Стан довкілля Черного моря. Опис прибережної смуги

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Скачать  Скачать «Стан довкілля Чорного моря» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Опис прибережної смуги. Прибережна смуга Чорного моря — унікальна природно-господарська система, яка має велику цінність для України. До складу прибережної смуги входять адміністративно-територіальні одиниці базових рівнів — адміністративні райони і міста, що безпосередньо прилягають до моря, а також до лиманів і гирлових частин великих річок — Дунаю та Дніпра. Визначена за таким принципом приморська смуга України утворює суцільну приморську територію глибиною в один “адміністративний прошарок”.

Загальна площа Української узбережної смуги Чорного моря становить приблизно 32 тис.км2. Чисельність населення — 3,398 млн.чол., в літній період збільшується у 1,5-2 рази.

Порівняльні показники щільності населення по областях в цілому і на їх узбережних територіях становлять, відповідно:

•Одеська область: 99,6 — 203,9 чол./км2;

•Миколаївська область: 54,3 — 21,8 чол./км2;

•Херсонська область: 43,8 — 23,5 чол./км2;

•Крим: 77,9 — 90,0 чол./км2.

Взагалі, кордони прибережної смуги визначаються кордонами адміністративних районів, а в морі — територіальними і внутрішніми водами країни.

Загальна площа Української узбережної смуги Чорного моря

Довжина берегів української частини Чорного моря дорівнює 1628 км від дельти Дунаю до мису Такил при вході в Керченську протоку. З них 553 км (34%) є стабільними і динамічно стабільними. Активними кліфами різних типів зайнято 486 км довжини берега (29,9%), при цьому, основну кількість абразивних ділянок складають глинясті та піщані осаджені породи неоген-антропогену Акумулятивні форми берегового рельєфу розповсюджені вздовж 589 км берега (39,1%), переважають форми морської берегової лінії, що відступають, а ті, що нарощуються, мають довжину всього близько 48 км (3%). Чорноморський басейн за типом взаємодії з сушею його північного берега може бути віднесений до посттрансгресійного. В його береговій зоні переважають деструктивні процеси. Головним процесом є абразія, яка призводить до втрати прибережних земель — близько 100 гектарів на рік.

Абсолютно переважає механічна абразія, що є результатом механічної енергії морських хвиль і хвильових течій в береговій зоні. Елементи біогенної абразії найбільш помітно виявляються в районах Бакальскої коси, Тарханкутського та Керченського півостровів.

Максимальні швидкості абразії розвиваються на глинястих берегах, що найбільш помітно реагують на хвильовий вплив. Середні річні швидкості за багаторічний період становлять 3-4 м, а максимальні—18-20 м (райони мису Бурнас, коси Тендра та Бакал). Приблизно з такими швидкостями відступають берегові лінії піщаних берегів, наприклад, на терасі Шагани, біля мису Євпаторійського, на пересипу озера Устрічне.

Важливою особливостю Чорноморського узбережжя є лиманно-гирлові комплекси. У межиріччі Дунай-Дніпро розташовано 14 лиманів із загальною площею 1952 км2 з солоністю води від 0,3 до 296 опс.

В межах причорноморської смуги налічується близько 20 водно-болотних угідь, загальна площа яких становить 635 000 га. Їх виключна цінність полягає в тому що вони є базою для відтворення запасів деяких видів риб, ряд комплексів також має міжнародне значення для місцеперебування водноплавних птахів.

Природні курортно-рекреаційні ресурси Чорноморського узбережжя визначаються наявністю комплексу лікувально-оздоровчих чинників: тривалістю теплого періоду року, сприятливих погодних умов для масових видів рекреаційної діяльності, лікувальних властивостей клімату, піщаних пляжів, лікувальних грязей, рапи приморських лиманів та мінеральних джерел.

За схемою фізико-географічного районування України приморська смуга розташована, в основному в степовій природній зоні, і лише південь Кримського півострова займає гірська країна — Кримські гори.

Степова природна зона приморської смуги включає:

Середньостепову ландшафтну підзону з Причорноморською середньостеповою провінцією, що охоплює наступні ландшафтні області :

•Задністровсько-Причорноморського низинного степу;

•Дністровсько-Бузького низинного степу

Сухостепову ландшафтну підзону до якої входять:

Причорноморсько-Приазовська сухостепова провінція, що охоплює:

•Приморський низинний степ;

•Нижньодніпровський терасово-дельтовий степ;

•Присивасько-Приазовський низинний степ.

Кримська степова провінція з ландшафтними областями:

•Кримсько-Приазовського низинного степу;

•Тарханкутського височинного степу;

•Центральнокримського рівнинного степу;

•Керченського горбистого степу

Фізико-географічна країна Гірський Крим охоплює:

•Передгірний лісостеп;

•Головну гірсько-лучно-лісову гряду;

•Кримське південно-берегове субсередземномор'я.

Гострими залишаються екологічні проблеми прибережних смуг морів України. Незадовільна екологічна ситуація помітно стримує подальший розвиток масового відпочинку, туризму, підриває біоресурсний потенціал моря та приморських водних об'єктів, погіршує загальну якість середовища життєдіяльності населення.

Наведені дані свідчать, що прибережні смуги морів вже тепер виділяються дуже високою концентрацією населення та господарства. З другого боку природне середовище прибережних смуг морів — і морські узбережжя, і шельф — є екологічно значно більш вразливими, ніж віддалені від берегової лінії ділянки суходолу та морські акваторії. Таке поєднання і визначає особливу гостроту соціально-економічних та природоохоронних проблем саме у приморських зонах і створює необхідність розглядати прибережні смуги морів як особливі природно-господарські об'єкти, що потребують спеціального управління.

Проблеми інтегрованого (комплексного) управління прибережними смугами морів в Україні є на даний час надзвичайно актуальними і потребують невідкладного обґрунтування і розробки, а також реалізації на основі принципів стійкого природокористування та розвитку.