Шацькі озера

 Шацький національний природний паркСкачать карту «Шацькі озера»

Скачать «Экологические карты и атласы» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Шацький національний природний парк, безцінною перлиною якого є найбільше озеро України - Світязьке, має всі можливості стати популярним в Європі місцем туризму та сімейного відпочинку. Великі невикористані рекреаційні ресурси цього регіону, який налічує десятки унікальних найчистіших озер, мальовнича природа, різноманітний рослинний ти тваринний світ, м'який цілющий клімат, з  Шацький національний природний парк2кожним роком все більш приваблює любителів чудового відпочинку.

Біля селища Шацьк знаходиться група (біля 30) озер, загальна площа яких складає 70 квадратних кілометрів. Територію, на якій розташовані озера, називають Шацьким поозер'ям. Цей по справжньому унікальний куточок природи об'єднав в собі всю чарівну красу Волинського краю.

З метою збереження всіх унікальних природних комплексів у північно-західній частині Волинського Полісся в 1983 році було утворено Шацький національний парк, загальною площею 32,5 тис. гектарів. Флора парку налічує 825 видів судинних рослин; понад двадцяти рідкісних видів охороняється і занесено до Червоної книги України. Багатий тваринний світ: з ссавців - козуля, лось, свиня дика, заєць-русак, білка, ондатра, єнотовидна собака, чорний тхір, ласка (поодиноко трапляються вовк, лисиця, видра, куниця); з птахів гніздяться качки, мартини лебеді, кулики, чаплі, глухар, тетерук, з рідкісних - лелека чорний, шуліка рудий, журавель сірий і пугач, занесені до Червоної книги України.

На території Шацького національного природного парка розташовано 21 живописне озеро. Серед них по розмірам та популярності виділяється Світязьке (Світязь) - озеро, яке розкинулось на площі біля 28 квадратних кілометрів, з берегами, як і в більшості озер, окантованих лісами, лугами, а місцями чагарниками, піщаними пляжами.

Мінералізація води помірна, або знижена, її величина коливається від 75­125 до 200-250 мг/л. Колір води змінюється від жовтувато-зеленого у мілководних озерах, до смарагдово-зеленого у глибоких. Дно вкрите переважно піщано-мулистими відкладами, торфовими й сапропелевими мулами.

В озерах водиться 31 вид риб: вугор, окунь, щука, лин, лящ, плітка, карась, короп, сом, в'юн, є акліматизовані види (наприклад, в озерах Свитязькому, Пулемецькому й Кримному - канадський сом, у Пісочному – форель,окунь, у Пулемецькому - чудський сиг, у Люцимирі і Чорному Великому озері - судак і сазан амурський. В окремих озерах водяться раки.

Шацькі озера в стадії старіння. Вони міліють, їх глибина, за винятком деяких, не перевищує 10 метрів. Поросші очеретом і осокою, біля берегів вкриті ряскою та водяними ліліями, насторожливо охороняють вони свою дзеркальну тишу, яку тимчасово порушують тільки крики диких птахів або всплески риби.

Відносно походження Шацьких озер науковці не мають однакової думки. Академік Павло Аполлонович Тутковський в 1899 році провів перші геологічні та лимнологічні дослідження волинських озер і пов'язав їх походження з дією лідника. І дійсно, уздовж берегів озер можна спостерігати валуни, принесені титанічною силою лідника, який надходив сюди декілька мільонів років тому зі Скандінавських гір.

Обриси берегової лінії озер не дуже виразні - низькі, пологі, складені піщаним, піщано-гальковим і біогеним матеріалом; є заболочені ділянки. Сипучі піски, крейдяний мергель та вапняки надають їм особливу своєрідність та неповторність. Сосни перемежовуються з березами, грабами та дубами, підступають до самої води. Живлення озер складається переважно за рахунок атмосферних опадів та підземних вод, а також шляхом водообміну по канальній системі, яка з'єднує деякі озера. Літом вода в озерах добре прогрівається, зимою Шацькі озера замерзають.

З літака перлина Шацьких озер - Світязьке, нагадує великого мамонта, який розлігся відпочити в лісовій глуші.

За глибиною воно не має собі рівних в Україні - більш ніж 58 метрів. Це в чотири рази глибше ніж Азовське море. Тому й називають його "Українським Байкалом" (до того ж на Світязькому, як і на Байкалі весною та восени вибухають дійсно морські шторми). А вода у ньому така ж чиста, як в Байкалі - на глибині 8 метрів видно піщане дно.

