Стан довкілля Черного моря. Метеорологія – клімат Чорного моря

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Скачать  Скачать «Стан довкілля Чорного моря» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Метеорологія - клімат Чорного моря. Клімат Чорного моря м'який, з підвищеними значеннями сумарної сонячної радіації і числа годин сонячного сяйва.

Формування клімату Чорноморської підобласті визначається географічним положенням території, умовами атмосферної циркуляції, орографією берега. Джерелом теплової енергії для всіх процесів є сонячна радіація.

Середденні величини сумарної радіації, наприклад, в Одеському регіоні, збільшуються від 63 кал/см2 у грудні до 383 кал/см2 у липні.

З урахуванням характеру землеповерхневого і висотного баричного поля, можна виділити для Чорноморської підобласті десять різновидів процесів переносу повітряних мас. Їх можна об'єднати в три групи, що визначають різний характер погодно-кліматичних умов регіону. Це периферійні процеси, циклонічна та антициклонічна циркуляція.

До периферійних процесів відносяться переноси з південною, західною, східною складовими, а також малоградієнтні баричні поля. Найбільший вплив на погодні умови спричиняють малоградієнтні поля (18% випадків). На південний, західний і східний перенос припадає 20% випадків. У цілому ж, периферійні процеси складають 38% випадків. Як правило, вони є тривалими у часі, можуть продовжуватися кілька синоптичних періодів, спостерігатися протягом понад декаду.

Характерна синоптична ситуація при східному переносі — південна периферія антициклону, центр якого звичайно розташовується над центральними районами Росії. Над Середземним морем і Туреччиною розвивається циклонічна діяльність. Тиск у центрі антициклонів, як правило, складає 1025-1034 мб, в окремих випадках він перевищує 1040-1050 мб. У центрі циклонічних областей переважає тиск 1005-1015 мб, який іноді знижується до 990-1000 мб.

Західний і північно-західний перенос формується на південній периферії циклонів, що розвиваються на антициклонічній галузі полярного фронту. Унаслідок термічної і динамічної конвекції розвивається купчастоподібна хмарність, відзначаються короткочасні опади, влітку грози, град, шквали. В цілому, великі швидкості вітру спостерігаються під час проходження холодних фронтів.

Південний перенос спостерігається менш часто, у 6% від загального числа випадків. Виникає він на східній периферії областей низького тиску, розташованих над західним берегом Європейського континенту, або навіть на північному сході Атлантики.

До циклонічної циркуляції в Чорноморській підобласті відносяться три різновиди атмосферних процесів: південні циклони, балки (улоговини), що зміщаються з заходу, та чорноморська депресія.

Вихід південних циклонів супроводжується рясними опадами, вітрами, грозами, а в холодний період — заметілями та ожеледдю. Вихід південних циклонів — процес переважно холодного періоду. Фронти на фоні підвищеного тиску помітних змін у погоді не викликають.

Антициклонічна циркуляція в середньому складає 29% від усіх процесів. Вона виявляється при переміщенні і сповільненні антициклонів, поширенні гребенів, як із заходу, так і зі сходу. Для цих періодів характерна відносно невелика зволоженість повітря, підвищені величини сонячної радіації, і перевага малохмарної погоди зі слабкими вітрами. Антициклонічна циркуляція переважає в літній і осінній періоди. Узимку і, частково, навесні атмосферні процеси є більш динамічними.

Найхолодніший місяць для всієї Чорноморської підзони — січень. Абсолютні максимуми зимової температури, при поширенні тропічного повітря з району Середземного моря, досягають на південному заході +16 (січень), +21 (лютий). Найспекотніший місяць — липень. У теплий період року (квітень- вересень) температурні розходження в той чи інший бік згладжуються. Особливо це має місце протягом літніх місяців.

На протязі майже всього року найбільшу повторюваність мають вітри північної чверті, їхня сумарна повторюваність складає близько 50%.

Протягом усього року переважають слабкі вітри (2-5 м/с). Вони спостерігаються трохи частіше, ніж штилі і вітри зі швидкістю 1 м/с. Якщо повторюваність вітрів із швидкостями 0-1 м/с складає 10-15%, то їхня повторюваність у градаціях 2-3 м/с і 4-5 м/с — 20-25%. У той же час спостерігається досить значне число днів із сильним вітром (>15 м/с). Максимальна швидкість вітру досягає 30-40 м/с. У холодний період року в усіх регіонах можна чекати хоча б один-два дні з сильним вітром.

У період з квітня по вересень на узбережжі спостерігаються бризи — місцеві періодичні вітри, обумовлені неоднаковим нагріванням суші і поверхні моря. Напрямок бризових вітрів визначається напрямком та конфігурацією берегової смуги. ....