Карпати. Свалявський район – туристські маршрути

Карпати. Свалявський районСкачать карту«Карпати. Свалявський район -  туристські маршрути», 1:50 000

Скачать «Карпати. Свалявський район -  туристські маршрути» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Подорожуючи Закарпаттям, ви неодмінно відвідаєте Свалявщину, розташовану на одному з найдавніших шляхів — від Верецького перевалу, Великих Руських Воріт до Дунайської низовини. Тепер — це міжнародна туристична траса.

Свалявський район — один із наймальовничіших, щедро обдарованих природою куточків закарпатського краю.

Там, у закруті річки Латориці, лівобережжям якої пролягла залізниця Львів — Чоп, вишикувалися охайні будиночки мешканців Сваляви. Іноді здається, що вони збігли з гір і зупинилися тут, аби глянути на себе у дзеркальну гладінь води. Трохи далі — центральні вулиці міста, його новобудови. Праворуч, обабіч гомінкої річечки Пині (притока Латориці), біліють санаторні корпуси. Уздовж шосе — сіра стрічка асфальту в’ється вгору на Верецький та Оленівський перевали — розташувалися різноманітні кав’ярні. На схилах гір губляться села, які зникають у блакитному серпанку.

М’які кліматичні умови, неповторні ландшафти, найчистіше гірське повітря, цілющі мінеральні джерела приваблюють сюди велику кількість людей. З різних куточків України й зарубіжжя їдуть сюди охочі, щоб не тільки забути про щоденні клопоти, відпочити від праці, а й підлікуватися. Перевага курортного лікування полягає в тому, що, на відміну від лікарських засобів, природні фактори мобілізують резервні можливості організму, не викликаючи, як правило, побічних явищ. До того ж доведено: природні лікувальні засоби суттєво впливають на стійкість організму до несприятливих дій, розвивають функціональні можливості його основних систем і захисно-пристосувальних реакцій. А наявність мікроелементів у складі мінеральних вод Свалявщини дає повне право віднести цілий ряд родовищ до унікальних, їхні води — до високоефективних і цінних. У районі цілорічно функціонують відомі санаторії та багато інших туристично-рекреаційних закладів.

Свалявський район розташований в центральній частині Закарпатської області, у передгірній частині Карпат, між Полонинським та Вулканічним хребтами, і відзначається надзвичайно різноманітними формами рельєфу.

На півночі він межує з Воловецьким районом, на півдні та південному сході — з Іршавським, на південному заході — з Мукачівським, на заході — з Перечинським. Довжина району з північного заходу на південний схід — 35 км, з півночі на південь — 25 км.

Свалявський район

Територія району — 673 кв. км, на якій розташовано 29 населенихпунктів (1 місто та 28 сел).

Населення (на 01.01.2011 р.) — 54,2 тис.жит.

Центр району — місто Свалява (16,9 тис.жит.).

Датою утворення Свалявського району у складі Закарпатської області є 1956 рік.

Район покритий густою мережею шосейних доріг. Через нього пролягають автошляхи Ужгород —Львів — Київ, Перечин — Свалява — Липча та Поляна — Нижні Ворота, а також залізниця Київ — Чоп — Прага.

Свалявський район — один із найпривабливіших куточків Закарпаття. Розкинувшись у долині Українських Карпат, де гори переходять у низовину, Свалявщина наче підковою оповита гірськими хребтами Синяк, Борліїв Діл, Боржава.

Район відзначається надзвичайно різноманітними формами рельєфу. Так висота місцевості в долині Латориці — 200—250 м над рівнем моря, висота Полонинського хребта — від 1200 до 1500 м і вище, проте все-таки більшість території району займають гори, а найвища точка Свалявщини — вершина Стій, що піднімається на 1681 м, звідки можна побачити не тільки цілий район, а й півобласті.

З гір збігають річки Латориця, Пиня, Свалявка, Боржава та Дусинка, з яких три беруть початок у Свалявскому районі. Річки району належать до басейну Латориці та Боржави, які, у свою чергу, впадають у Тису. Майже всі вони протікають з північного сходу на південний захід, формуючи рельєф району.

Клімат тут помірно континентальний. Середня вологість повітря 70—80%. Літо тепле і довге. Похолодання настає у другій половині жовтня. Весна — рання і приходить із другої декади березня. Середня температура липня +18 —+22° С, а найхолоднішого місяця січня — -4 — -9° С. Сприятливий клімат дозволяє розвивати на тери¬торії району різні види літнього та зимового відпочинку.