Живлеться озеро потужними підземними водами, а також за рахунок атмосферних опадів (не одна річка в нього не впадає). Стікає вода по штучному каналу, який проклали ще в 1887 році. В теперішній час він має бетонний водоспуск, за допомогою якого регулюється рівень води.

Мабуть не поступаються "Українському Байкалу" в мальовничості і більшість інших місцевих озер. Це, наприклад, озеро Луки, з'єднане протокою з невеликим озером Перемут, яке притягує туристів не тільки мальовничими, лісними берегами, а також тим, що в очеретах щорічно селяться до полутора сотен білих красенів лебедів.

Мальовничість пейзажів Шацьких озер доповнює сприятливі кліматичні умови місцевості. Середня температура літом тут не буває нижча ніж +18 - +20оС. Самий теплий місяць, багатий на сонячні дні - липень. Завдяки доброї провітряності місцевості та розрядженим лісам на Шацьких озерах ніколи не відчувається спека, а цілюще хвойне повітря надає гарні умови для відпочинку в будь яку пору року.

Незабутні враження залишаються від природи і восени, коли з першою піснею струмка розпускаються вербові котики та перші проліски. З озер сходить крига, із-за моря прилітають лебеді, а на болотах збираються зграї чапель. Коли навкруги починає все розквітати, в лісових хащах радують своїм співом невгамонні птахи. Але особливо приваблює цей край влітку своїми золотими озерними пляжами, тихими перекатами хвиль. Для тих, хто полюбляє посидіти з вудкою - великий простір у виборі місця для рибальства. Потрібно тільки купити "картку рибалки" на певний термін, і лови собі на здоров'я. В Шацьких озерах багато ляща, коропа, линка, щуки, карася, окуня, але головний в рибному царстві без сумніву є вугор європейський, ловля якого в озерах заборонена. В лісі достигають суниця, клюква, брусниця, чорниця, а на межі літа та осені - ожина. В цей час починається "тихе мисливство", де багатою здобиччю стають боровики, підосиновики, маслята, лисички, опеньки. Взимку берегами озер прогулюються любителі лижних прогулянок, а самі озера, які вкриваються кригою, стають улюбленим місцем рибалок - прихильників підльодного лову.

Великий наплив відпочиваючих на Шацьких озерах вимагає від усіх особливої уваги до збереження озерної флори та фауни. В 1974 році чотири озера - Світязьке, Пісочне, Пулемецьке та Кримне - були об'явлені ландшафтним заказником та взяті під охорону держави.

