План-схема села Щасливе

план-схема села ЩасливеСкачать карты «План міста Бориспіль», «Село Гора», «Село Щасливе» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Щасливе - село, центр сільської ради, розташоване за 12 км від районного центру м. Бориспіль.

Найближча залізнична станція - Бориспіль, за 12 км. Селом прохо­дить автомагістраль Київ - Харків.

Площа населеного пункту - 472 га. Населення - 6500 осіб. Кількість дворів - 2000.

День села - друга субота жовтня.

 До складу Щасливської сільської ради входить село Проліски, яке розташоване за 2,5 км від с. Щасливе.

Село Щасливе розкинулося на піщаних полях. Але сьогодні важко уявити, що на місці цього зеленого села колись були лише піски.

Щасливе - наймолодше село на Бориспільшині, але землі, на яких воно розта­шоване, мають давню історію.

Під час нападів монголо-татарської орди поселення на території сучасного Борис­пільського району були зруйновані, а вже з ХІІІ ст. ці землі перейшли під владу Вели­кого князівства Литовського. Пізніше ця територія стала називатися "Земля Полукняжеская".

Архівні документи того періоду свідчать, шо "Земля Полукняжеская" була "пожалувана" королівському товмачу Солтану Албссвнчу. У 1508 р. він продав ці землі Київському Пустинно-Микільському монастирю за 400 кіп грошей, і, за свідченням ігумена цього мона­стиря Христофора Черницького, до початку 40-х років XVI ст. ні в чиєму іншому воло­дінні ця земля не перебувала. Монахи воло­діли землею до кінця XVI ст. На монастир­ських землях у той період почали селитися втікачі з Правобережжя.

Після 1569 р. всі українські землі, які рані­ше належали литовцям, відійшли до поль­ської корони. За рішенням польського сейму від 1590 р., землі навколо містечка Бориспіль і саме місто отримав у володіння Войтех Чановицький, який у документах 1590 р. зга­дується як гетьман запорізьких козаків.

У 1596 р. ці землі Сигізмунд III зробив королівською маєтністю.

Наприкінці XVI - на початку XVII ст. Україну охопив ряд козацько-селянських повстань. За придушення повстання під про­водом Наливайка (1594-1596 рр.) сейм пожа­лував ці землі у володіння магнату Жолксвському, а з 1623 р. вони вже стали власністю його родини (до 1648 р.).

Після Визвольної війни під проводом Бог­дана Хмельницького (1648-1654 рр.) цей край було поділено, згідно із запорізьким звичаєм, на полки і сотні. Одним з полкових міст був Переяслав, сотенними, серед інших, - містечка Бориспіль та Вороньків. Полковники, сотники мали військову владу. Козаки користувалися вільним правом володіння своїми землями, не мали ніяких повинностей, не сплачували податків, одер­жували платню.

Під час російсько-польської війни (1654- 1667 рр.) бориспільські землі кілька разів зазнавали великих спустошень.

Наступна історія Щасливого нерозривно пов'язана з історію Борисполя.

Гетьман К. Розумовський своїм указом від 14 січня 1752 р. передав Бориспіль у вічне володіння своїй сестрі. У 1802 р. місто стало волосним центром Переяславського повіту Полтавської губернії.

У ХVІІ-ХVІІІ ст. в Борисполі існувало З парафіяльні школи, початкове народне училище для державних селян.

З другої половини XIX ст. стрімко почала розвиватися промисловість. Селяни, крім землеробства, займаються різними ремеслами.

На початку 1890-х років посилення умови праці селян, експлуатації робітничого класу, національний гніт призвели до широкомасштабних народних виступів. Але всі вони були придушені царськими військами.

У березні 1917 р. до влади в Україні прийшла Центральна рада. На її чолі стояли М. Грушевський,  В. Винниченко, С. Петлюра. Головна мета Центральної ради полягала у створенні незалежної Української держави. У січні 1918 р. було проголошено Українську Народну Республіку, в тому ж році Україна була втягнута в громадянську війну.

У 1920 р. в Борисполі встановлено радянську владу. Почали організовуватися сільськогосподарські артілі.

У 1923 р. створено Бориспільський район.

У березні того ж року утворено перший колгосп "Нове Життя".

У 1930 р. в Борисполі створено одну з перших у країні МТС. Напередодні війни там налічувалось 46 тракторів, 14 зернових комбайнів, 26 молотарок. Робітники МТС допомагали підготувати колгоспникам для збирання врожаю техніку.

Населення обслуговували швейна, взуттєва і ткацька артілі.

23 вересня 1941 р. Бориспільський район було захоплено німецько-фашистськими військами. Окупанти створювали староста ти, споруджували тюрми.

Визволення розпочалося у вересні 1943 р. Район звільнили дві армії: 38-ма. під командуванням Н.Е. Чибісова. та 40-ва, під командуванням К.С. Москаленка.

Одразу після визволення району почалися відбудовчі роботи. У 1950 р. відбудову господарств було завершено.

Саме в цей час з'явилися села Щасливе і Проліски - колишні відділки радгоспу "Бортничі, центральна садиба якого розташовувалась на території с. Бортничі. Вони були створені 28 грудня 1945 р.