Лісовий покрив займає 73% території району. Ліси відзначаються різноманітним видовим складом, який змінюється відповідно до висоти. Вище 900 м в умовах вологого прохолодного клімату переважають хвойно-широколисті породи. До висоти 1150 м у лісах росте бук, а вище — аж до 1300 м — ялина і смерека. Зрідка домішуютьсяграб, явір, а в підліску — вовчі ягоди, бузина, жимолость. Трав’яний покрив — рідкий.

До Червоної книги України занесено білоцвіт весняний, пролісок звичайний, шафран Ейфеля.

Тваринний світ представлено досить різноманітно, у горах водяться: олень благородний, лісова куниця, вовк, бурий ведмідь, дика свиня, білки, рябчики, дятли, пугач, лелека чорний, гірський дрізд, гадюка, ящірка живородна (саламандра), мідянка, у річках — харіус, струг (форель), лосось, лящ, короп та інші.

До Червоної книги занесені альпійська бурозубка, мала кутора, лісовий кіт, змієїд, орел- карлик, рудий шуліка, скопи, жаба прудка.

На території району розташований природний лісопарк “Ждимир”.

Красу тутешніх гірських лісів, чистоту струмків і річок доповнюють цілющі мінеральні води, які зробили цей регіон знаменитим не тільки в Україні, але й за кордоном. Свалявщина має значні запаси підземних вод, особливу лікувальну цінність становлять вуглекислі гідрокарбонатні натрієві води.

Учені вважають, що геологічний вік мінеральних вод Свалявщини становить 65 мільйонів років. У результаті горотворчих процесів близько півтора мільйона років тому в гігантських розколинах зібралася вода, як у замурованій коморі, і тисячоліттями збагачувалася солями і мінералами.

З усіх районів області Свалявський містить приблизно чверть загальних ресурсів мінеральних вод. Тепер із 10 основних родовищ освоєно 9 — Полянське (сан.“Поляна”), Ведмеже (розлив мінеральної води “Поляна-Купіль”,“Карпатська Купіль”), Новополянське (сан. “Сонячне Закарпаття”, розлив мінеральної води “ПолянаКвасова”), Голубинське (сан. “Квітка Полонини”, сан. “Кришталеве джерело”, розлив мінеральних вод “Лужанська”, “Лужанська-7”), Плосківське (розлив мінеральної води “Плосківська”), Оленівське (розлив мінеральної води “Поляна Оленівська”), Свалявське (розлив мінеральних вод “Свалява”, “Поляна Світла”), Неліпинське (розлив мінеральних вод “Неліпинська”, “ Поляна Неліпинська”), Стройненське (сан. “Квасний потік”).

Як стверджує історія, ще в XI сторіччі візантійський імператорський двір звертався з проханням до угорських королів щодо продажу цілющої солоної води з гірських джерел.

Люди щиро вірять у чудесне походження живодайних вод. Наприклад, три мінеральних джерела в селі Плоскому називають “святими криницями”.

Щороку на свято Івана Купала в урочищі Красний, між селами Поляна та Уклин, відбувається традиційний фестиваль мінеральної води під назвою “Сила життя — в джерелах Карпат”. Тут проходить виставка майстрів народного декоративного мистецтва і спортивні змагання.

Чисте оздоровче повітря Карпат, чудові ліси, неповторна кра¬са гірських хребтів ваблять сюди всіх аматорів активного відпочинку й туристичних піших походів. У районі функціонує велика ме¬режа популярних туристичних комплексів, комфортабельних готелів, найкращих санаторіїв і оздоровниць, а ще 5 гірськолижних витягів (у Поляні, Уклині, Солочині).

Розвинені майже всі види рекреаційної діяльності: від санаторно-курортного лікування — до відпочинку і різних видів туризму, що здійснюються практично протягом цілого року.

Туристичні установи Свалявщини організовують та проводять екскурсії урочищами Буковина,Полонина, Завадки; сходження на гори Рожок, Стій, Синяк, Дунавка тощо.

У сфері природо-пізнавального туризму проводяться екскурсії з метою ознайомлення гостей Свалявщини з унікальними родовищами мінеральних вод: “Поляна Квасова” (с. Поляна), “Плосківська” (с. Плоске), “Маргіт” (с. Солочин), "Свалявська” (м. Свалява), “Поляна Купель” (урочище Медвежий, с. Поляна), “Неліпинська” (с. Неліпино).

На території Свалявського району в с. Солочині функціонує науково-виробнича асоціація “Племконецентр”, засновниками якої є Інститут рільництва і тваринництва Західного регіону України та ТОВ “Маргіт”. Метою діяльності асоціації є забезпечення умов ефективного розвитку.