Коротка характеристика головних озер

  • ОЗЕРО КЛИМІВСЬКЕ - озеро карстового походження у Любомльському районі Волинської області, за 1,5 км на північний захід від с. Пульмо. Довжина 0,8 км, ширина 0,4 км, площа 0,32 км2, пересічна глибина 1,5 м (максимальна - 3 м). Улоговина має видовжено-овальну форму. Береги низькі, поросли чагарником та кугою озерною. Живиться атмосферними опадами. Взимку замерзає. Дно замулене, торф'янисте. Серед водяної рослинності - глечики жовті, рдесники. Розведення судака, в'юна, щуки, коропа та ін. видів риб. Береги озера - місце гніздування диких качок, лебедів та гагар. Климівське озеро - у складі Шацького національного природного парку.
  • ОЗЕРО КРИМНЕ - озеро карстового походження у Любомльському районі Волинської області, за 2 км від с. Мельники. Каналом сполучене з верхів'ям р. Рита. Довжина 2 км, ширина до 0,72 км, площа 1,44 км2, глибина до 6 м. Улоговина неправильної видовженої форми. Береги переважно низовинні, подекуди заболочені. Живиться атмосферними опадами та підземними водами. Взимку замерзає. Дно піщане, на окремих ділянках замулене. Є рідкісні рослини -латаття, орхідеї. Водиться 25 видів риб (зокрема, лящ, щука, судак, плітка, в'юн, канадський сом, короп); є раки. На берегах - місця гніздування куликів, диких качок та інших птахів. Кримне озеро - у складі Шацького національного природного парку.
  • ОЗЕРО ЛИНОВЕЦЬ - озеро карстового походження у Любомльському районі Волинської області, на південь від с. Світязь, у групі Шацьких озер . Каналами сполучене з оз. Світязьке. Довжина 0,22 км, пересічна ширина 0,91 км, площа 0,02 км2, пересічна глиб. 0,9 м, найбільша - 1,5 м. Улоговина округлої форми. Береги низькі, заболочені. Живиться атмосферними і підземними водами та за рахунок водообміну з іншими озерами. Вода в оз. Линовець чиста, з буруватим відтінком. Біля берегів заростає очеретом, осокою, кугою озерною. Водяться лящ, щука, карась, є раки. Рибальство. У прибережних заростях - гніздування птахів.
  • ОЗЕРО ЛУКИ - озеро карстового походження у Любомльському районі Волинської області, біля с. Затишшя, у групі Шацьких озер. Каналами сполучене з оз. Світязьке і Острів’янським озером, протокою - з оз. Перемут. Довжина близько 6 км, ширина понад 3 км, площа 6,8 км2, пересічна глибина 2,1 м, максимальна - 3,2 м. Улоговина видовжена, складної форми. Береги дуже розчленовані, низькі заболочені. Живиться підземними і поверхневими водами та за рахунок водообміну з іншими озерами. Дно у східній частині вкрите замуленим піском, у західній і центральній - шаром сапропелю. Поширена водяна і водно-прибережна рослинність. Озеро відзначається високою біологічною продуктивністю. 3 риб водяться карась, лин, лящ, окунь, вугор, щука, акліматизовано, зокрема, білого амура. На берегах Луки - гніздування птахів, у т. ч. лебедів.
  • ОЗЕРО ЛЮЦИМИР - озеро карстового походження у Любомльському районі Волинської області, у групі Шацьких озер. Сполучене з озерами Великим Чорним і Круглим. Довжина 2,97 км, ширина понад 2 км, площа 4,3 км2, пересічна глибина 4,1 м, максимальна - 11,2 м. Довжина берегової лінії 8,7 км. Улоговина округлої форми. Береги переважно низькі, піщано-мулисті, східні - заболочені, торф'янисті. Живиться озеро атмосферними і грунтовими водами. Взимку замерзає. Прозорість води до 1,6 м. Величина рН змінюється від 7,9 влітку до 6,6 взимку. Дно переважно рівне, зі зниженням у північній частині улоговини. Донні відклади представлені пісками, глинистим мулом та шаром сапропелю. 3 водяної рослинності поширені очерет звичайний, куга озерна, стрілолист звичайний, елодея канадська, рдесники та ін. Водяться лин, лящ, карась, короп, сом, щука; акліматизовано вугра, розводять водоплавну птицю. Має місце забруднення озера стічними водами, що прискорює процесс евтрофування водойми. На північному березі озера Люцимир - м. Шацьк; місця відпочинку. Озеро Люцимир - у складі Шацького національного природного парку.
  • ОЗЕРО ОСТРІВ’ЯНСЬКЕ - озеро льодовикового походження у Любомльському районі Волинської області, поблизу с. Острів'я. Довжина 2,6 км, ширина до 1,7 км, площа 2,5 км2, глибина до 3,8 м. Улоговина має неправильну видовжену форму. Північно-західні береги заболочені, західні - підвищені. Живиться поверхневим стоком та підземними водами. Взимку замерзає. Дно мулисте, подекуди заростає водяною рослинністю. 3 риб водяться лящ, щука плітка, в'юн, короп та ін. На берегах - гніздування водоплавних птахів. Рибальство. Острів’янське озеро - у складі Шацького національного природного парку.
