Велокраїна. Глибоцький район – велосипедні маршрути

Велокраїна. Глибоцький район - велосипедні маршрути Скачать карту «Велокраїна. Глибоцький район - велосипедні маршрути»,1:60 000

Скачать «Велокраїна. Глибоцький район - велосипедні маршрути» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Глибоцький район утворено 11 листопада 1940 р., (у сучасних межах з 1965 р.), розташований на південному заході Чернівецької області в передгір’ях Карпат, займає частину Пруто-Сіретського межиріччя.

Територія району простягається вузькою смугою з південного заходу на північний схід.

Межує: на сході з Герцаївським, на заході – зі Сторожинецьким районами Чернівецької області, на півночі безпосередньо з містом Чернівці.На півдні межі району співпадають з державним кордоном України з Республікою Румунія.

Глибоцький район

Територія району – 686 кв. км ( 8% території усієї області), на якій розташовано 38 населенних пунктів: 1 селище міського типу (Глибока) та 37 селищ сільського типу.

Чисельність наявного населення (на 01.01. 2015 р.) — 73 938 осіб.

Центр району — селище міського типу Глибока (9 433 жителів).

Відстань від смт Глибока до м.Чернівці - 30 км.

На території району переважають букові ліси. Тут зростають рідкісні рослини — беладонна звичайна, венерині черевички, лунарія оживаюча, шафран Гейфелів. Є також і ендемічні види (які більш ніде не зустрічаються) — лікоподієла заплавна та мажок жовтий.

Для тваринного світу району характерні і степові, і гірські види. Тут зустрічаються заєць-русак, лисиця, сойка, зяблик, яструб та шуліка. Значна кількість представників фауни занесена до Червоної книги України.

Глибоцький район знаходиться в двох природно-кліматичних зонах: лісостеповій та передгірській. У лісостеповій зоні переважають сільськогосподарські угіддя.

Земельні ресурси являються основою природно-ресурсного потенціалурайону. Загальна площа сільськогосподарських угідь району – 38014,61 га, в томучислі – 29351,66 га ріллі. Багаторічних трав – 1271,40 га, сінокосів – 1068,04 га, пасовищ – 5386,79 га лісів та лісовкритих площ – 23430,02га,земель водного фонду- 892,82 га.

Ґрунти – переважно дерново-підзолисті, значною мірою перезволожені. Тому в районі проводяться роботи з їх осушення шляхом гончарного дренажу.

Потенціал корисних копалин представлений родовищами будівельних матеріалів (суглинки, глина, гравій, галька, мінеральна вода).

Річкова сітка представлена невеличкими річками, серед яких – Серет, Дерелуй, Молниця, Невольниця, Коров’я, Котовець, Віча, Малий Сірет. Головною річкою району є Сірет, який впадає у Дунай за межами району. Сірет – його ліва притока, яка бере початок у межах Чернівецької області, на північно-східному схилі Карпат біля гори Бурсукової на висоті 1100 м над рівнем моря, після злиття струмків Бурсуки і Лустун. Басейн Сірету займає майже 21% площі Чернівецької області. Підземні води Глибоцького району є прісними та мінеральними. Прісні підземні води залягають у четвертинних відкладах і в корінних породах. Найбільшою водністю відзначаються алювіальні відклади, які заповнюють заплави і тераси річки Сірет. Алювіальні відклади складаються із гальки з прошарками та лінзами пісків, суглинків та глин.

У рівнинних і передгірних селах розвинуте ставкове рибне господарство. За рахунок підземних і підруслових вод річки Сірет та її притоків здійснюється водопостачання селища Глибока. На території Глибоцького району є близько 60 ставків загальною площею понад 0,3 кв. км, тобто 0,3% площі району.

Глибоцький район багатий на мінеральні води. Тут є виходи гідрокарбонатних, хлоридних, сульфатних, сульфатнокальцієвих, залізистих, сірководневих і різного іонного складу вод і розсолів. Ступінь мінералізації в різних місцях і для різних типів вод є різною і коливається від 0,3–1,0 до 250,0 і більше г/л. Ці мінеральні води використовуються при лікуванні багатьох захворювань. Найбільший дебіт в районі має родовище Валя-Кузьмина. Курортна місцевість Валя-Кузьмина розташована на відстані 15 км від м. Чернівці, серед лісистої височини. Тут, на березі озера, знаходиться пансіонат «Буковина». На території села пробурені свердловини, відкрито прісну гідрокарбонатну натрієву воду, яку реалізує колективне підприємство «Валя-Кузьмінське».

До курортних чинників Глибоцького району належать також лікувальні грязі неорганічного походження. Грязі використовуються переважно місцевим населенням для лікування запальних процесів, ревматизму та ін. Ця територія в перспективі може використовуватися для розвитку туристичної галузі, оскільки грязі унікальні за своїм хімічним складом і лікувальними можливостями.