Перші поселенці, які з'явилися тут у 1944- 1945 рр., жили в складних умовах: відсутність житла, знарядь праці, продуктів харчування.

Першими будівлями стали землянки, які копали власноруч, та згодом люди почали будувати бараки. В одному з них розташувалися магазин та школа, а в інших жили люди. Бараки були дерев'яні і тому не збереглися до нашого часу. А от першою цегляною будівлею в селі став гуртожиток, який зберігся й до сьогодні.

Першим офіційним жителем Щасливого, що народився саме тут, вважається Олександр Петрович Луцький.

Рішенням Бортницької сільської ради від 13 серпня 1968 р. на 8-му пленарному засіданні XI скликання затверджені назви сіл - Щасливе та Проліски.

Звідки походить назва "Щасливе" неважко зрозуміти - з прагнень людей жити щасливіше, краще, з великого почуття людського оптимізму, віри в себе та своїх товаришів. І лише потім назва поросла легендами про те, як жодна ворожа бомба під час війни не впала на цю територію, ніби місце це зачароване, "щасливе”. А люди, що проживають на цій місцевості, почувають себе щасливішими.

Жителька Щасливого Єва Юхимівна Подобедова, яка разом зі своїми друзями розбудовувала село в повоєнні роки, згадувала, шо всі роботи на розгромленій території велися під веселі й гучні співи-танці. Саме тому, очевидно, село й було назване Щасливим.

У 1952 р. на місці села був пустир, який використовувався військовими для стрибків з парашутом. На цьому місці вирішено було створити радгосп. Вперше зоравши піщані грунти, щасливчани посадили плантації полуниць та фруктові сади в надії на добрий урожай.

Перші прибутки дали змогу розвиватися селу. З часом сади стали давати добрий врожай фруктів, і радгосп, який на той час очолював перший директор В.В. Жук, отримав плодово-ягідний напрям. Пізніше було збудовано ферми та створено тепличний комбінат.

У 1956 р. директором радгоспу став Іван Олексійович Давидов.

Після укрупнення господарств організовано радгосп "Бортничі", який об'єднав села Велику Олександрівку, Гору, Малу Олександрівку, Бортничі.

Радгосп "Бортничі" розпочав діяльність у 1959 р. Найбільшого розвитку він досяг у 1964 р., під час головування Семена Петровича Вукаловича.

Уперше в Україні на базі бортницького радгоспу було створено ферму елітної рогатої худоби молочного напряму. На кораблях в Україну завозилася цінна порода корів - чистокровний голштин. Працював Інститут селекції та генетики, який постійно контролював збереження високопродуктивності корів. Це дало змогу досяглі високих показників з надоїв молока і вивести радгосп на друге місце в Київській області, а також постачати елітний молодняк великої рогатої худоби по всій Україні.

Радгосп мав великі заслуги, завжди був передовий у всіх галузях виробництва. За це господарство отримало орден Леніна.

Нині радгосп "Бортничі" припинив своє існування.

На сьогодні в Щасливому працюють філія ВАТ "Дніпроавтопродукт", яка займається зберіганням нафтопродуктів, ВАТ "Атомпромкомплекс" і ТОВ "Євро Акво" та багато інших підприємств, які є основними платниками податків і становлять близько 70 % районного бюджету.

У селі діє Щасливський НВК І-ІІІ сту-пенів. директором якого є заслужений учитель України    Ю.Ю. Йовбак. НВК налічує понад 650 учнів. Завдяки професійному викладацькому складу учні постійно виборюють призові місця на олімпіадах районного, обласного та всеукраїнського рівнів. При Щасливському НВК діє філіал спортивної вищої школи.

Крім того, у Щасливому знаходиться база ФК "Княжа", яка побудувала три нових футбольних поля, одне з яких - під критим манежем. Тут постійно проходять тренування та ігри команд. Тренувальна база ФК була завчасно створена для Євро-2012. Очікується, що у 2012 р. в Щасливому на даній спортивній базі розмішуватиметься одна з команд-учасниць Чемпіонату Європи з футболу.

На сьогодні Щасливе вже схоже на невелике провінційне містечко. Нещодавно тут відкрито гіпермаркет "Фоззі". У селі з кожним роком стає все більше приватних будинків і дач столичної еліти.

Нині на території Щасливської сільської ради працюють понад 120 підприємств та організацій. Найбільші з них: ЗАТ "Бориспільський автозавод", який випускає автобуси "Еталон", ТОВ "Ольвіта", яке спеціалізується на заморожуванні та зберіганні свіжих фруктів та овочів. ТОВ "Амако України", що займається продажем сільськогосподарської техніки, ТОВ "Ейвон Косметікс Юкрейн”, що спеціалізується на фасуванні та реалізації косметичної продукції, КЕП "Нафто" з виготовлення ємностей для АЗС.

Корпорація "Еталон" визначально орієнтована на вирішення різних завдань у галузі автомобілебудування, основне з яких - створення й організація виробництва автобусів та інших автотранспортних засобів, технічний рівень яких відповідав би сучасним вимогам.