Стан довкілля Чорного моря. Визначення регіону Чорного моря

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Скачать  Скачать «Стан довкілля Чорного моря»  бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Визначення регіону Чорного моря. Чорне море є частиною водного басейну Атлантичного океану і утворює його найбільш заглиблену в континентальний простір акваторію. З басейном Атлантичного океану Чорне море на південному заході з'єднується через Середземне море протоками Босфор, Дарданелли та Гібралтар, а на північному сході воно з'єднується Керченською протокою з Азовським морем. Чорне море розташоване між 46°33'-40°56' пн.ш. і 27°27'-41°42' с.д. Найбільша довжина моря по 42°29' пн.ш. складає 1148 км. Найменша ширина його по меридіану південного краю Кримського півострова (від мису Мишоїд) становить 258 км. За різними джерелами, площа моря коливається в межах 406680 — 423000 км2, довжина берегової лінії 3400-4100 км, середня глибина 1270-1315 м, максимальна площа водозбирального басейну моря перевищує площу її акваторії в 6 разів.

У Чорне море впадають найбільш великі річки: Дунай, Дніпро, Дністер, Південний Буг і багато більш дрібних річок. В межах України знаходяться 14 морських лиманів та естуаріїв загальною площею 1952 км2 із солоністю води від 0,3 до 296,0%о; 8 заток загальною площею 1770 км2 і солоністю 3,0-18,5%.

У будові дна Чорного моря виділяються: шельф, материковий схил та глибоководна улоговина.

Шельф, чи материкова обмілина, являє собою безпосереднє продовження суші, що опинилася під

водами моря, і займає значну площу в його північно- західній частині. Тут ширина шельфу сягає понад 200 км, глибина 0-100 м, місцями до 160 м. В інших частинах моря глибина його складає менше 100 м, ширина 2,2-15 км. Біля Кавказького і Анатолійського берегів шельф представлений вузькою переривчастою смугою.

Північно-західна шельфова зона має слабкий нахил і плоскісно-рівнинний абразивно-акумулятивний рельєф.

Значно ускладнюють плавний, рівнинний рельєф шельфу підводні долини і каньйони. У більшості випадків вони звивисті, з добре вираженими схилами, особливо на периферії шельфу, частіше в місцях переходу до материкового схилу. В основному це підводне продовження річкових долин прилеглої суші. На північно-західному шельфі простежуються долини річок Дунаю, Дністра, Дніпра і Південного Бугу.

Шельф переходить у материковий схил досить значної крутості. Середні його ухили складають 5-8° у північно-західній частині, а в Керченській протоці — 1¬3°. Крутість окремих ділянок досягає 20-30°.

Материковий схил також сильно розчленований підводними долинами і каньйонами.

Центральну частину Чорноморської западини займає глибоководна улоговина, що має глибини 2000-2200 м. Її максимальна глибина — 2258 м.

Дно улоговини — плоска акумулятивна рівнина. Утворення западини Чорного моря пов'язують як із процесами “океанізації” материкової земної кори, так і з реліктовою природою западини як залишкового басейну древнього океану Тетіс.