Водні ресурси Глибоцького району використовуються також і для потреб водопостачання, лікування та оздоровлення. У рівнинних і передгірних районах розвинуте ставкове рибне господарство. За рахунок підземних і підруслових вод річки Сірет та її приток здійснюється водопостачання селища Глибока та сільських населених пунктів, промислових підприємств.

На території Глибоцького району є близько 60 ставків загальною площею понад 0,3 кв. км, тобто 0,3% площі району. При досить різноманітній інфраструктурі сфери послуг привабливим об’єктом для інвесторів на околиці Глибокої є природне лісове озеро, яке вдало розміщене поблизу дороги.

Промисловість. Однією з основнихгалузейнародногогосподарстварайонуєпромисловість , вона представлена тринадцятьма товаровиробниками: ДП «Каравчівський спиртзавод», ЗАТ «Чернівецька птахофабрика», ТзОВ «Галс ЛТД», ТзОВ «Платан-96», ТзОВ «Техно плюс», ПП" Бурак", ДП «Чернівецький лісгосп», ТОВ «Фореста-Верде», ПП"Труд", Глибоцький держспецлісгосп АПК, Комунальне підприємство «Глибоцька друкарня», КВТП «Сова-98», Філія «Глибоцький райавтодор».

Підприємства, які займаються зовнішньоекономічного діяльністю, експортують ламелі, царгу, дерев’яні сітки, ліжка,пилені заготовки,пиломатеріали, техсировину в країни дальнього та ближнього зарубіжжя, а саме в: Італію, Німеччину, Грецію, Швецію, Польщу, Францію, Молдову,

Село Волока Глибоцького району відоме на всю Україну, а також за її межами майстрами, які виготовляють весільні сукні та вечірнє вбрання. На території цього села працює потужний торговельний комплекс «Свадебный мир».

На території району функціонує 52 фермерських господарств, 4 сільськогосподарські товариства з обмеженою відповідальністю, 1 приватне підприємство, 2 сільськогосподарських обслуговуючих кооперативи та 1 сільськогосподарський виробничий кооператив.

Освіта. У районі функціонує 21 дошкільний навчальний заклад освіти та 7 НВК, діє 40 загальноосвітніх шкіл, у яких навчається 9364 учнів та працює 1154 педагогічних працівників.

У Глибоцькому районі функціонують 34 клубні заклади, з них 12 будинків культури та 22 сільські клуби, 37 бібліотечних установ, 4 школи естетичного виховання. У закладах культури району працюють 233 гуртки художньої самодіяльності (для дітей 59) та 49 клубів за інтересами.

У с. Червона Діброва розміщена Червонодібровська січ – духовний, оздоровчо-спортивний комплекс для дітей та юнацтва, де пропагується українська національна ідея, патріотичне виховання, розвивається фізичний гарт за допомогою бойових мистецтв (рукопаш-гопак, фрі-файт). Сьогодні на базі Червонодібровської січі Чернівецької обласною федерацією Національних лицарських єдиноборств організовано літній оздоровчий табір для дітей та юнацтва.

Глибоччина – чарівний куточок Буковини, укритий неповторними буковими лісами та щедрими полями. Але що відрізняє його від інших районів Буковини, формує якесь своє обличчя – прадавні й давні пам’ятки історії. Земля ця ніби дихає старовиною.

З давніх-давен територія Глибоччиниа була заселена різними племенами. На високому мисі в урочищі Замчище досліджено рештки глинобитних жител поселення трипільської культури (ІІІ тисячоліття до н. е.). У добу раннього заліза (VIII–VII ст. до н. е.) тут існувало городище з трьома лініями валів та ровів, яке було заселене і в пізніші, слов’янські часи.

Перша письмова згадка про Глибоку датована 20 червня 1438 р. Вона подана як запустіла місцевість на «Чорній Поляні», а в грамоті цього ж року молдавський воєвода Ілля наділив цією місцевістю під назвою Глибока придворного суддю Петра Гудиму. Напевне, тоді й виникло село Глибока, назва якого походить від місця його розташування – селище лежить у глибокій улоговині. ….

