План-схема міста Бердянськ

схема БердянскСкачать «План-схема міста Бердянськ»

Скачать «План-схема міста Бердянськ» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Бердянськ - сучасне курортне місто, перлина Приазов'я. А ще - столиця азовських оздоровниць, південні морські ворота Запорізької області.

Бердянськ - районний центр, розташований за 200 км від обласного центру, від м. Маріуполя на сході - за 90 км, від м. Мелітополя на заході - близько 130 км. Найбільша протяжність міста - від в’їзду на Мелітопольське шоссе до кінця Бердянської коси - 25 км. максимальна ширина - від аеропорту - 7 км.

Поряд з містом проходить автострада Ростов-Одеса-Рені, а також пряма залізнична гілка Бердянськ-Москва.

Площа населеного пункту - 8265 га; кількість населення станом на 01.01 20011 р. – 117 тис. осіб.

День міста - 17 вересня.

Бердянськ - важливий і великий морський порт Північного Приазов'я. Це місто з розвиненим бізнесом, сучасною індустрією лікування та відпочинку. Поєднання південного сонця, приморсько-степового клімату, насиченість морського повітря озоном, бромом, йодом і хлоридами, різними солями і мікроелементами забезпечили сприятливі курортологічні умови для створення чисельних санаторіїв, баз відпочинку, дитячих оздоровчих таборів.

Морська вода включає 92 хімічних елементи та досягає влітку температури +28 0С. Цілюще повітря містить в 1.5 раза більше кисню, ніж на чорноморському узбережжі, плюс озон, бром,йод, різні солі й мікроеле¬енти. Мулисті грязі мають лікувальні властивості. Море тут найтепліше, єдине море, в якому наприкінці серпня-вересня вночі спостерігається світіння.

Свою назву місто отримало від річки Берда, яка, в свою чергу, бере її від мирного народу, який колись населяв її береги, - бердів (у перекладі з тюркського - "богом даний", "багатий"). Чому саме берди лягли в основу назви? На це питання зможуть дати відповідь лише історики, адже узбережжя Північного Приазов'я і річки Берди заселяли різноманітні народи.

Історія Бердянська не як міста, а як етнографічної території, своїм корінням сягає в глибоку давнину. На околицях неподалік від Солодкого лиману (район Дальні Макорти) і Ближнього шпилю (коса) знайшли сліди двох поселень епохи ранньої бронзи (III тис. до н. є.). Перші дані про цей регіон дійшли до нас із V ст. до н. е. завдяки картам, складеним Страбоном, Плінієм та відомим давньогрецьким істориком Геродотом. У його описах зустрічаються ріки, які протікали в цих місцях: Герр (нині річка Молочна), Оар (Корсак), Лік (Обіточна). Берду "батько історії" називає Агарою, що означає "плодовита, щедра". Геродот згадує місто Кремни на західному березі ріки Оар і древню Карію (скоріше за все, це і є древнє поселення людини кам'яного віку в районі Солодкого лиману в гирлі Берди).

Свій початок р. Берда покладає з відрогів Азово-Подольського кристалічного щита. Ця піднесеність древнього геологічного походження розташована в півночно-східній частині Запорізької області. Звідси й починається легендарна Агара. За тисячоліття річка прорізала глибоку ущилину в гірських породах (до речі, одне з небагатьох гірських утворень у Приазов'ї), у верхній і середній ділянках річка маэ глибину 50-75 м і ширину - до 500 м. Річка зволожує плодородні землі, а Азовське море багате на рибу ы морепродукти.

Прибережні райони і гирло Берди заселяли різноманітні народності і племена. Одні з'являлись і зникали, інші оселялись надовго, а море й річка залишались протягом багатьох століть справжніми годувальниками. Тут проживали і таври, і кімерійці. Степи Приазов'я ще й досі пам'ятають дим вогнищ бердів і пожарищ сарматів, войовничі крики скифів і граціозну ходу амазонок. Уздовж річки, неоглядними степами Приазов'я кочівники залишили матеріальні сліди своєї надзвичайної культури - відомі кургани-могильники, повні золотими шедеврами древніх майстрів.

