село Гора, Бориспольский район

План міста БориспільСкачать карты «План міста Бориспіль», «Село Гора», «Село Щасливе» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Гора - село, центр сільської ради. Розташоване за 7 км від районного центру м. Бориспіль(Київська обл.). Найближча залізнична станція Чубинськс, за 3 км.

Площа населеного пункту - 484,3 га. Населення - 3750 осіб. Кількість дворів - 3000.

День села - 14 жовтня.

За легендою, ще Катерина II поселила козаків після знищення Січі у лісисті місця на територію між Дніпром і Десною.

За переказами, історія села розпочиналася з 10 хуторів і хутірців, найбільший з яких був Руднівка, розташований поблизу с. Велика Олександрівка. Тут був маєток доктора анатомії Михайла Матвійовича Руднєва, подарований йому царем Миколою І незадовго до земельної реформи 1861 р.

Руднєв жив у Петербурзі, а господарство доручив керуючому Бабишкіну. Через кілька років Бабишкін ліквідував справи, що стосувалися маєтку Руднєва, і заволодів його землями.

До середини 1920-х років село Гора не значилося на карті Бориспільського району. На той час на місці нинішнього села було кілька невеликих хуторів, назви яких залишились у пам'яті старожилів: Биховці, Васюхно, Бондарі, Кас’яненки, Коньки, Коробки, Меньки, Момоти, Руднівка, Тагілай, Яцюти.

Найбільший хутір - Руднівка - об'єднував 32 селянських господарства і налічував 138 жителів, а найменший - Тагілай - 1 господарство та 7 жителів. Хутори ці поділялися на верхні та нижні, мали загальну назву - Горові хутори.

Коли людей змусили переселитися із нижніх хуторів "на гору" до верхніх, утворився населений пункт х. Гора, що пізніше став селом.

За даними перепису від 17 грудня 1926 р., Гірській сільській раді було підпорядковано 169 селянських господарств і 756 жителів.

Організатором лікнепу був Семен Аврамович Ярмак, який навчав читати й писати у своїй хаті. Школи у селі не було. Першими вчителями працювали Катерина Павлівна Кубинська та Любов Семенівна Твердохліб.

Перший голова сільської ради Олександр Якович Момот спільно з активом села зібрав із жителів гроші, на які було куплено будинок у Дарниці, перевезено його в село на підводах і збудовано першу шкільну будівлю…

У довоєнні роки в Горі існував колгосп ім. Шевченка, який працював і під час Великої Вітчизняної війни.

Окупація села почалася у вересні 1941 р. У перші місяці війни 8 місцевих жителів було розстріляно. До Німеччини на примусові роботи відправлено 42 особи.

Звільнили Гору воїни 136-ї стрілецької дивізії під командуванням полковника І. Пузікова і, зокрема, 269-й стрілецький полк під командуванням полковника С.Ф. Проценка.

У 1963 р. внаслідок затоплення території с. Ошитки ошитківці були виселені до Фастова, Борисполя та хутора Гора (усього 600 сімей).

Сьогоднішня Гора - велике впорядковане сучасне село, газифіковане, має центральну систему водопостачання. Громадське господарство є частиною господарства радгоспу "Бортничі".

На території Гори розміщена дослідна станція утилізації стічних вод Інституту гідротехніки і меліорації, діють Бориспільське державне лісове господарство, аеропорт "Бориспіль".

Із соціальних закладів у селі функціонують: ЗОШ І-ІІІ ступенів, ДНЗ, сільський клуб, ФАП, кілька магазинів, відділення зв’язку.

Діючий Свято-Покровський храм, який було відкрито на свято Покрови в 1998 р., є не лише прикрасою Гори, а й духовною відрадою його жителів.

Невелика відстань до Києвата Борисполя дає перспективу подальшому розвитку села – будуються багатоповерхові будинки, розростаються садово-дачні ділянки, поліпшується соціальні умови…