Полтавська область – місто Кременчук

Кременчук до кожного будинкуСкачать карту «Кременчук до кожного будинку»

Генеральний план КременчукаСкачать «Генеральний план Кременчука»

Скачать «Карты областей и городов Украины» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Кременчук - місто обласного підпорядкування, адміністративний і промисловий центр України.
Розташоване майже в центрі України, на березі Дніпра, в його середній течії на кордоні лісостепу та степу.
Площа населеного пункту становить 9586 га, протяжність з півночі на південь - близько 30 км. Місто розташоване за 119 км від м. Полтава та за 286 км від м. Київ.
Кількість населений (01.01.2016 р.) 223 805 осіб.

День міста Кременчук - 29 вересня, оскільки в цей день у 1943 р. його визволено від фашистських загарбників.

Природне середовище та екологія міста.  Місцевість, на якій розкинувся Кременчук, являє собою горбкувату рівнину, розділену рікою Дніпро на дві частини: лівобережну низинну, розчленовану долинами рік Сухий Кагамлик і Крива Руда, і правобережну – піднесену, з ярово-балковою рельєфною системою.

Місто та його околиці займають унікальну в природному відношенні ділянку Придніпров’я. На лівому і правому берегах Дніпра – забудови Кременчука, а поміж ними, в долині Дніпра, збереглися до нашого часу типові та рідкісні напівприродні різноманітні екосистеми – Кременчуцькі плавні та різні за площею острови з лісовими, лучними та водно-болотними угіддями.

Являючись  центром урбанізації  регіону,  місто  проявляє значний вплив на  поверхневі води за рахунок скидів неочищених дощових вод, на підземні води за рахунок втрат з комунікацій та інфільтрації забруднень крізь зону аерації, на склад грунтів за рахунок накопичення побутових та промислових відходів.

На території міста Кременчук знаходиться шість об’єктів природно-заповідного фонду України, загальною площею 677,39 га (6,2 %  площі міста):

  • ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Білецьківські плавні»
  • регіональний ландшафтний парк місцевого значення «Кременчуцькі плавні» ("легені" промислового Кременчука, займає 5080 га широкої заплави Дніпра та кількох островів, оточених протоками, в тому числі 602 га – у межах міста; тут збереглися незайманий ландшафт, багаті природні флора і фауна, русло і заплава, тобто основні гідрологічні та морфологічні ознаки первісної ріки)
  • регіональний ландшафтний парк місцевого значення «Кагамлицький»
  • комплексна пам'ятка природи  «Міський сад»
  • геологічна пам'ятка природи  «Скеля – гранітний реєстр» (має історичне значення завдяки позначкам найбільших повеней в Кременчуці з кінця XVIII до се-редини ХХ століття)
  • парк пам’ятка садово-паркового мистецтва «Придніпровський»

Місто складається з двох районів:  Крюківського, більша частина  якого розташована на правому березі Дніпра і Автозаводського району – на лівому березі. Єдиним сполученням між правим і лівим берегами є залізничний міст, збудований ще у 1949 році. Основними видами міського пасажирського транспорту є автобусний, тролейбусний та приватний автотранспорт.

Найпотужнішим вищим навчальним закладом регіону є Кременчуцький державний політехнічний університет.

Гості міста мають можливість відвідати Кременчуцький краєзнавчий музей, фонди якого налічують понад 63 тисячі експонатів, в тому числі велику етнографічну збірку, геологічну й палеонтологічну колекції, археологічні матеріали та меморіальний музей А.С. Макаренка, у шести кімнатах якого зберігається 1146 експонатів, що розповідають про життя та багатогранну діяльність видатного педагога й письменника.

Кременчук сьогодні – це великий індустріальний центр Полтавщини. Життя міста, функціонування соціальної сфери, здобутки, перспективи подальшого розвитку безпосередньо пов’язані з роботою його багатогалузевої економіки. Кременчук  називають промисловим серцем Полтавщини, так, як тут зосереджено 60 відсотків промислових підприємств області. Місто входить до числа донорів бюджету України, його частина становить близько семи відсотків. Структура промисловості охоплює майже всі базові галузі, це: нафтопереробна і нафтохімічна, машинобудування та оброблення металу, харчова, легка, будіндустрія.