Бердянськ народився 17 вересня 1827 року. Цим днем датоване відмежування земель для причалу і міста. Як пише Я.М. Іванов, начальник Бердянського порту (Головне управління торговельного мореплавства та портів. Праці відділу торговельних портів. Випуск XVII. Опис Бердянського порту. Видавництво Санкт-Петербург, 1905, стор. 3): "Бердянськ виник у 1827 році стараннями князя М.С. Воронцова, причому до 1835 року мав назву "Новоногайськ". До 1827 року на місці Бердянська було тільки кілька землянок та малоросійських хат, що належали рибалкам. У 1828 році Бердянськ був уже чималим селищем. у 1835 році став містом".

Офіційний же статус місту Бердянську був наданий указом Імператора Миколи І від 1січня 1841 року з наданням права адміністративного значення та власних органів самоврядування: міської ратуші, сирітського і словесного судів з канцелярією та поліцейським управлінням.

Вказав на зручну гавань у Бердянській косі талановитий флотський офіцер капітан другого рангу Микола Дмитрович Критський, який за дорученням Новоросійського генерал-губернатора князя М.С. Воронцова зробив у 1824 р. проміри глибин і склав опис північного узбережжя Азовського моря з метою пошуку місця для майбутнього порту.

Навесні 1825 р. почалося будівництво пристані, а 1 липня 1830 р. вона була відкрита для каботажного судноплавства.

Магдебурзьке право місто одержало в 1835 р. - через 8 років після рішення про його заснування.

Поселення біля Бердянської коси послідовно називалося селищем Берди, Новоногайськом, Бердянськом, перейменованим в 1939 р. в Осипенко. У 1958 р. його знову перейменували в Бердянськ.

До революції в Бердянську розташовувалися консульства 10 держав. Вели справи англійські, німецькі, італійські, грецькі промисловці.

Сьогодні Бердянськ - сучасне курортне місто, по праву назване перлиною Приазов'я. А ще - столиця азовських оздоровниць,південні морські ворота Запорізької області.

Щороку змінюється на краще сонячний Бердянськ. Ведеться постійна робота з його благоустрою: оновлюються й окультурюються проспекти, вулиці, бульвари, яких нині налічується 339.

Розроблений і впроваджується в життя План стратегічного розвитку - створення міста з високим рівнем життя населення, що базується на розвинутій місцевій промисловості, інфраструктурі, сфері послуг та курорті державного значення, залученні інвестицій.

У 2006 р. промисловим виробництвом займалося 30 підприємств міста різних видів економічної діяльності, а саме: машинобудівна - 41.2% від загальної кількості підприємств: харчова - 20.6%; легка - 11,8%; хімічна та нафтохімічна - 2.9%; виробництво інших неметалевих мінеральних виробів - 5.9%; виробництво продуктів нафтоперероблення - 5.9%; інші - 11.7%.

Основними підприємствами, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність, є: ВАТ "Азмол", ТОВ "Азовська кабельна компанія", ТОВ "Південний завод гідравлічних машин", ВАТ "Бердянські жниварки", ВАТ "КБ "Бердянськсільмаш", ТОВ "НВО "Азов текнолоджи електрик", ВАТ "Бердянський завод підйомно-транспортного обладнання" та ін.

Протягом 2006 року в місті працювало 75 санаторно-курортних і оздоровчих закладів, з яких: 16 - дитячі оздоровчі заклади;59- бази відпочинку, пансіонати, санаторії.

Бердянськ відкритий для туристів з різних країн світу.

В місті діють два музеї та краєзнавчий з трьома філіями.

З історією Бердянська пов'язане життя багатьох видатних людей. У місті народилися: фізик А.А. Галкін, український письменник Т.А. Зинковський, художник І.І. Бродський, учень і друг І.Є. Репіна, український етнограф і письменник В.Г. Кравченко, український художник, мистецтвознавець і етнограф А.Г. Сластьон. український співак і драматичний актор Д.М. Мова. У бердянській гімназії навчалися майбутні винахідник протитуберкульозної та протичумної вакцинВолодимир Хавкін і керівник Севастопольського повстання 1905 року Петро Шмідт.