Техногенне навантаження на природне середовище 3

Для побудови карти полів потенціалів використана методика мультиоверлейного комп'ютерного моделювання. На вибрані контрольні пункти накладалися кола радіусом, що відповідає розрахунковим величинам потенціалів. Потім за допомогою додавання шарів та інтерполяції між контрольними точками проводили ізолінії. Для визначення оптимальної площі кола враховували величину територіальних структур, віддаленість об*єктів один від одного, призначення і масштаб карти. Для відображення досліджуваних урбоекологічних територіальних структур використовували модельний зважуючий конус із максимальним значенням урбоекологічного потенціалу в центрі та поступовим зменшенням до периферії.

На карті "Сумарна забрудненість природного середовища" вихідна інформація оцінена за картами забрудненості атмосферного повітря, поверхневих вод і грунтів України. У якості критерію оцінки використані гранично допустимі концентрації (ГДК). Для оцінки загальної забрудненості бажано мати сумарні ГДК. На жаль, такі показники ще не розроблені, тому застосовували розрахункові інтегральні оціночні величини.

Для оцінки забрудненості атмосферного повітря використані матеріали Центральної санепідемстанції України за кілька років. Вони характеризують стан забрудненості атмосферного повітря по 226 населених пунктах, що визначався на маршрутних постах, під факелом промислових підприємств і на вулицях, площах, магістралях, спричинений роботою автотранспорту. За цими даними розраховані середньорічні максимальні концентрації окремих забруднювачів, які характеризують потенційну небезпеку забрудненості повітря для здоров'я населення. За одиницю картографування прийняті окремі населені пункти, в яких ведуться спостереження забрудненості атмосферного повітря. Інтегральний показник визначався за вмістом пилу, сірчистого газу, діоксиду азоту, оксиду вуглецю і специфічних забруднювачів, характерних для окремих населених пунктів. Одержані значення інтегрального показника забрудненості повітря оцінювали за ступенями : допустимий, насторожуючий, загрожуючий і небезпечний і дуже небезпечний. Для територіальної диференціації цих величин визначали межі поширення забрудненості. Максимальною межею ареалу розсіювання можна вважати лінію, де забрудненість складає 0.5 ГДК. Розрахунок дальності поширення загальної забрудненості виконували з урахуванням його величини, метеорологічного потенціалу атмосфери, кл і мато-по годних та інших умов.

Оцінку забрудненості поверхневих вод виконали також за матеріалами Центральної СЕС України за кілька років по 200 водомірних постах. Вихідними величинами були: запах, завислі речовини, прозорість, кольоровість, окислення, кислотність, розчинний кисень. БПК, щільний залишок, сума солей, хлориди, феноли, нафтопродукти, жорсткість та інші. Ці показники систематизували за лімітуючими рівнями шкідливості: органолептичними, токсикологічними особливостями і санітарним режимом. Бактеріологічні показники не використовувались через відсутність інформації по всій території України. У межах показників шкідливості для всіх забруднювачів визначали середню кратність перевищення фактичного забруднення відповідних ГДК. Суми цих кратностей склали індекси забрудненості води, за якими визначали якісну оцінку забрудненості поверхневих вод : допустиму, помірну, підвищену, високу і дуже високу.

Забрудненість грунтів пестицидами характеризується за умовною дозою останніх з урахуванням здатності ландшафтів до самоочищення. До основних критеріїв самоочищення ландшафтів віднесені: тип грунтів, підстилково-спадаючий коефіцієнт, енергетичні (інсоляція, сума активних температур, тривалість вегетаційного періоду), гідрологічні характеристики (опади, водний режим, характер і модуль стоку). За здатністю ландшафтів до самоочищення від пестицидів територія України розділена на п'ять зон : дуже слабка, слабка, помірна, інтенсивна і дуже інтенсивна. Ці показники самоочищення враховувалися при оцінці пестицидного навантаження на грунти.

Для оцінювання забрудненості мінеральними добривами сума внесених добрив порівнювалася з нормами оптимального насичення у різних природи о-кліматичних зонах України. Якщо їх співвідношення менше одиниці, то це означає, що сумарне внесення мінеральних добрив нижче природного нормативу; якщо більше одиниці, то фактичне внесення його вище.

За допомогою картографічного синтезу карт забрудненості компонентів природного середовища, а також карти радіаційної (цезій-137) забрудненості виділені наступні території : умовно чисті, помірно забруднені, дуже забруднені, надзвичайно забруднені, екологічної катастрофи.

Загальна забрудненість характеризується різною по компонентною і територіальною структурою: в районі Чорнобильської АЕС наприклад, головною є радіаційна забрудненість; на