Свалява — місто районного значення (від 1957 р.) Закарпатської області України, адміністративний центр Свалявського району. Сваляву, з її чарівними курортними околицями, вважають своєрідною візитною карткою Закарпаття. Місто розташоване одразу за Полонинським хребтом, у мальовничій долині річки Латориці, де в неї впадає річка Свалявка.

Кількість населення на початок 2011 р. — 16 ,2 тис.жителів.

Через місто пролягає залізниця Київ — Чоп — Прага, а поряд — автомагістраль Київ — Львів — Ужгород. Відстань від райцентру до Ужгорода — 72 км.

Сторінка історії

Десь між річками Свалявкою і Латорицею у давні часи існував перевалочний пункт на торговельному “соляному шляху”, яким у середньовіччя возили сіль із солотвинських копалень. Сіль дала ім'я виниклому тут поселенню — у різні часи його називали Золява, Солява, Сольва.

Свалява відома з XII ст., хоча в результаті археологічних розкопок на території міста виявлено залишки оселі початку І тисячоліття до н.е., предмети доби бронзи та неоліту, поховання угорського воїна (початок X ст.) та інші речі, що засвідчують солідний вік міста.

Першу письмову згадку про поселення Сваляву знайдено в угорських хроніках за 1236 рік. Тоді місто належало феодалові Бет-Бетке і входило до земель, підвладних угорській короні.

За свідченням королівської грамоти Свалява до 1264 р. перебувала “по той бік засіки”, тобто у складі Галицько-Волинської держави. Невдовзі закарпатський край знову відійшов до Угорщини і став королівською власністю, яка надавалась у володіння представникам різних магнатських родів та знаті. Свого часу Свалява належала магістрові Аладарові, згодом магнатам Перені, а в XVI ст. стала власністю трансильванських князів.

У XVII ст. Свалява входила до Мукачівсько-Чинадіївської домінії (адміністративно-господарської одиниці) й, завдяки своєму розташуванню на “соляному шляху” до Європи, успішно розвивалася. Добувалася сіль також і в околицях Сваляви. За прибутки, що їх приносила торгівля сіллю, велася постійна боротьба між сусідніми державами — Угорщиною, Трансильванією, Польщею.

У 1657 р. через Закарпаття було здійснено рейд польських військ воєводи Любомирського, внаслідок чого багато міст краю було зруйновано, в тому числі й Свалява.

Після війни угорців під проводом Ф. Ракоці проти австрійської корони (1703—1711 рр.) Свалява стає власністю Габсбургів.

Від 1728 р. Свалява й ряд інших міст Закарпаття переходять у володіння австрійського коронного канцлера Лотара Шернборна. Відтоді протягом майже двох століть графи Шернборн-Бухгейми володіють Мукачівсько-Чинадіївською домінією. Ця родина мала неабиякий підприємницький хист, розвиваючи в краю деревообробну промисловість, продукція якої навіть вивозилася за кордон.

Після Першої світової війни Свалява разом з усією Карпатською Україною перебувала у складі Чехословаччини, потім — Угорщини, а після закінчення Другої світової війни край возз’єднався з Україною.....

Сьогоднішня Свалява — знана бальнеологічна оздоровниця. На околицях міста розташована відома курортна зона, багата на джерела луго-вуглекислих вод типу “Боржомі”.

Пам’яткою давньої історії міста є дуб у центрі Сваляви, вік якого понад 400 років. Справжньою перлиною міста є дерев’яна Михайлівська церква, яку закарпатські майстри зробили без жодного цвяха далекого 1588 року. У храмі збереглися унікальні царські врата 1756 року, іконостас над ними датований першою половиною XVIII століття. У центрі Сваляви також стоїть костел (XIX ст.) і стародавній храм Різдва Пресвятої Богородиці (1778 р.).

Більше про історію краю ви довідаєтеся, побувавши в історичному музеї міста.

Сільський зелений туризм

Села Свалявського району мають самобутню історико-архітектурну спадщину, культуру та побут, даровані самою природою мальовничі ландшафти, лікувально-рекреаційні ресурси . Мальовничі місця регіону дозволяють вибрати відпочинок за вподобанням: риболовля, збирання грибів та ягід — малини, ожини, чорниць, лікарських рослин. Перебування в сільській місцевості дає змогу міським жителям долучитися до національної екзотики та етнографічних особливостей, оздоровлятися цілющими мінеральними джерелами і чистим гірським повітрям. Тому сільський зелений туризм віддавна практикується на Свалявщині .

Базовим ареалом розвитку сільського туризму є села: Солочин, Ганьковиця, Неліпино, Сасівка, Вовчий, Уклин та Поляна.

Туристів та відпочивальників готові гостинно прийняти власники сільських садиб.