Археологічні пам’ятки:

Пам’ятки археології трипільської культури ІІІ тис. до н.е. с. Волока

Пам’ятки археології ранньозалізного віку І тис. до н.е. с.Волока

Пам’ятки археології слов’янської та давньоруської культури с. Волока

Історична пам’ятка археології городище доскіфського часу „Турецький вал” с.Сучевени (на межі з с. Кам’янка)

Пам’ятки археології трипільської культури ІІІ тис. до н.е. с. Коровія

Пам’ятки археології епохи бронзи ІІ тис. до н.е. с. Коровія

Пам’ятки археології слов’янської та давньоруської культури с. Коровія

Пам’ятки археології слов’янської та давньоруської культури с. Молодія

Пам’ятки археології трипільської культури ІІІ тис. до н.е с. Молодія

Пам’ятки археології ранньозалізного віку І тис. до н.е. с. Молодія

Назвати всі архітектурні пам’ятки неможливо – так їх багато. Район просто насичений цими витворами архітектурного мистецтва. Тут зосереджені найдавніші храми хатнього типу. Такий тип культових споруд особливо характерний для Буковини і півночі Молдови. Поряд з дерев’яними збереглися цінні пам’ятки кам’яного зодчества, адже в першій чверті XIX ст. у великих населених пунктах споруджувалися купольні храми, а в невеликих селах – простіші, безкупольні. У них чітко проявилися типові для Буковини риси кам’яного зодчества: план-трилисник, невисока дзвіниця.

У с. Старий Вовчинець – пам’ятки археології трипільської культури III тис. до н. е. Окрім Старого Вовчинця, їх можна побачити у селах Волока, Кам’янка, Коровія, Молодія та Черепківці. На території Глибоцького району, зважаючи на невелику площу, напевно, найбільше в Буковині пам’яток архітектури – культових споруд. Тут понад 40 церков і соборів. До найвизначніших з них можна віднести Космодем’янівську церкву XIII ст. та Собор старообрядців у селі Біла Криниця. Білокриницький собор Успіня Пресвятої Богородиці – кам’яний старообрядницький собор, зведений протягом 1900–1908 рр. за сприяння одного з найбагатших московських купців на прізвище Овсянніков. Собор нині діє, являє собою відомий архітектурний витвір, створений у традиціях архітектурного зодчества. Дерев’яна церква в с. Луківці – архітектурна пам’ятка XVIII ст., побудована у 1757 р. Ця незвичайна архітектурна споруда зведена без єдиного цвяха.

Глибоччина відома також своїми історичними та літературними музеями. Найвідомішим є літературно-меморіальний музей-садиба О.Кобилянської, який знаходиться у с.Димка Глибоцького району. Тут у кінці ХІХ – поч. ХХ ст. жила письменниця.

У Старововчинецькому краєзнавчому музеї експозиція розкриває сторінки історії Глибоччини з найданіших часів - представлені хатнє та господарське начіння, речі ХІХ – ХХ ст., якими користувалися селянські родини українців, німців, румунів, словаків та євреїв; окремо представлено матеріали про періоди, коли територія Глибоччини належала до Молдови, Австро-Угорщини та Румунії.

Численні документи, фотокартки, листи, грамоти, нагороди, особисті речі, зброя, які розміщені в експозиції «Глибоччина в роки Великої Вітчизняної війни» дають повну картину про бойові дії Радянської Армії та партизанських загонів на території Глибоцького району у період з 22 червня 1941 р. по квітень 1944 р., а також про участь земляків в Великій Вітчизняній війні.

В Опришенському археолого-етнографічному музеї ім.М.Гакмана зібрано понад 1000 експонатів, які відображають 6 археологічних культур, починаючи з Трипільської культури, також тут зібрано експонати, які не мають аналогів у музеях України, Румунії, Польщі та Молдови (зооморфні статуетки - 4 тис. р. до н.е., карбована монета молдавського господаря Богдана ІІІ – 1504-1517 рр., залізний наконечник стріли - VII ст. н.е., бронзові печатки кінця XVIII ст. н.е., грецька монета - ІІ ст. н.е.).

Туризм. Туристична сфера видається дуже привабливою для Глибоччини. В районі діють 17 готельно-ресторанних комплексів, одна садиба сільського зеленого туризму.

До туристичних ресурсів Глибоччини належать Заповідний комплекс "Дуб Штефана Великого" в с.Валя-Кузьмина, Лісове озеро в Глибоці, Червонодібровська Січ, приватні заклади відпочинку.

Приваблюють туристів музей-садиба Ольги Кобилянської (с.Димка) та пам'ятник архітектури - Білокриницький старообрядний собор. Створені туристичні маршрути Хотин-Глибока-Біла Криниця, Чернівці- Глибока-Біла Криниця.

Діє туристичний маршрут «Чернівці – Біла Криниця», а також розроблено 5 велосипедних маршрутів та друковану продукцію в рамках проекту «ВелоКраїна» за підтримки громадської організації «Центр соціальних та ділових ініціатив» м.Яремче за участі партнерських організацій України та Румунії, щоб ознайомити відвідувачів і туристів із перлинами Глибоцького краю.