоп був окупований німецько-фашистськими загарбниками. Місто захищали частини 227-ої стрілецької та 10-ої танкової дивізій. 5-ї бригади 3-го повітряно-десантного корпусу під командуванням комбрига О. Родимцева. З перших днів окупації в Конотопському районі було встановлено військове управління, яке здійснювалося місцевою комендатурою. Великих втрат зазнала Конотопщина за роки Великої Вітчизняної війни.

Після звільнення міста та району у вересні 1943 р. розпочалися відбудова народного господарства та будівництво.

Із Конотопом пов'язане життя таких композиторів, як Петро Ілліч Чайковський та Григорій Митрофанович Давиловський, видатних історичних постатей: відомого бібліографа, члена-кореспондента Російської академії наук С.І. Пономарьова, видатного історика XIX ст. О.М. Лазаревського, відомого українського діяча культури та освіти М.Й. Парпури, який першим видав "Енеїду" І.П. Котляревського, та багатьох інших.

Відомий художник І.Ю. Репін декілька разів приїжджав у Конотоп до героя російсько-турецької війни 1877-1878 рр.. генерал-лейтенанта, військового діяча та публіциста М.І. Драгомирова, щоб з нього змалювати одного з персонажів картини "Запорожці пишуть листа турецькому султану".

Сьогодні Конотоп - потужний залізничний вузол. Економічному розвитку сприяє його розташування в центрі транспортних сполучень.

Міський транспорт в місті представлений розвиненою мережею автобусних маршрутів і трьома маршрутами трамвая, що незвично для такого невеликого міста з населенням менш ніж 100 тисяч чоловік.

Конотоп - один із сучасних промислових центрів України, на території якого функціонують понад 20 підприємств. Провідними галузями міста є машинобудування, харчова та легка промисловість.

*** «Міста і села України. Сумщина» Історично-краєзнавчі нариси