  • ОЗЕРО ПЕРЕМУТ - озеро карстового походження у Любомльському районі Волинської області, на схід від оз. Луки, з яким сполучене каналом. Довжина 1,9 км, ширина до 1,4 км, площа 1,5 км2, глибина понад 3,5 м. Улоговина має форму неправильного трикутника. Береги низькі, заболочені. Живлення мішане. Взимку замерзає. Прозорість води 1,3 м. Дно вкрите сапропелевим мулом. 3 риб водяться лин, лящ, окунь, вугор та ін. На берегах - гніздування птахів. Озеро Перемут - у складі Шацького національного природного парку.
  • ОЗЕРО ПІСОЧНЕ - озеро карстового походження у Любомльському районі Волинської області, 2,5 км на північний захід від с. Мельники. Довжина 2 км, ширина 1,9 км, площа 1,38 км2, пересічна глибина близько 7 м, максимальна - понад 16 м. Улоговина округлої форми. Береги піщані, низькі. Живиться поверхневими і підземними водами. Вода чиста, прозора. Взимку замерзає. Дно піщане. Водяться лящ, карась, щука, короп та ін.; акліматизують окремі види риб (зокрема, форелеокуня). Пісочне озеро - у складі Шацького національного природного парку. Місце відпочинку та туризму.
  • ОЗЕРО ПУЛЕМЕЦЬКЕ - озеро карстового походження у Любомльському районі Волинської області, поблизу с. Пулемець. Довжина 6 км, ширина 3,6 км, площа 16,3 км2, пересічна глибина 4м, максимальна - 19 м. Улоговина має форму неправильного овалу. Південний та південно-західний береги підвищені, піщані, поросли лісом, північний та північно-східний - низькі, заболочені. Живлення мішане. Каналом сполучене з Острів’янським озером. Взимку замерзає. Дно піщане, рівне, вкрите на окремих ділянках зеленим мулом. Прибережна смуга заростає очеретом, поширені водорості. Водяться окунь, карась, щука, сом, в'юн та ін.; окремі види акліматизовано (напр., чудського сига). Пулемецьке озеро- джерело водопостачання ставкового рибальсього господарства; входить до складу Шацького національного природного парку.
  • ОЗЕРО СВІТЯЗЬКЕ (СВІТЯЗЬ) - озеро карстового походження у Любомльському районі Волинської області, за 2,5 км на захід від смт Шацьк, у групі Шацьких озер. Каналами сполучене з оз. Луки. Довжина 9,3 км, ширина 4,8 км, площа 27,5 км2, пересічна глибина 7 м, максимальна - 58,4 м, об'єм води 190,7 млн. куб. м. Довжина берегової лінії - 30,2 км. Улоговина видовжена, неправильної форми. Береги низькі, піщані (ширина пляжів від 5 до 50 - 60 м), подекуди трапляються галька і валуни, окремі ділянки заболочені. Є затоки (найбільші - Бужня та Лука); серед озера - острів площею понад 7 га. Живиться атмосферними і підземними водами, а також за рахунок водообміну з озерами. Вода влітку добре прогрівається; стала температура (+9°) на глибині 15-17 м. Взимку озеро замерзає. Прозорість води 3-5,4 м, пересічна мінералізація 0,18 г/л. На дні - сапропелеві мули, піщані та глинисті відклади, у місцях карстових западин - мергелі і вапняки. 3 водяної рослинності поширені очерет звичайний, рогіз широколистий, осока пухнаста, жовтець язиколистий, рдесник плаваючий, куга озерна, глечики жовті, латаття біле, елодея канадська та ін. Водяться вугор, лящ, короп, сом канадський, карась, сиг. Рибальські господарства. Район туризму , численні місця відпочинку. Світязьське озеро - у складі Шацького національного природного парку.
  • ОЗЕРО СОМИНЕЦЬ - озеро карстового походження у Любомльському районі Волинської області, за 3,5 км на північний захід від смт Шацьк, у групі Шацьких озер. Довжина 1,25 км, ширина 0,55 км, площа 0,46 км2, пересічна глибина 1,4 м, максимальна - 3,2 м. Довжина берегової лінії 3,17 км. Улоговина видовжена, неправильноі форми. Береги, крім південно-східних піщаних, заболочені, поросли очеретом і чагарником. Живиться атмосферними і підземними водами. Взимку замерзає. Прозорість води 1,2 - 1,3 м, пересічна мінералізація 0,33 г/л. Дно озера рівне, вкрите сапропелевим мулом зеленкуватого кольору завтовшки понад 5 м. Водяться лин, лящ, карась, окунь, щука, короп; є раки. Використовують для рибальства. Озеро Соминець - у складі Шацького національного природного парку.
  • ОЗЕРО ВЕЛИКЕ ЧОРНЕ - озеро карстового походження у Любомльському районі Волинської області, на півдні смт Шацьк у групі Шацьких озер. Довжина 1,35 км, ширина від 0,35 до 0,65 км, площа 0,71 км2, пересічна глибина 2 м, максимальна - 3,2 м. Улоговина неправильної овальної форми. Довжина берегової лінії - 3,5 км. Береги переважно низькі, заболочені, поросли очеретом і чагарником, північні підвищені і піщані. Живиться атмосферними і підземними водами. Взимку замерзає. Прозорість води до 1,2 м, пересічна мінералізація - 0,29 г/л. Донні відклади представлені пісками, глинами та сапропелевими мулами (товща коливається від 3 - 3,5 до 7 - 7,5 м). Водиться окунь, щука, вугор, карась, лин, сом. Рибальство. Західні береги - місця відпочинку. Велике Чорне озеро - у складі Шацького національного природного парку.