Стан довкілля Черного моря. Території і об’єкти спеціального захисту. Туризм та рекреація

Стан довкілля Чорного моряСкачать  Скачать «Стан довкілля Чорного моря»  бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Території і об'єкти спеціального захисту

Протягом останніх років продовжувалося зростання кількості об'єктів природно-заповідного фонду. Було створено 2 природні заповідники — Казантипський (450,1 га) та Опукський (1592,3 га) в Автономній Республіці Крим, а також Дунайський біосферний заповідник (46402,9 га) на базі заповідника "Дунайські плавні” в Одеській області. Розширено територію Чорноморського біосферного заповідника.

Території і об'єкти спеціального захисту

Основним шляхом охорони довкілля Чорного моря є створення мережі невеликих за площею резерватів, що відбивають природні особливості регіонів, які стануть місцями загального та колоніального гніздування птахів, мешкання рідких тварин і рослин.

Подальший розвиток природоохоронних територій на узбережжі планується здійснювати за рахунок заповідання ділянок водно-болотних угідь, морських кос, островів, гірських, а також аквальних ділянок в Чорному морі, що сприятиме збереженню унікальних морських біоценозів та міграційних шляхів риб і водноплавних птахів.

охорони довкілля Чорного моря

На малюнку продемонстровані результати просторового ГІС аналізу зробленого УЦМЗР у 1999 році. Цей аналіз надає можливість порівняти контури мережі надморських заповідників України, створених для охорони мігруючих птахів (“Постанова №27 Ради народних комісарів УРСР від 14 липня 1927 р.”), у 1927 році із сучасними контурами, та зрозуміти, яку велику увагу надавали збереженню ціх територій у тяжкі революційні роки та зменшення цієї уваги у теперішній час.

довкілля Чорного моря

Туризм та рекреація. Природний рекреаційний потенціал приморської смуги України формують такі природні фактори, як клімат, рекреаційні ландшафти, лікувальні ресурси, морські пляжі. Середня тривалість періоду комфортного літнього відпочинку на узбережжі Криму становить 130 днів, на Одеському узбережжі — 120 днів; тривалість періоду літнього оздоровчого відпочинку сягає 145-180 днів; тривалість купального сезону — від 114 до 130 днів. Із загальної довжини морського узбережжя 1641 км протяжність пляжів, придатних для рекреації без обмежень, становить 544 км, вибірково придатних — 267 км. При оптимальному навантаженні на прибережну смугу, ці території мають загальну ємність понад 1,5 млн. чоловік одночасно.

Дуже цінним елементом рекреаційного потенціалу Чорноморського басейну України є родовища лікувальних грязей морського походження. Близько 66% їхнього загального запасу знаходяться в Одеський області, в тому числі: в Куяльницькому лимані — 40 млн.м3, в Хаджибейському лимані — 26 млн.м3, в Тилігульському лимані — близько 100 млн.м3.

рекреаційного потенціалу Чорноморського басейну

Важливим рекреаційним природним ресурсом Чорноморського басейну є лікувальні мінеральні води. Визначений дебіт мінеральних вод в регіоні, за деякими оцінками, складає приблизно 30 тис.м3/добу.

Чорноморське узбережжя поділяється на два великі курортні регіони — Одеський та Кримський. Одеський регіон підрозподіляється на п'ять курортних районів: Татарбунарській, Білгород-Дністровський, Одеський, Очаківський та Скадовський. Крім того, такі міста, як Одеса, Миколаїв та Херсон є центрами туризму та рекреації, особливо це стосується Одеси, в якій налічується 122 лікувально-оздоровчих та туристичних закладів, загальною ємністю 37 тис.чол. Всього в Одеському рекреаційно-оздоровчому регіоні на початку 90-х років функціонувало близько 350 лікувально-оздоровчих закладів, у тч. 41 санаторій, з яких 18 дитячих, 6 туристичних баз, численні будинки відпочинку, дитячі табори, спортивно-оздоровчі бази. Загальна чисельність організованих рекреантів у регіоні становить 300 тис. на рік.

У Криму виділяють три курортно-рекреаційні райони — Євпаторійський, Ялтинський, Феодосійський, а також окремі курортні місцевості. Загалом Кримський регіон спроможний приймати близько 2 млн. організованих рекреантів на рік.

Значні збитки морському середовищу наносяться користувачами прибережних ресурсів. Туристичні заклади порушують природний стан рекреаційних ресурсів та спричиняють їх виведення з експлуатації внаслідок виснажливого використання.

Понаднормативне навантаження кількості туристів в літній період в деяких частинах рекреаційних зон — Кароліно-Бугаз, Сичавка, Коблево, Скадовськ, Євпаторія, Велика Ялта, Алушта — призводить до порушення природного стану прибережних лісів, луків, пляжів. Збитки від зменшення оздоровчої здатності прибережних рекреаційних ресурсів оцінюється на рівні 9 млн. гривень на рік. 

В цілому для розвитку туризму на узбережжі найважливіше значення має придатність прибережних вод для купання. Адже саме погіршення якості прибережних вод та пляжів стало тим чинником, що призводить до зменшення кількості відпочиваючих, зниження завантаження курортно-рекреаційних закладів і суттєвих фінансово-економічних збитків як для цієї галузі, так і для економіки України в цілому.