Найбільші з них:

  • ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» – одне з потужних машинобудівних підприємств України, виготовляє магістральні вантажні та пасажирські вагони, запасні частини та комплектуючі до них
  • ПАТ «Кременчуцький колісний завод» - сучасне спеціалізоване підприємство в сфері виробництва сталевих холодноштампованих коліс до автомобілів і сільськогосподарської техніки
  • ПАТ «Кременчуцький завод дорожніх машин» – спеціалізується на розробці, випуску та постачанні асфальтозмішувальних, грунтозмішувальних установок, а також спеціальних автотранспортних засобів - бітумовоз, автогудронаторів, комбінованих дорожніх машин з поливомийним і піскорозкидувальним обладнанням
  • ПАТ «АвтоКрАЗ» – одне з найбільших підприємств України, що входить в десятку провідних світових автомобільних компаній з повним технологічним циклом виробництва великовантажних автомобілів, включає 34 базових моделей і більш 150 модифікацій (самоскиди, сідельні тягачі, бортові автомобілі, лісовози, сортиментовози)
  • ПАТ «Укртатнафта» – є лідером нафтопереробної промисловості України з проектною потужністю – 18,6 млн. тонн переробки сировини в рік, виробляє широкий асортимент товарної продукції високої якості: екологічно чисті бензини, дизельне паливо тощо
  • ВАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю» – виробляє 6 марок технічного вуглецю (являється офіційним постачальником технічного вуглецю для лідерів в шинній промисловості «Гудієр» та «Мішєлєн») та теплову енергію
  • ПАТ «Кременчукм’ясо» – виробляє більш як 200 найменувань м”ясних виробів
  • ПАТ «Кременчуцький міськмолокозавод» – входить до групи «Данон-Юнімілк» і випускає більше 140 найменувань молочної продукції
  • ДП управління промислових підприємств «Укрзалізниці» Крюківське кар'єроуправління – видобуток гранітів, андезитів, пісковику, будівельного піску
  • ВАТ «Кременчуцький річковий порт» – видобуток та реалізація піску річкового, виробництво бетону та бетонних сумішей, перевезення вантажів в межах басейну р. Дніпро,  докування та судноремонтні роботи, обслуговування транзитного флоту
  • ПП ВТК «ЛУКАС»  випуск кондитерських виробів.

Сторінка історії. Кременчук засновано в 1571 р. За легендою, назва міста виникла від тюркського слова «кермен – «фортеця»,коли польський король Август Сигізмунд II підписав універсал про необхідність побудувати в урочищі Кременчук фортецю для охорони Придніпров'я від татарських набігів та для контролю над запорізьким козацтвом. Місто знаходилося на перехресті головних водних та сухопутних тортових шляхів, котрі з'єднували Південну Україну та Крим і Москвою, Білорусією, Санкт-Петср6ургом. Період кременчуцької історії і з 1571 р. по 1764 р. з повним правом можна назвати козацьким.
У 1649 р. Кременчук став сотенним містечком правобережного Чигиринського полку, з 1661 р. по 1663 р. - центром Кременчуцькою полку, а після Андрусівського мирного договору з 1667 р. по 1764 р, - сотенним містечком Миргородського полку. У 1764 р. Кременчук увійшов до складу Новоросійської губернії, а в 1765 р. став її губернським центром.
У 1784 р. місто - вже адміністративний центр Катеринославського намісництва і резиденція князя Г .О. Потьомкіна. Цей час ознаменувався зародженням кременчуцької промисловості. Засновані ливарний, збройовий заводи, кораблебудівна верф, селітровий завод, панчішна та шкіряна фабрики.
У 1798 р. Кременчук одержав свій герб.
З 1802 р. місто приписано до Полтавської губернії.
З відкриттям пароплавного сполучення (11850 р.), будівництвом залізниці та мосту через Дніпро (1872 р.) розширилася торгівля.
Завдяки вигідному географічному положенню, розвитку торгівлі Кременчук протягом першої половини XIX ст. перетворився в найбільше промислове місто Полтавської губернії. Провідна роль у промисловому виробництві належала переробним галузям. Діяли пивоварні, медоварні, канатні заводи, млини, крупорушки, винокурні. Успішно розвивалась суконна промисловість, деревообробна, тютюново-махорчана. З'явилися нові підприємства: вагонні майстерні, механічний завод.
У 1899 р. завдяки Бельгійському акціонерному товариству в Кременчуці з "явився електричний трамвай.
За кількістю населення, торговим обігом, промисловим потенціалом Кременчук на початку XX ст. входив до першої десятки найбільших українських міст.
Декретом ЦВК України від 30 липня 1920 р. Кременчуцький повіт перетворено на губернію. Після утворення Полтавської області Кременчук увійшов до її складу як районний центр.
За роки довоєнних п'ятирічок Кременчук став великим промисловим центром: збудовано та реконструйовано понад 60 промислових підприємств.
За три роки окупації під час Великої Вітчизняної війни Кременчук зруйновано
майже вщент: 93 промислових підприємства, всі культосвітні й навчальні заклади,
97% житлового фонду знищено. Збереглося лише 22 будинки, споруджені в дореволюційні та довоєнні часи. 29 вересня 1943 р. Кременчук звільнено від фашистів. У післявоєнні роки завдяки самовідданій праці кременчужан швидкими темпами відроджувалася економіка, заново відбудовувалися вулиці і квартали.

*** Міста і села України. Полтавщина